ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ
ТА НАВЧАННЯ ОСОБИСТОСТІ
1. Професійна орієнтація як стадія професійного вибору
2. Шляхи формування професійної придатності
ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ ЯК СТАДІЯ ПРОФВИБОРУ
В Конституції України говориться, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Першим кроком у формуванні сучасного фахівця має бути професійна орієнтація молоді.
Професійна орієнтація школярів на майбутню професію є складовою частиною системи профорієнтації в суспільстві. Загальна система профорієнтації спрямована на формування самосвідомості школярів при виборі професії.
Професійна орієнтація у загальноосвітній школі на дану спеціальність − це цілеспрямована, комплексна, організована і керована система психолого-педагогічних заходів, що проводяться педагогічним колективом школи, професорсько-викладацьким складом вищих закладів освіти, батьками і громадськістю і формують стійкий мотив у молодої людини − стати фахівцем, а також визначає наявність моральних, інтелектуальних і психологічних якостей юнака, які необхідні при орієнтації молоді на професію.
Найважливішими характерними рисами професійної орієнтації в школі є:
|
|
|
1. комплексність і систематичність впливів на школярів;
2. науково обґрунтована організованість процесу впливу;
3. керування системою цілеспрямованого впливу на психіку і поведінку юнаків;
4. ефективність і дієвість професійної орієнтації в школі на конкретну діяльність.
Для надання допомоги молодій людині у виборі професії педагоги школи, вузу повинні з’ясувати такі дані:
1. схильності та інтереси молодої людини;
2. загальні і спеціальні здібності, стан здоров’я;
3. особистісний професійний план;
4. позицію батьків відносно професійного майбутнього їх дитини;
5. вплив товаришів, однолітків;
6. рівень прагнень молодої людини;
7. інформованість юнака щодо суб’єктивних і об’єктивних факторів професії.
Для отримання цих даних необхідно визначити зміст кожного з факторів, критерії його оцінки, методи, за допомогою яких вони можуть бути визначені.
Зміст профорієнтаційної роботи серед школярів проводиться за чотирма напрямками:
1. Формування нахилів і професійних інтересів школярів. В процесі суспільно корисної і продуктивної праці, в різноманітних видах позакласної і позашкільної роботи виховується стійке позитивне ставлення до різних видів людської діяльності при вибірковому, переважаючому ставленні до обраної праці, розвиваються здібності до неї; формуються необхідні вміння і навички, бажання глибоко ознайомитися з цією професією.
|
|
|
2. Виховання громадянської позиції при виборі професії. В процесі всієї навчально-виховної роботи в школі та за допомогою спеціально організованих форм (диспутів, зборів, обговорення книг, кінофільмів тощо) розкривається суспільна значущість праці фахівці, формуються суспільно значущі мотиви діяльності і вибору професії.
3. Професійна освіта. В процесі систематичного ознайомлення з працею, системою навчальних закладів, особливостями особистості спеціаліста школярі отримують знання про цю професію.
4. Індивідуальна професійна консультація. На основі вивчення особистості учня йому надається індивідуальна конкретна допомога в побудові власного професійного плану і виборі життєвої професійної позиції.
Закріплюється професійна освіта в школі вихованням професійно значущих якостей учнів для підготовки їх до майбутньої діяльності. Закінчується шкільний етап професійної орієнтації професійною консультацією, яку дає випускнику школа. Ця колективна порада про вибір професії, що ґрунтується на тривалому вивченні особистості школяра, підкріплюється документально у вигляді рекомендацій з вибору професії у відповідності з його здібностями, нахилами, бажаннями та станом здоров’я.
|
|
|
Однак професійна орієнтація школярів не обмежується лише діяльністю школи. На свідомість учня здійснюють значний вплив: сім’я та її професійні традиції, престиж професії, який оцінюється характером, змістом, умовами праці і системою цінностей, що домінують у суспільстві. Рішення життєво важливого питання про вибір професії залежить від соціального середовища та його впливу на школярів при самовизначенні.
Таким чином, заходи, що проводяться серед учнів педагогами шкіл і вузів, а також виховна робота в сім’ї дозволяють профорієнтаційну роботу розділити за своїм змістом на такі етапи:
· професійну орієнтацію;
· професійну освіту;
· професійну консультацію.
Кожний з етапів має свій яскраво виражений зміст, завдання, форми і методи роботи з учнями.
На основі узагальнення наукової літератури та проведених досліджень чітко визначилися принципи професійної орієнтації молоді:
1. Принцип свідомості. Свідомість обумовлює досить високий рівень знань з обраної професії: що повинна молода людина знати, вміти і які мати навички, які психофізіологічні вимоги ставить професія до юнака, які умови роботи, як оплачується праця, де можна отримати професію, які перспективи професійного росту тощо.
|
|
|
2. Принцип самостійності. В процесі професійної орієнтації, попередньо виявивши інтереси, нахили і здібності молоді, потрібно спільними зусиллями школи, сім’ї рекомендувати молодій людині опановувати певну професію. Остаточне право у виборі професії залишається за молодою людиною.
3. Принцип свободи вибору професії з урахуванням потребнародного господарства і своїх індивідуально-психологічних особливостей, а також стану здоров’я. Питання про співвідношення особистого і громадського неможливо розглядати поза проблемою особистості і суспільства. Наше суспільство зацікавлене в тому, щоб кожній молодій людині була надана можливість визначитися у тій галузі трудової діяльності, де вона змогла б повніше виявити свої здібності.
Вивчення професійних намірів учнів не повинне обмежуватися констатацією фактів їх наявності або відсутності. Необхідно знати, чи стійкі професійні наміри школяра, чи відповідають вони здібностям і характерним рисам особистості, його уявленням про професійну діяльність, тому що від цього залежить їх майбутня реалізація.
Як свідчить досвід, випускники шкіл ще недостатньо інформовані про професії, про потреби в спеціалістах відповідного фаху і вимоги, що ставляться професіями індивідуальним здібностям людини, про умови вступу в професійні заклади освіти. Якісна інформація значно наближає професійні наміри молоді до потреб країни в кадрах.
Найбільший ефект у професійній орієнтації молоді дають нижчезазначені форми роботи:
· лекції, бесіди з молоддю щодо значення професії, яку набувають у закладах освіти;
· екскурсії школярів, робочої молоді до навчальних закладів освіти з метою ознайомлення з професією;
· показ кінофільмів про повсякденну роботу фахівців, про життя і навчання в закладах освіти;
· обладнання в підшефних школах, на підприємствах виставок і стендів, що розкривають зміст навчально-виховного процесу в закладах освіти;
· організація вечорів-зустрічей молоді із студентами;
· проведення зустрічей молоді з ветеранами праці та із людьми, нагородженими орденами та медалями;
· допомога вищих закладів освіти в організації роботи клубів, гуртків тощо;
· виступи студентів перед школярами та їх батьками про спеціальність, яку набувають;
· організація в вищих закладах освіти “днів відкритих дверей”;
· проведення професорсько-викладацьким складом вищих закладів освіти професійних консультацій в школах, трудових колективах з питання вибору професії;
· проведення ректоратами вищих закладів освіти і керівництвом школи спільних нарад з метою обговорення методичних питань з організації професійної орієнтації в школах і трудових колективах;
· ознайомлення вчителів шкіл з професіограмами фахівців, за якими здійснюється підготовка кадрів у вищих закладах освіти;
· участь професорсько-викладацького складу вищих закладів освіти в роботі профконсультаційних комісій.
Успіху в професійній орієнтації можна досягти, якщо колектив школи, вузу, сім’я і громадськість будуть враховувати такі педагогічні умови: виразність мети професійної орієнтації; систематичність у вивченні особистості учня, його здібностей, нахилів та інших індивідуальних якостей; планомірність у профорієнтаційній роботі; тісна взаємодія школи, вузу, сім’ї і громадськості при формуванні стійкого мотиву молодої людини до обрання професії; особисті високі якості, підготовленість і авторитет людей, які проводять роботу з професійної орієнтації.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 457; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!