Ієрархія мотивів вибору професій (рангові місця)

Група мотивів	Початок експерименту		Закінчення експерименту
	К	Е	К	Е
Соціальні	VII	VII	VIII	VII
Моральні	VIII	VIII	VII	VIII
Естетичні	IX	IX	IX	IX
Пізнавальні	IV	IV	VI	III
Творчі	VI	VI	V	VI
Матеріальні	I	I	I	I
Престижні	II	II	II	V
Утилітарні	III	III	III	II
Пов’язані із змістом праці	V	V	IV	IV

 

Результати дослідження свідчать про те, що ієрархічну структуру мотивів вибору професії на початку експерименту очолювали матеріальні мотиви, престижні та утилітарні групи мотивів. Аналогічна ієрархія залишилась без змін у контрольній групі і по закінченню експерименту.

Слід зазначити, що в експериментальній групі підвищилися рангові місця пізнавальних мотивів та таких, що пов’язані із змістом праці. Проте, ми вважаємо негативним явищем відсутність суттєвих позитивних змін у рангових місцях соціальних та моральних мотивів вибору учнями експериментальної групи майбутньої професії.

З метою уніфікації результатів покомпонентного аналізу структурних складових готовності до професійного самовизначення, нами була визначена ідеальна гіпотетична ієрархія мотивів вибору професії ( пов’язані зі змістом праці, творчі, пізнавальні, соціальні, моральні, матеріальні, утилітарні, престижні), порівнянням з якою визначався рівень їх прояву. Порівняння одержаної у процесі експерименту ієрархії мотивів з гіпотетичною ієрархією дозволило визначити рівні прояву в учнів мотивів вибору професії (Таблиця 4).

Таблиця 4.

Рівні прояву мотивів вибору професії

Рівень	Початок експерименту		Закінчення експерименту
	К	Е	К	Е
Високий	2,8	3,1	5,1	7,9
Середній	35,4	36,7	39,2	44,1
Низький	61,8	60,2	55,7	48,0

 

Рівень розвитку професійних інтересів учнів, задіяних в експериментальній роботі, здійснювався з використанням методики «ОДАНІ-2». Вона являє собою один з варіантів анкети інтересів, в якій враховані зміни у структурі професій, обумовлені розвитком в Україні ринкової економіки. Методика дозволяє виявити та диференціювати за ступенем сформованості інтереси до сімнадцяти напрямів пізнавальної та практичної діяльності людини. Специфічний підбір запитань по кожній групі професій та порядок їх подачі у опитувальному листі дозволяють проаналізувати кожний з виявлених інтересів за якісним критерієм. За такого підходу прояви в учнів інтересів до певного напряму практичної діяльності можна диференціювати за трьома якісними рівнями: низьким, який характеризується відсутністю інтересу або лише загальним бажанням учня щось пізнати про дану групу професій; середнім, який проявляється у спробах реалізувати та поповнити відповідні знання (активний інтерес або інтерес до професії); активне практичне захоплення визначеною діяльністю (діяльнісний або професійний інтерес). Перевагою методики «ОДАНІ-2» є можливість виявлення як інтенсивності так і діапазону інтересів учня. Слід зазначити, що прояв високого рівню інтересу більш ніж до одного напряму професійної діяльності людини трактується неоднозначно. Деякі дослідники вважають, що при цьому зусилля, спрямовані на оволодіння майбутньою професією розпорошуються. Проте, з нашої точки зору, розширення діапазону професій, до яких учень проявляє активний або діяльнісний інтерес може розглядатися як один із проявів наявності у старшокласника резервних професійних намірів, що є одним із показників повноти його особистого професійного плану.

Результати дослідження рівнів розвитку професійних інтересів старшокласників наведені у таблиці 5.

Таблиця 5.

Рівні розвитку професійних інтересів старшокласників ( у %)

Рівень	Початок експерименту		Закінчення експерименту
	К	Е	К	Е
Високий	11,2	10,8	18,2	28,6
Середній	32,1	31,8	40,1	58,9
Низький	56,7	57,4	31,7	12,5

 

Результати вивчення здатності старшокласників до самоаналізу наведено у таблиці 6.

Таблиця 6.

Рівні розвитку в учнів здатності до самоаналізу (у %)

Рівень	Початок експерименту		Закінчення експерименту
	К	Е	К	Е
Високий	5,4	6,1	8,1	19,2
Середній	18,3	19,8	21,4	51,1
Низький	76,3	74,1	70,5	29,7

 

При вивченні самооцінки ми досліджували такі її прояви як: наявність в учня прагнення до пізнання психологічних особливостей особистості; ступень адекватності самооцінки психологічних та професіографічних знань та умінь та наявність прагнення до її розширення. Проявами високого рівня самооцінки ми вважали: наявність дієвого прагнення та конкретних дій з самопізнання, адекватність самооцінки здатності до самоаналізу та аналізу професій; середнього - наявність прагнення до самопізнання, відносна адекватність (незначно занижена або завищена) самооцінки здатності до самоаналізу та аналізу професій; низького рівня - відсутність прагнення до пізнання особливостей власної особистості, неадекватність (значно занижена або завищена) самооцінки здатності до самоаналізу та аналізу професійної діяльності.

До бального вираження рівнів прояву самооцінки школярів увійшли: оцінка педагогом прагнення учня до самопізнання та практичними діями з розширення когнітивної бази професійного самовизначення, різниця між об’єктивними показниками рівня здатності до самоаналізу та аналізу професій та їх самооцінкою учнями. Результати дослідження самооцінки учнів наведені у таблиці 7.

Таблиця 7.

Рівнісформованості самооцінки старшокласників (у %)

Рівень	Початок експерименту		Закінчення експерименту
	К	Е	К	Е
Високий	9,8	9,1	13,0	21,6
Середній	32,6	34,2	41,5	56,1
Низькій	57,6	56,7	45,5	22,3

 

Таким чином, результати дослідження показників когнітивного компоненту готовності старшокласників до професійного самовизначення свідчить про наявність позитивних зрушень як в експериментальній, так і контрольній групах. Особливо слід виділити позитивні зрушення в учнів експериментальних груп таких показників як здатність до самоаналізу та наявність глибоких та систематизованих професіографічних знань.

Метою викладання, в плані активізації професійного самовизначення, розділу «Планування кар’єри» є актуалізація у старшокласників проблем самоаналізу, аналізу професій та аналізу своїх відповідностей вимогам обраної професії через рефлексію своїх станів у навчальній та практичній діяльності. Одним із засобів вирішення цих завдань є ознайомлення учнів з основними етапами побудови особистого професійного плану, запропонованих Є. Клімовим.

Дослідження рівня розвитку готовності старшокласників до професійного самовизначення передбачало визначення якісної оцінки їх професійних планів (схема особистого професійного плану наведена у розділі 1) та практичних заходів щодо їх реалізації.

Умовно можна виділити такі основні групи завдань, які розв’язуються педагогічними працівниками з метою надання допомоги учневі у його професійному самовизначенні: інформаційно-довідкова (просвітницька допомога); 2) психодіагностична допомога (в ідеалі - це допомога підлітку в самопізнанні); допомога при прийнятті конкретного рішення і побудові реальних професійних планів.

Кожне із зазначених завдань, за ступенем активності учня, може бути реалізованим на декількох рівнях. Перший рівень (низький) - завдання вирішується переважно педагогічним працівником (вчителем, профконсультантом, шкільним психологом) при пасивній участі школяра, тобто фактично замість нього; другий рівень (середній) - спільне рішення проблеми педагогом і старшокласником (взаємодія, діалог, співробітництво); третій рівень (високий) - характеризується не лише готовністю учня самостійно й обґрунтовано вирішувати відповідні проблеми, але й здійсненням певних практичних заходів з реалізації професійного плану.

Результати нашого дослідження показали, що існує пряма залежність між наявністю в учня особистого професійного плану та практичними заходами по оволодінню обраною професією.

При оцінюванні якості побудови особистого професійного плану, в якому в узагальненому, інтегрованому виді подані всі основні складові професійного самовизначення, ми орієнтувалися на підходи до вирішення цієї проблеми, які були запропоновані М. Пряжніковим. Дослідник вважав, що кожний із компонентів особистого професійного плану може бути умовно оціненим за 3-бальною шкалою: 1 бал - школяр про це не замислювався або замислювався, але не володіє необхідними для цього знаннями та вміннями; 2 бали - є мінімально конкретизовані відповідні думки й уявлення або досить конкретні варіанти вибору, думки й уявлення, але є труднощі з їхнім обґрунтуванням, 3 бали - є конкретні і добре обґрунтованої думки й уявлення по даному компоненту. Якісна оцінка особистого професійного плану учня здійснювалася із застосуванням такого її бального вираження (професійний план складається з 6 основних блоків, тобто максимальна його оцінка дорівнює 18): високий рівень - 15-18 балів, середній - 9-14, низький - 3-8 балів.

Основними методами дослідження якості особистого професійного плану старшокласника є індивідуальні бесіди, анкетування, педагогічні спостереження тощо. Результати дослідження показників практичного критерію готовності до професійного самовизначення наведені у таблиці 8.

Таблиця 8.

Рівні сформованості у старшокласників професійних планів (у %)

Рівень	Початок експерименту		Закінчення експерименту
	К	Е	К	Е
Високий	6,0	7,1	9,5	13,4
Середній	11,8	12,5	28,6	63,5
Низький	82,2	80,4	61,9	23,1

 

Основним результатом ефективності впливу запропонованих нами експериментальних факторів на формування готовності до свідомого вибору професії на показники практичного критерію ми вбачаємо не стільки у зростанні кількості учнів з високим (в середньому на 6,5 % у експериментальних групах у порівнянні з 3,5 % у контрольних групах) рівнем сформованості особистого професійного плану, скільки у суттєвому зменшенні у експериментальних групах кількості учнів, які не розробили особистий професійний план і не здійснюють практичних заходів щодо оволодіння майбутньою професією. Кількість таких учнів склала відповідно в середньому не більше 25 % у експериментальних групах у порівнянні з понад 60% у контрольній групі.

Здійснення покомпонентного аналізу структурний складових готовності старшокласників до професійного самовизначення дозволив дати їй інтегральну якісну оцінку (Табл. 9.).

Таблиця 9.

Рівні готовності до професійного самовизначення (у %)

Рівень готовності	Початок експерименту		Закінчення експерименту
	К	Е	К	Е
Високий	6,8	7,2	11,8	24,1
Середній	18,4	19,6	24,8	51,3
Низький	74,8	73,2	63,4	24,6

 

Результати формуючого етапу педагогічного експерименту в цілому підтвердили ефективність запропонованих педагогічних умов активізації професійного самовизначення старшокласників.

Педагогічні умови підвищення результативності процесу формування в учнів старших класів готовності до професійного самовизначення є конструювання педагогічної технології на основі методик підготовки учнів до вибору професії та широкого спектру методів активізації профорієнтаційної роботи, а саме: профорієнтаційних ігор, професіографічних досліджень, активізуючих опитувальників тощо. Дієвим засобом активізації процесу підготовки старшокласників до вибору професії є професійні проби, проте, в сучасній національній школі не створено організаційно-педагогічних умов для їх здійснення.

Реалізація технології активізації професійного самовизначення старшокласників передбачає здійснення у процесі викладання курсу «Твоя майбутня професія» профконсультаційної роботи як природного компоненту розділу програми «Самопізнання».

Закладені у програмі курсу положення про те, що вибір майбутньої професії та планування професійної кар’єри є складним та відповідальним моментом у житті кожної людини, який передбачає зіставлення особливостей її особистості із вимогами обраної професії, активізує самостійну пізнавальну діяльність учнів, спрямовану на формування образу «Я» та ознайомлення з сучасними професіями. Набуті знання та вміння є основою для побудови учнем реалістичного особистого професійного плану.

ЛЕКЦІЯ 5

---

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 595; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!