ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ
Під професійною придатністюрозуміють сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних і достатніх для досягнення суспільно прийнятної ефективності праці в тій або іншій професії. У це поняття входить також задоволення, яке переживається людиною в процесі самої праці й при оцінці його результатів.
Серед основних компонентів придатності людини до роботивиділяють:
· громадянські якості(ідейне, моральне обличчя людини як члена суспільства, рівень розвитку її громадянської самосвідомості);
· відношення до праці, професії, інтереси й схильності до даної області діяльності;
· загальна дієздатність(стан фізичного й психічного здоров'я, загальніздібності, в основі яких лежать здібність до саморегуляції людини як суб'єкта діяльності);
· одиничні, приватні, спеціальні здібності(індивідуально-психологічні особливості людини, що забезпечують успіх у даній професії при оптимальних нервово-психічних витратах);
· навички, уміння, знання, досвід,щовизначаються на основі професійно-кваліфікаційних характеристик даної спеціальності.
Якщо професія висуває жорсткі вимоги до психологічних особливостей індивіда, до властивостей його нервової системи, її варто віднести в першу групу професій забсолютноюпрофпридатністю. Якщо ж даним видом праці може опанувати практично будь-яка здорова людина, то її можна віднести в групу професій, які вимагають відносноїпрофпридатності. Їх ще називають професіями I й II типів.
|
|
|
Професійне навчаннярозглядається як процес керування діяльністю людини по оволодінню трудовими знаннями, уміннями, навичками, розвитку професійних здібностей і особистості кваліфікованого працівника в цілому.
Професійне навчання є необхідною передумовою становлення людини як професіонала – соціально компетентної, психологічно зрілої особистості, що відрізняється високою професійною майстерністю, яка визначає її спосіб життя, особливий, професійно орієнтований, відповідальний світогляд і почуття приєднання до професійної спільноти.
Становлення професіоналаприпускає досягнення:
· соціальної зрілості (оволодіння правовими нормами, засобами спільної професійної діяльності, співробітництва, прийнятими в суспільствіприйомами професійного спілкування);
· особистісної зрілості (оволодіння засобами самовираження, саморозвитку, засобами протидії професійним деформаціям, емоційному вигорянню особистості);
· діяльнісної зрілості (оволодіння на високому рівні професійною діяльністю, засобами самореалізації й саморозвитку особистості в професії, здібність до творчих проявів своєї індивідуальності).
|
|
|
Подібним чином орієнтоване професійне навчання припускає створення умов для засвоєння відповідних знань, умінь і навичок.
Важливо знати при цьому психологічні механізми їхнього засвоєння.
У психології трудового навчання розрізняють наступні види навичок:
· сенсорно-перцептивні (навички сприйняття – розрізнення форми букв при читанні, фонем при слуханні мови, визначення відстані й швидкості руху на око);
· моторні (рухові);
· інтелектуальні (прийомирішеннязавдань).
Процес формування будь-якої навички має деякі загальні риси.
Перша–об'єднання ряду елементарних рухів(або інших елементів дії, наприклад, розумових актів) уєдине ціле. В основі об'єднання елементів дії в цілісне утворення лежить закон формування тимчасових нервових зв'язків, відкритий І. П. Павловим, виходячи з якого, навичка означає утворення і функціонування в корі великих півкуль стійкої системи тимчасових нервових зв'язків, які називають динамічним стереотипом.Вироблення динамічного стереотипу створює умови, за яких одночасно з автоматизованим актом можуть здійснюватися і більш складна аналітико-синтетична діяльність.
Друга риса–поступове усунення зайвих рухів(або елементів дії) і зменшення напруженості.
|
|
|
Третя риса–переміщення уваги із процесу на результат праці. Так, наприклад, опанувавши навичкою письма, людина переміщає увагузтого, як писати, на те, що необхідно зафіксувати на папері.
Четверта риса–формування ритму дій, які виконуються. Завдяки ритмічності людина, що володіє навичкою, може працювати тривалий час без стомлення.
П'ята рисаскладається впридбанні широких можливостей довільнозмінювати темп роботи, усвідомлено прискорювати або сповільнювати його [7; 13].
Процес формування трудової навички включає наступні основні етапи:
· попередній етап, на якому людина одержує знання про склад дії, знаряддя і умовах праці, утворюється орієнтовна основа дій);
· аналітичний етап— етап оволодіння окремими елементами дії;
· синтетичний етап, на якому елементи поєднуються в єдине ціле;
· етап закріплення й автоматизації дії, на якому створюється можливість перемиканняуваги із процесу на результат праці й довільного регулювання темпу роботи (мал. 5).
Навички утворюються в результаті вправ– цілеспрямованих і систематичних повторень дій. Розрізняють вправи:
· навчальні, спрямовані на поглиблення розуміння принципу утворення навички, програми дії;
|
|
|
· тренувальні, які забезпечують автоматизацію дій і які проводяться в поступово ускладнюючих умовах.
Результати вправ можуть бути виражені графічно, у вигляді кривої кількісних показників успішності виконання освоюваної дії –кривої вправ,якадозволяє контролювати не тільки результат, але й сам процес засвоєння трудової навички.
При побудові кривих вправ по горизонтальній осі відкладають порядкові номери вправ, а по вертикальній осі –які-небудь із кількісних показників (кількість роботи, виконаної в одиницю часу; кількість помилок, допущених при виконанні вправ; кількість часу, витрачена на кожну вправу).
Якщо в якості показника успішності обрано кількість роботи, виконаної за одиницю часу, крива повинна підвищуватися, оскільки продуктивність роботи при правильній організації вправ зростає. В інших випадках (кількість помилок і часу) крива повинна знижуватися.
На основах даних про труднощі в освоєнні навички вибирають відповідний прийом їхнього зняття:
· навчальні вправи, які застосовуються при недостатньо чіткому виконанні або пропуску елементарних дій;
· тренувальні вправи, до яких прибігають у випадку утруднень в освоєнні темпу, ритму діяльності;
· введення термінової інформації, який застосовуються у випадку недостатньо чіткого аналізу сигналів зворотногозв'язку, якінадходять під час виконання трудових дій;
· психологічно обґрунтований інструктаж, якийполягає в активному відтворенні словесного змісту отриманих інструкцій з одночасним виконанням заданих дій; застосовується у випадку утрудненості об'єднання в єдиний образ засвоєних уявлень про навичку й безпосередніх відчуттів, яківиникають у ході роботи;
· письмові інструктажі, до якого прибігають при утрудненні в плануванні необхідних складних розумових дій.
При формуванні навичок варто враховувати фактори(фактори об’єктивні, суб’єктивні, фізіологічні, психічні) і умови їхнього успішного засвоєння (число й темп вправ, розподіл у часі).
Важливе значення для свідомого оволодіння навичкою має знання результатів діяльності, їхня оцінка.
Виробленів людини навички неминуче вступають у взаємодію. В одних випадках старі навички сприяють оволодінню новими, при цьому говорять про позитивний перенос навичок.Вінших випадках старі навички гальмують утвореннянових, відбувається їхня інтерференція.
Проблема переносу навичокєоднієї із центральних у психології професійного навчання.
Основу правильного й успішного переносу дій на нові об'єкти і завданняскладаютьотримані людиною нові знання.
У самому загальномувиглядізнаннявизначають як сукупність сприйнятої й засвоєної особистістю інформації у вигляді понять, уявлень, суджень про факти, що зберігається в довгостроковій пам'яті й за певних умов може бути відтворена в усній або письмовій формі.
Установлено, що засвоєння знань відбувається в певній послідовності, яку необхідно враховувати при організації навчання:
· демонстрація(виявлення) тих, яких навчають, предметів або явищ певного класу;
· спостереженняза предметами або явищами з метою виявлення різних властивостей і зв'язків;
· порівняннявиявлених властивостей з метою виділення істотнихі несуттєвих;
· закріпленнявиділених властивостей через термін, який описує даний предмет або явище;
· застосування терміна до різних об'єктів у ході вправ.
Процес засвоєння знань має специфічні особливості.
По-перше, переробка інформації починається не після спостереження за предметами або явищами, а в ході їхнього сприйняття. Результати подальшої обробки інформації визначаються тим, що саме помітила людина в об'єктах.
Це залежить від:
· будови самого об'єкта(які риси в ньому найбільше яскраво виражені);
· особистого досвіду(які риси найбільш значимі для людини, характер його попередніх уявлень про даний об'єкт);
· методики навчання(які риси виділяються педагогом, іншими учнями, або відповідною літературою).
По-друге, засвоєння знань пов'язане з певнимиприйомами розумових дій (аналізом, синтезом, абстрагуванням й ін.), за допомогою яких відбувається виявлення, виділення й узагальнення істотних ознак засвоюваної інформації. На успішність застосування цих прийомів можуть впливати внутрішньо особистісні особливості людини – потреби й установки.
На хід мислення істотно впливають установки, щоведуть до шаблонності мислення(інформація використовується за звичкою, на підставі упередженого відношення до дійсності) або до некритичності мислення,коли людина приймає будь-яку запропоновану їй інформацію, не відчуваючи потреби перевірити її.
Іноді виникає синкретизм мислення,коли досліджувані предмети і явища класифікуються не за істотними ознаками, а за випадковими чуттєвими враженнями і переживаннями.
Дослідження показують, що ці недоліки пов'язані з неповним відділенням себе від своїх думок і уявлень, а думок і уявлень– від реальності, невмінням аналізувати власні розумові процеси у зв'язку з нерозвиненістю рефлексії, прийомів розумової діяльності.
Таким чином, процес засвоєння знань – складна цілісна психічна діяльність, у якій беруть участь багато психічних процесів і властивості особистості, які вимагають спеціального розвитку.
На основі знань і навичок, щовідносяться до певноговидупрофесійної діяльності, формуються трудові вміння,за якими розуміють здатність людини успішно виконувати дії, які відповідають поставленим цілям й умовам діяльності.
Виділяють кілька видів навчання вмінням:
· проблемне навчання, при якому людині повідомляють необхідну інформацію й потім ставлять завдання (проблеми) для застосування знань, у процесі самостійного рішення яких і формуються відповідні вміння;
· алгоритмічне навчання, при якому визначають ознаки, якідозволяють виявити тип завдання і потрібні для її вирішення операції;
· поетапне навчання, при якому формують розумову діяльність, необхідну для застосування знань, при цьому прийоми розумової діяльності осягають поетапно [6; 13].
Найбільш перспективним у навчанні вмінням єсистемно-структурний підхід, при якому враховуються всі специфічні особливості професійної діяльності людини. У рамках даного підходу не тільки використовуються всі види навчання, але й розвивається цілий комплекс нових методів навчання (моделювання, рольові й ділові ігри, різні види соціально-психологічного тренінгу й ін.).
Професійне навчання можна вважатиуспішним, коли знання стають переконанням, їхній обсяг– ерудицією, навички й уміння – звичкою, розвиваються активність, самостійність, відповідальність, творче мислення й інші особистісні якості, необхідні дійсномумайстрові.
Питання про формування професіонала невіддільний, таким чином, від загальної проблеми розвитку особистості в процесі трудової діяльності й обумовлює необхідність сполучення професійної й психологічної підготовки. Увага до духовної сторони професійної діяльності й освітизнаходить своє відображення в розрізненні фахівців, що володіють методами, засобами, техніками своєї справи, і професіоналів, які крім цього мають високі моральні цінності, ідеали, професійну культуру в цілому.
Психологічнапідготовка до професійної діяльності розглядається як підготовка до певної діяльності (а не до праці взагалі) і полягає у формуванні тих властивостей особистості, які забезпечують досягнення успіху саме в цій діяльності.
Для розвитку властивостей особистості, що входять у певний блок особистості (спрямованість, можливості, особливості поведінки), існує специфічний вид психологічної підготовки:
· формування позитивного відношення й мотивів професійної діяльності, професійних інтересів і переконань;
· розвиток професійних здібностей на основі придбання трудових знань, навичок, умінь;
· формування індивідуального стилю діяльності на основі психологічних особливостей поводження, обумовлених темпераментом і характером.
При цьому, як відзначає Г. А. Балл, кожну професію або групу родинних професій можна співвіднести з ведучою для неї цілісною особистісною якістю й саме її розвитку приділяти найбільшу увагу. Ядром такої якості, духовним стрижнем особистості професіонала єпевнаціннісно-мотиваційна домінанта,якавизначає, зокрема, професійну спрямованість. Наприклад, для особистості вченого в її якості виступає спрямованість на пошук істини (раціонально обґрунтованим способом, прийнятним для наукового співтовариства), для особистості інженера – прагнення знайти самий досконалий технічний об'єкт (або забезпечити його найефективніше функціонування); для особистості художника – прагнення виразити значимі для нього змісти в художніх образах і залучити до цих сенсів людей, які сприймають його твори.
Навколо цієї домінанти концентруються інструментальні цінності, необхідні для реалізації відповідної спрямованості особистості.
У цілому, приходить до висновку Г. А. Балл, фахівець у будь-якій професії повинен підходити до пізнанню дійсності як учений, до творчого фантазування як художник, до організації діяльності (своїх й інших людей) – як менеджер. Значення професійних знань, умінь, навичок при цьому залишаєтьсябільшим, але вони розглядаються насамперед як засоби, інструменти реалізації професійної спрямованості. Крім того, підвищується питома вага тих знань, умінь і навичок, які зможуть забезпечити професійне й особистісне самовдосконалення, творчу професійну діяльність.
У результаті психологічної підготовки формується психологічна готовність до професійної діяльності як системнаякість особистості, щоє важливою умовою успішної професійної адаптації, професійного становлення й розвитку людини.
ЛЕКЦІЯ 7
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 344; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!