СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ МОЛОДІ
Основні елементи системи професійної орієнтації молоді
На думку багатьох учених система профорієнтації молоді – це організована, керована діяльність різних державних і громадських організацій, підприємств, установ і школи, а також сім'ї. Вона спрямована на удосконалення процесу професійного та соціального самовизначення школярів в інтересах особистості й суспільства в цілому.
Професійна орієнтація, як вже зазначалось вище, являє собою цілісну систему, яка складається із взаємопов’язаних компонентів, з’єднаних спільною метою та єдністю управління:
А) Професійна просвіта передбачає надання молоді певної сукупності знань про особливості різних професій, умови правильного вибору однієї з них; виховання позитивного ставлення молоді до різних видів професійної та громадської діяльності; формування мотивованих професійних намірів, в основі яких лежить усвідомлення соціально-економічних потреб суспільства та психофізіологічних особливостей особистості. Без професійної просвіти неможлива ефективна підготовка молоді до свідомого вибору професії. Важливість цього компонента з соціальної точки зору полягає в тому, що завдяки йому розширюються межі свободи вибору професії: чим більше знає молода людина про різноманітні види виробництва та професії, про умови праці, про те, де можна навчитися тій чи іншій спеціальності, і т. ін., тим більш свідомим буде її вибір. Професійна просвіта у свою чергу включає професійну інформацію, професійну пропаганду та професійну агітацію. Ці елементи також внутрішньо зв’язані між собою. Їх мета – надання молоді певного кола даних про найбільш поширені професії, інформування про способи та умови оволодіння ними, пропаганда суспільної значимості тих професій, у яких в даний час відчуває гостру потребу суспільство. Однак знання про професії молоді люди отримують не лише в школі. Джерелом знань із цього питання виступають ЗМІ, знайомі, родичі та ін. При цьому відомості про зміст професій та їх значимість іноді можуть бути дані дуже спотворено, в результаті чого може формуватись невиправдане уявлення про престижність одних та непрестижність інших професій. Завдання професійної інформації, професійної пропаганди і професійної агітації полягає в тому, щоб запобігти цьому і забезпечити об’єктивний характер профорієнтаційної роботи.
|
|
|
• Професійна інформація – система заходів щодо накопичення і розповсюдження відомостей про зміст і перспективи сучасних професій і вимоги, що висуваються до особи, яка бажає їх набути; форми та умови оволодіння різними спеціальностями, можливості професійно-кваліфікаційного зростання; стан і потреби ринку праці; формування професійних інтересів, намірів і мотивації особи. Неправильне інформування призводить до моральних втрат. Якщо людина отримує хибну орієнтацію, яка не відповідає її можливостям, але вибере у відповідності з цим професію, вона ніколи не буде робити свою справу так, як належить.
|
|
|
• Професійна пропаганда. У зв’язку з різноманітністю професій дуже важко рекомендувати які-небудь конкретні професії та й навряд чи це доцільно. Можна відмітити лише деякі напрямки професійної пропаганди – це формування любові до будь-якого виду діяльності, ознайомлення спочатку з простими професіями, а потім і з більш складними в залежності від віку та знань молодої людини, з урахуванням потреб суспільства та країни в цілому. Важливо також, щоб пропаганда була глибокою по змісту, володіла силою емоційного впливу, піднімала престиж непопулярних в очах молоді професій (сфери обслуговування, комунального господарства, легкої та харчової промисловості, деяких сільськогосподарських спеціальностей).
• Професійна агітаціяставить метою активно впливати на вибір школярами професій, потрібних базовому підприємству, району, місту і т.д.
|
|
|
Б) Професійна консультація – науково організована система взаємодії профконсультанта і особи, яка потребує допомоги, на основі вивчення індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвої ситуації, професійних інтересів, нахилів, стану здоров’я особи та з урахуванням потреб ринку праці. Професійна консультація має на меті встановлення відповідності індивідуальних психологічних та особистісних особливостей специфічним вимогам тієї чи іншої спеціальності. Професійна консультація у школі здійснюється в тісному зв’язку з професійною психодіагностикою (тобто, вивченням особистості з метою профконсультації) та професійним підбором (тобто рекомендацією молодій людині професії чи сфери діяльності, яка йому найбільше підходить). Розрізняють наступні види консультацій:
– довідкові, в ході яких з’ясовуються шляхи працевлаштування, вимоги до прийому на роботу чи навчання, можливості оволодіння різними професіями, строки підготовки, система оплати праці, перспективи професійного зростання;
– діагностичні, спрямовані на вивчення інтересів, нахилів, здібностей особистості з метою виявлення їх відповідності вибраній або близької до неї професії;
|
|
|
– психолого-педагогічні, які близькі до діагностичних;
– формуючі, метою яких є здійснення керівництва, корекції вибору професії молодою людиною, вони розраховані на тривалий час, передбачають систематичну реєстрацію змін особистості конкретної молодої людини по відношенню до професійного самовизначення;
– медичні, які мають на меті виявлення стану здоров’я людини, її психофізіологічних особливостей по відношенню до обраної професії, якщо необхідно, переорієнтацію в іншу, або близьку до обраної сферу діяльності, якій будуть більше відповідати психофізіологічні дані людини.
У професійній консультації можна виділити 3 етапи її проведення (за К.К.Платоновим):
1) підготовча профконсультація повинна підвести учнів до усвідомленого і правильного вибору професії, вона здійснюється протягом усього періоду шкільного навчання. На цьому етапі профконсультація носить розвиваючий характер, бо спрямована на розвиток здібностей і позитивних якостей особистості. Якщо в молодої людини вже сформувались інтереси, що відповідають її здібностям, то завдання профконсультанта полягає в тому, щоб направляти її діяльність.
2) завершальна профконсультація носить рекомендуючий характер. Її завдання – надання допомоги у виборі професії у відповідності із нахилами та психофізіологічними здібностями учня, надання інформації про зміст і характер певного роду діяльності, можливості отримання спеціальної освіти, професійної підготовки і працевлаштування. В старших класах цю консультацію проводять відповідні спеціалісти-профконсультанти разом із вчителями;
3) уточнююча (формуюча) профконсультація часто виходить за межі школи і проводиться у професійно-технічних училищах, вузах, на підприємствах і т. п. Її завдання – допомогти молодій людині у професійному виборі.
Професійна консультація повинна носити активний характер і виконувати наступні завдання:
1) всебічне вивчення особистості школяра (інтересів, нахилів, здібностей, психофізіологічних якостей, стану здоров’я);
2) співставлення рівня практичної та психологічної підготованості особи до вимог професії та спільний вибір найбільш підходящої;
3) рекомендації молодій людині шляхів компенсації відсутніх професійно важливих якостей особистості, необхідних для успішного оволодіння майбутньою професією;
4) стимулювання самовиховання та самооцінки молодої людини шляхом систематичного контролю її діяльності з досягнення поставленої мети.
В) Професійний добір – система профдіагностичного обстеження особи, спрямована на визначення конкретних професій, найбільш придатних для оволодіння ними конкретною людиною. Професійний добір носить організуючий характер, його метою є виявити і оцінити індивідуальні особливості людини, які й визначають її придатність до однієї, або кількох професій.
Професійний відбір – система профдіагностичного обстеження, спрямованого на визначення ступеня придатності особи до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами. При цьому, якщо у претендента на даний вид професії з’ясовується відсутність хоча б однієї професійно важливої якості, йому відмовляють у працевлаштуванні. Таким чином, професійний відбір носить констатуючий характер і передбачає вирішення питання про придатність чи непридатність до професії тієї або іншої особи у формі “придатний”-“непридатний ” Але це не означає, що профвідбір слід розглядати як негуманний акт, який обмежує соціальну свободу особистості. Навпаки, істинний гуманізм полягає в тому, щоб вберегти молоду людину від небажаних, можливо, серйозних наслідків стихійного відбору. При здійсненні профвідбору надається перевага тим претендентам, які мають більш високий рівень професійно важливих якостей, властивостей і сприятливі перспективи їх розвитку. Професійний відбір, як правило, здійснюється поза школою у спеціальних лабораторіях і переважно по професіях, які пов’язані з умовами праці максимальної складності.
Варто розрізняти профвідбір і профдобір. При проведенні профвідбору підбирають найбільш відповідну даній професії особистість, тобто йдуть від професії до особистості, а при профдоборі підбирають відповідну даній особистості професію, тобто йдуть від особистості до професії. Профвідбір і профдобір треба проводити з допомогою психологів, фізіологів, медиків.
Г) Професійна діагностика. Її метою є вивчення особистості молодої людини з метою профорієнтації. В процесі профдіагностики вивчають характерні особливості особистості: ціннісні орієнтації, інтереси, потреби, нахили, здібності, професійні наміри, професійну спрямованість, риси характеру, темперамент, стан здоров’я. У школі існують лише окремі елементи попередньої діагностики з метою профконсультації, і у цьому випадку профдіагностика є складовою профконсультації. При проведенні професійної діагностики необхідно дотримуватись наступних принципів:
1) комплексність діагностики;
2) особистісний підхід, що передбачає всебічне вивчення особистості як цілісної системи, яка має певну структуру;
3) динамічність, що полягає у вивченні здібностей особистості;
4) активність, яка передбачає формуючий вплив на особистість.
Д) Професійна адаптація – комплексна система заходів, покликана сприяти процесу пристосування особи до психологічних і організаційно-технічних особливостей професійної діяльності на виробництві, нового соціального оточення, умов праці, успішному професійному становленню працівника. Успішність професійної адаптації – один із головних критеріїв правильного вибору професії, оцінка ефективності усієї профорієнтаційної роботи. Успішна професійна адаптація характеризується збереженням та подальшим розвитком нахилів до конкретної професійної діяльності, співпадінням суспільної та особистісної мотивації праці. Професійна адаптація здійснюється в єдності із соціально-психологічною. Соціально-психологічна адаптація полягає у пристосуванні молодої людини до правил поведінки, які існують в конкретній соціально-професійній групі. Сюди входить знайомство із цілями і задачами колективу, його традиціями, відносинами між керівництвом і підлеглими, з критеріями оцінки діяльності працівника та ін. В процесі пристосування до колективу можна виділити три стадії:
– ознайомлення з новою ситуацією;
– стадія пристосування – молода людина переорієнтується, визнає головні елементи нової системи цінностей (наприклад, правила нового розпорядку), але зберігає як рівноцінні багато своїх попередніх установок;
– стадія асиміляції – повне пристосування до колективу, засвоєння його установок.
Е) Професійна активізація (розвиток інтересів і здібностей особистості в різних видах професійної діяльності) складається з таких важливих елементів, як виховання і формування професійних інтересів, виховання поваги до даної професії, любові до праці, психологічної готовності до роботи. Проте для ефективності даної діяльності особливу увагу слід звертати на індивідуальну роботу з молодою людиною: необхідно кожному знайти певне заняття, яке максимально відповідає його особистісним якостям і можливостям.
Є) Професійне виховання молоді є одним із головних компонентів системи профорієнтації. Під професійним вихованням розуміється виховання у молоді професійно важливих якостей особистості. При цьому професійні інтереси повинні переростати у відповідні спрямування, нахили, ідеали та покликання. Професійне виховання повинне стати невід’ємною частиною навчального процесу і починатись вже у молодших класах.
ОСНОВИ ПРОФЕСІОГРАФІЇ
Професіографія – одна з галузей професіології, яка вивчає професійну діяльність людей. В завдання професіографії входить опис професій або спеціальностей, основних вимог, які вони висувають до людини, його психофізіологічних та фізичних якостей, а також факторів, що обумовлюють успішність, задоволеність чи незадоволеність особистості певною професійною діяльністю.
В професіології вирізняють професії, спеціальності та кваліфікацію.
Професія – це певний вид трудової діяльності, що виникає в процесі суспільного розділу праці і потребує для її виконання певних здібностей, спеціальних теоретичних знань та практичних навичок. Професія визначається характером створюваного продукту, знарядь, які використовуються та специфічними умовами виробництва в даній галузі господарства (наприклад, токар, слюсар, зварювальник і т.п.).
Спеціальність – є підвидом професії, який визначається подальшим поділом праці в рамках однієї професії (наприклад, слюсар-збірник, слюсар-інструментальник, слюсар-ремонтник, вчитель математики, лікар-фтізіатр і т.п.).
Кваліфікація працівника – визначається рівнем спеціальних знань, практичних навичок та характеризує ступінь складності даного конкретного виду роботи, яка ним виконується.
Комплексний, систематизований, багатосторонній опис конкретного виду роботи, призначений для психофізіологічного вивчення праці та використання в подальшій практичній діяльності називається професіограмою. Саме професіограма є тим документом, на підставі якого формуються нові професії та спеціальності або уточнюються та змінюються старі, дається повний опис їх змісту та досягається науково обґрунтована профорієнтаційна робота.
Професіограми основних професій містять дані про процес роботи, відомості про необхідну професійну та загальноосвітню підготовку, гігієнічні та фізіологічні особливості, медичні протипоказання, перспективи професійно-кваліфікаційного росту, економічні дані і таке інше.
Головною частиною професіограма базується на певних принципах, дотримання яких забезпечує наукову обґрунтованість результатів дослідження. Основними принципами є комплексність, цілеспрямованість, особистісний підхід, надійність, диференціація, типізація, перспективність, реальність.
1. Комплексний аналіз особливостей будь-яких професій передбачає: виробничу характеристику професії та її спеціальностей, включаючи економічне значення (актуальність), соціологічну і соціально-психологічну характеристики, педагогічну характеристику (перелік обсягу знань і вмінь, необхідних для успішної професійної праці, термін професійної підготовки, тощо), а також санітарно-гігієнічну характеристику умов праці з особливим наголосом на так званих шкідливих для здоров’я виробничих процесах; перелік медичних протипоказань для роботи у даній професії; психограму (перелік психологічних вимог професії до спеціаліста). Всі ці аспекти вивчення професії повинні враховуватися хоч і в різній мірі, в залежності від поставленої мети дослідження.
2. Цілеспрямованість – зміст і обсяг визначається метою дослідження. Зокрема це можуть бути профконсультація, профвідбір, виробниче навчання, вдосконалення умов праці і т.п.
3. згідно з принципом особистісного підходу психограма повинна передбачати різні психологічні вимоги, розрахована на середнього працівника і на працівника з високим рівнем розвитку професійних здібностей.
4. Надійність – передбачає врахування ускладнених умов досліджуваної професії, тобто, вимог до емоційної стійкості людини в стресових ситуаціях чи в умовах посилених перешкод. Враховується насамперед в ході розробки професіограм професій, пов’язаних з небезпекою, ризиком (водій, льотчик).
5. Принцип диференціації – вимагає при розробці професіограм враховувати специфіку різних спеціальностей, які входять в дану професію. Наприклад, професія юриста розгалужується на такі спеціальності: слідчий, суддя, адвокат, консультант в юридичній консультації чи установі, юрист-теоретик в науковому закладі (викладач) і т.п.
6. Принцип типізації – навпаки передбачає об’єднання різних професій у певні групи за подібністю вимог до психологічної структури спеціаліста. Даний принцип покладається в основу психологічної класифікації професій. У практичній психології частіше використовується профорієнтаційна класифікація професій Клімова та профорієнтаційна класифікація типів особистості і типів особистості і типів професійного середовища Голландка.
7. Принципи перспективності і реальності вказують на необхідність врахування у професіографічному дослідженні тенденції до розвитку і змін у психологічній структурі досліджуваної професії.
Дотримання зазначених методологічних принципів визначає якість професіографічного дослідження і запобігає виникненню помилки при розробці професіограм.
Комплексність і цілеспрямованість професіографії припускає вивчення професій за кількома напрямками:
1. виробнича характеристика – дає інформацію про сукупність спеціальностей. Що відносяться до даної професії, основних виробничих операцій, опис основних виробничих операцій, опис основних виробничих умов професійної діяльності. Предмета праці та використовуваних засобів.
2. Економічне значення професії. В дослідженні за цим напрямком розкриваються роль і місце професії в системі народного господарства, взаємозв’язки з іншими професіями, економічна значимість професії для всього господарства і для людини, яка нею займається, зокрема, оплата, пільги і т.п.
3. соціальна і соціально-психологічна характеристика професії. Спеціальна інформація про престиж професій, особисті перспективи фахівця, взаємодію працівників у межах безпосереднього виробничого оточення (колектив), особливості стосунків членів колективу їх взаємодії та взаємодії керівників і підлеглих.
4. Навчально-виробнича характеристика професії. Обсяг, діапазон, глибина спеціальних вмінь та навичок, можливості здобуття необхідних знань та вмінь, умови навчання, навчальні заклади, термін навчання, навчальні предмети і т.п.
5. Гігієнічна характеристика професії. Визначається середовище, клімат, умови, освітленість, звуки, шуми, вібрації тощо; хімічний склад середовища, зокрема повітря, такими чинниками як запах, смак, подразники шкіри. Виділяються фактори, які за певних умов можуть справляти негативний вплив на організм людини, погіршуючи стан здоров’я.
6. Фізіологічна характеристика вимог професії до людини. Виявляються фізичні і нервові навантаження, в тому числі фізичні навантаження на окремі аналізатори. Визначається типова виробнича поза людини і можливості її зміни протягом робочого часу і в окремі періоди праці. Вказуються медичні протипоказання для роботи за даною професією.
7. Психологічна характеристика професійної діяльності.Виявляються спеціальні і загальні здібності, від наявності яких залежить успіх діяльності в даному виді професійної праці. Виявляються професійно значущі властивості особистості, її особливості: інтереси, вольові, емоційні та мотиваційні характеристики, комунікативні, організаторські, спеціальні ділові якості. Професійно значущі особливості прояву окремих психічних функцій: мислення, пам’яті, сприймання, уяви, сенсомоторики, уваги. Зазначаються можливості компенсації властивостей у процесі діяльності – проблеми формування індивідуального стилю діяльності.
Методи професіографії
У процесі психологічного вивчення професій використовуються методи, за допомогою яких можна зібрати інформацію про особливості професійного середовища, зміст професійних завдань і психологічних вимог до спеціалістів, які з них випливають, про властивості суб’єкта праці і його вимоги до умов праці, а також методи структурування одержаної інформації.
1. Метод вивчення виробничої документації. Використовують для збору об’єктивної інформації про процес праці. Це аналіз службових анкет, характеристик, звітів.
2. Метод опитування.У 20-тих роках ХХ ст.. це був основний метод збору професіографічного матеріалу. Найбільш поширенішим у цей час були опитувальні листи О.Ліпмана, зміст яких складали 150 запитань для характеристики професій середньої і вищої класифікації. Кожне питання починалося зі слів “Чи потрібно для вашої професії...” і подавався перелік якостей, які можуть мати професійно важливе значення для тієї чи іншої спеціальності, наприклад, висока концентрація уваги протягом тривалого часу, швидка реакція на певні зорові і слухові сигнали, швидка пристосовуваність до нових і незвичайних умов, тощо.
Спеціаліст мав вибрати одну з трьох можливих відповідей: 2 – потрібно постійно; 1 – потрібно інколи; 0 – не потрібно ніколи. У сучасній професіографії метод опитування використовується переважно з допоміжною метою, наприклад, для з’ясування ставлення спеціаліста до своєї професії, мотиви вибору, труднощі професії і т.д.
метод опитування може застосовуватися у формі усної бесіди.
3. метод спостереження.Спостереження може бути безпосереднім і опосередкованим. Опосередковане здійснюється за допомогою різної апаратури: секундоміра, фотоапарата, камери, диктофона і т.п. Реєструються елементи трудового процесу, які мають якісну характеристику і які до того ж можна виразити у кількісних показниках: тривалість і повторюваність операцій, планування роботи, сенсорне і моторне навантаження і т.п.
4. Самоспостереження і самозвіт. Самоспостереження – активний процес відображення людиною ходу власної професійної діяльності. Самозвіт – спеціаліст отримує команду “думати в голос” в процесі роботи, тобто проговорювати кожну операцію, кожен етап стеження за приладом, сприймання сигналу, тощо. Допомагає усвідомлювати моменти, на які раніше не звертав уваги (диктофон).
При використанні так званого “трудового методу” психолог-дослідник сам оволодіває професією і спостерігає за собою, маючи змогу аналізувати професію з середини, глибше зрозуміти її психологічну структуру лише не дуже складні професії, оволодіння якими не передбачає тривалого часу. Цей метод широко використовувався в 20-ті роки ХХ ст.. для розробки професіограм багатьох спеціальностей середнього рівня кваліфікації. Готувався детальний план самозвіту, на основі якого психолог після кожного дня роботи складав протокол робочого дня, що містив 5 основних пунктів.
· Детальний опис робочого дня (зміст роботи, випадки, що впливають на успішність роботи).
· Причини труднощів (наприклад, розгубленість, недостатня гнучкість пальців, низький рівень розподілу уваги і т.п.).
· Причини полегшення у даний день порівняно з попереднім (тобто, самозвіт про значення набутих навичок).
· Реєстрація появи професійної втоми, помітної протягом робочого дня (втома очей, рук, ніг, хребта).
· Загальні зауваження: підсумкові відомості, одержані протягом робочого дня про професійну діяльність, рекомендації, які стосуються внесенню змін у процес праці з метою підвищення її продуктивності.
5. Експериментальний метод. Передбачає наявність спеціально обладнаних лабораторій, де можна моделювати виробничі операції, відтворювати умови праці і вплив середовища на людину.
Природній експеримент – на місці роботи за згодою керівництва.
6. Метод аналізу практичних ситуацій. Поведінка людей у певних складних ситуаціях. Вивчаються причини допущення бракованої продукції, аварій, травматизму і т.п. з метою встановлення ролі психологічного фактору в даних явищах.
В психографії виділяють чотири основних типи помилок: сенсорного типу (пов’язані з прийомом інформації, роботою аналізаторів та якістю уваги); гностичні (викликані неточною переробкою інформації, пов’язаною з пам’яттю, мисленням і т.п.); виконавчі реакції (пов’язані з недостатньою активністю функцій психомоторики та мислення); особистісного типу (пов’язані з проявами особливостей мотивації, вольових якостей, організаторських здібностей спеціаліста тощо).
Кінцевою метою аналізу помилок і поведінки є виявлення вимог до психологічної структури особистості і встановлення психологічних протипоказань до даної професійної діяльності.
7. Алгоритмічний метод у професіографічному дослідженні. Алгоритм – це суворо визначена послідовність трудових дій, яка неминуче веде до розв’язання задачі певного класу. Алгоритмічний аналіз професії дає змогу поступово спостерігати характер операцій і встановити ланки процесу, в яких найчастіше трапляються аварії і помилки, і які необхідно вдосконалити насамперед.
ЛЕКЦІЯ 8
Структура та система
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 538; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!