Юрист: загальна характеристика.
Особливості юридичної професії. Спеціальність та кваліфікація юриста.
Обов’язки та права юриста як суб’єкта юридичної діяльності.
Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів.
Об’єднання юристів в Україні.
Скорочення: органи внутрішніх справ – ОВС; юридична деонтологія - ЮД; наприклад- Напр., ; поліцейська деонтологія - ПД;
Юрист: загальна характеристика.
Створення професіограм юридичних професій є частиною деонтологічної характеристики праці юриста.
Сучасна ЮД тісно пов'язана із прогресом юридичної науки в цілому, популяризацією її досягнень за допомогою радіо, телебачення, зростанням культурного й освітнього рівня населення країни. Все це неминуче вносить нові поняття в загальну ЮД, перед якою, поряд із загальними положеннями, що стосуються професійної етики юриста, виникають завдання, зв'язані зі специфікою тієї або іншої юридичної справи. Саме тому кожна юридична професія, крім загальних вимог, пред'являє юристові практику - слідчому, прокуророві, судді, нотаріусові й іншим - специфічні вимоги. Підвищення якості праці юриста неможливо без обліку індивідуальних особливостей його особистості й відповідності особистісних якостей об'єктивним вимогам даної професії.
Розробка професіограм (походить від слова - професіографія, що означає опис професії) представляє проведення докладного опису найпоширеніших і провідних юридичних професій із вказівкою їхніх характерних функцій. Складовою частиною професіограм є психограма. Мета розробки професіограм - орієнтація на вивчення щодо стійких, стабільних, властивостей, що характеризують юриста-фахівця в його практичній діяльності.
|
|
|
Великий внесок у розробку профессиограмм юридичних професій внесли вчені Росії В.Л. Васильєв, М.І. Єнікєєв, Ю.В. Чуфаровський. У діяльності юриста-фахівця вони виділяють такі аспекти: пошукову (пізнавальну), комунікативну, засвідчувальну, організаційну, реконструктивну (конструкційну) і соціальну.
Дамо загальну характеристику кожної із цих аспектів (видів) діяльності:
1. соціальний - підкреслює соціальну значимість професії юриста як організатора боротьби із правопорушеннями, захисника прав і законних інтересів громадян;
2. пошуковий - складається в зборі інформації, необхідної для рішення юридичної справи;
3. реконструктивний - являє собою завершальний аналіз зібраної інформації з юридичної справи, висування робочих гіпотез, розробка плану діяльності по його подальшому розгляді й завершенню;
4. комунікативний - означає вміння спілкуватися з колегами, клієнтами, учасниками справи й всіма тими, хто має до нього відношення;
|
|
|
5. організаційний - укладається у вольових діях по перевірці робочих версій і їхньої реалізації;
6. засвідчувальний - полягає в умінні наділяти отриману інформацію з юридичної справи в законом передбачені форми письмових актів-документів (постанов, протоколів, вироків і ін.).
У кожній зі спеціальностей ці аспекти професійної діяльності юриста проявляються в різному наборі, з неоднаковою інтенсивністю. У кожного юриста залежно від його особистісних якостей вони здобувають специфічний характер.
Розгляд профессиограмм у запропонованій послідовності аж ніяк не означає, що перша юридична професія має більше значення, а кожна наступна - менше. Всі професії юриста покликані стояти на сторожі соціальних цінностей особистості, суспільства й держави й тому кожна з них має специфічне й важливе значення для затвердження цих цінностей.
Особливості юридичної професії.
Спеціальність та кваліфікація юриста.
Суддя загального суду наділений владними повноваженнями, застосовує влада від імені держави і його діяльність жорстко регламентована законом.
Особиста незалежність і недоторканність судді захищається Конституцією й законам України. Вона містить у собі: заборона впливу на суддів яким би те не було способом; неможливість без згоди Верховної Ради затримки або арешту судді до винесення обвинувального вироку; безстрокове знаходження судді на посаді, крім суддів Конституційного суду й суддів, призначених уперше; звільнення судді з посади тільки органом, що його обрав або призначив; державне забезпечення особистої безпеки суддів і їхніх родин (ст.126 Конституції України).
|
|
|
Суддя вирішує справи надзвичайно різноманітні за обсягом й за характером (наприклад, кримінальні, цивільні, адміністративні), що вимагає від нього належного загального інтелекту й професійної ерудиції.
Основні повноваження судді:
1. вирішувати суперечки про право;
2. реалізовувати принцип справедливості в правозастосовній практиці;
3. виступати своєрідним арбітром у юридичному процесі.
Вимоги до судді:
1. загальна й спеціальна культура письмової мови (грамотність, логіка мислення);
2. професійна культура в складанні письмових документів (чіткість у формулюваннях щоб уникнути різночитання судового рішення й попередження пов'язаних з ним помилок при його виконанні).
Професіограма прокурора і його помічників. Професіограма (класифікаційна характеристика) є необхідної як орієнтир підготовки юриста-фахівця і як зразок юриста-практика в сфері правоохоронної й контрольно-наглядової діяльності держави.
|
|
|
Статус прокурора визначений Законом України про прокуратуру від 5.10.1991 року.
Діяльність прокуратури багатогранна.
Прокурор:
1) підтримує державне обвинувачення в суді.
При цьому прокурор рівною мірою може й обвинувачувати, і відмовитися від обвинувачення у випадку його непідтвердження (відсутності переконливих доказів). У нього один критерій: виступати з позиції закону. Закон не повинен бути порушений ні відносно потерпілого, ні відносно підсудного, і повинна точно дотримуватися встановлена законом процедура розгляду справи.
2) представляє інтереси громадян і держави в суді у випадках, певних законом;
Загальний суд, господарський суд - сфера застосування праці прокурора. Участь в господарському процесі - складова частина загальної діяльності прокуратури.
Участь прокурора в господарському процесі, у першу чергу у вигляді пред'явлення позову в суд, є специфічною формою державного впливу на дотримання законності в господарській діяльності. Ця форма відповідає принципам правової держави й ринкової економіки. Правильне, засноване на законі використання права на обіг з позовом в господарський суд і кваліфіковану підтримку позовних вимог у суді являють собою винятково ефективні кошти припинення й усунення порушень законності в економічній сфері, у діяльності як органів державної влади, керування й контролю, так і суб'єктів підприємництва.
3) здійснює прокурорський нагляд за точним і однаковим виконанням законів всіма громадянами й посадовими особами.
Професіограма адвоката. Адвокат(від панцира. "advocatio" - кликати на допомогу) - юрист, що надає юридичну допомогу громадянам і організаціям і захищає їхні інтереси шляхом консультацій, судового захисту й представництва. Адвокатська робота завжди "балансує" на переломі людських проблем, страстей і конфліктів. Адвокат (в ідеалі) - безкорисливий захисник справедливості. Судді й прокурори опираються на владу. Адвокат тільки сам на себе, свою совість і свій талант і, безумовно, на закон, на доскональне знання його тонкощів.
Адвокатури - добровільне професійне суспільне об'єднання, покликане надавати юридичну допомогу фізичним і юридичним особам, консультувати по правових проблемах, становити скарги, довідки, заяви й інші документи правового характеру, представляти інтереси у суді й інших державних органах по цивільних справах і справам по адміністративних правопорушеннях, брати участь у попереднім слідстві в суді по кримінальних справах як захисник, представника потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру").
Адвокатські об'єднання діють на основах добровільності, самоврядування, колегіальності й гласності відповідно до законів і уставами адвокатських об'єднань. Реєстрація адвокатських об'єднань проводиться в Міністерстві юстиції України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю.
Види адвокатської діяльності:
1. консультації й роз'яснення із правових питань, дача усних і письмових довідок щодо законодавства;
2. складання заяв, скарг і інших документів правового характеру;
3. посвідчення копій документів у справах, які вони ведуть;
4. виконання обов'язків згідно Кримінально-Процесуального Кодексу (УПК) у процесі досудового слідства;
5. представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами і юридичними особами;
6. надання юридичної допомоги підприємствам, установам, організаціям;
7. здійснення правового забезпечення підприємницької й зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб.
Адвокатом може бути громадянин України, що має вищу юридичну освіту, певний стаж роботи зі спеціальності юриста або помічника адвоката, здав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю, прийняв Присягу адвоката України. Не дозволяється робота адвоката за сумісництвом в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ і служби безпеки. Адвокатом не може бути особа, що має судимість.
Адвокат:
1. розглядає матеріали справи під кутом зору підзахисного (довірителя, клієнта);
2. с першої зустрічі з підзахисним (до судового розгляду) виступає як ланка, що зв'язує правопорушника із суспільством: до першого допиту підозрюваного або обвинувачуваного має з ним побачення з ока - на око, а після першого допиту - без обмежень їхньої кількості й тривалості;
3. має вміння бачити в людині, що зробила злочин, позитивні риси, прогнозувати його майбутнє поводження як соціально корисне;
4. проводить правовиховну роботу серед населення, сприяє попередженню правопорушень.
Професіограма слідчого. Слідчий (слідчий прокуратури, слідчий органів внутрішніх справ, слідчий податкової міліції, слідчий СБУ) - це особа, що проводить досудове розслідування справи.
Досудове розслідування справи являє собою процесуальну діяльність органів слідства, прокуратури відносно виявлення, закріплення й оцінки доказів з метою розкриття злочинів і встановлення осіб, які їх вчинили.
Досудове слідство - основна форма розслідування, що починається з порушення кримінальної справи й закінчується складанням обвинувального висновку, закриттям справи або складанням постанови про передачу справи в суд для рішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Слідчому належить активна роль у досудовому слідстві.
Відповідно до КПК України слідчий може призначати експертизу, проводити допит, огляд, обшук, виїмку, ексгумацію трупа, накладення арешту на майно й поштово-телеграфну кореспонденцію, відновлювати обстановку й обставини подій, проводити огляд і інші слідчі справи, залучати особу до участі в справі в якості обвинувачуваного, закривати справу.
Слідчі дії – це частина процесуальних дій, які складаються у виявленні, фіксації й повторному огляді доказів у кримінальній справі. Для їхнього здійснення слідчий повинен уміти користуватися обчислювальною технікою, автотранспортом і машинописом.
При проведенні досудового слідства всі рішення про проведення слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачене одержання санкції або згоди прокурора або затвердження їм рішення, і несе повну відповідальність за їх законне й своєчасне проведення.
Постанова слідчого, винесена відповідно закону в справі, що перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма установами, підприємствами, посадовими особами й громадянами.
Професіограма оперуповноваженого карного розшуку. Оперуповноважений карного розшуку - одне з головних діючих осіб оперативно-розшукової діяльності.
Оперативно-розшукова діяльність - це система відкритих і негласних пошукових, розвідувальних і контррозвідувальних заходів, які здійснюються із застосуванням оперативних і пошукових коштів.
Пошукові заходи - це дії оперативних працівників щодо встановлення ще невідомих подій злочину й винних осіб, злочинів - що готуються й відбулися не встановленими особами.
Розвідувальні заходи - це дії негласних штатних працівників оперативних підрозділів або осіб, що співпрацюють із ними, які проникли в злочинне середовище для збору інформації про структуру злочинної організації, розкриття головних учасників злочинів (лідерів, організаторів, пособників і корумпованих осіб), своєчасного виявлення особливо небезпечних злочинів.
Контррозвідувальні заходи здійснюють оперативні підрозділи у межах окреслених чинним законодавством (насамперед, підрозділів Служби безпеки й Прикордонних військ України).
Право здійснювати оперативно-розшукову діяльність мають співробітники оперативних підрозділів органів внутрішніх справ, органів служби безпеки, прикордонних військ. У своїй діяльності, крім інших коштів, вони використають відеозаписи, кінозйомки, звукозаписи з метою виявлення ознак злочину й осіб, що його вчинили, виявлення фактичних даних, які можуть бути використані як докази в кримінальній справі після перевірки відповідно до КПК України.
Профессиограмма експерта - криміналіста, дільничного інспектора міліції, інспектори ДАІ. Експерт - криміналіст, дільничний інспектор міліції, інспектор ДАІ - відповідальні професії (спеціальності) юриста, що працює в правоохоронній системі держави, зокрема - міліції.
Статус цих працівників міліції визначений Законом України «Про міліцію» від 20.12.1991 року.
Експерт - криміналіст покликаний відшукати сліди на місці злочину й тим самим сприяти відправленню справедливого правосуддя.
Дільничний інспектор міліції - посадова особа органів внутрішніх справ, що виконує функції цього органа на закріпленій за ним території - адміністративній ділянці. Для виконання службових обов'язків йому надається окрема кімната, як правило, на території обслуговування, а також кошти зв'язку й транспорту (у сільській місцевості).
Дільничний інспектор міліції має наступні завдання своєї діяльності:
1. забезпечення громадського порядку;
2. виявлення причин і умов, що сприяють здійсненню правопорушень;
3. вживання заходів щодо їхнього усунення на території, що він обслуговує.
Інспектор ДАІ виконує роботу, пов'язану з регулюванням руху транспорту й попередження дорожньо-транспортних випадків на вулицях і дорогах.
Специфіка діяльності інспектора ДАІ полягає в тому, що вона, як і діяльність інспектора правоохоронного органа, має такі аспекти, як пошукова (пізнавальна), комунікативна, удостоверительная, організаційна, реконструктивна, соціальна.
Однак цими аспектами не вичерпуються вимоги до працівника ДАІ. Він повинен уміти добре управляти різними транспортними засобами й мати якості водія:
1. досконало знати правила руху транспорту на вулицях і автошляхах;
2. уміти професійно контролювати рух транспортних засобів і передбачати аварійну ситуацію (виходячи з оцінки поводження водія за кермом, змін дорожнього покриття та ін.);
3. уміти провести кваліфікаційний технічний огляд транспортних засобів;
4. уміти користуватися різноманітними технічними засобами, які має в розпорядженні державтоінспекція (спеціальні прилади для визначення швидкості транспортних засобів на відстані, рація, мотоцикли, автомобілі тощо).
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 2034; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!