Місце юридичної деонтології в системі юридичних наук. Становлення поліцейської деонтології як науки та навчальної дисципліни



ЮД, яку ми розглядали у широкому її розумінні, тісно пов'язана із суспільними науками: етикою, соціальною психологією, політологією, естетикою, інформатикою, оскільки вона містить в собі елементи цих наук. Більшою мірою предметний зв'язок простежується між ЮД і такими прикладними науками, як правова психологія, правова етика, правова естетика, правова інформатика, тобто тими науками, що виникли на стику юриспруденції зазначених вище суспільних наук. Місце ЮД серед інших соціальних і юридичних наук визначилося за десятиліття її розвитку. Маючи свій власний предмет, ЮД посіла конкретне місце в системі соціальних наук – як юридичних, так і неюридичних (психологія, політологія, етика, естетика, інформатика).

ЮД, як спеціальна професійно-прикладна наука і вступна навчальна дисципліна, входить до системи юридичних наук, об'єднаних загальною назвою – правознавство.

Віднесення ЮД до теоретико-історичних наук пояснюється тим, що вона має стрижнем свого поглибленого вивчання професійно-правову поведінку юриста, його фахову культуру, гармонійно поєднану з етичною, політичною, економічною, екологічною, психологічною, естетичною та інформаційною культурою. Проблематику ЮД можна вважати головним чином теоретико-правовою, закономірно пов'язаною з правовою етикою, правовою психологією, правовою політологією, правовою естетикою. Існують загальні закономірності формування фахового кодексу юриста, що виражаються в поєднанні психологічних, юридичних та інших соціальних (політичних, моральних, етичних, естетичних) механізмів, які тісно взаємодіють на основі найважливіших структурних зв'язків – правових принципів.

Предмет ЮД відрізняється від предметів інших наук, що входять до однієї групи історико-теоретичних наук. Теорія держави і права деякою мірою також є вступом до галузевих наук – конституційного, цивільного, адміністративного, кримінального, екологічного права. Проте, на відміну від ЮД, теорія держави і права є загальнотеоретичною наукою, що виробляє загальні поняття і принципи, на які спираються інші юридичні науки.

ЮД, будучи теоретико-правовою наукою, має свою цільову спрямованість. Вона покликана узагальнити інформацію про якість юридичної практики й висвітлити майбутньому юристу систему дозвільних, забороняючих, зобов'язуючих і рекомендаційних норм, яких він має дотримуватися в цивілізованому суспільстві, дати загальні відомості про специфіку й зміст юридичної діяльності. Вона «рифмується» із теорією держави і права, але звернена не на розкриття загальнотеоретичних основ права, а на пізнання юридичної практичної діяльності, на людей, що її здійснюють, на загальні і особливі якості їх праці, морально-психологічні, етичні та інші властивості її проявів. Виробляючи нормативи культури поведінки практикуючого юриста, ЮД доповнює і збагачує ті галузі права, що безпосередньо «обслуговують» юридичну діяльність (процесуальне право, спеціальні юридичні науки).

Вітчизняна ЮД стоїть перед багатьма складними і поки ще невирішеними або у недостатньому обсязі вирішеними питаннями. Але це закономірно, бо юриспруденція розвивається, переживає інформаційно-технічні зміни і у зв'язку з цим висуваються нові проблеми. Сьогодні розвиток ЮД досяг того рівня, коли і для неї є характерним процес диференціації, властивий розвитку юриспруденції в цілому. Загальні принципи і положення переломлюються при цьому в специфіці окремих юридичних сфер, напрямків і дисциплін і вже в такій опосередкованій формі стають основою для вироблення конкретних рекомендацій для юридичних працівників (Напр., у правоохоронній сфері – для працівників міліції, прокуратури, органів служби безпеки і т.д.). Професія юриста, незалежно від спеціалізації і розмаїття варіантів поведінки, має єдині основи, подібні риси, що визначаються спільністю права, його єдністю, взаємозалежністю прийнятих рішень у процесі практичної юридичної діяльності. Незважаючи на відмінну роботу нотаріуса від роботи слідчого прокуратури або міліції, а останніх – від роботи працівників соціального забезпечення – всі вони є юристами однієї співдружності, що стоїть на сторожі законності і правопорядку, захисту й охорони прав та свобод громадян.

Можна виділити три напрямки зв'язку ЮД з іншими правовими науками і навчальними дисциплінами. ЮД:

1) є вступною наукою і містить відомості, які необхідні для поглибленого розуміння закономірностей юридичної діяльності слідчого, прокурора, судді, нотаріуса, адвоката та інших професій. У цьому змісті її можна назвати загальнопідготовчою наукою, введенням в юридичну практику;

2) створює теоретичні основи для прикладних юридичних наук і навчальних дисциплін – судової психології, судової етики, юридичної конфліктології і т.п. У цьому змісті її можна вважати своєрідного узагальнюючою теоретичною наукою, загальною частиною прикладних юридичних наук;

3) поповнює багаж юридичної науки і практики завдяки самостійному предмету дослідження; розвиває нові підходи, надає нову інформацію, почерпнуту з досягнень соціальних наук, і тим самим збагачує як прикладну, так і теоретичну юриспруденцію. В цьому плані її можна вважати самостійною теоретико-юридичною наукою, що утворилася на стику юриспруденції та інших суспільних наук.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 2038; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!