Техніка як засвоєння речовини енергії інформації.
Речовина (сировина) знаходиться у природі у зв’язаному стані, а тому її добувають, виділяють, виробляють в хімічно-технічному виробн6ицтві. Проте часто людину цікавить не речовина, а схована у ній енергія. Розроблено багато способів отримання енергії різного роду: АЕС, ТЕС. На кінець досягнення техніки є можливість збереження, обробки, обчислювання інформації – це електрообчислювальна техніка і її інформаційні технології. Н. Вінер який був біля витоків кібернетики сказав що інформація є інформація, а не матерія і не енергія. Із філософії мови відомо що інформація вміщується в реченнях. Речення можна записати буквами, але виявилось що найбільш ефективною формою техніки є магнітний запис. Розвиток цієї технології і привів до розквіту інформаційної техніки. Що особливо яскраво виявилося у перетворенні ПК у предмет домашнього вжитку. Як бачимо інформація не можлива без мови. Але мова це весь світ людської уяви в знакових формах, в тій чи іншій мірі це відноситься і до інформаційної техніки. Інформаційна техніка це символ діяльності людини.
Аксіологія як цілісне відношення до світу. Розвиток поняття про цінності.
Аксіологія – цінність. Цінність для людини це все те що має для неї певну значимість, особистісний або суспільний смисл. З цінністю ми маємо справу там де мова йде про рідне, святе, дороге, досконале, коли ми хвалимо і лаємо, захоплюємося або обурюємося, визнаємо або заперечуємо. Всі люди володіють цінностями але назавжди однаково. Тільки в 20 ст. Вчені розвинули вчення про цінності – аксіологію. Справа в тому що людина не одразу усвідомила своє власне становище у світі. Це з’явилося лише в новий час, коли з’явилися перші претенденти на концепцію цінності. В античному світі відсутнє чітке розуміння, місце людини у світі. Істина і цінність не розділялися досить строго. У філософії середніх віків мова йшла про цінність бога. В новий час мова йшла про цінність розуму, мислення, як головну рису людини. Мислення завжди має справу з істиною. Величезний інтерес до істини перекривав цінність. Рішучий крок у цьому напрямі до пізнання цінності зробив Кант. Він ці поняття розділив (істину і цінність). Істиною займається роз судок, а цінністю розум, а точніше розумна воля. Частину цінностей людина набуває у спадок, від тих традицій в які вона подає в наслідок свого народження. Свідомість дозволяє людині виробляти нові цінності. При вироблені цінностей людина включає: своє мислення, свою чуттєвість, свій розум.
|
|
|
Цінність практики.
Практика – діяльнісний, активний. Практика – це діяльність людини спрямована на досягнення мети. Структура практики: суб’єкт практики – одна людина чи група людей; сама мета – як суб’єктивний образ бажаного майбутнього; цілеспрямована діяльність; засоби практики; об’єкт практичної дії; результат практики. Види практики: виробнича практика; наукова практика; економічна практика; політична практика. Утилітаристи: Сміт, Мілль, Бентам. В рамках утилітаризму Пентан основний критерій добра як користь. Він сформулював таку вимогу: найбільше щастя для найбільшої кількості людей, але уява про добро може бути різною. Визначити раз і назавжди що таке добро неможливо.
|
|
|
Почуття, емоції, віра, сумнів, ідеал, ціль.
Не можна розвести такі поняття як почуття, емоції, віра, сумнів, ідеал, ціль. Всі або майже всі компоненти духовного світу людини є знаками людини її цінностей. Як правило почуття не мають ціннісних компонентів, емоції ж навпаки, це ті ж почуття але в усьому їх ціннісному багатстві. Радість захоплення – позитивні емоції, страх, горе – негативні. Віра – це переконання, акт прийняття чогось як цілісно позитивного. Сумнів він передує вірі. Ідеал – це вища мета прагнення. Інтерпретація – це формування цінностей.
Масова і елітарна культура.
Елітарна культура – це культура орієнтована на етапи обраних. Це класична культура справжнє мистецтво. Масова культура свідомо орієнтує поширювані не то духовні цінності на середній рівень масового споживача. Бажання надати всім елементам культурної системи однорідності та абсолютної схожості – суттєва змістовна характеристика масової культури. Наділяючи різні культурні явища повною цілісною нейтральністю, роблячи основну ставку на видовнішність. Масова культура орієнтується у своєму впливі на стеоретипи свідомості стандартні штампи, на вимагаючи від людини витрат розумової енергії, почуттів волі, всього того що чикає середнє мистецтво. Масова культура має дві особливості: кітг (світ мрій) це сфера підроблювалюності , не справжності.; це світ початого смаку – світ тривіальностей, банальностей. Тривіальність – це те що не потребує зусиль для свого сприйняття, хоча і створює ілюзію незвичайності.
|
|
|
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 170; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!