Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз
Міністрів України від 29 травня 2001 р. № 582 у складі Академії правових наук України створено Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності, до обов'язків якого входить проведення наукових досліджень у сфері інтелектуальної власності, участь у розробленні проектів законів та інших нормативно-правових актів з питань інтелектуальної власності, підготовка експертних висновків із зазначених питань.
Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Академії правових наук України розробив перелік видів судових експертиз, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, з якими пов'язані види експертних спеціальностей, з присвоєнням кваліфікації судового експерта фахівцям підприємницьких структур та громадянам відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 11 липня 2002 p.:
— дослідження об'єктів авторського права;
— дослідження об'єктів суміжних прав;
— дослідження, пов'язані з охороною права на винаходи, ко
рисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
— дослідження, пов'язані з охороною права на промислові зразки;
— дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і по
роди тварин;
— дослідження, пов'язані з охороною права на знаки для то
варів і послуг, фірмові найменування, визначення походження то
варів;
— дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтег
ральних мікросхем;
|
|
|
— дослідження, пов'язані з охороною прав на конфіденційну
інформацію;
— економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на
об'єкти інтелектуальної власності (наказ Міністерства юстиції
України «Про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судо
вих експертів» від 11 липня 2002 р.) [11]. У Міністерстві юстиції
України створені експертно-кваліфікаційні комісії для атестації
судових експертів. Розроблений перелік питань, що ставляться пе
ред вказаними видами експертиз [12, с. 362-369].
Розвиток високих технологій на початку 90-х років призвів до появи комп'ютерної злочинності, створення судової комп'ютер-
124
но-технічної експертизиабо експертизи інформаційних технологій. У теоретичному плані сформульовані предмет, об'єкт і завдання цієї експертизи.
Предметом судової комп'ютерно-технічної експертизи (СКТЕ) є «факти і обставини, що встановлюються на основі дослідження закономірностей розробки і експлуатації комп'ютерних засобів, що забезпечують реалізацію інформаційних процесів, які зафіксовані в матеріалах кримінальної, цивільної або адміністративної справи».
Об'єктом СКТЕ є комп'ютерні засоби; апаратні, програмні та інформаційні об'єкти. СКТЕ вирішує завдання ідентифікаційного і діагностичного характеру. У кожному її підвиді сформульовані специфічні завдання [7].
|
|
|
Запропонована класифікація підвидів СКТЕ:
— апаратно-комп'ютерна;
— програмно-комп'ютерна; \
— інформаційно-комп'ютерна;
— комп'ютерно-мережева телематична експертиза [7].
Усі вказані види експертиз найчастіше проводяться комплексно, тому що при вирішенні завдань потрібні знання з різних наукових галузей (технічної експертизи документів, товарознавчої, відеофонографічної, авторознавчої тощо).
У Росії у межах традиційного роду — трасологічної експертизи — запропонований новий підвид: трасолого-матеріалознавча експертиза(ТМЕ) — Н. П. Майліс) [3]. її предметом є сукупний об'єкт, до якого застосовуються інтегровані знання з галузі технології і матеріалознавства, які визначають завдання і застосовувані методи дослідження.
У вказаному виді експертизи виокремлено кілька підвидів: трасолого-матеріалознавча, механічних і термічних пошкоджень, встановлення цілого за його частинами, дослідження виробів масового виробництва, реконструкція і моделювання під час проведення ТМЕ.
|
|
|
У межах судово-біологічної експертизи на основі інтеграції знань про якості потожирової речовини і методів дослідження запропонований новий вид — експертиза речовин потожирових слідів людини ДНК(ЕРПЖС - Т. Ф. Моісеєв, 2000; Н. М. Дячук, 2002).
125
Лекція 8
Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз
Наукові основи цього напряму сформувалися на синтезі даних і методів біології, біохімії і фізіології людини.
У стані формування перебуває мистецтвознавча експертиза.Досліджуються такі об'єкти:
—твори скульптури, живопису, монети, ювелірні вироби, пред
мети декоративно-прикладного мистецтва;
—друковані художні твори, журнали тощо;
—предмети релігійного культу;
— відео-, кіноматеріали, фотознімки [12, с. 362; 13, с. 317].
Експерти, досліджуючи вказані об'єкти, вирішують ідентифі
каційне завдання:
— чи є автором цього твору хтось із відомих митців (хто саме);
діагностичні завдання:
—чи є історичною, художньою чи музейною цінністю предме
ти, подані на експертизу;
—чи не підлягали ікони реставрації чи переробці (якої саме);
—яке призначення і правильна назва предмета;
—час і місце виконання представленого предмета;
|
|
|
—чи є поданий предмет оригіналом чи копією;
—яка техніка написання ікони, картини;
—яка вартість предмета з урахуванням його історичної, науко
вої і культурної цінності [12, с. 370-371; 13, с. 378].
Формується одорологічна експертиза,яку на підставі вчення про криміналістичну одорологію пропонують проводити комісією експертів у складі трьох осіб, розподіляючи їх функції таким чином: перший експерт-одоролог повинен мати вищу біохімічну (можливо біологічну чи хімічну) і вищу юридичну освіту, спеціальну підготовку з основ одорології, володіти методикою спеціальної підготовки собак-детекторів (голова комісії); другий експерт-одоролог повинен мати вищу біохімічну (можливо біологічну чи хімічну) і вищу юридичну освіту, спеціальну підготовку з основ одорології, володіти методикою спеціальної підготовки собак-детекторів, мати підготовку з проведення відеозапису експертиз одорологічного дослідження (член комісії); третій екс-перт-кінолог повинен мати вищу ветеренарну освіту і вищу юридичну освіту, спеціальну підготовку кінолога, мати допуск і во-
126
лодіти методикою підготовки собак-детекторів за курсом загальної слухняності (член комісії).
Якість проведення комісійної одорологічної експертизи і нормальне функціонування одорологічної лабораторії забезпечують й інші працівники: начальник одорологічної лабораторії, лаборант, одоролог, помічник експерта-кінолога, секретар одорологічної лабораторії та ін. Результати одорологічної експертизи повинні формуватися у вигляді трьох видів висновків експерта: позитивний висновок, негативний висновок, висновок неможливо встановити [9]. Наведена експертиза викликає сумнів у таких вчених, як В. К. Лисиченко, В. Г. Гончаренко [12, с. 361-362], тому вона має вдосконалюватися і забезпечуватися належною матеріальною базою.
У РФ вже офіційно запроваджено експертне дослідження запахових слідів, що дає змогу на досудовому слідстві встановлювати наявність запахових слідів людини на вилучених з місця події, носіях, ролі учасників розслідуваної події тощо [12, с. 362].
З метою здійснення паспортизації експертних методик, експертно-кваліфікаційні комісії, що проводять атестацію судових експертів, керуються затвердженим Переліком основних видів судових експертиз, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 15 липня 1997 р. з доповненнями на 2005 р.
Нові напрями судових експертиз свідчать про постійний динамічний процес розвитку і вдосконалення судових експертиз.
127
Види експертного дослідження
Лекція 9
Види експертного дослідження
План
1.Поняття експертного дослідження та його види.
2. Класифікаційні дослідження.
3. Ідентифікаційні дослідження.
4. Діагностичні дослідження.
5. Ситуаційні дослідження.
Література
1.Експертизи у судовій практиці / За ред. В. Г. Гончаренка. — К.:
Юрінком Інтер, 2005. - 386 с.
2. Снетков В. А. Криминалистическая диагностика в деятельности экс-
пертно-криминалистических подразделений МВД РФ по применению
экспертно-криминалистических методов и средств. — М., 1998. — 345 с.
3. Грановський Г. Л. Криміналістична ситуаційна експертиза // Реф.
наук, повід, на теорет. семінарі кримін. читання. — М., 1977. —
Вип. 16. - С. 12-16.
4. Колдин В. Я. Судебная идентификация. Учеб. пособие. — М.: ЛексЭст,
2002. - 528 с.
5. Осипов И. И., Колин П. В. Основные вопросы теории диагностики. —
Томск, 1962. - 258 с.
6. Седых-Бондаренко Ю. Криминалистическая идентификационная экс-
пертиза. — М.: Юрид. лит., 1973. — 247 с.
7. Винберг А. И., Малаховская Н. Т. Судебная экспертология (общетео-
ретические и методологические проблемы судебных экспертиз). — Волгоград: НИИ РИО, 1979. - 181 с.
8. Прохоров-Лукин Г. В. Теоретические и методические основы судебно-
экспертной ситуалогии. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 1993.
128
9. Экспертная криминалистическая идентификация. — М.: ВНИИСЭ, 1996. — Вып. 1: Теорет. основы.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 278; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!