Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз




 


 


Міністрів України від 29 травня 2001 р. № 582 у складі Академії правових наук України створено Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності, до обов'язків якого входить проведення наукових досліджень у сфері інтелектуальної власності, участь у розробленні проектів законів та інших нормативно-правових актів з питань інтелектуальної власності, підготовка експертних вис­новків із зазначених питань.

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Ака­демії правових наук України розробив перелік видів судових екс­пертиз, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, з якими пов'язані види експертних спеціальностей, з присвоєнням кваліфікації судового експерта фахівцям підприєм­ницьких структур та громадянам відповідно до наказу Міністерст­ва юстиції України від 11 липня 2002 p.:

— дослідження об'єктів авторського права;

— дослідження об'єктів суміжних прав;

— дослідження, пов'язані з охороною права на винаходи, ко­
рисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;

— дослідження, пов'язані з охороною права на промислові зразки;

— дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і по­
роди тварин;

— дослідження, пов'язані з охороною права на знаки для то­
варів і послуг, фірмові найменування, визначення походження то­
варів;

— дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтег­
ральних мікросхем;

— дослідження, пов'язані з охороною прав на конфіденційну
інформацію;

— економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на
об'єкти інтелектуальної власності (наказ Міністерства юстиції
України «Про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судо­
вих експертів» від 11 липня 2002 р.) [11]. У Міністерстві юстиції
України створені експертно-кваліфікаційні комісії для атестації
судових експертів. Розроблений перелік питань, що ставляться пе­
ред вказаними видами експертиз [12, с. 362-369].

Розвиток високих технологій на початку 90-х років призвів до появи комп'ютерної злочинності, створення судової комп'ютер-

124


но-технічної експертизиабо експертизи інформаційних техноло­гій. У теоретичному плані сформульовані предмет, об'єкт і завдан­ня цієї експертизи.

Предметом судової комп'ютерно-технічної експертизи (СКТЕ) є «факти і обставини, що встановлюються на основі дослідження за­кономірностей розробки і експлуатації комп'ютерних засобів, що забезпечують реалізацію інформаційних процесів, які зафіксовані в матеріалах кримінальної, цивільної або адміністративної справи».

Об'єктом СКТЕ є комп'ютерні засоби; апаратні, програмні та інформаційні об'єкти. СКТЕ вирішує завдання ідентифікаційного і діагностичного характеру. У кожному її підвиді сформульовані специфічні завдання [7].

Запропонована класифікація підвидів СКТЕ:

— апаратно-комп'ютерна;

— програмно-комп'ютерна;                                                                                   \

— інформаційно-комп'ютерна;

— комп'ютерно-мережева телематична експертиза [7].

Усі вказані види експертиз найчастіше проводяться комплекс­но, тому що при вирішенні завдань потрібні знання з різних науко­вих галузей (технічної експертизи документів, товарознавчої, відеофонографічної, авторознавчої тощо).

У Росії у межах традиційного роду — трасологічної експерти­зи — запропонований новий підвид: трасолого-матеріалознавча експертиза(ТМЕ) — Н. П. Майліс) [3]. її предметом є сукупний об'єкт, до якого застосовуються інтегровані знання з галузі техно­логії і матеріалознавства, які визначають завдання і застосовувані методи дослідження.

У вказаному виді експертизи виокремлено кілька підвидів: тра­солого-матеріалознавча, механічних і термічних пошкоджень, встановлення цілого за його частинами, дослідження виробів ма­сового виробництва, реконструкція і моделювання під час прове­дення ТМЕ.

У межах судово-біологічної експертизи на основі інтеграції знань про якості потожирової речовини і методів дослідження за­пропонований новий вид — експертиза речовин потожирових слідів людини ДНК(ЕРПЖС - Т. Ф. Моісеєв, 2000; Н. М. Дячук, 2002).

125


Лекція 8


Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз


 


 


Наукові основи цього напряму сформувалися на синтезі даних і методів біології, біохімії і фізіології людини.

У стані формування перебуває мистецтвознавча експертиза.Досліджуються такі об'єкти:

—твори скульптури, живопису, монети, ювелірні вироби, пред­
мети декоративно-прикладного мистецтва;

—друковані художні твори, журнали тощо;

—предмети релігійного культу;

— відео-, кіноматеріали, фотознімки [12, с. 362; 13, с. 317].
Експерти, досліджуючи вказані об'єкти, вирішують ідентифі­
каційне завдання:

чи є автором цього твору хтось із відомих митців (хто саме);
діагностичні завдання:

—чи є історичною, художньою чи музейною цінністю предме­
ти, подані на експертизу;

—чи не підлягали ікони реставрації чи переробці (якої саме);

—яке призначення і правильна назва предмета;

—час і місце виконання представленого предмета;

—чи є поданий предмет оригіналом чи копією;

—яка техніка написання ікони, картини;

—яка вартість предмета з урахуванням його історичної, науко­
вої і культурної цінності [12, с. 370-371; 13, с. 378].

Формується одорологічна експертиза,яку на підставі вчення про криміналістичну одорологію пропонують проводити комісією експертів у складі трьох осіб, розподіляючи їх функції таким чи­ном: перший експерт-одоролог повинен мати вищу біохімічну (можливо біологічну чи хімічну) і вищу юридичну освіту, спеціальну підготовку з основ одорології, володіти методикою спеціальної підготовки собак-детекторів (голова комісії); другий експерт-одоролог повинен мати вищу біохімічну (можливо біологічну чи хімічну) і вищу юридичну освіту, спеціальну підго­товку з основ одорології, володіти методикою спеціальної підго­товки собак-детекторів, мати підготовку з проведення відеозапису експертиз одорологічного дослідження (член комісії); третій екс-перт-кінолог повинен мати вищу ветеренарну освіту і вищу юри­дичну освіту, спеціальну підготовку кінолога, мати допуск і во-

126


лодіти методикою підготовки собак-детекторів за курсом загаль­ної слухняності (член комісії).

Якість проведення комісійної одорологічної експертизи і нор­мальне функціонування одорологічної лабораторії забезпечують й інші працівники: начальник одорологічної лабораторії, лабо­рант, одоролог, помічник експерта-кінолога, секретар одоро­логічної лабораторії та ін. Результати одорологічної експертизи повинні формуватися у вигляді трьох видів висновків експерта: позитивний висновок, негативний висновок, висновок неможли­во встановити [9]. Наведена експертиза викликає сумнів у таких вчених, як В. К. Лисиченко, В. Г. Гончаренко [12, с. 361-362], тому вона має вдосконалюватися і забезпечуватися належною мате­ріальною базою.

У РФ вже офіційно запроваджено експертне дослідження запа­хових слідів, що дає змогу на досудовому слідстві встановлювати наявність запахових слідів людини на вилучених з місця події, носіях, ролі учасників розслідуваної події тощо [12, с. 362].

З метою здійснення паспортизації експертних методик, екс­пертно-кваліфікаційні комісії, що проводять атестацію судових експертів, керуються затвердженим Переліком основних видів судових експертиз, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 15 липня 1997 р. з доповненнями на 2005 р.

Нові напрями судових експертиз свідчать про постійний динамічний процес розвитку і вдосконалення судових експертиз.

127


Види експертного дослідження


Лекція 9

Види експертного дослідження

План

1.Поняття експертного дослідження та його види.

2. Класифікаційні дослідження.

3. Ідентифікаційні дослідження.

4. Діагностичні дослідження.

5. Ситуаційні дослідження.

Література

1.Експертизи у судовій практиці / За ред. В. Г. Гончаренка. — К.:
Юрінком Інтер, 2005. - 386 с.

2. Снетков В. А. Криминалистическая диагностика в деятельности экс-
пертно-криминалистических подразделений МВД РФ по применению
экспертно-криминалистических методов и средств. — М., 1998. — 345 с.

3. Грановський Г. Л. Криміналістична ситуаційна експертиза // Реф.
наук, повід, на теорет. семінарі кримін. читання. — М., 1977. —
Вип. 16. - С. 12-16.

4. Колдин В. Я. Судебная идентификация. Учеб. пособие. — М.: ЛексЭст,

2002. - 528 с.

5. Осипов И. И., Колин П. В. Основные вопросы теории диагностики. —

Томск, 1962. - 258 с.

6. Седых-Бондаренко Ю. Криминалистическая идентификационная экс-

пертиза. — М.: Юрид. лит., 1973. — 247 с.

7. Винберг А. И., Малаховская Н. Т. Судебная экспертология (общетео-

ретические и методологические проблемы судебных экспертиз). — Волгоград: НИИ РИО, 1979. - 181 с.

8. Прохоров-Лукин Г. В. Теоретические и методические основы судебно-

экспертной ситуалогии. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 1993.

128


9. Экспертная криминалистическая идентификация. — М.: ВНИИСЭ, 1996. — Вып. 1: Теорет. основы.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 278; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!