ТЕМА 4. Договір міжнародної купівлі-продажу товарів
Практичні завдання
Завдання 1
Визначити правове забезпечення договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
Завдання 2
Розробити примірний текст договору міжнародної купівлі-продажу товарів згідно з Віденською конвенцією ООН 1980 р.
Завдання 3
Скласти схему правових засобів захисту у випадках порушення договору міжнародної купівлі-продажу продавцем чи покупцем (на вибір студента).
Тестові завдання
Оберіть вірну відповідь:
1. З якого моменту договір міжнародної купівлі-продажу товарів вважається укладеним за Віденською конвенцією 1980 р.:
а) коли акцепт відправлено оференту;
б) коли між сторонами в потрібній формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору;
в) коли акцепт оферти набуває чинності, тобто в момент одержання його оферентом;
г) з моменту підписання договору.
2. Які дії є вираженням акцепту оферти відповідно до Віденської Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товару:
а) заява або інша поведінка адресата оферти, що виражає згоду з офертою;
б) мовчання адресата оферти;
в) зустрічна оферта;
г) вчинення дій відповідно до вказаних в оферті умов договору.
3. При наявності якої з наведених підстав потерпіла сторона може заявити про розірвання договору міжнародної купівлі-продажу товарів:
а) невиконання будь-якої умови договору;
б) порушення продавцем вимог щодо якості товарів;
|
|
|
в) невиконання зобов’язання, що становить істотне порушення договору;
г)невиконання зобов’язання протягом додаткового строку, встановленого потерпілою стороною.
4. Який з перелічених засобів правового захисту може використати покупець у випадку невиконання продавцем його зобов’язань за договором міжнародної купівлі-продажу товару:
а) вимагати відшкодування завданих збитків;
б) заявити про розірвання договору при наявності певних умов;
в) здійснити права стосовно реального виконання зобов’язання продавцем;
г) може знизити ціну пропорційно вартості фактично поставленого товару.
5. За наявності якої з наведених підстав покупець може заявити про розірвання договору міжнародної купівлі-продажу товару відповідно до Віденьскої конвенції 1980 р.:
а) порушення продавцем вимог щодо якості товарів;
б) у зв’язку з фінансовими ускладненнями;
в) якщо невиконання продавцем його зобов’язання є істотним порушенням договору;
г) невиконання продавцем зобов’язання протягом додаткового строку, встановленого покупцем.
6. Право якої держави застосовується до договору міжнародної купівлі-продажу товарів при відсутності згоди сторін про вибір права:
|
|
|
а) право держави, де вирішується спір;
б) право держави, яке має найбільш тісний зв’язок з договором, тобто за місцезнаходженням сторони, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору;
в) за місцем проживання чи місцезнаходженням покупця;
г) за місцем укладення договору.
7. Який строк позовної встановлено Конвенцією про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 р.:
а) чотири роки;
б) один рік;
в) три роки;
г) п’ять років.
8. Яке загальне обмеження строку позовної давності передбачає Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 р.:
а) тридцять років;
б) двадцять років;
в) десять років;
г) п’ять років.
9. Чи може бути змінений строк позовної давності у міжнародній купівлі-продажу товарів:
а) ні, не може;
б) так, може шляхом заяви однієї із сторін;
в) так, може шляхом письмової заяви боржника кредитору;
г) так, може шляхом письмової угоди між сторонами.
Посилаючись на Віденську конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р. дайте визначення наступних понять:
1. Істотне порушення договору міжнародної купівлі-продажу товарів – …
2. Передбачуване порушення договору міжнародної купівлі-продажу товарів - …
|
|
|
3. Відповідність товару – …
4. Невідповідність товару - …
5. Форма договору міжнародної купівлі-продажу товару має бути …
Ситуаційні завдання
Завдання 1
Між українською організацією (покупець) і російською фірмою (продавець) був укладений контракт про купівлю-продаж товару. Дві партії товару були поставлені, однак покупець не сплатив ціну поставленого товару.
Розглядаючи спір, що виник між сторонами, міжнародний комерційний арбітражний суд насамперед звернувся до питання про право, яке повинно бути застосовано до відносин сторін за цим контрактом, оскільки в ньому не було згоди сторін про вибір права. Враховуючи, що позивач і відповідач належать до країн, які є учасниками Віденської конвенції 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, МКАС дійшов висновку, що при вирішенні спору підлягають застосуванню положення Конвенції. Разом з тим окремі питання цього спору не знайшли відображення у контракті і не врегульовані Віденською конвенцією. Це, зокрема, стосувалось розміру відсотка, що підлягає нарахуванню на суму основної вимоги.
Керуючись Законом України “Про міжнародне приватне право” МКАС дійшов висновку, що до правовідносин сторін, не врегульованих Конвенцією, субсидіарно застосовується право держави місцезнаходження сторони, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору. Такою стороною є продавець, тобто в даному випадку підлягає застосуванню право Російської Федерації.
|
|
|
Запитання:
1. Чи є обгрунтованою вимога позивача про нарахування і стягнення відсотків з простроченої суми?
2. У якому розмірі буде визначено відсоток річних, що підлягає нарахуванню на суму основної вимоги?
3. Який розмір відсотка річних встановлено за українським законодавством?
Завдання 2
Австрійський продавець подав позов до швейцарського покупця про стягнення вартості волокна. Щоб обгрунтувати свій позов, продавець заявив, що договір купівлі-продажу був укладений між сторонами відповідно до замовлення, зробленого швейцарським покупцем, та письмового підтвердження, яке надіслав продавець.
Покупець заперечував проти позову, посилаючи на те, що договір не був укладений відповідно до Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.
Суд дійшов висновку, що письмове підтвердження, яке надіслав продавець, та подальша відсутність будь-якої реакції покупця, відповідає діловій практиці укладення договорів відповідно до ст. 9 Конвенції.
Можливість подібних підтверджень не суперечить національному законодавству кожної сторони. Не існує також і специфіки у торгівлі волокном.
Запитання:
1. Що є акцептом відповідно до Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів?
2. Чи можна вважати укладеним договір між цими сторонами?
3. Яке рішення повинен винести Міжнародний комерційний арбітражний суд?
Завдання 3
Українська організація уклала з гонконгскою фірмою контракт про купівлю-продаж товару. Однак поставка не була здійснена. Позов був пред’явлений вітчизняним покупцем про повернення частини вартості товару, яка була сплачена ним у порядку передоплати. Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що позивач не виконав своїх платіжних зобов’язань, в результаті чого відповідач змушений був укласти замінюючі правочини з третіми особами. Причому понесені ним збитки перевищують суму передоплати, здійснену позивачем.
Оскільки сторони в контракті не погодили право, що підлягає застосуванню, а у процесі арбітражного розгляду домовились вирішити спір відповідно до Принципів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА, то згідно із ст. 1.4 цих Принципів вони підлягають застосуванню як право, що регулює цей договір.
Міжнародний комерційний арбітражний суд встановив, що позивач не виконав своїх обов’язків щодо передоплати товарів у строки, встановлені умовами договору і в додаткові строки оплати, встановлені відповідачем, який згідно зі ст. 7.3.1 Принципів УНІДРУА скористався правом припинити договір і з метою зменшення своїх збитків укласти замінюючі правочини з продажу товару, не оплаченого позивачем, іншим покупцям. В результаті сторони понесли збитки: позивач – в сумі здійсненої передоплати, а відповідач – в сумі, що складає різницю між договірною ціною і ціною за замінюючими правочинами. Причому збитки відповідача перевищують збитки позивача. Понесені сторонами збитки документально доведені і не викликали заперечень.
Запитання:
1. Визначте правову природу Принципів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА.
2. У яких випадках відповідно до преамбули Принципів УНІДРУА вони можуть застосовуватись до відносин сторін за договором?
3. Яким має бути рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду?
Завдання 4
Італійський продавець меблів подав позов до українського покупця із вимогою про оплату вартості меблів. Покупець заявив, що меблі були дефектними, але не погодився з пропозицією продавця виправити усі дефекти та не сплатив вартості товару.
Договір, укладений сторонами, передбачав застосування Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р. для регулювання їх відносин. Згідно з арбітражним застереженням у договорі спори між сторонами вирішуються Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України.
В рішенні по справі суд зазначив, що відповідно до положень Віденської конвенції покупець повинен довести наявність дефектів та надати повідомлення про невідповідність товару протягом певного часу. Враховуючи, що покупець відмовився доводити дефектність товару, суд постановив, що, якщо навіть покупець і мав право посилатись на невідповідність меблів умовам договору, то він його втратив.
Запитання:
1. Проаналізуйте, як Віденська конвенція 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів регулює здійснення покупцем права посилатися на невідповідність товару умовам договору.
2. У які строки покупець має можливість повідомити продавця про невідповідність товару?
3. Яким має бути рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду по справі?
4. Якщо позов буде задоволено, чи має продавець право на відсотки з простроченої суми, що складає вартість меблів, і за якою ставкою?
5. Якщо так, то, зважаючи на те, що Віденська конвенція 1980 р. не передбачає розміру відсотків з простроченої суми, право якої держави має бути застосовано для визначення ставки відсотка? Обгрунтуйте відповідь.
Завдання 5
Українська організація (покупець) у вересні 2000 року уклала контракт з нідерландською фірмою (продавець) про купівлю-продаж товарів. У зв'язку з недопоставкою частини товару, стосовно якого була здійснена передоплата, був пред’явлений позов до нідерладської фірми у Міжнародний комерційний арбітражний суд відповідно до арбітражного застереження у контракті.
Вимоги позивача складали: повернення суми передоплати за недопоставлений товар, сплату неустойки, передбаченої умовами контракту, відшкодування витрат з арбітражного збору та інших витрат по справі.
Винесене МКАС рішення про задоволення позову базувалось на наступних висновках :
1. згідно з п. 9 контракту до взаємовідносин сторін при вирішенні спору застосовується матеріальне право України;
2. разом з тим до правовідносин сторін підлягає застосуванню також і Віденська конвенція 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, оскільки Україна і Нідерланди є її учасниками;
3. з питань, які не передбачені контрактом і не вирішені у Конвенції, підлягає застосуванню українське цивільне законодавство;
4. основна сума боргу відповідачем не оспорена, обов'язок її повернення витікає із положень Віденської конвенції;
5. за умовами контракту розмір неустойки за порушення строків поставки товарів становить 0,5% за кожний тиждень прострочення, однак загальна сума неустойки не може перевищувати 8 % від суми недопоставленого товару;
6. право сторони на відсотки з простроченої суми передбачено Віденською конвенцією;
Запитання:
1. Проаналізуйте текст Віденської конвенції 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів і визначте, на яких її статях грунтуються висновки Міжнародного комерційного арбітражного суду.
2. Оскільки Віденська конвенція не передбачає розміру відсотків з простроченої суми, яка ставка відсотка буде застосована в даному рішенні?
3. Як суд вирішив би питання про застосовуване право, якщо в контракті була б відсутня згода сторін про вибір права?
Рекомендована література: 55, 56, 64, 65, 67-73, 81, 83, 85, 86, 88.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 841; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!