ТЕМА 6. Окремі види договорів (контрактів) у зовнішньоекономічній зв’язках
Практичні завдання
Завдання 1
Скласти схему основних видів договорів (контрактів), що використовуються у зовнішньоекономічній діяльності з зазначенням джерел їх правового регулювання (міжнародних та вітчизняних).
Завдання 2
Розробити примірний зміст одного із видів зовнішньоекономічних контрактів (за вибором студента).
Завдання 3
Визначити різновиди зовнішньоекономічних контрактів на переробку давальницької сировини, які підлягають обліку (реєстрації) з зазначенням його умов та правих наслідків відсутності реєстрації.
Завдання 4
Визначити спільні і відмінні риси договору фрахтування судна на певний час та договору лізингу судна.
Тестові завдання
Оберіть вірну відповідь:
1. Як законодавство України визначає операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах:
а) операції, у яких сировина замовника становить не менше 20 відсотків загальної вартості готової продукції;
б) якщо сировина замовника є основним матеріалом;
в) поставка сировини замовника повинна передувати виготовленню продукції;
г) сировина замовника і готова продукція повинні мати різні коди ТН ЗЕД.
2. Який показник вартості давальницької сировини у загальній вартості готової продукції встановлено у операціях з давальницькою сировиною у ЗЕД:
а) не менше 30%;
б) не менше 50%;
в) не менше 20%;
|
|
|
г) не менше 10%.
3. У які строки товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України:
а) у строки, зазначені в такому договорі;
б) не пізніше 90 календарних днів від дати митного оформлення товарів, що фактично експортовані за бартерним договором;
в) не пізніше 60 календарних днів у разі експорту високоліквідних товарів, що фактично експортовані;
г) не пізніше 150 календарних днів у разі імпорту певних видів продукції з визначених законодавством країн.
4. Хто несе ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження судна за договором лізингу судна:
а) власник судна;
б) лізингодавець;
в) лізингоодержувач;
г) фактичний користувач судна.
5. Право якої держави застосовується до зовнішньоекономічного договору комісії (консигнації) в Україні за відсутності згоди сторін про вибір права:
а) право держави, яке має найбільш тісний зв’язок із договором, тобто право держави, де знаходиться сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору;
б) за місцезнаходженням комісіонера (консигнатора);
в) право держави, в якій буде вирішуватися спір;
г) право місця укладення договору.
|
|
|
6. Право якої держави застосовується до зовнішньоекономічного договору страхування в Україні за відсутності згоди сторін про вибір права:
а) право держави, яке має найбільш тісний зв’язок із договором, тобто право держави, де знаходиться сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту контракту;
б) за місцезнаходженням страховика;
в) право держави страхувальника;
г) за місцезнаходженням особи, на користь якої укладено договір.
Посилаючись на чинне міжнародно-правове і вітчизняне законодавство дайте визначення наступних понять:
1. Консигнація - …
2. Агент - …
3. Принципал - …
4. Франшиза - …
5. Морський лізинг - …
Ситуаційні завдання
Завдання 1
Підприємство за контрактом з іноземною фірмою переробляє давальницьку сировину. Відповідно до ст. 4 Закону України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” давальницька сировина закуповувалась іноземним замовником на території України за іноземну валюту. Розрахунки згідно з контрактом провадилися певною частиною давальницької сировини.
У жовтні 2006 року підприємство помилково здійснило митне оформлення частини давальницької сировини, яка призначалась для оплати його послуг. При декларуванні було сплачено митний збір. Ввізне мито не сплачувалося. У березні 2007 року обласна митниця на підставі ст.25 Закону України “Про Єдиний митний тариф” у безспірному порядку стягнула з підприємства суму ввізного мита, посилаючись на ст.6 цього Закону. Претензію підприємства-виконавця митниця відхилила.
|
|
|
У червні 2007 року підприємство звернулося до господарського суду з позовом про повернення необґрунтовано стягнутих коштів.
Запитання:
1. Посилаючись на норми Законів України “ Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” і “Про Єдиний митний тариф”, проаналізуйте зазначену ситуацію і дайте оцінку позицій сторін у спорі.
2. Який порядок ввезення давальницької сировини іноземного замовника на територію України і чим він відрізняється від правил, коли така сировина закуповується нерезидентом за іноземну валюту на території України?
3. Чи доб’ється успіху у даній справі підприємство-переробник сировини?
Завдання 2
Товариство з обмеженою відповідальністю “И” як агент судновласника уклало в травні 2004 року з державним підприємством “Д” договори про надання останнім послуг з лоцманського проведення суден та регулювання руху суден.
|
|
|
В серпні 2005 р. ТОВ “И” подало позов до підприємства “Д” про стягнення 10610, 34 грн. (еквівалент 2098, 98 дол. США) збитків у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором та 10000 грн. за завдану моральну шкоду.
Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що витрати позивача стосовно сплати іншій компанії вартості послуг з лоцманського проведення судна є витратами судновласника і сплачувались ТОВ “И” як морським агентом за розпорядженням судновласника.
Разом з тим державне підприємство “Д” пред’явило до ТОВ “И” зустрічний позов про стягнення 1330,27 дол. США (653, 40 дол. США за надання лоцманських послуг, 676,87 дол. США суми канального збору) і 93,12 дол. США штрафу. Одночасно підприємство “Д” пояснило, що ним 15.04.2005 р. було розпочато виконання послуг з лоцманського проведення через канал гирла річки Бистра судна, судновласником якого є турецька кампанія. Після 18 км руху судна по каналу у зв’язку зі зміною глибини фарватера і неможливостю подальшого руху судна по каналу підприємство “Д” відмовилось від проведення судна до прийомного буя гирла річки Бистра, і судно було повернено до місця початку руху. Неможливість проходу судна через канал річки Бистра було наслідком дії непереборної сили – повноводної повені.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області вимоги за основним позовом були задоволені частково, без стягнення суми за моральну шкоду. Зустрічні позовні вимоги були задоволені судом повністю.
Суд дійшов висновку, що підприємство “Д” не довело відсутність своєї вини при виконанні лоцманського проведення судна. Тому у нього виникло зобов’язання відшкодувати ТОВ “И” збитки у формі витрат по сплаті послуг, наданих іншим лоцманом. Цим же судом було встановлено, що ТОВ “И” уклало з Морською агентською компанією “К” (Румунія) правочин на лоцманське проведення судна через румунський канал Суліна і сплатило за надані послуги 2 098, 98 дол. США, що і є ціною позову.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2005 р. рішення суду першої інстанції від 24.10.2005 р. було скасовано частково, а саме: у задоволенні позовних вимог ТОВ ”И” було відмовлено. Інша частина рішення була залишена без змін.
Обґрунтовуючи свою постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт завдання збитків не доведено. Згідно зі статтями 117 і 118 Кодексу торговельного мореплавства ТОВ “И“ як агент оплачує наданні послуги лише за згодою і розпорядженням судновласника. Була прийнята до уваги також неможливість проходу судна через канал р. Бистра, тобто визнано дію непереборної сили.
Не погодившись з постановою апеляційного суду, ТОВ “И” подало касаційну скаргу.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, дослідивши матеріали і обставини справи, дійшла висновку, що подана ТОВ “И” касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Базуючись на положеннях ст. 118 КТМ України і враховуючи, що ТОВ “И” за укладеними з підприємством “Д” договором діяло як морський агент судновласника, вища судова інстанція вважала, що воно (товариство) не могло понести збитки, які складаються із вартості лоцманських послуг за прохід судна замість українського каналу гирла р. Бистра через румунський канал Суліна, які були сплачені ТОВ “И” за погодженням із судновласником. Тому ВГСУ підтвердив правомірність скасування апеляційною інстанцією рішення суду першої інстанції стосовно позовних вимог ТОВ “И” про стягнення збитків.
Запитання:
1. Проаналізуйте положення ст. 116-119 Кодексу торговельного мореплавства України, які регулюють договір морського агентування.
2. Охарактеризуйте повноваження морського агента при виконанні договору морського агентування.
3. Дайте оцінку висновку колегії суддів ВГСУ стосовно вирішення даного спору. Обґрунтуйте свою позицію.
Завдання 3
При укладенні 12.02.1986 р. договору між французькою і англійською компаніями стосовно участі приватних концесіонерів у будівництві тунелю під Ла-Маншем сторони не змогли домовитися про право, що підлягає застосуванню до договору. Це пояснювалось істотними відмінностями в правових системах цих двох держав. В результаті до договору було включено нечітко сформульоване положення про застосовуване право у випадку виникнення спорів. Зокрема, передбачалось, що тлумачення і дійсність виконання контракту будуть визначатися стосовно усіх аспектів згідно з принципами, загальними як для англійського, так і французького права, а за відсутності таких принципів - загальними принципами міжнародного торгового права, які застосовуються національними і міжнародними судами. В договорі передбачалось також врахування застереження про публічний порядок як англійського, так і французького права.
При розгляді справи по спору, що виник між сторонами, в Палаті лордів було визнано, що сторони вибрали невизначене право, і було вирішено, що підлягає застосуванню як Lex arbitri бельгійське право.
Запитання:
1. Чи мав місце вибір права сторонами у даному контракті?
2. Визначте сутність колізійних прив’язок (формул прикріплення): Lex arbitri і Lex fori.
3. Дайте визначення поняття “застереження про публічний порядок”.
Рекомендована література: 5, 8,11,13, 18, 19, 24, 39, 43, 52, 64, 65,
67-73, 76, 81, 85-88.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 369; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!