ТЕМА 5. Правове регулювання транспортних операцій у зовнішньоекономічній діяльності



 

Практичні завдання

Завдання 1

Скласти таблицю джерел правового регулювання міжнародних перевезень за видами транспорту.

Завдання 2

Згідно з Кодексом торговельного мореплавства України визначити колізійні норми і підготувати реферативне повідомлення. (ст.14 КТМ)

Завдання 3

На підставі аналізу правового забезпечення транспортних операцій у зовнішньоекономічній діяльності підготувати есе з теми “Претензії та позови при здійсненні міжнародних перевезень вантажів (за видами транспорту)”.

Завдання 4

Визначити сутність та взаємозв’язок наступних понять: “загальна аварія” та “диспаша”. (ст.277 КТМ)

 

Тестові завдання

 

Оберіть вірну відповідь:

1. Право якої держави застосовується до договору міжнародного перевезення вантажу при відсутності згоди сторін про вибір права:

а) право держави, яка має найбільш тісний зв’язок з договором, тобто за місцезнаходженням сторони, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору;

б) за місцем укладення договору;

в) за місцезнаходженням перевізника;

г) право держави, в якій вирішується спір.

 

2. Право якої держави застосовується до договору лізингу судна (морський лізинг):

а) право держави лізингоодержувача;

б) право держави, в якій вирішується спір;

в) право держави власника судна (лізингодавця);

г) право, визначене за згодою сторін.

 

3. Право якої держави застосовується до договору фрахтування судна на певний термін:

а) право держави судновласника;

б) право, визначене за згодою сторін;

в) право держави фрахтувальника;

г) право держави, де вирішується спір.

 

4. Право якої держави застосовується до договору морського страхування:

а) право держави страховика;

б) за згодою сторін про вибір права;

в) право держави страхувальника;

г) право держави, де вирішується спір.

 

Посилаючись на Кодекс торговельного мореплавства України визначити наступні поняття:

1. Коносамент - …ст.134

2. Навігаційна помилка - …ст.177

3. Рейсовий чартер - …ст.134

4. Розрахункова одиниця - …ст. 9

5. Фрахт - …ст. 133

 

Ситуаційні завдання

 

Завдання 1

Українським торговельним підприємством (покупцем) у липні 2002 року був укладений зовнішньоторговельний контракт з іноземною фірмою (продавцем) на поставку товару.

При укладенні контракту сторони у письмовій формі домовились, що поставка буде здійснюватись на умовах СІF (морське перевезення) в редакції Інкотермс – 2000.

Фактично перевезення було здійснено на умовах FOB.

В дорозі товар був пошкоджений попаданням морської води під час шторму.

Покупець, одержавши товар в неналежному стані, вважав, що винен у цьому продавець, який в односторонньому порядку змінив базисні умови поставки CIF  на FOB, що і призвело до неналежного виконання зобов’язання продавцем.

Іноземна фірма стверджувала, що зміна умов контракту була двосторонньою. У якості доказу було посилання на наступні обставини: продавець відправив по факсу оферту з пропозицією знизити ціну контракту і покупець у телефонних переговорах погодився з цією пропозицією. В результаті телефонних переговорів продавець вважав можливим зафрахтувати судно на умовах FOB і не здійснювати страхування контракту.

Українське підприємство заперечувало факт усної згоди на зміну умов контракту. Покупець посилався на правила свого законодавства, а також на положення Віденської конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, яка застосовується до відносин сторін за договором. Він наполягав на тому, що договір купівлі-продажу та його зміна повинні оформлятися у письмовій формі, а телефонний зв’язок не є такою формою.

Спір між сторонами був переданий на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Вирішуючи спір МКАС прийняв до уваги наступне:

- договір між сторонами був укладений у письмовій формі на умовах CIF (Інкотермс – 2000), тобто продавець повинен був відправити товар на умовах CIF.

- продавець по факсу запропонував покупцеві здійснити поставку товару на умовах FOB. Покупець на цю пропозицію відповіді не дав.

Запитання:

1. Чи відбулася в даному випадку зміна контракту стосовно базиса поставки CIF на FOB?

2. Проаналізуйте положення Віденської ковенції 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів стосовно форми цього договору та порядку його можливої зміни чи припинення.

3. Що означає поставка товару на умовах CIF та FOB?.

4. Яким має бути рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду по справі?

 

Завдання 2

Між українською компанією “Л” (покупець) і компанією “К” (продавець з Португалії) був укладений зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу устаткування.

Згідно з умовами цього контракту продавець зобов’язався продати покупцеві на умовах СІР Ільїчевськ (Україна), а покупець – прийняти і оплатити устаткування вартістю 342,5 тис. євро. Покупець повинен був оплатити устаткування протягом 15 календарних днів з моменту укладення контракту, а продавець повинен був забезпечити поставку устаткування в строк, не перевищуючий 45 календарних днів з моменту здійснення покупцем оплати товару. При цьому устаткування підлягало перевезенню залізницею.

Однак фактично поставка устаткування за контрактом була здійснена продавцем згідно з умовами терміну CIF, за яким поставка товару може здійснюватись тільки морським транспортом.

Під час перевезення в одному із транзитних портів устаткування було перевантажено на інше судно. При цьому, після відвантаження з першого судна, устаткування було здане на тимчасове зберігання в складське приміщення одного із портових терміналів в очікуванні підходящого рейсу для остаточного перевезення.

В результаті таких обставин устаткування було поставлено в пункт призначення з істотним запізненням. Крім того, під час огляду устаткування в порту призначення митним брокером і співробітниками митниці були виявлені значні його пошкодження, за наявності яких воно стало непридатним для використання за призначенням.

У зв’язку з односторонньою зміною продавцем умов перевезення і засобу транспортування (із залізничного на морський), що спричинило значну затримку у поставці товару та істотні пошкодження устаткування, покупець направив продавцеві претензію про розірвання контракту, повернення сплаченої за устаткування суми грошей, а також врегулювання питання щодо компенсації завданих збитків.

Продавець відмовився виконати вимоги покупця, мотивуючи свою позицію тим, що за умовами СІР він міг на власний розсуд обирати перевізника і з моменту передачі устаткування перевізнику ризики його пошкодження перейшли до покупця.

Оскільки сторони не досягли угоди шляхом переговорів, покупець згідно з арбітражним застереженням звернувся в господарський суд з позовом про стягнення з продавця суми збитків, завданих неналежним виконанням контракту.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:

 - покупець згідно з умовами контракту стосовно строку і ціни, здійснив платіж за устаткування, перерахувавши на користь продавця 342, 5 тис. євро;

- продавець за умовами контракту передав устаткування призначеному ним перевізнику. Однак устаткування було передано для перевезення не залізницею, а морським транспортом, що підтверджено іменним коносаментом, виданим перевізником продавцеві. Під час перевезення здійснювалось розвантаження устаткування в одному із транзитних портів і наступне його навантаження на інше судно. Фактично устаткування було доставлено в порт призначення (Ільїчевськ) через 90 днів після дати здійснення покупцем платежу, тобто з істотним простроченням;

- крім того, згідно з висновком незалежного експерта устаткування було пошкоджено, у зв’язку з чим його неможливо використати за призначенням.

Запитання:

1. Які умови поставки товару згідно з терміном СІР (Інкотермс – 2000)?

2. Чи мав продавець право самостійно обирати вид транспорту для здійснення перевезення за правилами терміну СІР і згідно з умовами даного контракту?

3. Проаналізуйте відповідні положення Віденської конвенції 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів для обґрунтування рішення господарського суду по даній справі.

4. Скласти мотивувальну частину рішення господарського суду по справі.

 

Завдання 3

Покупець (українська організація) пред’явила позов до продавця (індійської фірми) про визнання правомірним розірвання контракту міжнародної купівлі-продажу товарів, укладеного сторонами. Підставою для розірвання контракту була відмова продавця виконати ексклюзивну (виключну) умову контракту про відвантаження усього товару, що підлягав поставці за даним контрактом, однією партією на судні, спеціально зафрахтованому тільки для його перевезення точно у строк, обумовлений контрактом. Покупець вимагав також відшкодування йому продавцем збитків, завданих розірванням контракту, включаючи упущену вигоду.

Вважаючи безпідставним розірвання контракту, продавець заявив зустрічний позов про відшкодування збитків, завданих відмовою покупця від контракту. На думку продавця, покупцем неправильно тлумачиться умова контракту про виключне використання зафрахтованого судна для перевезення тільки партії товару для покупця. Як вважав продавець, умовою контракту виключалась можливість перевезення на судні інших товарів, але не однойменного товару для інших покупців. Відповідно ним було зафрахтовано судно для перевезення 12 000 тонн даного виду товару (при кількості, що підлягає поставці за даним контрактом, -7 000 тонн).

Розглядаючи спір Міжнародний комерційний арбітражний суд встановив, що намір покупця при включенні зазначеної умови до контракту полягав у створенні гарантій збереження якості харчового продукту, який був повністю проінспектований ним перед відвантаженням. Метою було не допустити можливості його зараження в дорозі від розміщеного поруч такого ж продукту невідомої якості, що належав третім особам. За таких обставин продавець не міг не знати про намір покупця виключити використання судна для перевезення інших, крім його товару, вантажів.

У зв’язку з тим, що до спливу остаточного строку відвантаження товару за контрактом стало очевидним, що продавець не виконає ексклюзивну умову контракту, покупець кваліфікував поведінку продавця як передбачуване істотне порушення контракту згідно зі ст. 72 Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року.

При вирішенні ситуації слід враховувати згоду сторін про регулювання відносин за контрактом українським правом і Віденською конвенцією 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.

Запитання:

1. Дайте оцінку тлумаченню ексклюзивної (виключної) умови контракту згідно зі ст. 8 Віденської конвенції 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.

2. Чи є правомірним розірвання контракту покупцем?

3. Яким має бути рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду стосовно відшкодування збитків за основним та зустрічним позовами?

 

Завдання 4

У апеляційному суді м. Гренобль (Франція) була розглянута справа про стягнення вартості пошкодженого устаткування, яке перевозилось із США у Францію. Узгоджені сторонами умови договору передбачали повну компенсацію перевізником усіх збитків вантажоодержувача. Разом з тим у договорі було посилання на стандартні умови перевізника, які обмежували його відповідальність сумою 50 дол. США за місце вантажу.

Суд розв’язав це протиріччя між умовами договору перевезення вантажу відповідно до Принципів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА (статті 2.21, 4.6) і визнав недійсним посилання в договорі на стандартні умови перевізника.

 

Запитання:

1. Проаналізуйте положення ст.2.21 Принципів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА.

2. Що означає правило “contra proferentem”, використане у Принципах УНІДРУА (ст. 4.6)?

3. Яким має бути висновок та рішення апеляційного суду Гренобля?

 

Рекомендована література: 4, 5, 28, 33, 34, 61, 64, 78, 88.

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 469; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!