ТЕМА 7. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
Практичні завдання
Завдання 1
Скласти перелік нормативно-правових актів України, які визначають механізм застосування спеціальних санкцій.
Завдання 2
Знайти схоже та відмінне у застосуванні ліцензування як спеціальної санкції та ліцензування як нетарифного методу регулювання експортно-імпортних операцій.
Завдання 3
Визначити заходи держави у відповідь на дискримінаційні та недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань.
Завдання 4
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення визначити, яка діяльність є неправомірною у сфері зовнішньоекономічних відносин.
Завдання 5
Використовуючи постанову Кабінету Міністрів України і Національного банку України №444 “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті” та Конвенцію ООН 1980 р. “Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів” скласти форс – мажорне застереження до договору купівлі – продажу товарів.
Тестові завдання
Оберіть вірну відповідь:
1. Який з перелічених видів юридичної відповідальності застосовується у сфері зовнішньоекономічної діяльності:
а) майнова;
б) матеріальна;
в) дисциплінарна;
г) солідарна.
2. До спеціальних санкцій у сфері ЗЕД належать:
|
|
|
а) позбавлення права на застосування режиму сприяння ЗЕД;
б) відмова у митному оформленні товарів при здійсненні експортно-імпортних операцій;
в) застосування до конкретних суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування;
г) тимчасове зупинення ЗЕД.
3. Органом, що застосовує спеціальні санкції до суб’єктів ЗЕД, є:
а) Міністерство економіки України;
б) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі;
в) Торгово-промислова палата;
г) господарські суди.
4. Спеціальні санкції можуть бути застосовані до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або до іноземних суб’єктів господарської діяльності:
а) протягом 3-х років з дня виявлення порушення законодавства;
б) протягом одного року з дня виявлення порушення;
в) не пізніше 6 місяців після виявлення порушення;
г) не пізніше 2 місяців після виявлення порушення.
5. Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє:
а) до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують його виконання;
б) не більше 3 місяців з дати винесення відповідного рішення;
в) не більше 6 місяців з дати винесення відповідного рішення;
|
|
|
г) не більше одного року з дати винесення відповідного рішення.
6. Формами майнової відповідальності у сфері зовнішньоекономічної діяльності є:
а) відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, майнові санкції;
б) відшкодування прямих, побічних збитків, матеріальне відшкодування моральної шкоди, майнові санкції;
в) відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріальне відшкодування моральної шкоди, майнові санкції;
г) відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріальне відшкодування моральної шкоди, майнові санкції, спеціальні санкції.
7. Які санкції передбачені Кримінальним кодексом України за вчинення контрабанди:
а) виправні роботи з конфіскацією предметів контрабанди;
б) позбавлення волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди;
в) позбавлення волі на строк від одного до п’яти років з конфіскацією предметів контрабанди;
г) виправні роботи з конфіскацією предметів контрабанди та конфіскацією майна.
8. Яка санкція передбачена чинним законодавством майнова у випадку неодержання товарів, що імпортуються за бартерним договором:
|
|
|
а) пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від вартості неодержаних товарів;
б) пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,3 % від вартості неодержаних товарів;
в) штраф у розмірі, що дорівнює 10 неоподаткованим мінімумам доходів громадян;
г) штраф у розмірі 20% від вартості неодержаних товарів.
9. В яких правовідносинах у сфері ЗЕД нормативно-правовими актами встановлено обмеження відповідальності:
а) надання послуг іноземному суб’єкту;
б) міжнародної купівлі – продажу товарів;
в) міжнародного дорожнього перевезення вантажів;
г) здійснення операцій з давальницькою сировиною.
10. Органом, що засвідчує наявність форс-мажорних обставин, в Україні є:
а) Міністерство економіки України;
б) Міністерство юстиції України;
в) Торгово-промислова палата України;
г) господарські суди.
11. Відповідно до Конвенції ООН 1980 р. “Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів” у випадку виникнення перешкоди для виконання зобов’язання сторона, що не виконує свої зобов’язання:
а) не вправі посилатися на цю перешкоду, якщо її дія та наслідки такої дії не були узгоджені сторонами в договорі купівлі-продажу;
б) повинна повідомити іншу сторону про перешкоду та про її вплив на здатність виконати зобов’язання;
|
|
|
в) відшкодовує завдані невиконанням зобов’язання лише прямі збитки;
г) Конвенція не передбачає можливість настання таких перешкод.
Посилаючись на чинне законодавство України дайте визначення наступних понять:
1. Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - …
2. Індивідуальна ліцензія - …
3. Моральна шкода - …
4. Розрахункова одиниця - …
5. Контрабанда - …
Ситуаційні завдання
Завдання 1
Іноземна фірма зареєстрована за кордоном, але має представництво в Україні, звернулася до господарського суду з позовом до українського господарського товариства про стягнення збитків, завданих невиконанням товариством своїх зобов’язань щодо сплати поставленого до України цукру.
Українське господарське товариство заперечувало проти позову з посиланням на ту обставину, що кошти, передбачені для сплати поставленого цукру, було переведено відповідно до умов контракту в іноземний банк. Однак сталося викрадення коштів третіми особами з рахунків цього банку, у зв’язку з цим вони не зараховані на рахунок іноземної фірми. На час подання позову за фактом викрадення порушено кримінальну справу в іноземній державі. Українське господарське товариство, заперечуючи проти позовних вимог, посилалось на те, що сторона зовнішньоекономічного контракту не несе відповідальності за невиконання зобов’язань, якщо останнє сталося з вини третіх осіб.
Сторони зовнішньоекономічного контракту в цій ситуації знаходяться в державах –учасниках Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (1980).
Запитання:
1. Яким чином Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів регулює відповідальність сторін за договорами купівлі-продажу товарів? Розд.2
2. Як Конвенція характеризує “перешкоду поза контролем”? ст.79
3. Яким має бути рішення суду?
Завдання 2
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі провела спеціальне розслідування, в результаті якого з’ясувала, що дійсно дії ТОВ “Танок” порушують інтереси національних товаровиробників. Результати розслідування було передано до Міністерства економіки України, яке на їх підставі видало наказ про накладання на ТОВ “Танок” майнової санкції у вигляді штрафу. ТОВ “Танок” звернулося до суду про визнання наказу Міністерства економіки України таким, що суперечить чинному законодавству.
Запитання:
1. За які правопорушення в зовнішньоекономічній діяльності встановлена відповідальність у вигляді штрафу як майнової санкції? Ст. 37
2. Які органи уповноважені його накладати? На яких підставах?
3. Чи правомірні дії Міністерства економіки України? Обґрунтуйте.
4. Яке рішення має винести суд?
Завдання 3
Українське підприємство уклало з підприємством – іноземним суб’єктом господарської діяльності (нерезидентом) договір на поставку товару. Підприємство – нерезидент свої зобов’язання виконало, тоді як українське підприємство – ні. Пред’явлена нерезидентом претензія залишилися без відповіді. Підприємство – нерезидент звернулося до господарського суду м. Києва (як було передбачено контрактом) з позовом про стягнення заборгованості з українського підприємства і, одночасно, надіслало звернення до Міністерства економіки України з проханням вжити заходів до порушника контрактних зобов’язань. Міністерство у відповідь на звернення наклало на українське підприємство спеціальну санкцію – індивідуальний режим ліцензування, про що було видано окремий наказ. Українське підприємство звернулося до суду з позовом про визнання недійсним наказу.
Запитання:
1. В яких випадках на суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності можуть бути накладені спеціальні санкції? Ст. 37
2. Які органи уповноважені застосовувати спеціальні санкції до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності?
3. Яким має бути рішення суду за позовом українського підприємства? Обґрунтуйте.
Завдання 4
Міністерство закордонних справ України уклало договір з німецькою фірмою про встановлення сигналізації у приміщенні Посольства України у Німеччині. Сигналізацію було встановлено вчасно, відповідно до умов договору, було підписано сторонами акт виконаних робіт, в якому вартість робіт була аналогічною вартості, погодженій у контракті. Проте, Міністерство закордонних справ перерахувало за виконану роботу лише частину необхідних коштів. У відповіді на претензію німецької фірми Міністерство закордонних справ повідомило, що виконану роботу воно оплатило повністю, а заявлена до сплати сума не відповідає обсягам та якості виконаної роботи. Як було обумовлено в договорі, німецька фірма звернулася до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості. В судовому засіданні представник відповідача заявив, що Міністерство закордонних справ є державним органом, а не суб’єктом господарської діяльності, і тому не несе відповідальності за зовнішньоекономічними договорами.
Заитання:
1. Як відповідно до чинного законодавства співвідноситься відповідальність держави та державних органів?
2. Чи несуть держава та її органи відповідальність за зовнішньоекономічними договорами? Якщо так, то на яких підставах?
3. Яке рішення має винести суд? Аргументуйте свою позицію.
Завдання 5
У січні 2000 року прокуратура м. Києва за заявою представника іноземного суб’єкта господарської діяльності здійснила перевірку дій директора українського суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, підозрюваного в шахрайстві.
За результатами перевірки було встановлено, що резидент в 1990 році зареєстрував у Міністерстві зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі (тепер – Міністерство економіки ) України два зовнішньоекономічних контракти, предметом яких була купівля-продаж товарів. Відповідно до умов контрактів продавцем був український суб’єкт, передбачалася попередня оплата за товар на рахунок у комерційному банку, зареєстрованому на території України. Однак за розпорядженням керівника українського підприємства оплата була здійснена на рахунок американської фірми в банку США. На цей же рахунок були переказані гроші надані в кредит зазначеному керівникові як фізичній особі. Рахунок в банку США було відкрито без спеціального дозволу Національного банку України. Постало питання про порушення кримінальної справи.
Запитання:
1. Чи передбачена законом і яким можливість застосування у сфері зовнішньоекономічної діяльності кримінальної відповідальності?
2. Чи є у діях директора склад кримінального злочину? Можливо кілька?
3. Який порядок встановлено для відкриття рахунків у банках за кордоном?
Рекомендована література: 1, 2, 6, 11, 14, 18-20, 22, 26, 37, 49, 50, 55,
65, 67, 73, 74, 76,79, 81, 89.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 429; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!