ТЕМА 2. Умови здійснення зовнішньоекономічної діяльності
Практичні завдання
Завдання 1
Визначити спільне та відмінне між представництвом іноземного суб’єкта господарської діяльності і постійним представництвом нерезидента за законодавством України.
Завдання 2
Скласти перелік вимог, що пред’являються до суб’єктів міжнародних передач товарів відповідно до законодавства України.
Завдання 3
Скласти схему “Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності”.
Завдання 4
Проаналізувати способи здійснення легалізації іноземних офіційних документів. Назвати 5 держав, документи з яких не потребують консульської легалізації на території України.
Завдання 5
Визначити, за яких умов здійснення експортно – імпортних операцій юридичною особою буде вважатися таким, що не суперечить чинному законодавству.
Тестові завдання
Оберіть вірну відповідь:
1. З якого моменту виникає право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності за чинним законодавством України:
а) у фізичних осіб – з моменту набуття ними цивільної дієздатності і реєстрації їх як підприємців;
б) у юридичних осіб – відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи;
в) реєстрації суб’єктів ЗЕД у митних органах;
г) з моменту набуття статусу суб’єкта ЗЕД внаслідок реєстрації в Міністерстві економіки України.
2. Як чинне законодавство визначає правовий статус іноземних юридичних осіб:
|
|
|
а) за правом держави місцезнаходження юридичної особи, тобто держави, у якій ця особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави;
б) за правом держави, у якій знаходиться виконавчий орган управління юридичної особи;
в) за правом держави, у якій здійснюється основна діяльність юридичної особи;
г) правовий статус визначається за домовленістю між учасниками юридичної особи шляхом обрання права певної країни.
3. Цивільна дієздатність іноземців і осіб без громадянства в Україні визначається:
а) законом їх громадянства;
б) законом країни, де вони мають місце проживання;
в) законом країни, де вони займаються основною діяльністю;
г) законом місця перебування.
4. Який термін за чинним законодавством України, повинна прожити в певному місці особа, щоб воно визначалось, як місце проживання:
а) не менше 2 місяців;
б) не менше 3 місяців;
в) не менше 6 місяців;
г) не менше 1 року.
5. Який правовий режим застосовується при визначенні правового статусу іноземців, які займаються комерційною діяльністю в Україні:
а) національний режим;
б) режим найбільшого сприяння;
в) спеціальний режим;
г) режим додаткових пільг.
|
|
|
6. Який правовий режим застосовується до підприємства з іноземними інвестиціями в Україні:
а) режим найбільшого сприяння;
б) національний режим;
в) спеціальний режим;
г) режим додаткових пільг.
7. З якого моменту згідно з чинним законодавством України, підприємство має право отримати пільги та гарантії, передбачені для підприємства з іноземними інвестиціями:
а) з дня реєстрації іноземних інвестицій після фактичного їх внесення;
б) з дня зарахування іноземних інвестицій на баланс підприємства;
в) з дня підписання установчого договіру між сторонами, що приймають участь у створені підприємства з іноземними інвестиціями.
8. У який строк здійснюється державна реєстрація іноземної інвестиції за чинним законодавством України:
а) протягом 3 робочих днів;
б) протягом 5 робочих днів;
в) протягом 10 робочих днів;
г) строк не встановлюється.
9. За чинним законодавством України представництво іноземного суб”єкта господарської діяльності це:
а) установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження;
б) юридична особа, що має право займатися комерційною діяльністю та діє від імені та за дорученням іноземного суб”єкта, якого вона представляє;
|
|
|
в) особа, зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності та здійснює комерційну діяльність нерезидента на території України і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.
10. Чи передбачає чинне законодавство України державну реєстрацію постійних представництв нерезидентів:
а) у зв’язку з введенням обов’язкової реєстрації постійних представництв нерезидентів як платників податків державна реєстрація їх не застосовується;
б) так;
в) ні;
г) державна реєстрація постійних представництв нерезидентів, які не займаються господарською діяльністю, здійснюється у Міністерстві економіки України.
Посилаючись на чинне законодавство України дайте визначення наступних понять:
1. Підприємство з іноземними інвестиціями - …
2. Постійне представництво нерезидента в Україні - …
3. Іноземний суб’єкт господарської діяльності - ...
4. Суб’єкт здійснення міжнародних передач товарів - …
5. Легалізація іноземних офіційних документів - …
6. Апостиль - …
Ситуаційні завдання
Завдання 1
В процесі розгляду спору між австрійською фірмою і українським господарським товариством в суді виникло питання про визначення статусу іноземної особи. Позивач (австрійська фірма) вважав, що за відсутності угоди сторін суд має застосувати до договору право країни позивача. Однак позивач не надав суду свідоцтво про свій правовий статус. Відповідач (українське господарське товариство) стверджував, що позивач не зареєстрований в Австрії як юридична особа і у зв’язку з цим, його посилання на австрійське законодавство недоречне.
|
|
|
Запитання:
1. Якими документами і відповідно до законодавства якої країни може бути підтверджена національність іноземної особи?
2. Який нормативно-правовий акт України закріплює положення щодо цього питання?
Завдання 2
До господарського суду звернулась швейцарська компанія з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Господарський суд відмовив у прийнятті позовної заяви, посилаючись на те, що надані швейцарською фірмою документи про реєстрацію фірми і довіреність на подання позову підписані неналежним чином і не пройшли процедуру легалізації.
Швейцарська фірма оскаржила до апеляційного суду постанову про відмову в прийнятті позовної заяви, посилаючись на те, що надані нею документи не вимагають легалізації і оформлені в порядку, визначеному міжнародним договором.
Запитання:
1. Якими нормативно-правовими актами регулюється процедура легалізації іноземних офіційних документів?
2. За яких умов офіційні документи іноземної держави не потребують легалізації на території України?
3. Яким має бути рішення апеляційного суду? Обґрунтуйте свою позицію.
Завдання 3
Українське підприємство звернулося до господарського суду з позовом до обласного відділу юстиції про визнання недійсною відмови у проставленні апостиля на нотаріальному написі.
В позовній заяві підприємство оспорювало неправомірність відмови обласного відділу юстиції проставити апостиль на копії цивільно-правової довіреності, перекладеної на англійську мову і завіреної належним чином нотаріусом. Копія довіреності на англійській мові мала була бути наданою до суду Великобританії.
Запитання:
1. Які органи в Україні уповноважені на проставлення апостиля і з яких питань?
2. Яким має бути рішення суду? Обґрунтуйте.
Завдання 4
Постійне представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності – фірми “Кант” уклало з українським підприємством – ТОВ “Онікс” контракт на виконання робіт, за яким ТОВ “Онікс” зобов’язувалося виконати ремонтні роботи у приміщенні представництва, а представництво зобов’язувалося оплатити виконані роботи відповідно до узгодженого сторонами кошторису після підписання акту виконаних робіт. ТОВ “Онікс” роботи виконало, сторони підписали акт виконаних робіт, однак розрахунок за виконані роботи не був проведений. ТОВ “Онікс” звернулося до господарського суду про стягнення заборгованості за контрактом. Відповідач – фірма “Кант” у судовому засіданні зазначив, що представництво не мало повноважень укладати контракти такого роду і тому такий контракт є недійсним.
Запитання:
1. Обґрунтуйте, чому відповідачем у суді виступає не представництво, а іноземний суб’єкт господарської діяльності – фірма “Кант”?
2. Чи мало представництво повноваження на укладання контракту з ТОВ “Онікс”? Які документи та норми нормативно-правових актів можуть підтвердити Вашу позицію?
3. Яким має бути, на Вашу думку, рішення суду? Обґрунтуйте.
Завдання 5
ТОВ “Фант” є підприємством з іноземними інвестиціями (з часткою інвестора – 67%) здійснює свою діяльність в спеціальній економічній зоні “Донецьк” та користується податковими, митними та іншими пільгами, що передбачені законодавством для цієї вільної економічної зони.
29 січня 2002 року Радою з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області видано ТОВ “Фант” свідоцтво про схвалення інвестиційного проекту, зі змісту якого за ТОВ визнається право ввозити з-за кордону на пільгових умовах протягом п’яти років устаткування, сировину, матеріали, предмети для здійснення проекту. Зазначене свідоцтво стало правовою основою для укладання контракту між ТОВ “Фант” і органом виконавчої влади - виконкомом міської ради, який було підписано 9 квітня 2002 року. Пунктом 1.2. контракту передбачалося, що під час реалізації інвестиційного проекту інвестору надаються пільги у випадку ввезення товарів, сировини, устаткування по звільненню від сплати мита, ПДВ, а у випадку вивезення – від сплати мита, акцизного збору, а ПДВ стягується за нульовою ставкою.
В межах реалізації інвестиційного проекту 1 березня 2004 року між ТОВ “Фант” і Компанією “Week” було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу сировини, на виконання якого ТОВ “Фант” в травні 2005 року отримало товар. За отриманий товар під час його митного оформлення позивач на розрахунковий рахунок Донбаської регіональної митниці заплатив ввізне мито і ПДВ.
ТОВ “Фант” в червні 2006 року звернулося до суду з позовними вимогами до Донбаської регіональної митниці про захист порушеного права і зобов’язання здійснити певні дії, а саме: повернути сплачене ввізне мито і ПДВ.
Запитання:
1. Що розуміється під поняттями “спеціальна (вільна) економічна зона” та “спеціальна митна зона”?
2. Які гарантії передбачає чинне законодавство України для іноземних інвесторів?
3. Чи правомірні дії митниці щодо стягнення ввізного мита і ПДВ? Обґрунтуйте.
4. Як суд вирішить спір? Складіть його мотивувальну частину.
Завдання 6
Українське підприємство уклало угоду з нерезидентом про спільну інвестиційну діяльність. Для здійснення внеску в спільну діяльність нерезидент отримав кредит. При цьому в кредитній угоді не зазначалося, що кредит отримано з метою здійснення внеску в спільну діяльність. На черговій зустрічі сторін нерезидент заявив, що плата за користування кредитом, отриманим ним, буде його внеском у спільну інвестиційну діяльність і, таким чином, є підставою для збільшення розміру його внеску. Укладеним належним чином договором про спільну інвестиційну діяльність заявлені нерезидентом умови не передбачено. Українське підприємство звернулося до юрисконсульта з проханням дати юридичну оцінку заявленим вимогам нерезидента.
Запитання:
1. Який порядок укладання договорів про спільну інвестиційну діяльність передбачено чинним законодавством України?
2. Складіть письмовий висновок юрисконсульта.
Рекомендована література: 1, 8, 11, 13, 14, 21, 26, 30, 40, 41, 44, 45,
53-55, 60, 67, 73, 81, 89.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 506; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!