Показники оцінки туристичної діяльності.
Основною одиницею виміру обсягів туристичної діяльності є турист, як особа, що подорожує терміном від 24 годин до 1 року і з зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений термін. В статистичному обліку туристи класифікуються за видами туризму, тобто внутрішній, виїзний та в’їзний і за віком, тобто дитячий, підлітковий, молодіжний та інший „третій вік”.
Для оцінки рівня розвитку туризму велике значення мають показники охоплення туризмом свого населення, які характеризують інтенсивність туристичних потоків. Ці показники виступають в двох видах: нетто- і брутто-інтенсивність туристичних потоків.
Нетто-інтенсивність туристичних потоків має вигляд:
,
де ЧЗАГ – загальна чисельність населення країни чи регіону.
Цей показник означає, яка частка населення країни чи регіону здійснила хоча б одну туристичну поїздку за рік чи сезон.
Брутто-інтенсивність туристичних потоків (частота туристичних поїздок) має вигляд:
,
де ТП – загальна кількість туристичних подорожей, зроблених населенням країни чи регіону за певний період часу.
Цей показник означає, скільки туристичних подорожей припадає в середньому на одного жителя країни чи регіону за якийсь період.
|
|
|
Методи планування продажу турпродукту і окремих послуг.
Найбільш прийнятні методи планування реалізації туристичного продукту та окремих послуг наступні:
- Економіко-статистичний, трендовий, економіко-математичного моделювання або факторно-аналітичний метод; Суть методу: перенесення основних закономірностей реалізації, що склалися в передплановому періоді, на плановий період з урахуванням можливих змін факторів, що впливають на обсяг реалізації.
- Метод еластичності. Суть методу: Використання коефіцієнтів еластичності між темпами зміни обсягів реалізації і купівельною спроможністю населення з урахуванням прогнозу змін купівельної спроможності клієнтів підприємства.
- Нормативний. Суть методу: Використання нормативу туристичних ресурсів і оптимальності їхнього використання.
- Програмно-цільовий або метод прямих розрахунків. Суть методу: В основу розрахунків кладеться обсяг цільового прибутку та планових витрат.
Оцінювання запасу фінансової міцності підприємства.
Різниця між запланованим і беззбитковим обсягом реалізації товарів, робіт, послуг називається «запасом фінансової стійкості (міцності, безпеки)» підприємства. Для аналізу фінансової безпеки підприємства використовуються фактичні дані про реалізацію і про обсяг реалізації, що забезпечує беззбитковість.
|
|
|
Запас фінансової міцності на плановий період можна розрахувати за формулою:
,
де 
- запас фінансової міцності, виражений обсягом планової
реалізації тур продукту понад обсяг «точки беззбитковості»;
- обсяг реалізації турпродукту та плановий період.
Якщо замість планового обсягу реалізації підставити фактичний, то можна розрахувати запас фінансової стійкості, що склався у звітному (минулому) періоді.
Запас фінансової міцності може виражатися і відносним показником, тобто рівнем, який розраховується за формулою:
,
де 
- рівень запасу фінансової міцності, виражений у відсотках.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 1103; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!