Охарактеризуйте природно – заповідний фонд України.



Природно-заповідний фонд України - це система ділянок суходолу і водного простору,

природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, ґенофонду, тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.

До природно – заповідного фонду належать біосферні заповідники, заповідники і пам'ятки природи, національні парки і пам'ятки садово-паркового мистецтва, заказники природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки.

 

Національні природні парки України та їх характеристика.

НАЦІОНАЛЬНІ ПРИРОДНІ ПАРКИ (НПП)- природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні та науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Основні завдання НПП: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів; створення умов для організованого туризму та відпочинку.

Перед ними стоять такі основні запитання:

а). збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів;

б). створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів;

в). проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів;

г). проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Національних природних парків - 17 (718,7 тис.га); Азово-Сиваський, "Великий Луг"," Вижницький", "Галицький", "Голосіївський", "Гомільшанські ліси", "Гуцульщина", "Деснянсько-Старогутський", "Ічнянський", "Карпатський", "Мезинський", "Подільські товтри", "Святі гори", "Синевир", "Сколівські Бескиди", "Ужанський", "Шацький", "Яворівський".

Біосферні заповідники України та їх характеристика.

БІОСФЕРНІ ЗАПОВІДНИКИ (БЗ)природоохоронні, науково-дослідним установи міжнародного значення, що створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери Землі. БЗ мають у своєму складі три функціональні зони: заповідну, що включає території, призначені лише для збереження і відновлення найбільш цінних природних комплексів; буферну, що запобігає негативного впливу на заповідну та зону антропогенних ландшафтів яка включає території традиційного землекористування, місць поселення та відпочинку.

Біосферні заповідники створюються на базі природних заповідників, національних природних парків включенням до їх складу території та об’єктів природно-заповідного фонду інших категорій та інших земель і належать до всесвітньої глобальної мережі і біосферних заповідників.

"Асканія Нова", "Дунайський", "Карпатський", "Чорноморський", "Східні Карпати".

Дайте характеристику історико - культурних туристичних ресурсів.

Історико-культурні туристичні ресурси являють собою сукупність пам'ятників

матеріальної і духовної культури, створених у процесі історичного розвитку даної території, які є об'єктами туристського інтересу.

До групи історико-культурних рекреаційних ресурсів належать пам'ятки історії, історико-архітектурні пам'ятки, пам'ятки сучасної архітектури, унікальні споруди культури, спорту тощо.

Пам'ятки історії та архітектури в Україні розміщені нерівномірно. Основна

їх частина знаходиться в західних областях України, а також у Київській, Хмельницькій, Вінницькій, Чернігівській, Сумській областях та Республіці Крим. Східні і південні області не є настільки багатими на пам'ятки архітектури, - найстаріші з них належать до XVII ст., що пов'язано з пізнім освоєнням території.

Найбільша кількість пам'яток історії та архітектури припадає на м. Львів

(2500) та Львівську область.

Другим щодо кількості пам'яток архітектури є м. Київ (понад 1500). Передусім це споруди епохи Київської Русі - Золоті ворота (1037), Софіївський собор (1037), Видубицький монастир (XI), ансамбль Києво-Печерської Лаври (XI). Зважаючи на виняткову художню цінність, за рішенням ЮНЕСКО, ансамбль споруд Софіївського собору та Києво-Печерської Лаври внесено до списку світової культурної спадщини.

Кам'янець-Подільський - місто-заповідник, який за кількістю пам'яток

архітектури (понад 150) займає третє місце в Україні. Особливу цінність становлять є Стара фортеця (ХІ-ХУПІ), церкви, костели, житлові та цивільні споруди.

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 728; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!