Поняття відносної та абсолютної хронології.



Хронологія - визначення часу поселення, могильника, споруди або речі. Виділяють відносну і абсолютну хронології. Відносна хронологія - періодизація історичного процесу, що припускає упорядкування подій минулого відповідно до тієї чи іншої схеми, виділення послідовних етапів розвитку суспільства. Відносна хронологія може говорити про те, яка з археологічних пам'яток давніша, а яке - новіша. Абсолютна хронологія - це датування подій історії в рамках загальноприйнятої системи часових координат; прив'язана до нашого літочислення і припускає наявність точної дати. В основі абсолютної археології лежить метод перехресного датування.

Сучасні методи визначення абсолютної хронології (калій-аргоновий, радіовуглецевий, термомінісцентний, археомагнітний, дендрохронологічний та інші методи).

Калій-аргоновий метод ґрунтується на вимірюванні розпаду ізотопів елемента. Метод може використовуватися в тому випадку, якщо в даному районі є вулканічні породи, що містять аргон. Визначення співвідношення калію до аргону може бути перетворено в хронологічний показник. Цей метод дозволяє отримати дати від 400 років тому до декількох мільйонів років. Радіовуглецевий метод заснований на тому, що накопичений в організмі тварини або рослини радіоактивний ізотоп вуглецю С14 після смерті організму починає розпадатися. Період напіврозпаду цього вуглецю 5586+-30 р. Визначивши ступінь розпаду вуглецю в знайденому дереві або кістці, можна дізнатися час, що минув від смерті живого організму. За допомогою даного методу датують пам'ятники до 20 тис. років тому з точністю +- 50-200 років Термолюмінесцентний метод датування пов'язаний з вимірюванням світлової енергії, випромінюваної при нагріванні певних об'єктів мінерального походження, які колись уже піддавалися нагріванню. Деякі поширені мінерали (скло, глина, кераміка, польовий шпат, алмази, кальцити та ін.) з часом накопичують енергію іонізуючого випромінювання, а потім, при різкому нагріванні, віддають її у вигляді світлового випромінювання (спалахів світла). Чим старіше зразок, тим більше спалахів буде зафіксовано. Метод дозволяє датувати зразки віком від 100 до 80 тис. років. Визначення датувань по залишковій намагніченості (назване також археомагнітним або палеомагнітним датуванням) засноване на фіксації магнітного поля, що виник в минулому в породі. Будь-яка гірська порода, в тому числі глина, містить феромагнітні домішки. При нагріванні глини її намагніченість зникає, а при охолодженні знову з'являється і при цьому за величиною і напрямком магнітних ліній буде відповідати магнітному полю Землі. Визначаючи напрям магнітних ліній в зразку, що охолов, і знаючи криві вікового ходу магнітного поля Землі, можна датувати зразок. Метод може застосовуватися для датування відкладень віком до декількох мільйонів років. Дендрохронологічний метод полягає в підрахунку кілець на деревах. Дає можливість датувати пам'ятники з точністю до одного року. Його застосовують як для датувань пізніх об'єктів, так і для об'єктів давніх епох 5-8 тис. років тому.

Методи дослідження складу археологічних знахідок (металографічний, хімічний, спектральний, рентгеноструктурний та ін.).

Спектральний аналіз в археології застосовується для виявлення хімічного складу міді та її сплавів, рідше заліза, золота, срібла та інших металів, а також скла і зрідка кераміки. При вивченні кольорового металу з його допомогою виявляються технологічні рецепти (типи сплавів). Іноді можливе і з'ясування рудних джерел досліджуваної міді та інших компонентів бронзи. Металографія, або структурний аналіз, дозволяє виявити технологічні прийоми виготовлення металевих виробів. Залежно від методів обробки і від якості металу мідь, бронза і залізо набувають різної структури. Основа аналізу - дослідження шліфу під мікроскопом, в ході якого виявляються особливості кристалічної будови металу на різних ділянках виробу. Петрографічний аналіз розроблений в геології і застосовується в археології для визначення порід каменю. За допомогою петрографічного аналізу при вивченні кераміки визначається характер глини і її природних мінеральних і штучних домішок. Це дозволяє з'ясувати технологію керамічного виробництва, а також розрізняти різні керамічні рецепти, а іноді й центри виробництва окремих груп кераміки. З допомогою хімічного аналізу визначають вік артефактів, використовуючи час періоду напіврозпаду деяких хімічних речовин Рентгеноструктурний аналіз дозволяє розшифрувати кристалічні структури в рентгенівських променях. Рентгеноструктурний аналіз заснований на явищі дифракції рентгенівських променів в кристалах і законі «відображення» рентгенівських променів від плоских сіток кристала. Під трасологією розуміється метод, що аналізує сліди людської діяльності, які залишилися на поверхні стародавніх знарядь праці та об'єктах, що зазнали обробки цими знаряддями, визначення функцій знарядь і реконструкція господарських систем давнини.


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 3627; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!