Початковий період розвитку археології (від стародавнього світу до XVII ст.).
В давнину люди стали включати старовинні речі і об'єкти в систему своєї культури, наділяючи їх магічними властивостями. Перший крок до арх. досліджень було зроблено в Ассирії царем Ашшур-Бонапалом в 7 ст. до н.е., який став збирати глиняні таблички. Письмові джерела свідчать, що перші примітивні розкопки були здійснені в VI ст. до н. е. вавилонським царем Набонідом в Нижній Месопотамії і відомим афінським реформатором Солоном на Саламіні. Формування археології як науки пов'язане з усвідомленням того, що матеріальні старовинності є свідченнями історії, відчуттям протяжності історії. Сам термін "археологія" виник в античній науці, введений в обіг філософом Платоном (427-348) і до 20 ст. під археологією розумілося те, що відбувалося колись давно. Від Геродота (484-425) бере свій початок традиція підкріплювати висвітлення історії матеріальними свідченнями. Склалося певне уявлення про історичну картину світу, викладене римським філософом Лукрецієм Каром (I ст. до н. н.е.) у поемі "Про природу речей". Поштовхом до виникнення археології стали прагнення заволодіти раритетами - колекціонування, що призвело до грабіжницьких розкопок, та про що свідчить грецький географ і історик Страбон (на рубежі двох ер). В епоху середньовіччя ініціативу колекціонування перехопила церква, вона організувала також перші розкопки. Завдяки цьому в XVI ст. була розчищена одна з найбільших архітектурних споруд Стародавнього Риму - терми Каракалли (211-217). Накопичення старожитностей у церковних і світських зібраннях викликало появу нової спеціальності - антикварія, знавця і систематизатора старожитностей. Період становлення археології (XV-XVII ст.) називають антикварним. Тоді були закладені основи музейної справи та багатьох сучасних музеїв, початок каталогізації старожитностей. Тоді ж відродилася антична традиція опису монументальних пам'яток, разом з розкопками було закладено основу методики польових досліджень.
|
|
|
Розвиток археології у Західній Європі XVIII – ХІХ ст.
На початку 18 ст. починаються розкопки міст, зруйнованих виверженням Везувію в 79 р.: 1711 - розкопки Геркуланума, 1748 - Помпей. Розкопки вплинули на німецького вченого Вінкельмана, який згодом написав «Історії стародавніх мистецтв», вважався батьком археології. 1864 - І. Рамзауер розкопав Гальштатський могильник в Австрії, за яким був названий історичний період в Європі. 1854-1858 - Ф. Келлер досліджував поселення Ла Тен на Невштальскому озері в Швейцарії. У 1861р. за наказом Наполеона були розпочаті розкопки у Франції. У 1868 р. відкрито печерний живопис в Альтамірі в Іспанії. 1868 р. - Г. Шліман починає розкопки у пошуках Трої.
|
|
|
Відбувається активна робота, спрямована на осмислення старожитностей як системи, яка відображає послідовність історичного розвитку людства. 1830 р. - Лойел видав працю «Основи геології» про культурні шари. Х. Томсен створив перший музей старожитностей у Данії. Речі в ньому були розподілені відносно кам'яного, бронзового і залізного етапів, Томсен створив систему трьох етапів, у 1836 р. випустив «Путівник по північним старожитностям». Ворсо, використавши пер-ю Томсена, вперше знайшов спосіб датування поховань за обрядом поховання. Ретциус в 1844р. публікує статтю, де запропонована класифікація ерепів людини (брахіцефали та доліхоцефали). Брок створив інструменти для вимірювання пропорцій черепа. 1854 р. – на березі Цюріхського озера знайдені свайні поселення. Відбувається оформлення стратиграфічного методу, який з'явився завдяки працям французьких учених Буше де Перта, Шарля Лайеля, Габріел де Мортілье. Буше де Перт створив хронологію кам'яного століття. На прикладі палеоліту створена власна археологічна стратиграфія. О.Монтеліус - шведський археолог - створив типологічний метод. Таким чином, археологія виникла в ЗЄ протягом 19 ст. там були сформульовані її основні поняття і методи.
|
|
|
Вітчизняна археологія у XVIII – ХІХ ст.
Кроки до становлення археології як науки були зроблені Петром 1: у 1714 р. ним була створена перша державна музейна установа – Кунсткамера. 1718 - призначалося нагородження за знайдені речі, які здавалися в Кунсткамеру (збори стародавніх речей). В 17-18 ст. в Рос. імп. було поширене грабіжництво арх. пам'яток. 1717 р. генерал-губернатор Сибіру Гагарін зібрав колекцію старожитностей та привіз Петру 1, за що його повісили на стовпі. У 1720 р. в Сибіру Мессершмідтом і Страйенбергом були проведені перші розкопки курганів з науковою метою, була відкрита Тагарська арх. к-ра, знайдені рунічні написи. З 1733 по 1743 працювала Велика Північна експедиція під керівництвом В. Берінга: відображення відомостей про розташування курганів, кам'яних стел. 1739 р. В.А. Татищев склав інструкцію по збору археологічних матеріалів. 1763 р. – з метою пограбування генералом Міргуновим розкопаний перший царський курган Товста могила. У 1764 р. був виданий наказ про заборону виносити старожитності з музеїв. У 1784 р. поблизу Ольшан почали знаходити кістки мамонта, була видана перша пам’ятка щодо проведення арх. розкопок. 1805 р. – Ходаковським створено перший в Україні музей, який займався збором та вивченням арх. пам'яток в Миколаєві. 1811 р. – відкрито музей в Феодосії, 1825 р. – в Одесі, 1826 р. - в Керчі. В 1823 р. І. А. Стемпковський обстежив археологічні пам'ятники Чорноморського узбережжя, став основоположником античної археології в Росії. У 1830 р поблизу Керчі був розкопаний південноруський курган Куль-оба. 1839 р. – в Одесі створено Тов-во історії та старожитностей, перше в Рос. імп. 1846 р. – організовано Руське арх. тов-во Петербурзі.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 1753; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!