Обробка та аналіз результатів
Обробка результатів здійснюється для виявлення ціннісних орієнтацій, психоемоційного стану, самооцінки, стилю викладання і рівню суб’єктивного контролю вчителя. Якостями, необхідними для ефективної роботи вчителя, є:
1. Прийняття кожного учня, визнання й повага його як особистості.
2. Благополучний психоемоційний стан, врівноваженість, упевненість.
3. Позитивне самосприйняття.
4. Особистісно орієнтоване викладання, гнучкість, спонтанність поведінки.
5. Відповідальність.
Після отримання відповідей на всі питання підраховується кількість відмічених варіантів в кожному стовпці і записується їх сума в порожніх клітках внизу бланка відповідей.
Перевага одного з трьох варіантів відповідей (більше п’яти виборів) в кожній з п’яти шкал дає підставу віднести поведінку вчителя, його почуття і реакції до певної групи, узагальнені характеристики якої представлені нижче. Чим більше бал, тим вищий ступінь співвідношення з інтерпретацією. Якщо в двох стовпцях з трьох набрана однакова кількість балів (наприклад, по чотири або по п’ять), значить, поведінка вчителя поєднує ознаки двох груп. Це може свідчити про те, що поведінкові установки вчителя остаточно не сформовані, він тільки шукає свій неповторний професійний стиль. Інша можлива причина - різноманітність поведінкових стереотипів. У будь-якому випадку робота з методикою допоможе оцінити наявну модель професійної поведінки і вибрати оптимальну.
|
|
|
Пріоритетні цінності
Професійно важливі якості вчителя - любов до дітей, прагнення зрозуміти і допомогти. Якщо спілкування з дітьми не є пріоритетною цінністю вчителя, йому не варто розраховувати на любов і довіру дітей, навіть якщо він чудово знає свій предмет і методику викладання.
1а. Переважання першого варіанту говорить про гуманістичну спрямованість вчителя. Такому вчителеві близькі інтереси і проблеми учнів. В основі відносин лежить безумовне прийняття учня. Учні безпомилково відчувають вчителя, готового відстоювати їх інтереси, і платять йому довірою і любов’ю. На його уроках вони відчувають себе в безпеці і комфорті. Сприятлива емоційна обстановка дає можливість плідної роботи і зберігає психічне здоров’я як учителя, так і учня.
1б. Переважання другого варіанту говорить про особливу значущість для вчителя його відносин з колегами, про орієнтацію на їх думку, що може свідчити про групову залежність, яка нерідко пояснюється низькою самооцінкою. Вчителя мало цікавить внутрішній світ учня. У відносинах з таким вчителем учні тримають себе насторожено, напружено, не бачать у ньому рівноправного партнера. Відносини можуть бути пронизані відчуттям недовір’я і відчуження.
|
|
|
1в.Переважання третього варіанту говорить про “самодостатність” учителя, концентрацію на своїх переживаннях і проблемах. У відносинах з колегами і учнями переважає стриманість, відчуженість, яка може бути викликана як особистісними особливостями, так і неблагополучним психоемоційним станом (уникнення контактів, викликане втомою і нервовим виснаженням). Можливо, коло інтересів не вичерпується шкільними проблемами, є й інші можливості самореалізації, що знаходяться поза школою.
Психоемоційний стан
Особливості поведінки і сприйняття вчителя багато в чому обумовлені станом його нервової системи. При інформаційних і емоційних перевантаженнях, характерних для роботи в школі, можливі порушення рухової і мовленнєвої поведінки вчителя, проблеми із здоров’ям.
2а. Перевага першого варіанту говорить про неблагополучний психоемоційний стан вчителя, який виявляється у вигляді гострої реакції на чинники, що його дратують; низькій емоційній стійкості; тривожності; ускладненні соціальної адаптації; психосоматичній симптоматиці; знижених результатах при дослідженні інтелекту. В окремих випадках переважання першого варіанту може бути спробою симуляції.
|
|
|
2б. Перевага другого варіанту або наявність усіх трьох варіантів відповідей дозволяє припустити нестабільність психоемоційного стану вчителя. Як правило, нестабільний психоемоційний стан визначається такими чинниками в різних їх поєднаннях: вроджена підвищена чутливість нервової системи; неблагополучний збіг обставин; особистісні особливості, що визначають неадекватну реакцію на них.
2в. Перевага третього варіанту говорить про благополучний психоемоційний стан, який визначає ефективність роботи вчителя, дає можливість не втрачати самовладання в екстремальних ситуаціях і приймати правильні рішення. Емоційна стабільність, передбачуваність і працездатність вчителя спрятливо впливають на психологічний клімат в школі, якщо тільки за зовнішнім благополуччям і незворушністю не криються інші проблеми або людина по якихось причинах не приховує дійсний стан.
Самооцінка
Самооцінка- це оцінка людиною самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей. Уявлення вчителя про принципи викладання, вся його “особиста педагогічна філософія” багато в чому визначаються його самооцінкою.
|
|
|
3а. Перевага першого варіанту говорить про позитивне самосприйняття, властиве людині, що повною мірою реалізовує свої можливості. Вчителям, які мають позитивне самосприйняття, легко створюють на уроці атмосферу діалогічного спілкування, вступаючи з учнями в тісні контакти і надаючи їм психологічну підтримку. Вони довіряють людям і чекають від них дружелюбності, а не ворожості; учня завжди сприймають як особистість, що заслуговує поваги. Завдяки таким учителям стає можливим особистісний розвиток школярів.
3б. Перевага другого варіанту, а також наявність всіх трьох варіантів відповідей говорить про нестійку самооцінку, яка може змінюватися залежно від ситуації. При вдалому збігу обставин людина з нестійкою самооцінкою відчуває емоційний і творчий підйом. У ці моменти вчитель перетворюється: він розкутий, упевнений в собі, у нього все виходить. Зниження самооцінки в “смузі невдач” негативно впливає на ефективність взаємодії з оточуючими, утруднюючи вирішення професійних і життєвих проблем.
3в. Перевага третього варіанту свідчить про негативне самосприйняття. Такій людині важко вступати у вільне спілкування з іншими. Їй властиве принижувати значення особистості іншої людини точно так, як і своєї, тому вона прагне підвищити свою самооцінку, нерідко за рахунок учнів. Перехід на неформальний стиль спілкування, що вимагає від неї великої інтелектуальної, емоційної й етичної напруги, оголяє вразливі місця, створює загрозу внутрішній узгодженості вчителя.
Стиль викладання
На формування стилю впливає цілий ряд чинників: особистісні особливості, життєві установки, досвід. Стиль викладання може сприяти ефективності роботи вчителя або ускладнювати виконання вчителем своїх професійних обов’язків.
4а. Перевага першого варіанту відповідей говорить про демократичний стиль вчителя. Вчитель стимулює учнів до прийняття рішень, прислухається до їх думки, заохочує самостійність думок, враховує не тільки рівень досягнень, але й особистісні якості учнів. Основні методи спливу: спонукання, порада, прохання. Задоволеність своєю професією, гнучкість, високий ступінь прийняття себе та інших, відвертість і природність в спілкуванні, доброзичливий настрій, що сприяює ефективності навчання.
4б. Перевага другого варіанту відповідей указує на риси ліберального, або стиль “потурання”. Такий вчитель йде від прийняття рішень, передаючи ініціативу учням, колегам, батькам. Організацію і контроль діяльності учнів здійснює без системи, виявляє нерішучість і коливання, переживає почуття залежності від учнів. Для цих людей характерна низька самооцінка, відчуття тривоги і невпевненості в собі, низький життєвий тонус, незадоволеність своєю роботою.
4в. Перевага третього варіанту говорить про авторитарні тенденції. Вчитель використовує свої права, не рахується з думкою дітей і вимогою ситуації. Головні методи впливу - наказ, повчання. Для такого вчителя характерна низька задоволеність професією, хоча він може мати репутацію “сильного педагога”. Але на його уроках діти почувають себе незатишно, втрачають активність і самостійність, їх самооцінка падає. Можливі конфліктні ситуації. Авторитарний стиль в чистому вигляді є стресовою виховною стратегією.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 192; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!