Вплив сексуальних повідомлень мас-медіа



Поняття «сексуальні повідомлення мас-медіа» можна трактувати як повідомлення, що стосуються статевого життя, викликають чуттєвий потяг. Воно є більш широким і включає у себе еротичні та порнографічні повідомлення. Досліджено значну кількість публікацій, присвячених розповсюдженості та наслідкам таких матеріалів. Було встановлено, що такі повідомлення чинять збуджуючий вплив на глядачів, причому менш відверті медіаматеріали можуть бути більш збуджуючими, ніж жорстке порно, і сцени, які залишають широкий простір для уяви, можуть викликати більше збудження, ніж ті, що демонструють найдрібніші деталі.

Окрім збуджуючого впливу, серед описаних у літературі психологічних наслідків сприйняття сексуальних повідомлень мас-медіа можна зустріти такі: зміна ставлення і цінностей, зміна самооцінки та образу тіла, а також зміна поведінки.

Ті, хто переглядають відверті фільми, часто отримують менше задоволення від стосунків зі своїми сексуальними партнерами; віддають перевагу сексуальним стосункам без емоційної прив’язаності; починають терпиміше ставитися до позашлюбних статевих зв’язків. Учені пояснюють це тим, що на тлі порнофільмів сексуальний досвід реального життя видається нецікавим, адже у реальності партнери виглядають сором’язливими, нечутливими, скутими, фригідними та невмілими. І глядачі оцінюють власне сексуальне життя як невдале.

Результати досліджень свідчать, що інтенсивний перегляд відвертих сексуально орієнтованих телевізійних матеріалів викликає суттєві зміни у моральних підвалинах підлітків. Отже, сексуально забарвлені повідомлення мас-медіа можуть чинити згубний психологічний вплив, особливо, якщо врахувати, що значна частина таких матеріалів основана на ідеології, яка принижує жінку, зображує її жертвою чи іграшкою.

Однією з найбільш поширених позицій для критики сексуально забарвлених повідомлень мас-медіа є те, що вони продукують викривлені образи, насаджають нереалістичні стандарти жіночої краси та стрункості. Телевізійна реклама, яка демонструє жінок як сексуальні об’єкти, спричиняє зростання незадоволеності власним тілом серед чоловіків і жінок.

При отриманні сексуально орієнтованої медіаінформації відбувається навчання. Воно може бути конструктивним (наприклад, при секс-терапії) або негативним (наприклад, у випадку злочинів-копій). Звичайно, наявна неоднорідність реакцій на сексуально забарвлені повідомлення мас-медіа зумовлена індивідуальними особливостями глядачів. Очевидно, що сексуально забарвлені медіапродукти, адресовані чоловікам і жінкам, мають відрізнятися один від одного: вони мають створюватися з урахуванням їх відмінностей.

Причини негативного впливу мас-медіа

Рівень інтелектуалізації суспільства визначається ефективністю використання перспективних технологій. Численні дослідження показали, що сьогодні для більшої частини молоді найбільш значущими джерелами знань про світ стали засоби масової інформації та комунікації. Викладачі занепокоєні тим, що медіазасоби не лише формують у студентів спотворене уявлення про навколишній світ, але і тим, що повідомлення мас-медіа негативно впливають на поведінку молоді.

Це пов’язано з тим, що, по-перше, відбулися значні зміни в інформаційному середовищі. Вони пов’язані з появою нових технічних засобів передачі інформації, завдяки яким практично будь-яка інформація стала доступною практично кожній людині. Це наклало відбиток на формування поведінки студентів, оскільки певною мірою зруйнувало ті бар’єри та обмеження, які штучно створювались батьками і вчителями з педагогічною метою. Так, інформація, яка готувалась спеціально для дорослих, стала доступна школярам, у яких ще чи повністю не сформовані, чи сформовані у недостатній мірі уявлення про мораль.

По-друге, ні батьки, ні вчителі, які виросли і сформувалися як особистості у зовсім інших інформаційних умовах, виявилися не готовими до роботи з підростаючим поколінням у світі, що змінився.

По-третє, раніше проведені педагогічні та психологічні дослідження також «спиралися на старий дидактичний ландшафт» і не могли передбачити значних змін у сфері інформаційних і комунікаційних технологій. Умовно поділяючи єдину педагогічну науку на дві частини: дидактику як науку про навчання і теорію виховання, – можна констатувати, що дидакти зробили набагато більше для підготовки вчителя, ніж науковці, що займаються питаннями виховання.


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 274; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!