Сутність і цілі медіавиховання
Виховання засобами медіа, або медіавиховання, – це галузь медіапедагогіки, можливість, доцільність і обмеження застосування медіа для підвищення ефективності виховного процесу, і, відповідно, яка вивчає роль, яку відіграють медіазасоби у конструюванні процесів виховання.
Медіавиховання сприяє формуванню світогляду, інтересів потреб, ідеалів, мотивів, ціннісних орієнтирів, свідомості, переконань, суджень, а також конкретних рис характеру, рис особистості, моделі поведінки, розвитку її культури засобами масової комунікації. Медійне виховання спрямоване на змістовне використання медіа, на їх доцільний відбір, відповідно до конкретних виховних цілей.
Медіавиховання – це напрям у медіапедагогічній теорії та практиці, орієнтований на подолання протиріч між загальнолюдськими цінностями та особистим світоглядом, виражений сукупністю медіазасобів.
Це відображення дійсності у творчій свідомості особистості з використанням аудіовізуальних технологій: відеозображеннь, анімації, текстів, звукових рядів, графіків, шумових ефектів тощо. Модернізація при цьому здійснюється насиченням медіапроцесів цінностями виховання, які здатні інтерпретувати і моделювати просторово-часову реальність. Медіавиховання являє собою виховання, основане на застосуванні медіазасобів, які створюють простір, наповнений художніми цінностями та образами, що пробуджують творчий стан і смислові переживання у процесі виховання.
|
|
|
Медіавиховання розуміють як процес ціннісної комунікації, культурної ідентифікації, творчої самореалізації, соціально-професійної активності та відповідальності.
Сама інтеграційна ідея розглядається у якісно новій єдності педагогіки і медіазасобів, яка надає вихованню інноваційний характер, що ініціює виникнення високодинамічних виховних процесів. Процеси, приведені у відповідність до нових реалій соціальної дійсності та виховної ситуації, дозволяють здійснювати виховання сучасними засобами з урахуванням зацікавленості молоді.
Медіавиховання – це інноваційна складова виховного процесу, що є варіантом осучаснення виховання. Оскільки медіа ми розглядаємо як відображення оточуючої дійсності, процес «тиражування» цінностей, які існують у молодіжному середовищі, то сам медіапроцес і є медіавихованням, оскільки, виведений в окремий напрям роботи, він має характер орієнтуючого, перетворюючого, збільшуючого ціннісно-смислові події у виховному процесі.
Творча особистість у медіавихованні – це людина культури, вільна, духовно-моральна, гуманна і практична особистість, здатна до ціннісно-смислової комунікації у просторі, у часі та у медіа, яка створює креативний простір у діяльнісно-творчому самовираженні із соціопрофесійною затребуваністю.
|
|
|
Цілями медіавиховання є:
– розкриття і підтримка духовних і моральних можливостей творчої особистості;
– включення до креативного процесу особистісної смислотворчості, ціннісно-смислового, соціально-професійного, толерантно-комунікативного саморозвитку;
– надання науково-педагогічного супроводу у творчому розвитку особистості, у становленні проекту суб’єктивної цінності мети.
Медіавиховання ґрунтується на таких засадах:
– особистість – основа творчого колективу (професійного у тому числі);
– прискорення соціально-економічного розвитку країни (починається з особистості);
– поєднання керівництва з ініціативою у співуправлінні (колектив – вирішальна ланка ініціатив особистості);
– розвиток креативності відбувається все життя;
– творче виховання пов’язане із соціально-професійним життям і діяльністю;
– творча свідомість, поведінка, діяльність – єдині;
– творча особистість розвивається у просторі (у тому числі професійному), у часі, у медіа.
Що стосується цінностей медіакультури, то вони містяться не скільки у змісті медіа, скільки в унікальності медіапроцесів як феномена виховних можливостей. У зв’язку з цим під метою медіавиховання розуміють цінність самої мети, яка має ряд компонентів, що невпинно розширюється медіаресурсами.
|
|
|
Мета виховання в особистісно-орієнтованій теорії – це цілісна людина культури, ядром особистості якої є суб’єктність. Саме вона забезпечує єдність і міру свободи, гуманності, духовності та життєтворчості.
Таким чином, медіавиховання на основі особистісно-орієнтованої теорії виховання забезпечує:
– формування потреби у творчому ціннісно-смисловому та емоційному самовираженню за допомогою медіа;
– надання науково-педагогічної допомоги у становленні проекту суб’єктивної цінності цілей, супровід і цілевизначення у медіапроцесах;
– залучення до процесів життєтворчості, цілісного смислу, емоційної рівноваги, соціального професіоналізму, толерантної комунікації та розвитку особистості медіазасобами;
– організація і використання креативних систем взаємозбагачуючих медіапросторів.
Медіавиховання – це діалог свідомості та підсвідомості особистості, які розширяються у реальному і медіасередовищі. Інформаційне середовище недопустимо переповнюється рекламною продукцією сумнівного заначеня (запрошення молоді на шоу незрозумілого призначення, інтерактивні презентації для придбання будь-чого, чисельні спами, що приходять на особисті електронні адреси). Усе це руйнує соціокультурне середовище у цілому. Таким чином, цінності, що формуються століттями, відображені у мистецтві у незмінному ціннісному аспекті, мають тенденцію до змін, і необхідність укріплення зберігаючої функції медіапедагогіки в інтеграційній єдності з мистецтвом є безперечним фактом.
|
|
|
У медіавихованні студент визнається як суб’єкт виховного процесу, тому йому передається частина функцій з постановки проміжних цілей, організації виховного змісту, вибору методів.
Актуальність задач медіавиховної діяльності полягає у тому, що ціннісне значення мети, вибраної учнем, викладачем, адміністративно-управлінською групою, передбачає позитивні зміни у світогляді, поглядах, мотивах, реальних діях, спілкуванні та поведінці особистості. Можна виділити три групи медіавиховних задач:
1) формування загальнолюдських цінностей, гуманістичних світоглядів і естетичних позицій;
2) розвиток потреб і мотивів поведінки;
3) створення організації та управління процесами для реалізації цих мотивів і стимулювання морально схвалюваних вчинків у поведінці, спілкуванні, ставленні.
Таким чином, медіавиховання доцільно розглядати як рівновагу двох медіапросторів: один зовнішній інноваційний медіапростір, який включає у себе технічні досягнення теперішнього часу, інший – внутрішньоособистісний простір (medium – роздум). Усе це у цілому співвідноситься з етимологічним значенням терміна «медіа», оскільки медіа у математичному значенні використовується як середина, тотожність.
Медіавиховання передбачає необхідність і особисту відповідальність у створенні внутрішньої емоційно-образної особистісної свідомості, мовою аудіовізуальних символів і знаків (medium простору), оскільки зараз є небезпека його підміни нав’язаним віртуальним низькопробним простором. Медіаресурс, як фон, щохвилини супроводжує свідомість молоді, не залишаючи можливості на особисту medium практику. Існує реальна небезпека експлуатації майбутнього за рахунок економії душевної роботи зараз.
При цьому необхідно відмітити такі важливі моменти. По-перше, будь-який засіб масової інформації передає текст, який ми розуміємо як зв’язану, компактну, відтворювану послідовність знаків чи образів, розгорнуту за стрілкою годинника, яка виражає деякий зміст і має смисл, у принципі, доступний розумінню. По-друге, методичні прийоми роботи з текстами, представленими на різних носіях інформації, багато у чому виявляються схожими, а ускладнення задач іде по лінії навчання розумінню тексту.
Таким чином, пріоритетними принципами медіавиховання є єдність науки і практики, наочність, суб’єктність і творча діяльність. Вони спрямовані на реалізацію соціальних функцій мистецтва.
Виховна система у теорії медіавиховання – це організація виховного процесу у тривимірному просторі (свідомість, реальність, медіа), яка створює цілісний фрагмент культурної реальності та забезпечує розвиток свідомості особистості, зацікавленої у діяльнісно-творчій участі, прояві культури і відтворенні її у реальному медіасередовищі.
Принцип наочності виховання визначає особливу форму організації системи, у якій паралельно інформаційному вербальному чи візуальному опису об’єкта здійснюється його образне зображення, яке сприяє проектуванню виховного процесу і виховного медіасередовища, самопроектуванню особистості.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 605; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!