Теорія виховання і медіавиховання
Медіа як засіб виховання
Гуманізація освіти спрямована на розробку змісту, форм, методів і засобів навчання, які забезпечують не лише розвиток інтелекту учня, але й розвиток його особистісних якостей, ураховують його індивідуальність, стимулюють самонавчання, самовиховання, саморозвиток. Розвиток особистості того, хто навчається, повинен забезпечувати його успішну адаптацію до умов соціального середовища, які визначаються науково-технічним прогресом, інтелектуалізацією виробничої праці, демократизацією суспільства. Реалії сьогоднішнього дня потребують нового підходу до виховання як компоненту системи освіти: воно повинно бути організовано як гуманітарний, людиностворюючий процес, тому що свої проблеми суспільство і держава можуть розв’язувати лише через виховану (соціалізовану, культурну) людину.
Модернізація вищої освіти потребує приведення виховного процесу у відповідність до сучасних запитів: підвищення якості, нормативно-правового і методичного забезпечення процесу виховання молоді. Інтеграція педагогіки у медіасередовище має ґрунтуватись на сучасних науково-педагогічних теоріях (особистісно-орієнтована теорія, теорія інтеграції освіти) і теоріях образної мови медіазасобів. Інтенсивний розвиток процесу інформатизації освіти сприяє розширенню сфери застосування сучасних медіатехнологій. Їх використання у виховному процесі відбувається за такими напрямами:
|
|
|
– реалізація можливостей програмних засобів виховного процесу;
– інтеграція можливостей комп’ютера і різних засобів передачі аудіовізуальної інформації під час розробки відеокомп’ютерних систем;
– реалізація можливостей штучного інтелекту під час розробки інтелектуальних виховних програм;
– використання засобів телекомунікації, які реалізують інформаційний обмін на рівні спілкування через комп’ютерні мережі;
– технології неконтактної інформаційної взаємодії, які реалізують ілюзію безпосереднього входження і присутності у реальному часі у системі «віртуальна реальність» тощо.
Процес підвищення якості виховання і пов’язане із цим використання можливостей сучасних медіатехнологій у процесі виховання призводить не лише до зміни методів виховання, але й до виникнення нових методів.
Термін «медіа» має широке значення, він співставляється також з терміном медитація (від латинського терміна medium – роздум, поглиблення, самозосередженість). Тому продуктивність інноваційних процесів проявляється у концентрованій єдності виховних просторів, до яких належать: свідомість особистості (мисленнєвий світ людини); простір реальної дії (діяльно-видимий світ людини); віртуальний простір об’єктивного світу (світ поза людиною). Джерелом виховання слугує інтеграція педагогіки і мистецтва.
|
|
|
Виховання – найважливіший ресурс соціального, духовного та економічного оновлення України, здійснюваного у свідомості особистості, реальній дійсності та у медіапросторі.
При цьому особистісні якості базуються на прихильності до абсолютних цінностей, які активізуються у процесах інтеграції педагогіки і медіазасобів у медіакультурному просторі.
Медіавихованням ініціюється здатність особистості до культуротворчості, до створення нових форм культури. Ця здатність має педагогічне значення, окреслює горизонти практичного розвитку, розширює міру виховних можливостей системи. У процесі медіавиховання потік знання, свідомості й підсвідомості самовільно комбінується у систему понять, поведінкових норм, світовідчуття особистих задумів, емоцій, вражень про традиції, корпоративну культуру, соціальні й правові орієнтири, закладені у зміст виховання. Медіавиховання, яке відповідає етичним, правовим, міжкультурним, толерантним, громадянським нормам світогляду і поведінки молоді, виступає високопродуктивним інтерпретатором інноваційної складової модернізації освіти у вищій школі.
|
|
|
Медіавиховання здійснюється на основі принципово нових підходів і виражається в інших масштабах, порівняно з практикою, що склалася. Пріоритетними принципами теорії медіавиховання є єдність науки і практики, наочність, суб’єктність у творчій діяльності, ціннісній комунікації, соціальній професіоналізації.
Зараз, завдяки інформатизації та розповсюдженню медіазасобів, виникла принципово нова ситуація у системі виховання молоді, порівняно з попереднім періодом. Наукова раціональність і образна мова медіазасобів у єдності можуть сприяти народженню нового соціокультурного типу молодих людей, здатних активно брати участь у відродженні України.
Глобальна інформатизація суспільства, мультимедійні технології в інтеграції з високим мистецтвом набувають найважливішого виховного значення у становленні свідомості молоді, з одного боку, з іншого ж – в умовах мультимедійних технологій, що стрімко розвиваються, виникає ризик вихолощування зі свідомості молодого покоління абсолютних цінностей. Особливої уваги потребують субкультури, які з’явились в учнівському і студентському середовищі: геймери, меломани, кіномани, які розглядають свої світогляди і моральні позиції як самодостатні в «ерзаці» життєтворчості, абстрагованої від реальних цінностей світу. До свідомості молодого покоління можна «достукатись» лише через Інтернет-форуми, чати, SMS- і MMS-повідомлення, теле- і радіоефір, які переповнені інформаційним спамом.
|
|
|
Тому укріплювати свідомість молоді треба не лише використовуючи перевірені часом методи виховання, але і впроваджуючи у практику медіавиховання, яке органічно створюється на основі інтеграції педагогіки і медіазасобів. Як у класичній педагогіці доцільним є термін «виховання» поряд з терміном «навчання», так у медіапедагогіці доцільним є введення поряд з терміном «медіанавчання» терміна «медіавиховання».
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 265; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!