Горизонтальна маркетингова система
Горизонтальна М система – структура каналу, за якої дві або декілька компаній одного рівня об`єднуються для реалізації нової маркетингової можливості. Об`єднуючи капітали, виробничі потужності або маркетингові ресурси, компанії можуть виконати більш масштабні задачі, ніж діючи окремо.
Компанії можуть об`єднувати свої зусилля як з конкурентами, так і з не конкурентами. Вони можуть співпраціювати на постійній чи тимчасовій основі або навіть створювати з цією ціллю окремі фірми. Ця структура досить ефективно працює в міжнародному масштабі. Наприклад, завдяки успішному охопленню міжнародних ринків Nestle разом з компанією General Mills продає зернові продукти за межами США. Coca-Cola та Nestle створили спільне підпр-во для продажу кави та чаю, що готові до вживання, по всьому світі. Перша компанія вкладає в союз свій досвід з просування та розповсюдження безалкогольних напоїв в глобальному масштабі, а друга – два відомих марочних імені: Nescafe та Nestea.
Франчайзинг.
Франчайзинг – це угода між виробником, оптовиком чи орган-цією сфери обслуг-ня (франчайзером) й незалежними підприємцями (франчайзі), які набувають права володіння й управ-ня д-тю одного або декількох підрозділів франчайзингової системи.
При франчайзингових відносинах франчайзер об`єднує декілька стадій в єдину виробничо-розподільчу систему. Він зазавичай надає франчайзі стартовий капітал й право викор-ти його торгову марку, а також забезпечує йому підтримку в маркетинговій і бухгалтерській сферах й ділиться «ноу-хау» менеджменту. У відповідь франчайзер отримує певну компенсацію: початковий взнос франчайзі, наступні виплати, плату за аренду облад-ня й частину прибутку.
|
|
|
Осн переваги франчайзера: франчайзер отримує можливість швидко розповсюджувати свої товари й послуги й при цьому не несе всіх витрат, пов`язаних із заснуванням нового підпр-ва й управ-ня ним; франчайзер має високомотивованих менеджерів, тому що франчайзі працює на себе, а не на з/п; контрактні взаємовідносини забов`язують франчайзі строго дотримуватися стандартів франчайзера.
Осн переваги франчайзі: вони отримують доступ до добре налаженої системи, якщо продають відомі марки; вони можуть почати бізнес із обмеженого капіталу й примножувати його за допомогою досвіду франчайзі. Таким чином, вони зменшують витрати і ризик, пов`язані із відкриттям нового підпр-ва; вони використовують вигоди централіз споживчої можливості, тому що франчайзер закуповує для них товари великими партіями; вони швидко отримують досвіт в сфері реклами, просування, бухобліку, і у разу виникнення проблем можуть розраховувати на допомогу франчайзера.
|
|
|
Франчайзингові системи мають ряд недоліків: франчайзери, діючи через франчайзі, обов`язково пережають їм певні права контролю над бізнесом; не всі франчайзі виявляються спроможними діяти у повній відпов-ті з операційними стандартами франчайзера, і такі невідповідності можуть погіршувати репутацію торгової марки; угода може виявитися невигідною для франчайзі.
121. Сутність і зміст маркетингової політіки товарного руху.
Маркетингова п-ка розподілу - це діяльність фірми щодо планування, реалізації та контролю фізичного переміщення товарів від місць їх в-ва до місць продажу чи використання з метою задоволення попиту й отримання відповідного зиску. Ключовий момент М.П.Т.Р. це вибір та конструювання каналів розподілу. Основна мета збут. Політики – організація збутової мережі для ефективного продажу виготовленої продукції. Комплекс маркетингових заходів, спрямованих на реалізацію цієї мети, вкл-є визначення: стратегії збутової політики, методів товароруху, типів та числа рівнів каналів товароруху, ширини каналу товароруху, рівня інтенсивності каналу товароруху, системи керівництва каналами збуту. Плануючи збутову політику, необхідно вибрати стратегію збутової п-ки- як саме має бути організована система збуту: через власну або дилерську мережу, через які типи торгових посередників слід здійснювати товарорух.
|
|
|
Методи збуту товарів.
Плануючи збутову політику , керівництво обирає стратегію збутової політики, тобто, як саме має бути організована система збуту: через власну чи дилерську мережу, через які типи торгових посередників слід здійснювати товарорух. Існують три основні методи збуту:
1.Прямий – виробник безпосередньо збуває продукцію покупцям,
2.Побічний – збут організовано через незалежних посередників,
3.Комбінований – через організацію із спільним капіталом фірми-виробника і незалежної фірми.
Більшість укр. підпр-в викор-ть прямий метод, але світова практика свідчить, що це не перспективно, тому що гарантом ефективності збуту є професіоналізм посередників. Метод реалізації підпр-вом своєї продукції залежить від виду виробу та специфіки господарської д-сті в даному регіоні.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 319; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!