Варіативність сучасних макроекономічних політик




2.1. Національний доход і міжнародний обмін товарами.

2.2. Відображення результативності міжнародних операцій у
платіжному балансі.

2.3. Вплив міжнародної економічної інтеграції на національну
валюту.

2.4. Зв'язок платіжного балансу, курсу валюти та обсягів ви­
робництва і споживання в країні.

2.5. Теоретичні моделі відкритої економіки.

Сучасний світ увійшов у XXI ст. бурхливими процесами, пов'язаними з глобалізацією економічних відносин. Активна участь країн у міжнародному поділі праці та інтеграційних про­цесах, розгалужена система світо-господарських зв'язків, шо відображає міжнародний рух товарів, послуг, капіталів і робочої сили, виступає сьогодні вагомим фактором економічного про­гресу. У сучасних умовах стає очевидним, що самостійно вироб­ляти всі види товарів, точно так, як і створювати і удосконалю­вати всі типи факторів виробництва, не під силу жодній, навіть самій багатій і крупній, країні.

Здійснення країнами міжнародних операцій означає освоє­ння нових ринків, розширення ємності світового ринку. Це доз­воляє отримати доступ до необхідних товарів і послуг, нових тех­нологій, досягнень науки і культури, фінансових джерел. Все це, разом взяте, відкриває широкі можливості для економії суспіль­но-необхідного часу і факторів виробництва, приводить до підви­щення суспільного добробуту в масштабах світової економіки. Отже, формування міжнародної економіки є тим механізмом, який здатний забезпечити найбільш оптимальне використання ресурсів і створення максимально можливого обсягу товарів і послуг для кожної окремої країни.

Однак для того, щоб використати позитивний ефект міжна­родного поділу праці і економічної інтеграції, країна має прово­дити досить виважену економічну політику і враховувати той факт, що ті закономірності, які діють на національному рівні, модифі-


Варіативність сучасних макроекономічних політик_________________

куються у міжнародній економіці. Відкрита економіка, в основу якої покладено вільний зустрічний рух товарів і послуг, капі­талів, робочої сили, підприємницьких ідей із країни в країну, має і дещо інший механізм взаємодії макроекономічних показ­ників на міжнародному рівні. Розглянемо їх більш детально.

2.1. НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХОД І МІЖНАРОДНИЙ ОБМІН ТОВАРАМИ

Участь країни у зовнішній торгівлі визначається тими виго­дами, які вона отримує у результаті її здійснення. Тому для більшості країн світу характерно проведення експортно-імпорт­них операцій.

Продукція країни, яка реалізується за кордоном, називається експортом. Економічна ефективність експорту визначається тим, що країна вивозить на зовнішній ринок ті товари і ті послуги, витрати виробництва яких нижчі за світові. Розмір вигоди від здійснення експортних операцій для країни залежить від співвідно­шення національної та інтернаціональної вартості благ, від про­дуктивності праці у країнах, що беруть участь у міжнародному обігу даних благ, а також від умов торгівлі і валютного курсу.

Умови торгівлі характеризуються співвідношенням індексу експортних цін для всіх товарів, що експортуються, і індексу імпортних цін для всіх товарів, що імпортуються:

де Т — умови торгівлі;

Рхіндекс експортних цін;

Рміндекс імпортних цін.

Якщо експортні ціни зростають по відношенню до імпорт­них, то у національних виробників з'являються стимули більше продукції вивозити за кордон і, таким чином, при даному обсязі імпорту збільшувати реальний національний дохід. Щодо впли­ву національного доходу на обсяги експорту, то реальна дійсність не дає достатнього фактичного матеріалу для підтвердження цієї теоретичної гіпотези. Тому у більшості моделей відкритої еконо­міки припускається, що обсяг експорту зовсім не залежить від величини національного доходу. А раз так, то функцію експорту окремої країни можна представити у вигляді:

де X — експорт;

Хоавтономний експорт;


_____________________________________________________ Розділ 2

Хм — гранична схильність до експорту, що відображає зміну обсягу експорту у залежності від умов торгівлі (7) і валютного курсу (є).

При імпорті— продажу іноземної продукції на національно­му ринку — країна здійснює придбання товарів, виробляти які у даний період їй економічно невигідно. Тобто, країна купує блага з меншими витратами, ніж реальна вартість їх виробництва у середині країни. При визначенні економічної ефективності зов­нішньої торгівлі підраховується той економічний виграш, який отримує дана країна внаслідок досить швидкого задоволення своїх потреб у певних товарах за рахунок імпорту і вилучення ресурсів, які необхідні для виробництва подібних товарів у країні.

На відміну від експорту, імпорт знаходиться у досить тісно­му взаємозв'язку з національним доходом. По-перше, імпортна продукція може використовуватись країною у якості проміжного продукту або сировини при виготовленні товарів, які створюють національний продукт, і, по-друге, зростання національного до­ходу країни призводить до зростання витрат на імпортні товари і послуги. Розглянемо останню закономірність більш детально.

Якщо національний дохід країни зростає, то економічні су­б'єкти за інших рівних умов збільшують як свої заощадження, так і споживчі витрати. І чим більше споживачі витрачають на споживання, тим більшою є та частка доходу, яка направляється на придбання продукції, виробленої за кордоном.

Отже, для споживачів є характерним збільшувати разом із зростанням доходу ту його частку, яка витрачається на імпорт, а її кількісне значення виражає так звана гранична схильність до імпорту (МРМ).Остання є величиною, яка показує на скільки одиниць зміняться імпортні витрати (AM) при отриманні додат­кової одиниці доходу (АУ):

 

Оскільки дохід витрачається не тільки на імпорт, а й на збе­реження і на споживання внутрішніх товарів, то зростання дохо­ду на одиницю призводить до зростання імпорту на величину, значно меншу за одиницю, тобто:

 

Різниця між експортом країни і її імпортом називається чис­тим експортом (NX).Даний показник відображається у торговель­ному балансі країни і характеризує наслідки її діяльності у міжна-


Варіативність сучасних макроекономічних політик

родній торгівлі. Якщо країна за певний проміжок часу здійснила більше експортних операцій, ніж імпортних, то вона має пози­тивне сальдо торгового балансу і зростання національного дохо­ду завдяки участі у зовнішній торгівлі. Перевага імпорту над ек­спортом розглядається як «витік» доходу, в результаті чого фор­мується від'ємне сальдо торговельного балансу.

В цілому сальдо торговельного балансу залежить від дії ряду факторів, основними з яких є умови торгівлі, валютний курс, зміна національного доходу у країні і за кордоном. Покращення умов торгівлі приводить до зростання експорту і формування позитивного сальдо торговельного балансу. У даному напрямку діє і підвищення курсу валюти, оскільки приводить до переміщен­ня внутрішнього попиту з товарів зарубіжного виробництва на вітчизняні. Зростання доходу у даній країні збільшує споживан­ня імпортної продукції і, отже, погіршує торговельний баланс. Підвищення національного доходу за кордоном за інших рівних умов покращує торговельний баланс. Всі ці взаємозалежності будуть розглянуті більш детально у наступних розділах, так як для пояснення вимагають введення до аналізу нових змінних. У першому наближенні ми можемо представити графічну модель чистого експорту у вигляді, зображеному на рис. 2.1.

 

Рис. 2.1. Графік чистого експорту

Крива чистого експорту, яка представлена на рисунку, має від'ємний нахил, оскільки зростання доходу приводить до збільшення імпорту. Низький рівень національного доходу в країні сприяє досягненню позитивного сальдо торгового балансу, так як споживання імпортних товарів за таких умов буде незначним. Разом із збільшенням доходу зростають витрати на імпортні то­вари. У певний момент чистий експорт дорівнює нулю, а потім сальдо торгового балансу стає від'ємним.


_____________________________________________________ Розділ 2


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 385; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!