Схарактеризуйте структуру мережі соціальних служб, визначте принципи структурування соціальних служб
Соціальні служби –підприємства, установи та організації різних форм власності і відомчої підпорядкованості, а також громадяни, які надають соціальні послуги особам, що перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги.
Особливості окремих соц. служб залежать від їх цільового призначення, сфери функціонування і клієнтів, яким вони надають послуги.
Соц. служби можуть бути організовані за відомчим або територіальним принципом. Водночас відомчі заклади є частиною територіальної мережі системи соціального обслуговування, хоча вони не завжди інтегровані в неї. Відчутну роль у становленні системи соціального обслуговування відіграє соціальна політика, яка визначає умови функціонування соціальних служб, спрямованість соціального захисту вразливих груп населення.
Динамічний розвиток інфраструктури соц..служб забезпечує якісне наповнене соціальне обслуговування, сутність якого часто розкривається через аналіз функціонування різноманітних суб’єктів соціальної роботи.
Загалом структура системи соціального обслуговування населення істотно впливає на теорію і практику соціальної роботи через систему соціальних служб, діяльність окремих фахівців.
За масштабом діяльності розрізняють:
- міжнародні організації (Дитячий фонд ООН, Міжнародна організація праці. . .), д-ть яких поширюється на міжнародний простір.
- Загальнодержавні організації (Міністерства праці та соц..політики України, Державний центр соціальних служб для молоді, Всеукраїнська Мережа людей, які живуть з ВІЛ, Союз інвалідів України.
- Регіональні організації (районний центр зайнятості населення, міське управління праці та соціального захисту, громадські та благодійні організації)
З огляду на організаційний рівень діяльності організації, органи, інституції, які формують соціальну політику держави, здійснюють соціальну роботу, відповідно до їх повноважень і функціональних обов’язків можуть належати до одного з 5- ти рівнів:
1. Формування політики держави, планування соціальних програм. Своїми рішеннями, нормативними актами вони окреслюють межі, в яких функціонують соціальні служби. До них належать:
· Верховна Рада України
· Місцеві ради
· Кабінет міністрів україни
2. Забезпечення реалізації політики, у певній галузі, сфері або при виконанні особливих повноважень. Суб’єкти соц.роб. мають створити організаційні механізми реалізації соільн лии. Такими суб’єктами є:міністерства, державні комітети, центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом.
3. Реалізація політики стосовно подання певної проблеми або поліпшення соціального буття конкретної групи населення. Обов’зком суб’єктів цьоого рівня (Державна служба зайнятості , Державний центр соціальних служб для молоді) є створення системи соціальних служб, методичнее забезпечення, управління діяльністю. Вони працюють з масштабними проблемами, а не окремим випадком.
4. Служби, які працюють безпосередньо з клієнтами (центри соціальних служб для молоді, лікарні, територіальні центри обслуговування пенсіонерів, самостійних непрацездатних громадян та інші)
5. Служби, які мають справу з проблемою як індивідуальною проблемою. На цьому ріні працюють інформаційні, консультативні служби, відділи, які з’ясовують сутність проблеми, спрямовують клієнів до відповідних служб або спеціалістів.
Схема соціальних служб(наприклад):
Міністерство праці і соціальної політики (реалізація державної соціальної політики, координація соціальної допомоги та обслуговування людей похилого віку, інвалідів, інших вразливих груп, а також державна політика в сфері зайнятості, охорони праці та соціального страхування): територіальні центри обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян; відділення соціальної допомоги, дитячі будинки – інтернати; центри соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 256; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!