Основні особливості дитини-глядача (візуала)



Глядачі пізнають навколишній світ візуально, тобто під час сприйняття інформації більше покладаються на зорові відчуття, їхня увага природним чином звернена на видимі ознаки знайомих об'єктів, вони швидко схоплюють і запам'ятовують такі візуальні характеристики, як рух, колір, форму та розмір. Більшість глядачів мають чудову зорово-тактильну координацію і від народження прагнуть насамперед розглядати об'єкт, і лише потім за допомогою жестів характеризують його. Дійсно, більшість глядачів вирізняються значно розвиненою моторикою, тобто рухами, що активують одночасно очі й дрібні м'язи, наприклад, м'язи пальців.

Діти-глядачі люблять розглядати картинки, їм цікавіше дивитися на ілюстрації до казки, ніж слухати саму казку. У дитячому садку вони із задоволенням грають у кубики, складають картинки із фрагментів (пазли), ліплять, вирізують – усі їхні заняття розраховані на взаємодію очей і рук. Вони швидко вчаться малювати й писати друкованими літерами, з легкістю запам'ятовують схеми коротких слів. У більш старшому віці діти-глядачі віддають перевагу настільним іграм, охоче малюють, майструють, моделюють, швидко освоюють комп'ютер, люблять відеоігри.

Володіючи розвинутою зорово-тактильною координацією, глядачі легко справляються із завданнями, що потребують розвинених тонких моторних функцій. Оскільки глядачі, як правило, ігнорують усі інші подразники на користь візуальним, їм необхідно особливу увагу приділяти розвитку мовних навичок, товариськості й загальної фізичної координації.

Основні особливості дитини-слухача (аудіала)

Слухачі пізнають навколишній світ, сприймаючи голоси та звуки, віддають перевагу слуховим відчуттям перед зоровими й тактильними. Оскільки мова сприймається на слух, слухачі раніше за інших дітей починають говорити та відрізняються більшим словниковим запасом.

Дітей-слухачів від народження легко заспокоює музика або знайомі голоси, вони з радістю відтворюють найпростіші звуки. Старші діти люблять співати, розповідати вірші, ставлять нескінченну кількість запитань, правильно і добре розмовляють. Вони рано виявляють цікавість до читання, а в початковій школі охоче читають уголос і легко запам'ятовують вказівки вчителя. У старшому віці вони люблять слухати магнітофонні касети або диски, радіо, швидко запам'ятовують інформацію, отриману на слух, віддають перевагу розмовним іграм, наприклад, віршуванню, або іграм з відгадування слів. Слухачі одержують задоволення від читання, часто разом з друзями придумують різні історії та розігрують їх в особах.

Оскільки основна увага слухачів прикута до мови, вони можуть відставати від однолітків у розвитку навичок, що пов'язані із зоровим і моторним сприйняттям.

Основні особливості дитини-діяча (кінестетика)

Діячі пізнають навколишній світ тактильним (або кінестетичним) способом, тобто шляхом безпосереднього дотику або руху. Такий спосіб отримання інформації припускає сильно розвинену моторику, активний рух, як результат – активність великих м'язів (плечей, рук, ніг, стегон тощо).

Більшість дітей-діячів не знають спокою. Вони багато рухаються самі й люблять, коли їх кружляють або підкидають дорослі. Діячі раніше за інших дітей починають повзати, а потім і ходити. У дошкільному віці вони віддають перевагу активним іграм, пов'язаним зі стрибками, лазінням, бігом, люблять кубики й іграшки, що рухаються. Через уроджену координацію та гарну орієнтацію в просторі діячі частіше піддаються фізичному ризику, ніж інші діти.

Основні проблеми, з якими діячам доводиться стикатися вже у дитячому садку, пов'язані з їхньою нездатністю упродовж тривалого часу залишатися в спокої та концентрувати всю свою увагу на одному предметі, їхній стиль – активні ігри на відкритому просторі.

У початковій школі неспокійна поведінка та неуважність на уроках можуть призвести до поганої успішності, тоді як поза школою безстрашні й сильні діячі незмінно завойовують авторитет серед однолітків. У той же час шалений темперамент більшості діячів спричиняє такі риси їхнього характеру, як дратівливість і вразливість. Вони вимагають негайного задоволення бажань і не готові долати труднощі. Діячі емоційно нестійкі – їхні гнів і радість чергуються з незбагненною швидкістю.

Діячі віддають перевагу іграм на свіжому повітрі, займаються спортом, наприклад, грають у футбол, плавають, ходять у походи, доглядають за тваринами. Неприхована перевага фізичногосприйняття перед сприйняттям зоровим або слуховим може призвести до виникнення мовних проблем і відставання унавчаннів школі.

В який спосіб пізнаєте світ ви самі, шановні батьки та вихователі? А який спосіб пізнання притаманний вашим дітям і вихованцям?

Виявлення властивого вам способу пізнання може суттєво вплинути на правильність вибору методів і вправ, необхідних для здобуття знань дитиною в домашніх умовах, для створення атмосфери взаєморозуміння батьків, вихователів і дітей.

Отже, вроджені пізнавальні здібності дитини впливають на те, що, як і наскільки швидко вона пізнає. Якщо тактовно не втрутитися, то нерівномірність навичок, що складають інтелектуальну базу, буде поглиблюватися, і в дитини виникнуть проблеми у навчанні. Якраз на врахуванні рівномірності розвитку навичок, а також на їх перевагах і будуються сучасні методики розвитку лабільності інтелекту, тобто здатності до навчання.

Вправи і завдання нашого слід підбирати таким чином, щоб гармонізувати розвиток навичок пізнання у дитини:

• для розвитку навичок слухача до переважної більшості завдань складено віршики, що містять основний зміст і послідовність виконання відповідного завдання;

• для розвитку навичок глядача завдання і вправи оформлено наочно;

• для розвитку навичок діяча передбачено вправи на розвиток моторики (домалювати, з'єднати, зафарбувати, скласти тощо).

Рівномірне поєднання завдань у виконанні інтелектуальних вправ сприятиме розвитку комбінованого способу пізнання, який забезпечує високу здатність дитини до навчання.

 


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 257; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!