Висновки до 3 розділу
Рекомендаційно-корекційна робота із агресивною поведінкою молодшого школяра повинна проводитися комплексно із використанням різних форм, а саме:
- тренінги;
- вправи;
- ігри;
- наданння реконмндацій батькам щодо корекції агресії дітей;
- просвітницька робота з батьками як спілкуватися з агресивними дітьми.
Всі види роботи психолога з дітьми та їх батьками повинно проводитися на основі індивідуальних та вікових особливостей дітей.
Форми роботи психолога:
- індивідуальні форми роботи;
- групові форми роботи;
- змішані форми роботи.
До індивідуальних форм роботи відносяться:
- консультації;
- бесіди;
- надання рекомендацій.
До групових форм роботи відносяться:
- проведення вправ; ігор; тренінгів, а також проведення просвітницької роботи з батьками.
До змішаних форм роботи відносяться:
- використання в одній корекійній програмі різних форм як індивідуальних так і групових в певній послідовності.
Корекційна робота з дитиною повинна будуватися не як просте тренування
вмінь і навичок, не як окремі вправи по вдосконаленню психологічної діяльності, а як цілісна усвідомлена діяльність. При цьому необхідно проводити корекційну роботу як із самою дитиною по зміні її окремих психологічних утворень, так і з умовами життя, виховання і навчання, в яких знаходиться дитина.
Загальні висновки
Проведене нами теоретичне й експериментальне дослідження, присвячене корекції агресивності дітей молодшого шкільного віку, дозволяє констатувати наступне:
|
|
|
· поняття "агресивність", у науці ще немає єдиного підходу. Це породжує цілий ряд протиріч, як для дослідників-теоретиків, так і для практиків. В роботі розглядається агресивність як короткочасний емоційний стан або індивідуальна риса особистості, що характеризується стійкою готовністю людей до дій, що спрямовані на завдання психологічної або фізичної шкоди іншим особам;
· корекційна робота з дитиною повинна будуватися не як просте тренування
вмінь і навичок, не як окремі вправи по вдосконаленню психологічної діяльності,а як цілісна усвідомлена діяльність. При цьому необхідно проводити корекційну роботу як із самою дитиною по зміні її окремих психологічних утворень, так і з умовами життя, виховання і навчання, в яких знаходиться дитина
· при оцінці ефективності психокорекційних впливів необхідно використовувати різноманітні методи, в залежності від поставлених психокорекційних задач. При оцінці поведінкових та емоційних реакцій дитини краще поєднувати метод спостереження з проективними методами дослідження особистості.
Враховуючи труднощі експериментального дослідження особливостей агресивності, ми розробили комплексну психодіагностичну методику вивчення рівня агресивності, а також соціально-психологічних та індивідуально-особистісних якостей молодших школярів.
|
|
|
Експериментальне дослідження проходило на базі базі «НВО» ЗНЗ І- ІІІ ступенів №1 ДЮЦ «Перлинка», з учнями 3 класів.
Наше експериментальне дослідження проводилось в декілька етапів:
1. Підготовчий етап: бесіда з вчителями, психологом, підбір методик, формування первинної вибірки.
2. Констатуючий етап: підготовка і проведення діагностичного обстеження, обробка даних, аналіз та обговорення результатів, формування корекційної групи.
3. Формуючий етап: розробка та реалізація корекційної програми із застосуванням спеціальних корекційно-розвиваючих занять та тренінгів.
4. Контрольний етап: повторна діагностика. Для отримання достовірних результатів зміни використовувалися ті ж методики, що й на констатирующем етапі.
Психокорекційна програма (12 занять) проводилася з учнями 3-го класу протягом повтора місяця, по 2 заняття в тиждень. Усі 20 учнів приймали участь у психокорекцій ній програмі без пропусків. Заняття проводилися по вівторкам та п’ятницям, у зв’язку з тим, що ці дні були менше завантаженні і перерва між заняттями, відповідно, тривала по 3 дні.
|
|
|
Кожне із занять проводилося за певним сценарієм. Тривалість занять - 30 – 35 хвилин два рази на тиждень.
Заняття, будуюються на основі тренінгових принципів.
Дані, отримані після діагностики свідчать про зниження рівня агресії в даній групі.
Дані, отримані в процесі бесіди з учнями, свідчать про те, що їм після пройденої програми стало легше спілкуватися з однолітками, вони знаходять,,спільну мову", і за останній час у них, щонайменше, з'явився хоча б один друг. Діти здружилися, у них переважає веселий, позитивний настрій. У дітей знизився рівень недовіри до оточуючих, учні стали менше конфліктувати, принижувати і ображати один одного.
Література:
1.Бондаровська А. Що ми можемо зробити, щоб запобігти домашньому насильству. — К.: СДМ — Студіо, 1999.
2. Бэрон Р. Агрессия / Р. Бэрон, Д. Ричардсон – СПб., 2000. – 352 с. – (Серия: «Мастера психологии»).
3. Бовть О.Б. Психокорекційна робота з попередження агресивності дітей
молодшого шкільного віку // Практична психологія та соціальна робота. -1997. -Жовтень. - С. 21-23.
4. Богданович В.Н. Психокорреция в повседневной жизни. - СПб.: Изд. "Респенкс", 1995. - 432 с.
|
|
|
5. Бохонкова Ю. Можливості корекції особистісних чинників соціально-психологічної адаптації // Соціальна психологія. -2005. -№ 2. - С. 45-54.
6. Бютнер До. Жити з агресивними дітьми. М., 1991. - 80с.
7. Вашека Т.В. Практичні рекомендації для проведення психокорекційної роботи з підлітками за наявності суїцидальних тенденцій // Практична психологія та соціальна робота. -2006. -№ 7. - С. 68-72.
8. Вікова та педагогічна психологія: Навч.посіб/ О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін..-К.: Просвіта, 2001.-416 с.
9. Володарська Н. Каузометрія як засіб психокорекції // Соціальна психологія. -2004. -№ 1. - С. 110-119.
10. Домашенко О.І. Казка як форма психокорекційного впливу // Психологічна газета. -2006. -№ 21. - С. 5-16.
11. Елисеев О. П. Тест руки (Hand Test) / Елисеев О. П. // Практикум по психологии личности –– СПб., 2003. – С. 310 – 327.
12. Котко Т.П. Психокорекційна діяльність практичного психолога з формування сприятливого психічного клімату в колективі школярів //Педагогіка і психологія. -2002. -№ 1-2. - С. 163-169.
13. Линде Н.Д. Коррекция фобий методом эмоционально-образной терапии // Вопросы психологии. -2006. -№ 2. - С. 68-79.
14. Лебедева Л. Арт-терапия детской агрессивности // Начальная школа. - 2001. -№ 2. - С. 26-30.
15. Моляко О.В. Психокорекційні стратегії деформацій я-образу зовнішності в юнацькому віці // Практична психологія та соціальна робота. -2004. -№ 6. - С. 78-80.
16. Микляева А.В.Школьная тревожность: диагностика, профилактика,коррекция / А. В. Микляева, П. В. Румянцева – СПб., 2007. – 247 с.
17. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2004.-512 с.
18. Паренс Р. Агресія дітей. М., 1997. -120с.
19. Психология человеческой агрессивности: Хрестоматия / Сост. К. В. Сельченок. – М., 2005. – 656 с.(Библиотека практической психологии).
20. Психологічний словник. / під ред. Зінченко. – М., 1993. – 240с.
21. Психологическая диагностика: Проблемы и исследования / Под ред. К. М. Гуревича, Е. М. Борисовой – М., 1997. – 250 с.
22. Предотвращение домашнего насилия и торговли людьми: Учебник по проведению тренингов. - К.: ЗАТ "Нічлава", 2002.
23. Смирнова Е. Е. Познаю себя и учусь управлять собой. Программа уроков психологии для младших подростков / Смирнова Е. Е. – СПб., 2007. – 215 с.
24. Словарь-справочник по социальной работе / Под ред. д-ра ист. наук Е.И. Холостовой. - М.: Юрист, 2000.-256с.
25. Соціально-педагогічна реабілітація дитини: проблеми і перспективи: Науково-методичний збірник. - К: Інститут проблем виховання, 2003.
26.Терлецька Л. Шкільна психодіагностика / Терлецька Л. – К., 2003. – 117 с.
27. Фурманов І. А. Агресія і насилля: діагностика, профілактика, корекція / Фурманов І. А. – СПб., 2007. – 480 с.
28.Фурманов И. А. Детская агрессивность: психодиагностика и коррекция/ Фурманов И. А. – Мн.: Ильин, 1996. – 187 с.
29. Фурманов І. А. Психологічні основи діагностики і корекції порушень поведінки у дітей підліткового і юнацького віку / Фурманов І. А. – Мн.: НДО, 1997. – 198 с.
30. Широкова Н.Е. Новые технологи воспитательного процесса. М., 1994.- 170с.
Додаток А
ТЕСТ БАССА - ДАРКІ
(адаптований варіант для дітей молодшого шкільного віку)
1. Часом мені хочеться заподіяти шкоду іншим людям.
2. Іноді я говорю погане про людей, яких я не люблю.
3. Якщо мені не подобається, як поводяться мої друзі, я говорю їм про це.
4. Напевно, я не зможу ударити іншої людини.
5. Я ніколи не злюся так сильно, щоб кидатися предметами.
6. Я часто згоден з іншими людьми.
7. Якщо хто-небудь першим ударить мене, я не дам здачі.
8. Коли я злюся, я хлопаю дверима.
9. Якщо хтось не згоден зі мною, я сперечаюся з ним.
10. Того, хто кривдить мене і мою сім'ю, варто побити.
11. Я не здатний на образливі жарти.
12. Я вимагаю, щоб люди поважали мене.
13. Люди, які постійно доводять мене, коштують того, щоб їх «клацнули по носі».
14. Від злості я іноді похмурий.
15. Навіть якщо я злюся, я не грублю.
16. Я рідко даю здачу, навіть якщо хто-небудь ударить мене.
17. Коли виходить не здається (не так, як я хочу), я іноді ображався.
18. Якщо хтось злить мене, я говорю йому про це.
19. Якщо я розсерджуся, я можу ударити кого-небудь.
20. У мене ніколи не було спалахів гніву.
21. Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь.
22. Я б'юся стільки ж, скільки інші - не більше і не менше.
23. Іноді я став настільки злий, що хапав ту, що першу попалася мені під руку річ і ламав її.
24. Я лаюся тільки зі зла.
25. Щоб відстояти свої права, я можу побитися.
26. Іноді із зла я стукаю кулаком по столу.
27. Я не можу сказати людині все, що він заслуговує.
28. Є люди, які можуть довести мене до бійки.
29. Часто я тільки загрожую людям, хоча і не збираюся зробити те, про що говорю.
30. Під час суперечки я часто підвищую голос.
31. Я звичайно прагну приховувати своє погане відношення до людей.
32. Я краще згоджуся з чим-небудь, ніж стану сперечатися.
Ключ
1. Фізична агресія:
«так» - 1; 10; 13; 19; 22; 25; 28; «ні» - 4; 7; 16.
2. Непряма агресія:
«так» - 2; 8; 14; 17; 23; 26; «ні» - 5; 11; 20.
3. Вербальна агресія:
«так» - 3; 6; 9; 12; 18; 21; 24; 29; 30; «ні» - 15; 27; 31; 32.
ДОДАТОК B
Тест руки (Hand test)
Тест руки - проективна методика, спрямована на вивчення агресивного відношення. Розроблений Б. Брайкліном, З. Пиотровским, Э. Вагнером. Стимульний матеріал складається з 9 зображень кистей рук і однієї порожньої картки, при показі якої просять представити кисть руки і описати її уявні дії. Зображення показуються послідовно. Обстежуваному дається інструкція відповісти на питання про те, яку, на його думку, дію виконує намальована рука (чи сказати, що здатний виконувати чоловік з такою рукою). Допускається вказувати для кожної картки декілька варіантів дії.
Відповіді розносяться по 11 категоріям: 1. Агресія - рука сприймається як домінуюча, наносяча ушкодження, активно захоплююча який-небудь предмет. 2. Вказівки - рука веде, напрямна, перешкоджає, пануюча над іншими людьми. 3. Страх - рука виступає у відповідях як жертва агресивних проявів іншої особи або прагне захистити кого-небудь від фізичних дій, а також сприймається як така, що наносить ушкодження самій собі. 4. Прихильність - рука виражає любов, позитивні емоційні установки до інших людей. 5. Комунікація - відповіді, в яких рука спілкується, контактує або прагне встановити контакти. 6. Залежність - рука виражає підпорядкування іншим особам. 7. Ексгібіціонізм - рука різними способами виставляє себе напоказ. 8. Деформованість - рука деформована, хвора, нездібна до яких-небудь дій. 9. Активна безособовість - відповіді, в яких рука проявляє тенденцію до дії, завершення якої не вимагає присутності іншої людини або людей, проте рука повинна змінити своє фізичне місце розташування, докласти зусилля. 10. Пасивна безособовість - також прояв тенденції до дії, завершення якої не вимагає присутності іншої людини, але при цьому рука не змінює свого фізичного положення. 11. Опис - відповіді, в яких рука тільки описується, тенденція до дії відсутня.
Кількісний показник відкритої агресивної поведінки розраховується по формулі (агресія+вказівки)-(страх+прихильність+комунікація+залежність). Для уточнення мотивів агресивної поведінки слід проаналізувати профіль, що вийшов.
Відповіді, що відносяться до перших двох категорій, розглядаються авторами як пов'язані з готовністю обстежуваного до зовнішнього прояву агресивності, небажанням пристосуватися до оточення. Чотири подальші категорії відповідей відображають тенденцію до дії, направленої на пристосування до соціального середовища, вірогідність агресивної поведінки незначна. Кількісний показник відкритої агресивної поведінки розраховується шляхом віднімання суми «адаптивних відповідей» з суми відповідей по перших двох категоріях.
Відповіді, що потрапляють під категорії «ексгібіціонізм», і «деформованість», при оцінці вірогідності агресивних проявів не враховуються, оскільки їх роль в даній області поведінки непостійна. Ці відповіді можуть лише уточнити мотиви агресивної поведінки.
В теоретичному обгрунтовуванні тесту його автори виходять з положення про те, що розвиток функцій руки пов'язаний з розвитком головного мозку. Велике значення руки в сприйнятті простору, орієнтації в ньому, необхідних для організації будь-якої дії. Рука безпосередньо залучена в зовнішню активність. Отже, пропонуючи обстежуваним як візуальні стимули зображення руки, що виконує різні дії, можна зробити висновки про тенденції активності обстежуваних.
Додаток C
Проективна методика «Неіснуюча тварина»
Малюнкові методики є непрямими методами дослідження, що проникають у несвідоме. Вони засновані на теорії психомоторного зв'язку: для реєстрації стану психіки використовується дослідження стану моторики, зафіксоване у вигляді графічного сліду руху (малюнка). Оцінка змісту й формального боку дитячого малюнка може мати експериментальне і диференційно-діагностичне значення, тому стандартизовані малюнкові тести стали звичайною складовою частиною більшості психологічних досліджень.
Важливо, щоб випробуваний міг сам брати участь в інтерпретації результатів його роботи. Тобто перевагу при проведенні проективних технік практичний психолог традиційно віддає індивідуальній формі обстеження. Але об'єктивно в умовах загальноосвітніх навчальних закладів складається така ситуація, що психолог часто вимушений проводити групове обстеження і не в змозі приділити достатньо часу для індивідуальної психодіагностики, бесіди та консультативної роботи кожній окремій дитині. Зазвичай за попередніми, оглядовими результатами визначається контингент, який потребує більш ретельного обстеження або уточнення деталей малюнка в ході бесіди, визначається «група ризику» тощо.
Мета: виявити у групи обстежуваних підлітків рівень агресивності, види агресивних реакцій, тривожності, рівень самооцінки, емоційні особливості
Інструкція: «Я хочу подивитися, наскільки у вас розвинуті уява, фантазія (як ти вмієш фантазувати, уявляти). Придумайте і намалюйте тварину, якої насправді немає, ніколи не було і якої до вас ніхто не придумав - ні в казках, ні в комп’ютерних іграх, ні в мультфільмах. Якщо обстежуваний говорить, що не знає, як малювати, не вміє, не може нічого придумати, то треба підбадьорити його, пояснити, що для цього завдання не потрібно нічого вміти. Оскільки потрібно намалювати тварину, якої насправді немає, то абсолютно все одно, яким воно вийде. Якщо обстежуваний довго думає, не приступаючи до малювання, то слід порадити йому почати малювати, як виходить, а далі придумувати в ході малювання. Коли обстежуваний закінчує малювати, його просять придумати тварині назву. Її записують в протоколі. Якщо придумування назви викликає дуже великі труднощі, то цю частину завдання опускають. При необхідності виявляють, якій частині тіла (або якого органу) відповідають ті чи інші деталі зображення. Буває, що замість неіснуючої тварини зображують звичайну, відому, що відбивається в його назві (заєць, осел і т.п.). В цьому випадку потрібно попросити зробити ще один малюнок, намалювавши на цей раз тварину, якої насправді не буває. Інструкцію при тому повністю повторюють. Якщо і повторний малюнок являє собою зображення реальної тварини, то цю роботу припиняють.
Якщо в оповіданні немає достатніх відомостей про тварину, то по закінченні роботи задаються додаткові питання.
Чим вона харчується? Де живе? Чим звичайно займається? Вона живе одна або з ким-небудь? Є в неї друзі? Хто вони? А вороги у неї є? Хто? Чому вони її вороги? Чого вона боїться, або вона нічого не боїться? Якого вона розміру?
Додаток D
Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 12; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!