Валеологічний розвиток дитини
ВСТУП
«Краса... є вираженням
системного здоров'я, досконалості.
З цих позицій «краса», «здоров'я», «творчість» єдині...
... «Творчість», «здоров'я»,
«радість» і «щастя» утворюють
єдність, що відображає спрямованість
життя в майбутнє».
А.І. Субетто
Проблема індивідуального здоров'я завжди хвилювала людство. Мотивація до його збереження і формування традиційно була дуже висока. Але медицина, яка стала в нашій культурі «монополістом» у цій галузі, в кінцевому підсумку далеко пішла від цінностей здоров'я і, на жаль, повністю переорієнтувалась на проблеми хвороби. Повернути нашу свідомість до істинної цінності - здоров'я - покликана валеологія.
Для більшості людей сьогодні валеологія не є «таємницею за сімома замками», як це було ще кілька років тому - вона поступово входить в наш культурний простір, стає все більш значущою і затребуваною в суспільстві. Про це свідчать численні листи педагогів, їхні запитання, прохання, бажання отримати якомога більше літератури в даній області. І це не випадково: відбувається її формування і як науки, і як галузі знань, і як сфери активної практичної діяльності людей, спрямованої на створення нової якості індивідуального здоров'я.
Основний валеологічний принцип: «гармонія з собою і навколишнім світом (Космосом, природою, соціумом) - основа індивідуального здоров'я». Це твердження виводить валеологічний світогляд на рівень філософського осмислення свого «Я», даючи можливість людині з будь-яким потенціалом здоров'я позбутися проблем хвороби.
|
|
|
Тут з'являється можливість усвідомлювати своє життя не в категоріях «хворий - здоровий», а в іншому, духовно-моральному аспекті - «Життя зі знаком «+»... (вільне, радісне, активне, з вірою, надією, любов'ю... - самостровювальне) або '' Життя зі знаком «-» (залежне, сумне, безцільне, пасивне... - самознищуюче)». Вибір між ними повинна зробити сама людина. І це принципова умова. Мабудь, саме тому настільки велике значення в валеології категорій з префіксом «сам»: самопізнання, самооцінка, саморегуляція та ін. Тоді в чому ж мета і завдання педагогічної валеології? Хіба можна навчити людину бути здоровою?
Педагогіка може зробити багато чого в області індивідуального здоров'я: допомогти людині усвідомити свою індивідуальність і неповторність у цьому світі, показати шляхи, що ведуть до самопізнання і самооцінки свого «Я», розкрити безмежні можливості організму на шляху до гармонії, допомогти людині реалізувати свої здібності до саморозвитку, самовдосконалення, спираючись на індивідуальну програму здорового способу життя і ще дуже і дуже багато.
|
|
|
Крім того, наставник (учитель, вихователь, батьки), спираючись на основні закони і принципи здорового існування, може (повинні) створити для дитини в дошкільному закладі такі умови, які сприяли б руху по шляху індивідуального здоровотворення до «Homo valiens»(людина здорова).
Приступити до створення цього посібника нас спонукали вихователі, методисти, які, ставши «провідниками» ідей валеологіі (у її педагогічному аспекті), здійснювали їх в практичній діяльності. Вони бачили гостру необхідність систематичного викладу ідей валеологічного розвитку дитини у виховній системі дошкільної освітньої установи. Вони прагнули широко впроваджувати їх в свою практику. Це насамперед слухачі таких курсів, як «Преемственность в эколого-валеологическом образовании: ДОУ — начальная школа» (1997—99 гг.) и «Эколого-валеологическая подготовка учителей художественно-эстетического цикла» (1998— 2000 г. в г. Санкт-Петербург).
Не випадково була обрана і форма посібника, бо методологічні проблеми педагогічної валеології сьогодні представлені в науковій літературі, зокрема, і в наших роботах, а технології, методи і форми практичної їх реалізації (особливо на рівні дошкільного навчального закладу) практично не узагальнені і не зведені в єдину систему.
|
|
|
Запропонований посібник - і є перша спроба обґрунтувати систему валеологічної діяльності вихователя ДНЗ, тим самим звернути увагу валеології на культуру дитинства, на шляху формування валеологічної культури дитини засобами педагогічної валеології. Перша частина серії: «Педагогічна валеологія - культура дитинства» - данний посібник.
У його основу покладено досвід роботи, накопичений авторами в процесі науково-дослідної роботи в Санкт-Петербургскому державному університеті педагогічної майстерності. У роботі використано досвід великої групи вихователів та методистів дошкільних освітніх закладів м. Санкт-Петербурга, а також матеріали Першого еколого - валеологічного Форуму «Здоров'я Планети врятує молоде покоління» (1998).
Книги, які пов'язані з проблемами педагогічної валеологіі, з цікавістю читають за межами Санкт-Петербурга і використовують їх у практичній роботі. Саме тому автори серйозно підходять до вивчення досвіду роботи вихователів, педагогів з різних регіонів Росії та інших країн СНГ.
Наш посібник відкрито для подальшого обговорення. Автори готові співпрацювати з усіма, зацікавленими проблемою валеологічного розвитку і вдосконалення всієї педагогічної системи в цілому. Ми заздалегідь дякуємо за увагу і говоримо
|
|
|
Дякуємо!
ВАЛЕОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ
Іноді доводиться чути думку, що розмова про валеологію в дошкільному навчальному закладі зайва, що турбота про здоров'я дитини саме там (на відміну від школи) займає велике місце. Але звідки ж тоді у дитини до 6 -7 років стільки проблем, пов'язаних не тільки з фізичним, але і психічним здоров'ям? Сім'я? Погана спадковість? Екологічний стан? Так, напевно, почасти і в цьому, але чи тільки? І хіба можна спокійно дивитися з боку, як дитина живе з цими проблемами, і не простягнути їй руку допомоги?
Звичайно, в порівнянні зі школою, в дошкільному закладі проблем здоров'я дитини приділяється більше уваги, і ця робота організована по цілому ряду напрямів.
1. Організація рухової активності (рухливі і спортивні ігри, фізкультурні заняття, свята і Дні здоров`я тощо, де реалізується індивідуальний підхід до кожної дитини на основі стану її здоров'я, темпів фізичного розвитку, за медичними показаннями та ін.). Дійсно, особлива увага тут приділяється розвитку (корекції) рухових навичок, формуванню правильної постави тощо.
2. Профілактика захворюваності - через включення в процес різних видів загартовування, дихальної гімнастики, повітряних і сонячних ванн, вітамінна фіто- і фізіотерапії, масажу, коригуючої гімнастики та ін.; через організацію систематичної роботи з часто і тривало хворіючими дітьми.
3. Організація харчування передбачає відповідність медичним і гігієнічним вимогам і здійснюється з врахуванням індивідуальної дієти дітей.
4. Формування мотивації до здорового способу життя - через розвиток ціннісних орієнтацій на здоров'я, через формування навичок особистої гігієни, через становлення системи знань про будову організму, його функціонування та ін.
5. Організація роботи з батьками (проведення консультацій, бесід), безумовно, сприяє їх залученню до проблем здорового способу життя, узгодженості та наступності в оздоровленні та фізичному розвитку дітей у сім'ї та ДНЗ.
Але з проведеного нами аналізу реальної роботи ДНЗ м. Санкт-Петербурга можна зробити висновок про те, що далеко не всі з них ведуть цю роботу в повному обсязі, цілеспрямовано і планомірно, і, що викликає особливу тривогу, навіть там, де освітня система організована за вищевказаними принципами, часто немає стійких показників ефективності оздоровчої діяльності.
У чому ж причина подібних невдач?
По-перше, вона криється в явній недостатності та односторонності існуючих форм і методів роботи в ДНЗ по «фізичному розвитку і зміцненню здоров'я дитини», які обмежуються лише медичним забезпеченням її життєдіяльності і формуванням системи гігієнічних знань, умінь, навичок і знань про свій організм.
По-друге, ця діяльність вихователя дуже часто не носить цілеспрямований, систематичний характер, тому зазвичай вважається, що здоров'я дитини в найменшій мірі залежить від неї, а більшою - від турботи батьків і від стійкості організму самої дитини. Тому виходить парадоксальна картина: з одного боку, здоров'ям дитини в ДНЗ займаються. майже всі - вихователь, лікар, педагог з фізичного виховання, а з іншого - «у семи няньок дитя».
У чому ж вихід? На наш погляд, повинна бути сформована система валеологічної діяльності вихователя в ДНЗ, яка змогла б забезпечити не тільки збереження здоров'я дитини, формування у нього системи специфічних валеологічних знань, мотивації на здоровий спосіб життя, але й змогла б створити всі умови для розкриття індивідуальних (унікальних) можливостей і резервів організму.
З цих позицій система валеологічної діяльності вихователя в ДНЗ може мати наступну структуру:
Коротко розглянемо особливості кожного виду діяльності.
Валеологічний супровід дитини - це діяльність вихователя (вчителя), спрямована на створення «нешкідливих» для здоров'я дитини умов існування в освітньому закладі. Вона включає в себе і добре знайомі види діяльності: такі, як медико-соціальна і психолого-педагогічна підтримка, організація навчально-виховного процесу з урахуванням психофізіологічних можливостей дитини (вік і стан здоров'я), а також такі нові компоненти, як екологічна складова і валеологічний моніторинг (ВМ). Він дозволяє за допомогою системи специфічних досліджень виявити, наскільки адекватні ті умови, які створюються дитині в ДНЗ, особливостям і можливостям її організму, тобто наскільки вони здоров`ястворюючі і дозволяють вести роботу по створенню індивідуалізованих програм життєдіяльності дитини. Саме така програма є основною метою валеологічного моніторингу.
Валеологічна освіта є системно організованим процесом валеологічного навчання і виховання, де навчання передбачає оволодіння дитиною системою валеологычних знань, таких, як «Я» і «Моє здоров'я», «Я» і «Природа», «Я» і «Космос», «Я» та «Інші люди» та ін., а валеологічне виховання стає умовою формування у дитини почуття відповідальності за своє здоров'я і здоров'я оточуючих, цінних орієнтацій на індивідуальне здоров'я, мотивацій до його формування і розвитку.
В цілому валеологічна освіта органічно входить в усі види діяльності дитини в дитячому саду: навчальну (мовленнєвий розвиток, розвиток математичних та природничих учвлень, екологічної культури, уявлення про людину в історії і культурі тощо), образотворчу, музичну, театралізовану, конструктивну, ігрові та нерозривно поєднує в собі як навчання, так і виховання дитини, утворюючи при цьому цілісну систему.
Отже, деякі принципи і методи валеологічного супроводу і валеологічної освіти сьогодні вже частино здійснюються в ДНЗ, але мають найчастіше не систематизований, а фрагментарний характер, Що вже є недоліком і відбивається, в першу чергу, на здоров'я дитини.
Саме тому ми порахували за необхідне не розглядати власне валеологічну освіту дитини, валеологічний супровід всієї педагогічної системи ДНЗ, а більш детально зупинитися на феномені «валеологічного розвитку дитини».
Просимо не плутати розвиток в процесі навчання з валеологічним розвитком. Валеологічний розвиток передує процесу освіти, останнє інтегрує в себе власне навчання, виховання, розвиток і спрямоване на виявлення інтелектуальних можливостей дитини тощо. Акцентувати увагу на проблемі валеологічного розвитку змушує нас вивчення педології та психології, зокрема, праць П.П. Блонского, який вважав, що мета виховання не може бути чимось зовнішнім, авторитарно заданим, а вона «повинна витікати з генезису природи дитини», тобто всяке виховання має бути природо відповідним. Але для того, щоб розвивати природні потенції людини, засновані на закономірностях дитячої психіки, необхідно не тільки самим знати ці закономірності, але і включити в цей процес самої дитини. В умовах дитяого саду - це спеціальні вправи.
Прикро, що Д. Ушинський, а за ним П.П. Блонський й інші представники педагогічної антропології не змогли довести до нашої свідомості необхідність змін у поглядах на традиційну систему засобів і методів впливу на дитину.
Ймовірно, це протиріччя виникло в силу неспроможності методології, якою керувалися вчені та їх послідовники: тільки вплив на дитину не може дати результат. Необхідно і саму дитину включати в цю діяльність.
Педагогічна валеологія розглядається як специфічна діяльність педагога, спрямована на розкриття даних природою можливостей дитини, і дозволяє формувати нову якість «Homo sapiens» (людина розумна), через «Homo ludens» до «Homo valiens».
Валеологічний розвиток дитини - це новий вид діяльності вихователя, який ми вперше пропонуємо, тому вважаємо його особливо важливим і необхідним в умовах попередження шкільних перевантажень і входження в соціальне простір.
Саме валеологічний розвиток безпосередньо направлений на гармонізацію дитини і формування його індивідуального здоров'я.
Валеологічний розвиток ми визначаємо як самодіяльність дитини, організовану за допомогою вихователя і визначаючу самопізнання, самооцінку, самореалізацію і як результат - саморегуляцію.
У схемі це виглядає наступним чином:
Валеологічний розвиток здійснюється поетапно, що, в свою чергу, дає можливість вихователю організувати поетапно і свою діяльність, тим самим сприяти формуванню і розвитку у дитини базових валеологічних здібностей: до самопізнання, самооцінки, самореалізаціі і саморегуляції.
Якими ж мають бути педагогічні технології, які змогли б адекватно забезпечити процес валеологічного розвитку? На наш погляд, це технології, що мають у своїй основі художньо-творчу домінанту.
В їх основу було покладено твердження про вплив художньо-творчої діяльності дитини на формування і розвиток її здоров'я. Цей процес відображений у запропонованій схемі, що представляє систему валеологічного розвитку дитини.
Технологія являє собою поетапний індивідуальний рух дитини від самопізнання до саморегуляції, що є, на наш погляд, основним механізмом формування індивідуального здоров'я. Актуалізувати, «запустити в дію» цей механізм у дитини дошкільного віку можливо лише через його художньо-творчу діяльність, спираючись на властиву цьому віку креативність. І тут важливим є усвідомлення мети цієї діяльності - самопізнання, самооцінка і саморегуляція, яка представлена нами в наступних схемах:
Однак ми не вважаємо за можливе в рамках даного посібника розкрити всю систему валеологічного розвитку. Ми почали тільки з першого етапу «валеологічний розвиток - культура дитинства». А поки дозвольте згадати слова одного з найбільших сучасних біологів Л.Ф. Берталанфи, який в жартівливій формі прорік наступне: «Знаючи все про те, що один і один складають два, ми ще не знаємо про те, що таке два, бо тут додається ще якесь«і», і треба знати, що цей елемент «і» вносить з собою».
Але перш, ніж займатися валеологічним розвитком дитини, необхідно зрозуміти його світ, осмислити його, замислитися над ним, задуматися разом з дитиною. І нехай нам допоможуть у цьому рядки з вірша «Гра» О. Дриза:
Я вижу: легкий мотылек
Раскачал высокий стебелек
Вижу я, как шмель влетел в окно,...
……………………………………….
До чего же это интересно:
Открывать и закрывать глаза...
Але ми дозволимо собі продовжити запропонований ряд і зупинимо увагу на тому, що дитині цікаво не тільки те, що в поза, а й те, що всередині нього - її внутрішній світ, її відчуття, її гармонія. А для цього необхідно увійти в світ дитини.
СВІТ ДИТИНИ
Світ дитини - це фантастичний світ казки. Але, в цілому, дитина бризкає здоров'ям і оптимізмом. Дитина - філософ. Вона любить мудрувати, міркувати. Вона думає приблизно так: «Я буду інженером і садівником, менеджером і пастухом - ким завгодно...».
Сьогодні дитина позбавлена дитинства. У неї не залишається часу на роздуми про себе, про Землю, Сонце, Небо. Дорослі позбавили його можливості філософськи осмислити життя і визначити своє місце в ній. Вони позбавили людину здатності вчитися розуміти внутрішнє життя, своє внутрішнє життя. Але що є внутрішнє життя людини, дитини?
Сьогодні про це написано дуже багато, наприклад, психолог Н. Козлов у своїх філософських казках пише: «За зовнішністю, за оболонкою тіла людини мені завжди бачиться людина внутрішня, і майже завжди це маленька, жалюгідна дитина. Іноді дитина, яка рано зістарилась, з погаслими втомленими очима і повислими млявими ручками. Іноді - в синцях, ранах і саднах, маленький звір, який зацьковано озирається і на смерть б'ється з тільки йому видимими ворогами».Сумно читати ці рядки.
Але не менш сумно і це видовище: «... спостерігати наскільки внутрішня людина слабка і безпорадна... На одного бичка, наділеного природного тваринною силою, доводиться зазвичай десять дистрофіків, не здатних стояти на власних підламних ногах і не витримують ніякого тиску». Так, сумне порівняння, але це не про дітей в безособовому значенні, це про наших хлопчиків. Вони дійсно слабкі, але ще більше люблять такими здаватися. Їхня гра в слабкого - гра, яка дає можливість уникати відповідальності і навантажень.
Але навіщо вони уникають відповідальності і навантажень? Чому вони хочуть довести свою слабкість і безпорадність? Кому вони це доводять? Наскільки це небезпечно для суспільства і для них самих? Безумовно, небезпечно: вони звикають доводити не силу, а слабкість. У цьому - трагедія, яка виникає тому, що відсутнє, не сформоване те, що називається внутрішнім планом людини. Внутрішній план - це те, що робиться в душі, за оболонкою зовнішніх дій. Це те, що робить наш Внутрішня людина у своєму Внутрішньому світі. Це внутрішнє «Я». І це те, що абсолютно ясно бачиться душевним зором, чується Душевним Слухом і відчувається Душевним дотиком.
Дитині необхідно навчитися розуміти цей внутрішній план. Тільки зрозумівши свій внутрішній план (світ), можна розглядається внутрішній план Іншої Людини. Зрозуміти іншого, це увага до «Заслуженого співрозмовника», яким може і повинен стати кожен.
Не розуміючи цього феномена, не зможеш жити гідно. «Я просто сказав...» - так, ні, у внутрішньому плані це зверне до себе уваги: ти стер думку співрозмовника і в центр бесіди поставив себе. «Ну, ми посперечалися...» - розшифруйте: кожен розбивав те, що будував співрозмовник, і відчайдушно захищав своє, для того тільки, щоб дозволити собі перейматися за дорогоцінне: «Я прав» - найдорожчий приз для дурнів».
Тільки розгледівши внутрішній план дії іншого, людина може зрозуміти, наскільки нереально більшість наших очікувань і вимог.
Це вже звернено до нас, ну, а що ж ми сьогодні можемо зробити для дитини, для її майбутнього? Якщо дитина робить аморальні вчинки, не слід поспішати з висновками. Слід знати, що дитина притиснута у внутрішньому плані, і якщо вона не вивернеться відчайдушним ривком, вона буде розтоптана.
Дайте їй шанс! Дамо їй разом шанс разом!
І почнемо з казки.
Дата добавления: 2016-01-05; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!