Принципи та норми конституційного права
Принципами права є керівні засади (ідеї), які визначають зміст і спрямованість правового регулювання суспільних відносин.
У демократичній державі принципами конституційного права є ті найважливіші настанови та вимоги, яким повинна відповідати конституція країни. У таких принципах відображається сутність і соціальне призначення конституційного регулювання суспільних відносин. Стосовно Конституції України 1996 р. то можна стверджувати, що до її принципів, тобто принципів здійснюваного нею регулювання суспільних відносин, слід віднести такі:
–послідовного гуманізму і народовладдя;
– верховенства та непорушності прав і свобод людини і громадянина;
–верховенства права;
–прямої дії норм Конституції;
–демократії та конституційної відповідальності;
–політичного, економічного та ідеологічного плюралізму, який разом з тим не може виходити за межі, встановлені Конституцією України;
–розподілу влад;
–пріоритету принципів і норм міжнародного права;
–захисту суверенітету і територіальної цілісності України.
Крім цих принципів вчені умовно в конституційному правівиділяють загальні та спеціальні принципи.
Загальніпринципиконституційного права — це найбільш узагальнені керівні засади, ідеї, а іноді й завдання цієї галузі права. До них відносятьпринципи публічності, пріоритетності, універсальності, демократизму, активної дієвості, науковості, наступності, системності, програмності та ін.
|
|
|
Принцип публічності конституційного права України означає, що ця галузь права має своїм завданням передусім регулювання суспільних відносин, пов'язаних зі здійсненням публічної влади народом України та Українською державою.
Принцип пріоритетності визначає пріоритетний характер предмета, джерел і суб'єктів конституційного права України.
Принцип універсальності конституційного права передбачає, що ця галузь права регулює широке коло найважливіших суспільних відносин політичного, економічного, соціального та культурного (духовного) характеру.
Активна дієвість як принцип конституційного права України виявляється в дієвому характері конституційно-правових відносин, пов'язаних, насамперед, із здійсненням влади у суспільстві та державі.
Принцип науковості конституційного права України полягає в належному теоретичному обґрунтуванні всіх конституційно-правових явищ, наявності розвиненої конституційно-правової науки, яка своєчасно й ефективно забезпечує потреби конституційної практики.
Принцип наступності конституційного права України виявляється в історизмі цієї галузі права, в її еволюційному становленні та розвитку.
|
|
|
Системність конституційного права України полягає в тому, що складові елементи конституційного права являють собою найбільш цілісну й комплексну правову систему.
Програмний принцип конституційного права України виражає перспективи розвитку суспільних відносин, що регулюються цією галуззю права.
Спеціальні принципи конституційного права України — це керівні засади, ідеї, що виражають сутність і зміст окремих основних інститутів цієї галузі права. Вони розвивають і деталізують загальні принципи конституційного права України, спрямовують їх на конкретні групи суспільних відносин. До них належать
принципи основ конституційного ладу України;
принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина;
принципи форм безпосередньої демократії;
принципи організації та діяльності органів державної влади;
принципи місцевого самоврядування;
принципи конституційної юстиції;
принципи основ національної безпеки й оборони України тощо.
Нормами конституційного права є загальнообов'язкові правила поведінки, встановлені державою з метою регулювання та охорони найбільш важливих для суспільства і держави суспільних відносин, які регулюються на рівні Основного Закону держави.
|
|
|
Специфічними ознаками норм конституційного права є те, що вони регулюють найвагоміші за соціальною і державною значущістю суспільні відносини; встановлюють порядок створення інших правових норм, визначаючи компетенцію і форми діяльності відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування; мають вищу юридичну силу, оскільки всі інші правові норми не повинні суперечити нормам Конституції; відрізняються у багатьох випадках від інших правових норм своєю структурою тощо.
. Внутрішня побудова приписів конституційно-правової норми відрізняється від традиційною. Класична модель правової норми передбачає обов’язкову наявність трьох взаємозв’язаних елементів: гіпотези, диспозиції й санкції. Для конституційного права такі норми становлять виняток. Більшість з них містять тільки саме правило поведінки, тобто диспозицію. Дуже рідко трапляються в них гіпотеза й санкція. Часто елементи конституційно-правової норми переплітаються між собою, а тому на практиці виділити їх у чистому вигляді дуже складно. Для санкцій конституційного права властива низка особливостей, які визначаються характером конституційних відносин. Санкції в своїй основі мають профілактичне, організуюче та виховне призначення. Суб’єктами,які уповноваженіїх застосовувати, є народ, територіальні громади (населення адміністративно-територіальних одиниць), органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
|
|
|
Конституційно-правові норми можна класифікувати за різними критеріями. Зокрема, за змістом вони поділяються на такі групи:
Норми, по-перше, які визначають основні засади конституційного ладу України, по-друге, які закріплюють основні конституційні права і свободи людини і громадянина, по-третє, які закріплюють народне волевиявлення (вибори, референдуми) та інші форми безпосередньої демократії, по-четверте, які закріплюють організацію державної влади: законодавчої, виконавчої та судової, влади Президента України, самоврядування, по-п‘яте, які закріплюють територіальний устрій України, зокрема його визначальні принципи, систему адміністративно-територіального поділу, статус Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя тощо. Водночас вони ще поділяються на матеріальні і процесуальні, на регулятивні(правоустановчі) і охоронні. Арегулятивні в свою чергу можуть бути зобов’язуючими, забороняючими та уповноважуючими.
Серед конституційних норм немало спеціалізованих норм: загальних, дефінітивних, норм-принципів, установчих, гарантуючих, оперативних, колізійних та інших.
Водночас слід підкреслити, що усі норми права, а не тільки конституційні, є обов'язковими для виконання, поки уповноважений на те орган державної влади не визнає їх такими, що не відповідають режиму законності, пануючому у демократичній, соціальній, правовій державі.
Готова, здана до дистанційного 19.11.2015
ТЕМА 2. Основні характеристикиКОНСТИТУЦІЇУКРАЇНИ якОСНОВНогоЗАКОНу ДЕРЖАВИ
1. Поняття, види, функції конституції.
2. Властивості та правовий захист Конституції України.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 43; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!