Система конституційного права України та його джерела
Система права – це об’єктивно зумовлена і узгоджена в її складових частинах внутрішня організація права тієї чи іншої держави. Вона містить норми права, інститути права, галузі права.
Система конституційного права України своєю визначальною основою має систему Конституції України 1996 р. Це не виключає того, що в систему конституційного права і як відповідної галузі наукового знання, і як навчального курсу входять дослідження та розгляд низки наукових категорій, без яких важко або ж неможливо розібратися у самій суті конституційного регулювання суспільних відносин. Першоосновою у системі конституційного права є норма права. Вона встановлює відповідні права та обов'язки, є основою для виникнення та розвитку відповідних конституційних правовідносин, їх практичного здійснення. Саме конституційні норми закріплюють в Основному Законі держави головні, найбільш значущі, з точки зору визначення правового статусу людини і громадянина, їх права і свободи. Ці конституційні норми, частина з яких мають характер конституційних принципів, впливають на відповідні суспільні відносини як безпосередньо, так і за допомогою конкретизуючих їх норм поточного законодавства.
Норми конституційного права за характером і змістом об'єднуються у відповідні і нститути цієї галузі права. Серед них провідне місце посідає інститут конституційних прав і свобод людини і громадянина, який можна розглядати і як підгалузь конституційного права.
|
|
До інститутів конституційного права належать також інститут загальних засад конституційного устрою, інститут народного волевиявлення, інститут законодавчої влади, інститут президентства, інститут виконавчої влади, інститут судової влади, інститут місцевого самоврядування.
Джерелами конституційного права перш за все є сама Конституція України, конституційні, тобто видання яких передбачене Конституцією, законодавчі акти, інші закони та нормативні постанови Верховної Ради України (наприклад, її Регламент), нормативні акти, що їх у межах своєї компетенції видає Президент України, нормативні акти Кабінету Міністрів України, рішення Конституційного Суду України, в яких вирішуються питанняпро відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також рішення Конституційного Суду України, в яких дається офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Вирішальну роль у подальшому конституційному розвитку України як незалежної, самостійної держави мають прийняті 16 липня 1990 р. Декларація про державний суверенітет України та 24 серпня 1991 р. Акт проголошення незалежності України, підтверджений 1 грудня 1991 р. всенародним голосуванням.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 19; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!