Особливості годівлі птиці різних видів.
Качки, гуси, індики, цесарки, перепели, страуси.
Молодняк курей яєчних ліній в 150-денному віці переводять у групу курок-несучок, м'ясних - у 180-денному.
За ефективністю використання поживних речовин курок-несучок прирівнюють до високопродуктивних корів
Годівлю яєчних курей нормують із урахуванням виробничого призначення останніх — одержання інкубаційних чи харчових яєць. За вмістом основних поживних речовин раціони курей батьківського практично не відрізняються від раціонів курей промислового стада. Але до складу раціону племінної птиці вводять більш високоякісні корми. Частка протеїну тваринного походження не повинна перевищувати 20-25% загальної кількості, оскільки вищий його рівень викликає зниження інкубаційних якостей яєць.
Курей промислового стада утримують у кліткових батареях, що дає можливість підвищити несучість курей та знизити витрати корму на 10 — 15% порівняно з відповідним показником у разі утримання на підлозі.
При системі нормування поживних речовин з розрахунку на 100г сухого корму і годівлі досхочу (сухий спосіб ) не передбачається визначення фактичної потреби птиці у поживних та біологічно активних речовинах, а лише передбачається можливість її забезпечення.
З метою удосконалення годівлі застосовують фазову годівлю курок-несучок. На відміну від системи нормованої годівлі, при якій орієнтуються на раціони сталої поживності протягом усього продуктивного періоду, при фазовій годівлі (і вільному доступі до корму) враховують вік та зміну рівня продуктивності птиці за фазами відкладання яєць.
|
|
|
Молодки починають відкладати яйця в 150-170-денному віці, а-ростуть до 300-360 днів. Тому віковий період від 150 до 300 днів визначено як першу фазу. Враховуючи швидке наростання несучості та збільшення живої маси птиці упродовж зазначеного періоду, її годують із розрахунку забезпечення потреби (зокрема в протеїні) на утворення яйця, приріст живої маси та нормальний фізіологічний стан (табл.1)
Раціони курей промислового стада в першу фазу годівлі характеризується високим вмістом поживних речовин: 17,0-17,5 г протеїну, 3,1-3,3 г кальцію та 0,8 г фосфору в 100 г корму. Обмінна енергія - 1,13-1,15 МДж (на 100 г корму).
У віці 300 днів ріст птиці припиняється і її жива маса стабілізується. З цього віку починається друга фаза, яка триває від 301 до 420 дня життя курей. У 100 г кормової суміші повинно бути, г: протеїну - 15-16, кальцію - 3,0-3,3, фосфору - 0,8. Обмінна енергія у 100г суміші-1,11-1,13 МДж.
До 420-450 дня життя у птиці відбуваються зміни у рівні та напрямі окислювальних процесів в організмі, за яких надлишок поживних речовин у раціоні викликає збільшення живої маси за рахунок утворення внутрішнього та підшкірного жиру. Тому в третій фазі ( вік від 421 до 510 днів) передбачається подальше зниження кількості поживних речовин у 100 г корму до рівня, г: протеїн — 14-15, кальцій - 3,0-3,1, фосфор - 0,8. Обмінна енергія у 100 г суміші - 0,50-1,0 9 МДж.
|
|
|
Зкожним яйцем курка виділяє 2,0-2,2 г кальцію. Товщина шкаралупи еспадковою ознакою, що залежить як від наявності в раціонах кальцію, так і інших мінеральних елементів (марганцю, цинку та інших), а також вітамінів (передусім вітаміну А).
Існують свідчення, що курка, яка інтенсивно відкладає яйця, може багаторазово оновлювати склад кістяка протягом року.
З підвищенням температури повітря у пташнику (влітку) потреба в мінеральних речовинах зростає на 10-15%.
Надходження до організму курки-несучки 3,8 г кальцію за добу забезпечує нормальне формування шкаралупи яйця. В умовах високої температури крім меншого надходження кальцію з кормом через погіршення апетиту відбувається зниження рівня його засвоєння.
Мікотоксини зіпсованих кормів перешкоджають засвоєнню вітаміну D. Крім того, він може руйнуватися внаслідок окислення тоді, коли в кормосуміші не додавали антиоксидантів.
Перед початком відкладення яєць запас кальцію в кістяку єдостатнім для утворення перших 6-30 яєць. Надалі курки-несучки використовують резерви кісткової тканини й одночасно кальцій кормів. За нестачі його в раціоні з'являються яйця з тонкою шкаралупою. Тому не слід вважати, що курки-молодки перед початком продуктивного періоду нагромадили кількість кальцію достатню на тривалий час.
|
|
|
Учеными установлено определенное влияние жиров на минеральный обмен у птицы. Повышенные дозы минеральных веществ снижали отложение кальция, магния, фосфора, цинка и других элементов при снижении количества золы в костях.
Следует особо отметить такие мононенасыщенные аминокислоты как эруковую и цетолеиновую, содержащиеся в рапсовом масле и в рыбьем жире. Они способствуют увеличению жироотложения в сердечной мышце, что впоследствии способствует ее постепенному разрушению. В связи с расширением посевов рапса для производства биотоплива рапсового масла – энергоносителя, на котором работают дизельные двигатели, в торговую сеть будет обязательно увеличиваться поступление рапсового шрота. Этот корм должен обязательно подвергаться исследованию на содержание эруковой и цетолеиновой жирных кислот.
|
|
|
Незаменимые жирные кислоты (в особенности - линолевая), как уже было сказано выше, являются важными компонентами биологических мембран и поддерживают их функциональную активность. При высоком уровне линолевой кислоты относительно олеиновой эритроциты крови приобретают повышенную устойчивость к гемолизу, а при обратном соотношении линолевой и олеиновой кислот - теряют это важное для организма свойство. Эти кислоты входят в состав фосфолипидов. Последние участвуют в переваривании, транспортировке и всасывании липидов.
Важнейшими жирными кислотами в метаболическом статусе птичьего организма является соотношение олеиновой (n=9) и линолевой (n=6) кислот.
Из олеиновой синтезируется эйкозотриеновая а из второй – арахидоновая кислоты. Со снижением количества линолевой кислоты нарушается регулирующая функция фолиевой кислоты поэтому за уровнем линолевой кислоты в рационе производственнику необходимо тщательно следить..
Потребность всех видов птицы в линолевой кислоте составляет 1,6-2 % jот обменной энергии рациона.
Добавки жиров в комбикорма для птицы могут влиять на цвет желтка. Например, введение в рацион свежего соевого масла способствует отложению ксантофила в желтке, а окисленное масло ( с перекисным числом больше 210) и свиной жир ослабляют его пигментацию.
Более темные по окрасу куриные желтки получают от скармливания комбикорма со смешанными растительным и животным жирами.
Важное качество птичьей тушки – цвет. Технолог обязан помнить, что скармливание птице кукурузы или люцерновой травяной муки способствует благородному желтому окрасу тушек, которые хорошо продаются. Причем, зерно кукурузы и ячменя следует давать в правильной пропорции, в зависимости от задачи, которая поставлена перед производителем. Ведь скармливание одной кукурузы даст жир мякой и жидкой консистенции.
Если же потребитель требует тушки с белым окрасом, то бройлеров необходимо за 2 недели до убоя кормить с наличием в комбикорме до 30 % овса, ячменя или соевого шрота.
Установлено также, что жирнокислотный состав птичьего мяса имеет тенденцию к отображению жирнокислотного состава корма, т.е. он может не претерпевать существенных гидролитических изменений в процессе пищеварения и гидролитических изменений. Это также заставляет производственников отказываться от применения в кормлении птицы низкокачественных жиров.
В птичьем мясе иногда присутствует так называемый "рыбный" привкус. Он вызывается не только скармливанием птице рыбьего жира рыбной муки, но и некоторыми кормами растительного происхождения, обусловливающими рыбный привкус мяса. Последний возникает при соединении бетаинов со свободными жирными кислотами мяса. Во избежание вышеназванных проблем необходимо за 12-15 суток до убоя исключить из рациона птицы рыбную муку, рыбный жир.
ВЫРАЩИВАНИЕ БРОЙЛЕРОВ
План:
1. Общие требования к технологии содержания
2. Приемка цыплят и начало их выращивания
3. Параметры микроклимата
4. Питание птицы на разных этапах выращивания
5. Вода, требования технологии
Найбільш поширеними в наший країні є такі кроси м'ясних курей: "Кобб-500"та "Арбор Айкерс" (американське походження), "Росс-308" (британське), "Гібро" (голандське), "Ломанн мясний" (німецьке), "Старбро" (канадське), "Хаббард м'ясний" (французьке), "Смєна" (російське походження). Всі ці кроси є 4-лінійними та 2-х породними, їх продуктивність наведена в таблицях
| Продуктивність курей батьківського стада деяких м'ясних кросів |
| Крос | Несучість, шт. | Вихід інкубаційних яєць, % | Вивід курчат, % | Одержано від 1 несучки | |
| курчат, гол. | м'яса, кг | ||||
| "Гібро ПН" | 166 | 93,6 | 82 | 134 | 315 |
| "Росс-308" | 161 | 95,0 | 85 | 132 | 305 |
| "Арбор Айкерс" | 162 | 95,4 | 85 | 131 | 305 |
| "Кобб-500" | 143 | 93,0 | 85 | 117 | 271 |
| "Смєна-4" | 157 | 94,4 | 84 | 133 | 307 |
Характеристика деяких кросів м'ясних курей за продуктивністю
курчат-бройлерів
| показник | Крос | ||||
| "Гібро ПН" | "Росс- 308" | "Арбор Айкере" | "Кобб- 500" | "Смєна-4" | |
| Жива маса курчат у віці: 36 діб, г 42 доби, г | 1877 2478 | 1882 2474 | 1880 2450 | 1816 2409 | 2018 2450 |
| Середньодобовий приріст до досягнення віку: 36 діб, г 42 доби, г | 52,4 58,0 | 52,6 57,9 | 52.2 57.3 | 50,7 56,3 | 56,5 56,9 |
| Конверсія корму (кг/кг приросту живої маси) до досягнення віку: 36 діб 42 доби | 1,59 1,78 | 1,79 1,72 | 1,59 1,73 | 1,60 1,84 | 1,68 1,71 |
| Збереженість курчат до 42-добового віку, % | 97,5 | 97,0 | 96,8 | 98,5 | 97,8 |
| Забійний вихід, % | 70,4 | 73,2 | 73,0 | 72,5 | 73,1 |
сучасне бройлерне виробництво базується на використанні порід корніш та плімутрок білий. У кросах м'ясних курей породу корніш завжди використовують в якості батьківської форми, а плімутрок - материнської
Птицефабрика является предприятием закрытого типа, поэтому вход персонала и вьезд транспорта на ее территорию должен быть максимально ограничен. Территория должна быть максимально изолирована ит всевозможных источников инфекции. На фабрике обязательно оборудуют санпропускник с комнатами для полной смены одежды и обуви и душевой для персонала. Транспорт должен обязательно проходить дезобработку.
Перед посадкой птицы помещение подвергают дезинфекции. Подстилка и внутреннее оборудование должны быть установлены и прогреты в течение 3 дней перед посадкой до 28-30 °С.
При напольном способе содержания подстилка бывает из опилок, рубленной соломы, рисовой, подсолнечной шелухи, резанной бумаги и пр. Норма 2-5кг/м2 Она не должна травимровать ноги, кожу цыплят, хорошо впитывать влагу. Она обязательно дезинфицируется перед посадкой птицы, поскольку птица с удовольствием копается и роется в подстилке.
Дезинфекция - газообразным или порошковым формалином (4 кг на электросковороде)ж
Или 30 %-ным формалином: 16л + 8 кг марганцевокислого калия + 8 л воды.
За сутки перед посадкой помещение вентилируют с целью удаления газов.
Толщина слоя подстилки зависит от плотности посадки, эффективности вентиляции, состава кормов, и системы водоснабжения (ниппельная, желобковая). Очень важно перед посадкой цыплят нагреть подстилку, чтобы избежать образования конденсата при ее контакте с холодным полом.
Норма оборудования: на 1000 цыплят 5 контейнерных кормушек, 40-50 ниппельных поилок.
Оборудование размещают так, чтобы цыплята в любой момент могли найти корм и воду.
При установке локального оборудования отопления отапливаемая зона отделяется от неотапливаемой двойной переносной пластиковой шторой.
Приемка цыплят. Рабочие – в спецодежде и обуви. Водитель в птичник не входит. Перед завозом проверьте работоспособность всех датчиков температуры и влажности, всех вентиляторов и ламп освещения
Распределить коробки с цыплятами равномерно по всему птичнику не открывая их (не штабелировать) рядом с поилками или брудерами. Когда все коробки будут внесены в птичник, надо закрыть все двери. После этого осторожно, чтобы не повредить ноги, выпускайте цыплят. Коробки сразу вынести из птичника и сжечь, если они – картонные.
Параметры микроклимата Надо помнить, что при температуре ниже 31°С цыпленок уже не в состоянии поддерживать температуру тела. Причем измерять температуру надо на уровне расположения цыплят. Через неделю температуру можно плавно снизить на 1-2 °С, а через 2 – на 3-4 °С. Относительная влажность воздуха должна быть в пределах 55-60 %
Взвешивают 100-150 голов через каждые 5 дней для контроля программ освещения и роста птицы.
Постоянно наблюдайте за состоянием птицы. Это включает: контроль расположения, интенсивность щебетания, активность поведения и потребления воды, температура ног, котороль корма в зобе ( наличие, а также твердый или кашицеобразный корм).
Если цыплята лежат сонные, вялые, с открытыми клювами, то это свидетельство перегрева.
Если цыплята – скученные, неохотно пьют и едят – помещение недогрето.
Обьем вентиляции 0,8-1м3/кг живой массы в час . Скорость движения воздуха 3-4 м.с и не на уровне птицы!!
Для поощрения потребления воды и корма в течение первых 3 суток освещать бройлеров необходимо круглосуточно. Мощность освещения 60 лк или 5 ватт/м2. Слабых цыплят освещают на 20 % сильнее. С 5-10-дневного возраста освещение постепенно снижают.
Вентиляция должна быть качественной, круглосуточной и учитывать вес и возраст птицы, состояние подстилки, влажность воздуха.
Уровень аммиака не должен превышать значение 15мг/л. Увеличение провоцирует риск паразитарных заболеваний, напр.заболевание кокцидиозом. Если не удается снизить уровень аммиака, то следует внести в помещение и рассыпать свежую подстилку напр. сухие опилки дерева.
Кормление. Через 3 часа после доставки и размещения цыплят у 90 % особей в зобах должен быть корм. Начало кормления стимулирует развитие пищеварительной системы (кишечника, ворсинок, печени и поджелудочной железы). А желточек используется для развития нервной. Имунной и сердечно-сосудистой систем.
В технологии кормления птицы должен присутствовать период в пределах 60 минут “отсутствия корма в кормушках” для стимуляции аппетита. Свежий корм всегда привлекает птицу. Существует мнение, что кормление бройлеров по принципу “вволю” не является наилучшим – оно провоцирует перерождение мышц, увеличение доли абдоминального жира в тушках и пр. нарушения и невыгодно как с экономической, так и с потребительской точек зрения.
В рационах должно присутствовать в основном легкоусвояемое сырье. Молодым цыплятам нельзя давать насыщенные жиры для повышения энергетической ценности рациона.
Потребность цыплят в аминокислотах определяется по отношению к потребности в лизине, которую принимают равной 100 %. Для отрастания пера абсолютно необходимы метионин и цистин – причем, в возрастающем с возрастом количестве. Отношение серусодержащие аминокислоты – лизин для перьев равняется 5:1, для тушки 0,62:1.
Недостаток серусодержащих аминокислот ведет не только к ухудшению роста оперения, но и к повышению жироотложения в тушках, что нежелательно. Рост перьев имеет приоритет по сравнению с ростом мышц.
Следующими лимитирующими аминокислотами являются ( в зависимости от сырья) треонин(если рацион основан на горохе и рыбной муке), валин, аргинин (если рацион основан на кукурузе и сое). Любой недостаток аминокислот, особенно – серусодержащих, приводит к снижению выхода грудной мышцы. РАБОТАЕТ ФАКТОР ДОМИНАНТЫ РОСТА ПЕРА.
Общий уровень протеина в рационе должен быть не ниже 22 % на старте и постепенно снижаться к 2-месячному возрасту до 17 %.
Поедаемость и усвояемость корма бройлерами зависит от вида корма (гранулы поедаются и усваиваются лучше, чем россыпь). Крупность частиц корма повышает рост мышц мышечного желудка, активность соляной кислоты, пепсина и слизистых выделений. При этом на 1-3 часа замедляется перемещение корма в 12-перстную кишку. Это важно, т.к. ускорение движения пищи по кишечнику нежелательно – он меньше переварится.
Мелкий корм повышает вязкость кишечного содержимого и ухудшает его переваримость и усвояемость. Таким кормом надо сдерживать потребление, если в этом возникает необходимость , можно также понизить интенсивность освещения птицы для снижения поедаемости корма.
ВОДА. Бройлер весом 1000г сьедает 107г корма и выпивает в среднем 190г воды (в зависимости от ряда факторов). Увеличение потребления воды и повышение скорости прохождения корма по пищеварительному тракту являются факторами риска, т.к. нарушают баланс микрофлоры.
В жаркую погоду лучше птицу днем не кормить, а выдать норму в ночное время суток.
Нарушения баланса таких макроэлементов как кальций, фосфор, натрий, калий – ведет к проблемам опорно-двигательного аппарата – рахиты, остеомаляция, дисхондроплазия и пр.
Микотоксины (афлатоксины, охратоксины, фузариум и пр.) также разрушительно влияют на пищеварительную систему и в частности, на костный апарат птицы.
Качки
Хоча кормова маса у травному каналі качок перебуває відносно недовго, перетравність і засвоюваність поживних речовин у них значно вища, ніж у курей.
Основна вимога до годівлі качок - щоб на момент несучості тварини пекінської породи мали живу масу, кг: качки - 3,4-3,8, селезні - 3,8-4,1; кросу х-ІІ, відповідно, 4,2 і 4,8 кг.
У раціонах качок частку кормів тваринного походження можна значно знижувати, але пам'ятати, що повна відмова від протеїну тваринного походження викликає зниження виводимості каченят. Тому вважається, що оптимальним є рівень протеїну тваринного походження до 10 % його загальної кількості в раціоні.
Качки краще перетравлюють клітковину, ніж кури, проте її кількість не повинна перевищувати 7 % сухої речовини раціону.
Найефективнішим в годівлі качок застосовувати повнораціонні комбікорми, які роздають 2 рази за добу. У разі, коли їх годують із самогодівниць, комбікорми засипають 2-3 рази на тиждень.
Качок за 2-3 тижні до початку відкладання яєць годують за раціонами репродуктивного періоду. До складу повнораціонних комбікормів або вологих кормосумішок додають рибний фарш, сухе знежирене молоко, трав'яне борошно, які зволожують відвійками, сироваткою чи водою, додаючи мінеральні добавки, вітамінні препарати та інші біологічно активні речовини.
Каченят, яких вирощують на м'ясо, годують лише повнораціонними комбікормами, які краще гранулювати. Розмір гранул: для першого періоду вирощування ( вік 2-3 тижні) - 2x4мм; для другого (вік 4-8 тижнів) -5x8 мм.
Обмінна енергія комбікорму (у 100 г ) для качок у віці 1-3 тижні - 1,17 МДж, 3-8 тижнів- 1,21-1,26 МДж
Вміст протеїну відповідно до наведеного віку зменшується від 18 до 16%.
Режим годівлі каченят упродовж першого тижня вирощування 7-8, потім - 4 рази за добу. Один раз на тиждень на 100 кг комбікорму додають 0,5 кг гравію (розмір часток 2-4 мм). Фронт годівлі (при сухому способі) у віці 1-3 тижні - 1,5 см, 4-7 тижнів - 2 см на одну голову; при комбінованому способі годівлі - 4 см. Фронт напування -1-2 см.
При комбінованому способі годівлі каченятам згодовують вологі сумішки, приготовлені на сироватці або відвійках. До складу сумішок для каченят до 10-денного віку включають зернові борошнисті корми (без висівок), круто зварені яйця без шкаралупи, сир та свіжу подрібнену траву. Каченятам після 3-тижневого віку до сумішок додають до 15-20 % (за масою добової потреби) зелених чи інших соковитих кормів.
Ремонтний молодняк качок до 7-тижневого віку годують так, як і молодняк на м'ясо. Після цього до 26-тижневого віку каченят вирощують на знижених (до 14 %) за протеїном і обмінною енергією раціонах з метою запобігання завчасному статевому дозріванню і ранньому відкладанню яєць. До раціону вводять до 7-10 % трав'яного борошна, зелених кормів, або знижують на 20 % норму згодовування повнораціонних комбікормів.
Г У С И
Гусимають здатність до споживання більшої кількості зелених кормів, ніж птиця інших видів. Також вони можуть поїдати більше інших соковитих кормів та трав'яного борошна. Коефіцієнт перетравності клітковини у гусей найвищий - 40-50 %.
При підвищенні температури повітря і зниженні споживання кормів енергетичну цінність 100 кг кормосуміші потрібно доводити до 1,19 МДж, а вміст протеїну і клітковини у ній, відповідно, до 16 та 8%.
Згодовування гусям протеїну тваринного походження позитивно впливає на їхню несучість. Рекомендовано через кожні 10 днів в раціонах рослинний білок замінювати на тваринний. При цьому несучість підвищується на 10-15 %, виводимість - на 8-10%.
До складу сухих кормосумішей для гусей вводять черепашки, вапняк або крейду у кількості 2,6-3,0%, знефторені фосфати - 0,8-3,0%, сіль кухонну - не більше 0,5%.
Співвідношення між кальцієм і фосфором — 2,2-2,5 : 1. Потрібно також забезпечувати нормований рівень інших мінеральних елементів у раціонах.
Гуси споживають корм і вночі. Тому годовниці мають бути заповнені протягом усієї доби.
Дорослі гуси можуть упродовж доби з'їдати до 2 кг зеленого корму, взимку - близько 300 г трав'яного борошна, до 200 г комбінованого силосу та майже 400 г цукрових буряків.
При комбінованому способі годівлі раціони для гусок складають, орієнтуючись на їхню несучість. Зазначений спосіб годівлі найчастіше застосовують в осінньо-зимовий період, коли вони припиняють відкладати яйця. У непродуктивний період добовий раціон гуски може бути таким, г: ячмінь -100, кукурудза - 30, висівки пшеничні - 45, горох - 30, трав'яне борошно - 20 (або сінне - 40), шрот соняшниковий - 15, дріжджі кормові - 5, м'ясо-кісткове борошно - 5, буряки цукрові - 400 (або картопля варена - 100), крейда, черепашки - 8, знефторений фосфат - 3, жир кормовий - 3. У цьому раціоні: 3,35 МДж ОЕ, 43 - 45 г протеїну, 5,5 г кальцію 2,6 г фосфору та 1,5 г натрію.
Фронт годівлі для дорослих гусей батьківського стада - 6 см при сухому та 15-18 см при комбінованому способі. Фронт напування -2-4см.
Молодняк гусей вирощують, застосовуючи як сухий, так і комбінований способи годівлі.
При комбінованому способі годівлі гусенятам згодовують сумішки, до складу яких входить дрібно розмелене зерно, яйця, зварені вкруту (без шкаралупи), сир. Із 10-денного віку до мішанки додають протеїнові корми тваринного походження (риб'яче, м'ясо-кісткове борошно), а також кормові дріжджі, шрот, свіжу траву, моркву, мінеральні добавки. Зелені та інші соковиті корми рекомендовано згодовувати з окремих годівниць або в суміші з борошнистими. Величина часток подрібнених соковитих кормів 2-5 мм.
При інтенсивному вирощуванні на м'ясо гусенят згодовують повнораціонні комбікорми до 6-8 разів за добу протягом першого тижня після виведення, а потім переводять на 3-4-разову годівлю.
Следует помнить, что кормить гусят необходимо немедленно после их обсыхания. Это обеспечивает быстрое рассасывание желтка и они лучше растут и развиваются. Гусятам нельзя давать клейкие мешанки, т.к. они закупоривают носовые отверстия, что в последующем вызывает воспаление полости носа.
С 10 дня жизни гусятам необходимо через день добавлять в питьевую воду слабый р-р марганцевокислого калия во избежание появления перозиса ( недорпазвития больших берцовых костей и деформации сухожилий). Причем, уровень воды в поилках должен быть таким, чтобы гуси могли полоскать носовые отверстия в них. .
Затраты кормов на выращивание 1кг прироста гусака (весом 4-5 кг) составляют 2-2,5 кг комбикорма и 6-8 кг зелени.
Откорм гусей на жирную печень.
Наряду с мясом и пухом от гусей в отдельных странах получают также диетическую деликатесную печень. Так, во Фпранции ежегоджно на 150 предприятиях перерабатывают свыше 2400 т печени гусей и уток. Из этого количества примерно половину составляет импортное сырье ( 63 % поставляет Венгрия, 11 % - Польша, 17 – Израиль. При этом свыше 60 т консервов из печени Франция экспортирует.
Принудительный откорм повышает качество мяса и его выход до 65 %, а выход сьедобных частей – до 81 %.
В зхависимости от консистенции подаваемого в пищевод корма выделяют 2 способа: откорм цельным запареным зерном кукурузы и откорм кашицей (смесь кукурузных запареных зерен и кукурузной дерти. Такой корм надо вводить в пищевод птицы от5 до 8 раз в сутки. При этом птица пытается избавиться от лишнего корма. Второй способ – кормление кашицей – лучше/, т.к. его можно частично механизировать используя фаршенасосы. Работать приходится 2 человекам при нормативной нагрузке 120 голов. Время подачи одной порции корма – 7 – 17 сек.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 50; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!