Виробнича база виготовлення алюмінієвих конструкцій
Сучасний завод алюмінієвих конструкцій, призначений для випуску захищаючих конструкцій промислових і цивільних будівель, має цехи основного виробництва, розташовані в головному корпусі заводу. Профільний цех має лінії пресування профілів. Основним устаткуванням двох ліній є екструзивні преси зусиллям тиску 12,5 МПа й однієї лінії - зусиллям тиску 22,5 МПа. До складу кожної лінії пресування входять розвантажувальний майданчик, індукційний нагрівач злитків, екструзійний прес, розтяжні машини для виправлення профілів, пила для різання профілів і система транспортерів.
Заготовчий цех має у своєму складі відділення оброблення листів й оброблення профілів. Стрічки в рулонах надходять з металургійних заводів профілі - з профільного цеху заводу.
Відділення оброблення листів оснащено установкою для розпуску рулонів, трьома лініями профілізації листів (з рулонів), устаткуванням для виготовлення окремих листових деталей фасонів (гнучкі преси, ножиці гільйотин). Тут же знаходиться лінія для виробництва панелей підвісних стель і для забарвлення стельових панелей.
На лінії профілізації виготовляють гофровані листи для стін і покрівель промислових та цивільних будівель. До складу лінії входять розмотувач рулонів, правильні пальці, лупер (компенсатор), багатоклітьовий гнучкий стан, летючі ножиці, укладальник листів. Відділення оброблення профілів оснащено шістьма конвеєрними лініями агрегатних верстатів, двома автоматичними лініями для оброблення і трьома машинами для стикового зварювання профілів.
|
|
|
Лінії верстатів розраховані на оброблення алюмінієвих профілів широкої номенклатури з урахуванням частого переналагодження окремих верстатів аболіній повністю, у той же час вони мають деяку спеціалізацію. Незалежно від набору верстатів, на початку всіх ліній установлено двоголівні фрезерно-відрізні верстати, які відрізують деталі завдовжки 600-6000мм під кутами 90 і 45°. Установку пильних голівок на задану довжину оброблюваних деталей проводять цифровим набором.
Складальний цех оснащено складальними контейнерами, стендами і столиками. Збірка конструкцій здійснюється на кутових вкладишах і заставних деталях, які кріпляться до профілів самонарізуючими болтами. Як інструмент використовується електро- та пневмоінструмент. Особливий інструмент представляють гвинтоверти з автоматичним подаванням самонарізуючих гвинтів з бункера по шлангу й установки для контактного приварювання шпильок до алюмінієвих листів.
Для зберігання деталей, що надійшли на збирання, є склад з автоматичним пошуком і видачею необхідних деталей, звідки деталі надходять на складальну ділянку комплектно по кожному виду конструкцій, які виготовляються. При збиранні в спеціальні профільовані пази деталей встановлюються гумові профілі, що забезпечують надійну герметизацію елементів створів і скла. Зібрані конструкції упаковуються двома шарами водонепроникного паперу, укладаються пакетами в спеціальну упаковку й відправляються замовникові.
|
|
|
У цеху захисних покриттів передбачено автоматизовані лінії кольорового та безбарвного анодування з ваннами завдовжки відповідно 8000 і 12800 мм, лінії забарвлення листів до 6000 на 2000 мм та лінії лакування анодованих профілів.
Цех стінних панелей потужністю 450-500 тис.м2 у рік призначений для виготовлення панелей типу "сендвіч", у яких теплоізоляція використовується як заливальні композиції поліуретанових і фенолових пінопластів, що спінюються в порожнині панелі. Як облицьовування використовуються алюмінієві й оцинковані листи.
Збирання конструкцій з алюмінієвих сплавів проводиться на стелажах, обшитих деревом, із застосуванням повузлового збирання і кондукторів-кантувачів.
Конструкції з алюмінієвих сплавів володіють значною деформативністю, зниженим, у порівнянні зі сталлю, модулем пружності, підвищеною усадкою від зварювання й підвищеним коефіцієнтом лінійного розширення. Повузловий метод виготовлення конструкцій запобігає і значно зменшує деформації від зварювання. При цьому методі конструкцію розбивають на можливо більшу кількість окремих, бажано симетричних або близьких до симетричності вузлів, які збирають і зварюють оремо. Елементи з несиметричними зварними з'єднаннями збирають і зварюють у закріпленому стані попарно з попереднім зворотним перегином. Залишковий перегин у цьому випадку зменшується з 18-20 мм (при зварюванні у вільному стані) до 4 - 6мм.
|
|
|
При зварюванні в жорсткому закріпленні з попереднім вигином гнутого швелера з ребрами залишкові деформації зменшуються у 3-3,5 рази в порівнянні з приварюванням ребер в незакріпленому стані. Жорстке закріплення, що зменшує деформацію від зварювання, забезпечується також застосуванням кондукторів-кантувачів і затискних пристосувань, які служать одночасно для збирання і зварювання. При зварюванні балок вертикальний лист необхідно затискати двома дошками завтовшки 40мм і завширшки, складовою не менше 2/3 товщини балки. У цьому випадку розмір хлопунів зменшується у 4-5 разів у порівнянні зі зваркою у вільному стані, при якому їх розміри досягають 20мм.
|
|
|
Процес виготовлення алюмінієвих конструкцій має багато спільногоз виготовленням сталевих конструкцій, проте є ряд особливостей їх виробництва. Зберігання металу і виготовлення конструкцій з алюмінієвих сплавів повинно проводитися при позитивних температурах, у сухому приміщенні з нейтральним середовищем.
Увесь метал, як правило, надходить покритий шаром густих масел, у зв'язку з чим, перед початком робіт проводиться його реконсервація: видалення з поверхні металу масляного мастила (реконсервація) проводиться дрантям, а маркувальних знаків - за допомогою бензину, уайт-спірита, авіаційного мастила, ацетону. Після видалення масел поверхню металу досуха витирають чистими ганчірками. Мала об'ємна маса алюмінієвих сплавів дозволяє значну частину транспортних робіт у зоні обслуговування верстатів проводити вручну. Складські операції з подачі металу, переміщення його у верстати і перенесення оброблених заготовок виконуються в більшості випадків вручну. Переміщення металу між цехами й верстатами проводять мостовими кранами або по рольгангам.
Для запобігання від пошкоджень кромок металу при транспортуванні застосовуються прядивні стропи, сталеві троси в гумових рукавах, плоскі прогумовані стрічки, що мають на кінцях петлі зі сталевого каната. Метал, деталі й конструкції укладаються й обробляються на дерев'яних підкладках та стелажах [25].
Правка листового алюмінію проводиться пакетами по 5-8 листів на листовиправних вальцях. Для запобігання поверхні листів від пошкоджень, при правці валяннями пакет листів з двох сторін захищається листами алюмінію завтовшки 1,5 мм. При правці пресованих профілів на кулачковому пресі, для запобігання його від пошкоджень, роботи проводять із застосуванням алюмінієвих прокладок.
Нанесення ліній на метал при розмітці і позначці проводиться м'якими гостро вигостреними чорними або кольоровими олівцями. Користування рисувалкою і керном допускається тільки для ліній розрізу, оскільки алюмінієві сплави чутливі до надрізів і карбів. При вимірюванні сталевими рулетками великої довжини необхідно мати на увазі, що різниця між температурним подовженням сталевої стрічки рулетки й елементом з алюмінієвого сплаву складає близько 0,01 мм/(м°С).
Технологічні операції з механічного оброблення алюмінієвих сплавів більш близькі до оброблення дерева, ніж сталі.
Різання пресованих профілів та листів проводиться фрезерно-відрізними верстатами, дисковими і стрічковими пилами. При різанні деталей, торці яких стикуватимуться, передбачають припуск на оплавлення й осідання при контактному стиковому зварюванні. У необхідних випадках передбачається також припуск на фрезерування торців деталей з пресованих профілів.
Швидкість обертання дискових пил коливається від 1000 до 3000 об/хв, а швидкість подачі (швидкість різання) від 50-500 мм/хв залежно від твердості алюмінієвих сплавів.
Різання на ножицях гільйотин застосовується для листів товщиною до 12мм. Щоб уникнути пошкодження поверхні алюмінію, в місцях притисків накладаються смуги з прогумованого ременя. У необхідних випадках при різанні фасовок на ножицях гільйотин передбачають припуск по 3мм на сторону для стружки [70].
Утворення отворів у деталях з алюмінієвих сплавів проводиться переважно свердленням, а при товщині металу до 12мм можливе продавлювання. Свердлення отворів проводиться як на одношпиндельних, так і на багатошпиндельних верстатах, що просвердлюють групу отворів із заданою відстанню. Швидкість обертання свердел при свердлінні отворів малого діаметра звичайно удвічі більше, ніж при свердлінні сталі. Подача свердла для отворів діаметром від 10 до 30мм складає від 0,15 до 0,5 мм/об.
Для оброблення торців і кромок елементів під зварювання застосовують фрезерування й стружку різцями, що мають кут загострення від 30° для м'якого металу, та до 50° для твердих сплавів.
При проведенні гнучких робіт на пресах штампи слід добре відшліфовувати, щоб уникнути пошкодження алюмінієвих листів. Для запобігання появи тріщин на кромках торці деталей, що згинаються, на відстані 20-30 мм в обидві сторони від лінії перегину повинні закруглюватися напилком або шліфувальною машиною. Гаряча висадка і розмалковання кутів з алюмінієвих сплавів небажані через повторне нагрівання термічно обробленого й постарілого металу.
Основні переваги конструкцій з алюмінієвих сплавів: висока питома міцність, стійкість проти корозії, підвищена сейсмостійкість і вогнестійкість, відсутність іскріння при ударі, можливість пресування профілів, приємний зовнішній вигляд, збереження високої механічної міцності при негативних температурах, невелика об'ємна маса (у 2,8 рази менше, ніж у сталевих конструкцій).
До недоліків конструкцій з алюмінієвих сплавів можна віднести низький модуль пружності (7100 кН/см), високий коефіцієнт лінійного розширення (0,000023 на ГС), складність виконання з'єднань, високу вартість, дефіцитність. Ці особливості визначили галузі раціонального використання алюмінієвих сплавів. У будівництві використовують у якості будівельних деталі для несучих (рухомих, збірно-розбірних, багатопрольотних) і захищаючих (віконні прольоти, панелі, облицьовування стін, каркаси дверей) конструкцій.
Питання для повторення
1. Устаткування цехів з виготовлення алюмінієвих конструкцій.
2. Які технологічні операції виконуються у профільному цеху виготовлення алюмінієвих конструкцій?
3. Які відділення має заготовчий цех з виготовлення алюмінієвих конструкцій?
4. Що виготовляють на лінії профілізації?
5. Устаткування відділення оброблення профілів.
6. Які складові панелей „сендвіч"?
7. Назвіть основні переваги конструкцій з алюмінієвих сплавів.
8 Які недоліки конструкцій з алюмінієвих сплавів?
Використана література
1. Абаринов А.А., Петров В.П. Технология изготовления металлических конструкций. - М.: Высшая школа, 1969.
2. Айзенберг Я.М., Кудрин Г.В., Шмелёв Ю.А. Комплект оборудования технологической линии поточно-агрегатного производства железобетонных плит 3x12 м. - «Строительные и дорожные машины», 1966.
3. Аксёнов Т.С., Зеленкова А.Ф. Изготовление железобетонных конструкций на вибропрокатном стане НИИСК-1А. // Сб. «Автоматизация и усовершенствование процессов приготовления, укладки и уплотнения бетонных смесей». Труды НИИЖБ. - М.: Стройиздат, 1964.
4. Антощенко И.М., Рябов Л.И., Комиссарчик Н.А. Универсальная кассетно-формовочная установка. - «Строительные и дорожные машины», 1967.
5. Ахвердов И.П., Шапиро Я.В. Технологические и конструктивные особенности бетонирующих машин со скользящим виброштампом. - «Бетон и железобетон», 1962.
6. Ахмедов Т.Д., Горский Р.Г. Технология изготовления и расчёт железобетонных труб. – Баку: «Азернешр», 1965.
7. Беленя Е.М. Металлические конструкции. – М: Стройиздат, 1986.
8. Богданов А.И. Механическое оборудование цементных заводов. - М.: Машгиз, 1961.
9. Болдырев А.С. Обжиг клинкера во вращающихся печах. - М.: Стройиздат, 1947.
10. Брюклер X. Гипс: изготовление и применение гипсовых строительных материалов. - М.: Стройиздат, 1981.
11. Будников П.П. Гипс, его исследование и применение. - М.: Стройиздат, 1943.
12. Бурковский Ю.А. Сухой способ производства портландцементного клинкера. - М.: Госстройиздат, 1958.
13. Вал Г.А. Модернизация машин для сборки и распалубки кассет. - «Строительные и дорожные машины», 1962.
14. Вальберг Г.С. Природный газ в цементной промышленности. - М.: Госстройиздат, 1962.
15. Васильев А.А. Металлические конструкции. - М.: Стройиздат, 1976.
16. Верижников С.М. Домостроительные предприятия. - Л.-М.: Стройиздат, 1964.
17. Вихтер А.И. Производство гипса. - М.: Профтсхиздат, 1962.
18. Волженский А.В. Водотермическая обработка строительных материалов в автоклавах. - М.: Академия Архитектуры СССР, 1944.
19. Волженский А.В., Роговой М.И., Стамбулко В.И. Гипсоцементные и гипсошлаковые вяжущие и изделия. - М.: Госстройиздат, 1960.
20. Волженский А.В., Иванов Ю.С., Колоколь Б.Н. Применение зол и топливных шлаков в производстве строительных материалов. - М.: Стройиздат, 1984.
21. Волков Л.А. Центрифуги для изготовления железобетонных труб. - «Строительные и дорожные машины», 1963.
22. Волков Л.А. Формовочное оборудование для производства железобетонных труб методом центрифугирования. - «Строительные и дорожные машины», 1964.
23. Воробьёв В.А., Андрианов Р.А. Технология полимеров. - М.: Стройиздат, 1985.
24. Воронков Е.Л. Колесниченко Л.Ф. Оборудование заводов металлических конструкций. - М.: Машиностроение, 1972.
25. Воронов Е.Л., Гампель Б.И. Техника безопасности и противопожарная защита при изготовлении металлоконструкций. - М.: Стройиздат, 1974.
26. Гершберг О.А. Технология бетонных и железобетонных изделий. – М.: Стройиздат, 1965.
27. Гинзбург Д.Б. Деликишкин С.Н., Ходоров Е.И., Чижский А.Ф. Печи и сушила силикатной промышленности. - М.: Промстройиздат, 1965.
28. Голубович С.Р., Финк Л.Е. Новое оборудование для производства строительных материалов. - М.: Машгиз, 1963.
29. Горлов Ю.П., Меркин А.П., Устенко А.А. Технология теплоизоляционных материалов. - М.: Стройиздат, 1980.
30. Горчаков Г.И. Строительные материалы. - М., 1981.
31. Горчаков Г.И., Мурадов Э.Г. Основы стандартизации и контроля качества продукции. – М.: Стройиздат, 1971.
32. Горяйнов К.Э., Мамонтов И.И., Тринкср Б.Д., Долицкий И.И. Агрегат для виброштампования железобетонных изделий из жёстких бетонных смесей. - «Бетон и железобетон», 1960.
33. Граник Ю.Г. Формование монолитных объёмных блоков методом подвижных щитов. «Экспрессинформация». - ЦИМИС, 1963.
34. Гук В.Г. Деревообрабатывающее оборудование. - К.: Будівельник, 1987.
35. Гуцул М.М. Справочник инженера производственно-технического отдела. - К.: Будівельник, 1985.
36. Десов А.Е. Вибрированный бетон. - М.: Госстройиздат, 1956.
37. Десов А.Е. Вибрационные площадки для заводов железобетонных изделий. - «Строительная промышленность», 1955.
38. Десов А.Е. Основные вопросы технологии вибропрокатного бетона. // Сб. «Технология и свойства бетонов для изделий, изготовляемых методом вибропроката». - Вып. 20. - М.: Госстройиздат, 1961.
39. Дорохин И.В., Богачёва Е.Н., Дружинина А.В., Соболевский В.И., Горбунов Е.З. Месторождение полезных ископаемых и их разведка. - М.: Недра, 1969.
40. Журавлёв В.Ф. Химия вяжущих веществ. - М.: Госхимиздат, 1951.
41. Зильберберг С.Д. Кассетная машина с электропрогревом железобетонных панелей. - М.: «Механизация строительства», 1964.
42. Зубанов М.Л. Вибрационные машины для уплотнения бетонных смесей и грунта. - М.-Л.: Машгиз, 1964.
43. Зубанов М.П. Изготовление железобетонных напорных труб методом вибропрессования. - М.: Госстройиздат, 1963.
44. Зубарев В.И. Конструкции и изделия из дерева. - М.: Высшая школа, 1990.
45. Зуборева К.А. Справочник по производству гипса и гипсовых изделий. - М.: Госстройиздат, 1963.
46. Клиндт Л., Клейн В. Стекло в строительстве. - М.: Стройиздат, 1981.
47. Козлов П.Я. Новая модель вибропрокатного стана БПС-6. – М.: «Механизация строительства», 1964.
48. Козлов Н.Я., Большаков В.М., Казарновский 3.И. Прокатные перегородочные и облицовочные панели. - М.: Госстройиздат, 1958.
49. Козлов Н.Я., Леванов Н.М., Полухин П.И., Красильников А.Н., Панарин Н.Я., Филлипов Б.И. Технология изготовления вибропрокатных конструкций и их применение в строительстве. – М.: «Высшая школа», 1963.
50. Козлов Н.Я., Красипышков А.И., Биргер А.А. Вибропрокат, его настоящее и будущее. - М.: «Строительство и архитектура Москвы», 1963.
51. Комар А.Г. Строительные материалы. - М.: Стройиздат, 1983.
52. Комиссарчик Н.А., Рябов Л.И., Шмелёв Ю.А., Тимченко И.И. Новая высокоэффективная резонансная виброплощадка. - М.: «Строительные и дорожные машины», 1967.
53. Кракиновский Л.М. О выборе оптимальной формы дебалансов вибраторов виброплощадок. - М.: «Строительное и дорожное машиностроение», 1958.
54. Крейндлин Л.Н. Столярные работы. - М.: Высшая школа, 1982.
55. Кривоносова Н.Т. Совершенствование производства санитарно-строительных изделий. - К.: «Будівельник», 1979.
56. Лавринович Е.В., Савинов О.А. Изготовление железобетонных элементов виброштампованием. - Л.-М.: Госстройиздат, 1961.
57. Лапир Ф.А. Оборудование и средства малой механизации для производства бетона и железобетона. – М.: «Машиностроение», 1964.
58. Лапир Ф.А., Сусников А.А., Шагипов Д.Л. Механическое оборудование заводов сборных железобетонных изделий: Атлас конструкций. - М.: Машгиз, 1962.
59. Лебедев М.Н., Осмаков С.А., Лялинов А.Н., Ануфриев Ю.И. Виброплощадки с нелинейными колебаниями большой грузоподъёмности. - М.: «Бетон и железобетон», 1967.
60. Левинский А.М. Электровиброплощадка системы В.Н. Колесникова. - М.: «Механизация строительства».
61. Лурье Ю.С. Портландцемент. - М.: Госстройиздат, 1964.
62. Мак И.А., Ратинов В.Б., Силёнок С.Г. Производство гипса и гипсовых изделий. - М.: Госстройиздат, 1964.
63. Макаров П.А., Цейтлин Е.С. Формовочные установки для производства многопустотных железобетонных изделий. - М.: Машгиз, 1961.
64. Мартумян А.К. Технология изготовления деталей крупнопанельных домов в кассетах. - М.: Госстройиздат, 1961.
65. Монастырёв А.В. Производство извести. - М.: Высшая школа, 1971.
66. Монфред Ю.Б. Технология изготовления железобетонных изделий для жилищного строительства (кассетный способ). - М.: Госстройиздат, 1963.
67. Овсянкин В.И. Железобетонные трубы для напорных водоводов. - М.: Стройиздат, 1965.
68. Попов А.П., Макаров П.А. Оборудование для производства бетонных и железобетонных труб. - М.: «Машиностроение», 1965.
69. Рачевский Д.М. Механизация и автоматизация производства предварительно напряжённых панелей перекрытий. - М.: Госстройиздат, 1962.
70. Рыжков Н.И. Производство сварных конструкций в тяжёлом машиностроении. - М.: Машиностроение, 1970.
71. Руденко И.Ф. Расчёт виброштампующих устройств. - М.: Стройиздат, 1964.
72. Рябченко В.И., Непомнящий Л.И. Силовой вибропрокат. - «Строительство и архитектура Москвы», 1960.
73. Савинов О.А., Лавринович Е.В., Медведев Э.П. О проекте временных технических условий на формование железобетонных изделий виброштампованием. - М.: Стройиздат, 1964.
74. Сапожников М.Я. Механическое оборудование для производства строительных материалов и изделий. - М.: Машгиз, 1962.
75. Сахаров М.Д. Автоматизация деревообрабатывающего производства. - М.: Высшая школа, 1973.
76. Смирнов Н.А., Никифоров Ю.Е., Рукосуев В.В. Вопросы механизации производства наружных стеновых панелей на базе кассетной установки. // Сб. «Строительные материалы и строительное производство». - Л.: ЛИСИ, 1965.
77. Совалов И.Г. Исследование методов формования железобетонных изделий на вибрационных площадках. // Сб. «Механизация железобетонных работ и изготовление сборного железобетона». - М.: Госстройиздат, 1955.
78. Справочник по производству сборных железобетонных изделий / Под редакцией Б.Г.Скрамтаева, 1965.
79. Стефанов Б.В. Технология бетонных и железобетонных изделий. - К.: «Будівельник», 1965.
80. Сусников А.А., Калачёв В.А., Лапир Ф.А., Розанов Н.П., Фоломоев А.А. Оборудование заводов железобетонных изделий. – М.: Машгиз, 1960.
81. Табунщиков О.Л. Производство извести. – М.: Химия, 1974.
82. Трофимов А.П., Холодов И.Я. Специальные транспортные машины в строительстве. - К.: «Будівельник», 1983.
83. Хануш X. Гипсопрокатные плиты. - М.: Стройиздат, 1983.
84. Харьков Н.А., Загиль О.Е., Штейни И. Новое в изготовлении предварительно напряженного железобетона. – Одесса: Маяк, 1965.
85. Ходоров Е.И. Современная технология производства цементного клинкера. - М.: Госстройиздат, 1960.
86. Цейтлин Е.С., Колодзий И.И. Машинист бетоноукладчика и формовочного оборудования. - М.: Профтехиздат, 1962.
87. Цейтлин А.Е. Машины для формования железобетонных оболочек. - „Строитель", 1963.
88. Шапиро М.С., Когшель М.А. Результаты испытания экспериментального пресспрокатного стана и направления в проектировании промышленной установки. // Сб. „Оборудование для промышленности строительных материалов". - Л.: ОНТИ ВНИИСтроммаш, 1964.
89. Шлаин И.Б. Разработка месторождений нерудного сырья. – М.: Недра, 1985.
90. Щепетов А.М. Производство местных вяжущих материалов. - М.: Госстройиздат, 1961.
91. Юнг В.П. Основы технологии вяжущих веществ. - М.: Промстройпроект, 1951.
92. Юнг В.Н., Бутт Ю.М., Журавлёв В.Ф., Окороков С.Д. Технология вяжущих веществ. - М.: Промстройиздат, 1952.
93. Номенклатурный справочник по машинам и оборудованию. - М.: ЦНИИТЭстроймаш, 1973.
94. СНиП III - АЛ 1-70. Техника безопасности в строительстве.
95. СНиП III - В.7-69. Деревянные конструкции. Правила производства и приёмки работ.
96. СТ СЭВ 3980-83.
97. СТ СЭВ 3981 -83.
98. ТУ 21-26-148-76.
99. ТУ 21-28-34-80.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 368; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!