Система адміністративно-територіального устрою
Територіальний устрій може бути:
- політико-територіальним, який означає наявність в державі інших державних утворень (штатів, земель тощо);
- адміністративно-територіальним та інших видів.
В Україні, яка є унітарною державою, існує єдиний вид територіального устрою: адміністративно-територіальний устрій (поділ). Систему цього устрою складають: АРК, області (24), райони, міста, райони в містах, селища і села (ст.133 КУ). До складу входять (+ Київ, Севастополь)
Відповідно до КУ (п.13 ст.92), територіальний устрій України, а отже, і порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою має визначатися виключно законом України. Самою ж КУ визначаються лише основні засади та система адміністративно-територіального устрою України (ст.132,133), а також право ВРУ утворювати і ліквідувати райони, встановлювати й змінювати межі районів та міст, а також вирішувати питання про найменування і перейменування населених пунктів та районів (п. 29 ст. 85).
Адміністративно-територіальний устрій України є трирівневим:
- вищий рівень територіальних одиниць становлять АРК, області та міста Київ і Севастополь, які мають спеціальний статус;
- середній рівень — райони і міста обласного підпорядкування;
- нижчий рівень — райони в містах, міста районного підпорядкування, селища й села.
Частина компактно заселеної території України, яка склалася внаслідок господарської та іншої суспільної діяльності й має сталий склад населення та власну назву, зареєстровану в установленому законом порядку, становить населений пункт.
|
|
|
Невеликі поселення, що мають тимчасове значення та нестійкий склад населення чи є об'єктами службового призначення в системі певної галузі господарства (будівлі залізничних служб, будинки лісників, шляхових майстрів, одиночні двори тощо), не є самостійними населеними пунктами й зараховуються до тих населених пунктів, з якими вони пов'язані територіально.
За значенням у системі адміністративно-територіального устрою України її міста поділяються на міста загальнодержавного значення (Київ, Севастополь), міста обласного, республіканського (в АРК) значення, міста районного значення.
У великих містах як адміністративно-територіальні одиниці визначаються також відповідні частини цих міст — райони.
Нині до складу України входять АРК і 24 області, два міста загальнодержавного значення — Київ і Севастополь.
Адміністративно-територіальний устрій України не є незмінним. Одні сільські населені пункти об'єднуються під юрисдикцію єдиних для них територіальних громад як первинних суб'єктів місцевого самоврядування, інші, навпаки, виходять з-під такої юрисдикції, роз'єднуються. Окремі населені пункти, які розташовані близько від міст, намагаються увійти під юрисдикцію їхніх територіальних громад, а органи самоврядування великих міст (з населенням понад 1 млн. осіб) порушують питання про перетворення їх на міста загальнодержавного значення.
|
|
|
КУ (п.29 ст.85) визначає, що утворення та ліквідація районів, установлення та зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування й перейменування населених пунктів і районів належить до повноважень ВРУ, а територіальний устрій України визначається виключно ЗУ (п.13 ст.92). Проте закон про територіальний устрій України поки що розробляється. Черговий законопроект №9738 від 19.01.2012 надано для ознайомлення 01,02,12 та опрацьовується у комітеті.
Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом (ст.73 КУ).
Певні повноваження щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою мають ОВВ та ОМС. Деякі питання, пов'язані зі статусом адміністративно-територіальних одиниць в Україні, регулюються ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. та іншими в частині, що не суперечить КУ.
|
|
|
Особливий статус в Україні має АРК. Зміст автономії такого адміністративно-територіального утворення визначається ст.134—139 КУ.
Билет №35
Установча функція ВРУ
Установча функція парламенту безпосередньо реалізується шляхом утворення власних органів Верховної Ради України, а також державних органів, передбачених Конституцією України.
Підготовча деп.група (підготовка питань до відкриття першої сесії новообраної ВР)
Лічильна комісія обирається для організації голосувань Верховної Ради і визначення їх результатів
Погоджувальна Рада деп.фракцій
Комітети ВР (26+спец.комісія з питань приватизації)
Установча (державотворча, організаційна) функція.
Основними напрямами діяльності ВР по здійсненню установчої функції є:
1) участь у формуванні ОВВ;
2) формування органів судової влади;
3) створення парламентських структур;
4) участь у формуванні інших органів державної влади та державних організацій;
5) вирішення питань територіального устрою України і забезпечення формування ОМС.
А також вирішення питань, що стосуються інших елементів (атрибутів) механізму держави: територіального устрою, Збройних Сил та інших складових механізму держави.
|
|
|
Пріоритетним напрямом установчої функції парламенту є призначення виборів Президента у строки, передбачені Конституцією.
Роль парламенту у формуванні органів виконавчої влади за чинною Конституцією істотно змінилася, але він не усунутий від цього напряму державотворчого процесу, вирішує питання про надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом Голови АМКУ. Голови ФДМУ; Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення.
Але найширші і найвагоміші державотворчі функції і повноваження має ВР у формуванні органів судової влади та прокуратури. Відповідно до ст. 85 КУ, вона обирає суддів безстрокове; призначає третину складу КСУ; вирішує питання щодо надання згоди на призначення Президентом на посаду Генерального прокурора, висловлює недовіру Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади.
ВР здійснює також чимало установчих функцій по формуванню власних, парламентських органів та інших структур, які здійснюють не лише внутрішньо парламентські, а й загальнодержавні функції. Зокрема, ВР призначає по посаду та звільняє з посади Уповноваженого ВР з прав людини; призначає на посади та звільняє з посад голову та інших членів Рахункової палати; обирає зі свого складу Голову ВР, першого заступника і заступника Голови ВР та відкликає їх; затверджує перелік комітетів Верховної Ради, обирає голів цих комітетів; створює тимчасові спеціальні та тимчасові слідчі комісії, призначає на посаду й звільняє з посади керівника апарату ВРУ, затверджує структуру цього апарату.
Важливе місце в установчій діяльності ВР має формування, поряд з органами законодавчої, виконавчої і судової влади, інших ОДВ та державних організацій. Зокрема, ВР призначає на посаду та припиняє повноваження членів ЦВК за поданням Президента України; призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка є ЦОВВ зі спецстатусом; призначає на посаду та звільняє з посади голову НБУ за поданням Президента України; призначає та звільняє половину складу Ради НБУ.
Поряд з цими видами державотворчої (установчої) діяльності ВР затверджує (п.22 ст.85 КУ) загальну структуру, чисельність та визначає функції Збройних Сил, СБУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також МВС.
Багатогранні державотворчі (установчі) функції ВР й у сфері територіального устрою та місцевого самоврядування. До повноважень ВРУ у цій сфері належать, зокрема, утворення й ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів та міст, зарахування населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів та районів. Інші найважливіші питання територіального устрою загальнодержавного й місцевого значення вирішуються референдумами.
Відповідно до ст. 73, 85 КУ виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України, який призначає ВРУ.
Крім того, ВР приймає закони про: територіальний устрій України, правовий режим державного кордону, статус столиці України та спеціальний статус інших міст.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 535; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!