Нестандартні уроки, класифікація методики проведення
Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед них — уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки—ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки типу КВК, уроки-консультації, комп'ютерні уроки, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки, театралізовані уроки, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки-сумніви, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-концерти, уроки-екскурсії, інтегральні уроки тощо. Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням і викликають у них творчий інтерес.
Методична структура проблемного уроку
Оскільки показником проблемності уроку є наявність у його структурі етапів пошукової діяльності, природно
- Створення проблемної ситуації і постановка проблеми. -Висування припущень, гіпотез та їх обгрунтування. -Доказ гіпотез. -Перевірка правильності вирішення проблеми. - Формулювання висновків. -Застосування знань у незнайомій (нестандартній) ситуації. Структура уроку лежить в основі тематичного та поурочного плану, зумовлюють логіку аналізу уроку. Структурними елементами проблемного уроку: 1) актуалізація колишніх знань учнів 2) засвоєння нових знань і способів дії;3) формування умінь і навичок. Ця структура відображає основні етапи навчання та етапи організації сучасного уроку.
|
|
|
3. Структура професійної діяльності інженера-педагога
Діяльність інженера-педагога пов’язана з необхідністю спрямовувати, організовувати та здійснювати навчально-виховний процес у професійних навчальних закладах, знати характеристики педагогічної діяльності, застосовувати уміння передбачати навчально-виховну ситуацію. Професійно-педагогічних умінь, без яких неможлива інженерна-педагогічна діяльність. Першу групу становлять пізнавальні уміння. До них відносяться уміння самостійно здобувати інженерно-технічні психолого-педагогічні та виробничо-технологічні знання, визначати в них головне, узагальнювати і систематизувати їх, а також особистий педагогічний досвід досвід новаторів у педагогіці та техніці. Друга група — це дидактичні уміння, пов'язані зі створенням педагогічного (дидактичного) проекту навчання відповідного рівня, в який обов'язково повинні входити такі компоненти, як цілі навчання, його зміст, методи і форми ревлізації процесу викладання і контролю знань, умінь та навичок навчаємих. Організаційні уміння складають третю групу.Вони є передумовою реалізації раніш розробленого дидактичного (методичного) проекту безпосередньо в конкретних умовах навчального процесу. Четверта група умінь -комунікативно-режисерські,які супроводжують процес формування загальнопедагогічних умінь, пов'язаних з навчанням, набуттям педагогічногодосвіду, який потім перетворюється у педагогічну майстерність. Прогностичні уміння, вони обумовлюють можливість передбачення результатів спроектованого заздалегідь навчально-виховного процесу. Загальноінженерні уміння є інженерним елементом підготовки інженера-педагога.
|
|
|
Білет №10
Визначити та обґрунтувати проективні вміння викладача ПТНЗ
Педагогічне проектування є самостійною сферою діяльності інженера-педагога. Воно підпорядковується своїм законам, має визначений результат діяльності і засоби його відтворення. Узагальнений алгоритм дидактичного проектування передбачає послідовне виконання таких етапів.
Перший етап — аналіз вихідних даних і умов, у яких буде реалізовуватися цей проект. Результати цього аналізу визначають такі компоненти: •умови реалізації проекту, що буде розроблений: час, навчальний заклад, можливий набір засобів навчання та ін. •система знань, умінь і якостей особистостей, яка формується і розвивається у цьому проекті; •вихідний і потрібний рівень підготовленості навчаємих.
|
|
|
Другий етап — це розробка комплексу цілей навчання. В результаті його виконання формується перелік цілей-завдань, які подаються у вигляді кінцевих результатів дидактичного проекту. Третій етап-вибір, побудова навчального матеріалу. Четвертий етап – визначення структури і послідовність навчальної діяльності. Результат: система можливих дій інженера-педагога, яка забезпечує засвоєння змісту теми. Пятий етап – розробка технології навчання, в результаті чого зявляється система методичних дій інженера-педагога по керуванню і контролю за навчальною діяльністю учнів і розробляються форми, методи, прийоми і засоби навчання. Шостий етап – розробка критеріїв і параметрів оцінювання навчання. Сьомий етап – розробка інструментальних засобів контролю. Педагогічні проекти можуть бути зафіксовані у вигляді таких навчальних документів: тематичного плану, робочого плану, плану-конспекту, сценарію.
Поняття поурочно-тематичного планування
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 356; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!