Особливості відбудови промисловості



У серпні 1940 року Верховна Рада УРСР прийняла закон, на основі Закону СРСР, про п’ятирічний план відбудови народного господарства України, за яким відбудову планувалося завершити до 1950 року.

У першу чергу відбудовувалась важка промисловість, транспорт, енергетика. В ці галузі спрямовувалось 80% капіталовкладень.

Сільське господарство отримувало 7% вкладень і відбудовувалось за рахунок більш жорстокої дисципліни в колгоспах. Збільшився сільськогосподарський податок. Колгоспникам не сплачувалась заробітна платня.

Використовувалась у відбудові примусова праця військовополонених, колгоспників, робітників, інтелегенції.

Відбудовувати народне господарство України допомагали всі республіки СРСР. Наприклад, Дніпрогес відбудували 120 підприємств СРСР, представники 26 національностей.

П’ятирічний план відбудови народного господарства України був в цілому виконаний .

На відміну від країн Західної Європи відбудова економіки України здійснювалась без впровадження нових технологій і матеріалів. Зміцнювався командно-адміністративний стиль керівництва економікою.

Легка і харчова промисловість, сфера охорони здоров’я, освіти, науки були відбудовані не в повному обсязі, тому що їм приділялося замало уваги.

Відбудова народного господарства проходила в напруженій міжнародній обстановці – розпочалась «Холодна війна». В цих умовах розраховувати можна було лише на власні сили. Країни Заходу згортали торгові відносини з СРСР, не здійснювали передбачені угодами поставки.

Не дивлячись на це, виробництво промислової продукції України, порівняно з 1940 р. становило : у 1950 – 115 %, у 1953 – 173 %. За деякими показниками, н-д виплавка чавуну, випередила такі країни як Велика Британія, Західна Німеччина, Франція.

 

 

Голод 1946 – 1947 рр. Відбудова сільського господарства

Початок відбудови сільського господарства співпав із голодом 1946-1947 рр. Це сталося внаслідок неврожаю, посухи, недороду. Значно скоротилося поголів’я худоби. Перша повоєнна зима була малосніжною, а весна і початок літа найпосушливішими. Почалася масова втеча молоді з сіл у міста, на новобудови. Незважаючи на це, план хлібозаготівлі зменшений не був. Зате СРСР надавав широку допомогу країнам Сх. Європи, в 1946 р. СРСР експортував зерна 1,7 млн. тонн. В країни – Болгарія, Чехословаччина, Румунія, Польща направлялась братерська допомога, а до співвітчизників застосовувався закон від 7 серпня 1932 р. про «П’ять колосків».

Голод 1946-1947 рр. супроводжувався репресіями за крадіжки, ув’язнення до 7-10 років за зрізування колосків. Хрущов неодноразово доповідав Сталіну про поганий стан справ і в березні 1947 р. Хрущова звільнили з посади і на його місце призначили близького соратника Сталіна – Кагановича. Хрущов залишився головою уряду УРСР.

В 1947 р. Москва надала Україні допомогу: продовольчу та посівну. Колгоспи одержали 60 тис. тон. зерна, що дозволило врятувати від смерті 3,4 млн. селян.

Голод було подолано після жнив 1947 р. Ціною надзвичайних зусиль селянства на кінець 4-ої п’ятирічки в колгоспах і радгоспах вдалося досягти довоєнного рівня виробництва.В 1950 р. валова продукція сільського господарства України , з урахуванням наслідків проведеної грошової реформи 1947 р., становила 91% від рівня 1940 р.

Україна знову стала головною житницею СРСР.

Відставала легка, харчова промисловість. Це спричинило нестачу в кінці 40 –х поч. 50-х рр.найнеобхіднішого – взуття, одягу, білизни.

В 1947 р. була проведена грошова реформа, яка призвела до вилучення грошей у тих, хто заощадив певні суми. Особливо це боляче вдарило по селянству, сільської інтелегенції, де не було відділень ощадбанків, тому гроші обмінювали 1 : 10 .

В 1947 р. – скасовано карткову систему розподілу продуктів. Це призвело до зростання цін.

 Тяжкими були умови праці. Поганий стан був із житлом, після війни жили в бараках, напівпідвалах.

4. Радянізація західних областей.

Для реалізації політики радянізації в Західну Україну із Східної України були направлені працівники партійного апарату, правоохоронних органів, державної безпеки , культури і освіти. Їх направляли на заводи, фабрики, у радянські установи, школи, вузи, технікуми.

Створювались партійні, комсомольські, профспілкові організації, що були фундаментом радянської влади. У 1950 р. у Західній Україні налічувалось 88 тис. комуністів, проти 31 тис. у 1946 р.

Проти жителів Західної України розгорталися масові репресії, «ворожі елементи» депортувалися в східні райони СРСР.

Відновлюється колективізація, розпочата ще в 1934 р. Якщо наприкінці 1945 р. в західних областях було 145 колгоспів, то на середину 1950 року – 7200 . Цьому перешкоджало УПА, головнокомандуючий якої був Роман Шухевич. Степан Бендера перебував за кордоном і звідти здійснював керівництво ОУН – УПА . ОУН –УПА вело збройну боротьбу з радянською владою.

У 1948 році частини підрозділів УПА зазнали поразки, перейшли на територію Польщі, потім в західну Німеччину.

У 1950 р. Р. Шухевича з загоном було оточено поблизу Львова силами МВС – МВД . Шухевич загинув, загін було знищено. В 1952р. УОН – УПА припинила своє існування.

Також в Західній Україні була заборонена греко – католицька церква.

Позитивне значення мали такі перетворення,як :

ü індустріалізація краю і модернізація економіки. До 1951р. промислове виробництво в Західній Україні зросло на 230% від рівня 1945р. і складало 10% промислового виробництва республіки ;

ü заходи в галузі освіти: забезпечено обов’язково початкову освіту, відкрито нові узи. Але при цьому здійснювалася політика русифікації.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 681; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!