Економіка України наприкінці 50-х , перша половина 60-х рр.
Наприкінці 50-х на початку 60-х рр. в Україні (як і в СРСР вцілому ) було досягнуто певних успіхів в розвитку економіки:
ü темпи розвитку економіки значно зросли, але такі галузі як металургійна, видобувна, машино-будівна потребували модернізації;
ü в машинобудуванні були розроблені і впроваджені нові види техніки (металорізальні верстати, кукурудзозбиральні комбайни і ін.), якість нових виробів була низька, аметаломісткість значною;
ü позитивним було те, що були побудовані нові заводи у Дніпропетровську, Запоріжжі, Кременчуку ;
ü заводи і фабрики оснащувалися новим устаткуванням;
ü розпочався випуск найбільших в світі суден і рибальських траулерів у Миколаєві, реактивних літаків Ту- 124 в Києві;
ü продовжувалось зміцнення паливно-енергетичної бази. Було побудовано Дніпропетровський каскад гідроелектростанцій;
ü Радянський Союз добився видатних успіхів у освоєнні Космосу 1961р.;
ü темпи розвитку промисловості за період правління ( 1950-1960) Хрущова були вищі за відповідні показники послідуючих 1965-85 рр. у 1,5 раза ;
ü при Хрущові в побут радянських людей увійшла побутова техніка, телевізори, телефони, холодильники.Здійснювалась електрифікація, радіофікація, починалася газифікація, був взятий курс на забезпечення людей індивідуальним житлом, будувались так звані в народі «хрущовки» ;
ü діяльність Хрущова зводилась до того, щоб забезпечити радянських людей всім необхідним і в достатній кількості.
|
|
|
Безперечним досягненням М.Хрущова була соціальна політика. У 1956 р. радянський уряд:
ü зменшив на дві години тривалість робочого дня в передвихідні і передсвяткові дні;
ü збільшив відпустку в зв’язку з вагітністю та пологами (з 77 днів до 112 календарних днів)
ü скасував закон 1940 р., що забороняв працівникам звільнятися за власним бажанням;
ü установив шестигодинний робочий день для підлітків від 16 до 18 років;
ü прийняв закон про державні пенсії для робітників та службовців. Пенсійний вік був знижений до 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Середній розмір пенсії був збільшений майже в два рази.
ü прийняв рішення про перехід з 8-годинного на 7-годинний робочий день, а на підземних роботах і роботах з тяжкими умовами праці – на 6-годинний;
ü прийняв рішення про підвищення в середньому на 30% заробітної плати низькооплачуваним робітникам та службовцям. Увів щомісячну заробітну плату в колгоспах.
В 1954 р. почалось освоєння цілини, на оброблених цілинних землях, де раніше в Казахстані випасали отари овець, кіз, будували село, чи місто, на цих об’єктах працювала молодь (комсомольці). А також на цих землях сіяли кукурудзу, сою, горох. Кукурудзу стали сіяти у широких маштабах, особливо після поїздки Хрущова в Америку. Кукурудзу стали величати царицею полів. Очікуваного ефекту вона не дала, зате в багатьох районах призвела до порушення сівозмін, структури грунтів, зниження врожайності зернових. Становище сільського господарства ускладнив неврожай 1963р. Виникли перебої з хлібом, черги. Хрущов вперше закупив зерно з-за кордону, голоду вдалося уникнути.
|
|
|
Культура і духовне життя в Україні (1956-1964рр.)
Процес десталінізації створив нову духовну атмосферу в суспільстві, відкривши ширші можливості для розвитку української культури.
Лібералізація суспільного життя, припинення терору та реабілітація жертв політичних репресій, часткове подолання сталінської «залізної завіси» та розширення контактів із зовнішнім світом, спроби реформування консервативної моделі держекономіки сприяли активізації творчих сил, піднесенню культурного життя.
У грудні 1958р. після широкого обговорення в Радянському Союзі було прийнято закон « Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР» .
У цих документах передбачалася структурна перебудова загальноосвітньої школи, а саме в 1959р. :
|
|
|
ü запроваджено обов’язкову восьмирічну освіту;
ü перетворення 10-річ. шкіл на 11- річні;
ü скасовано плату за навчання в старших класах;
ü створення матеріальної бази шкіл для оволодіння учнями шкіл виробничими професіями;
ü русифікація освіти;
ü зросла кількість вузів, технікумів , профтехучилищ;
ü розгорнулась підготовка фахівців згідно вимог НТР.
Особливо активно велася підготовка кадрів для будівництва, хімічної промисловості, машинобудування, транспорту, сільського господарства. За ініціативою М.Хрущова державою було вжито заходи щодо зміцнення навчально-виробничої бази відповідних вузів, здійснювалися акції по переміщенню цих навчальних закладів з міст у сільську зону, будувалися спеціальні навчальні комплекси. Значна увага приділялась вечірній та заочній формі навчання.
Процес десталінізації позитивно вплинув на розвиток науки. Науково-технічна революція, що бурхливо розвивалася в усьому світі, висувала перед ученими України складні завдання. У республіці проводилися дослідження з ряду ключових, визначальних напрямів НТР:
ü розвиток кібернетики, ракетно-космічних технологій;
|
|
|
ü створення штучних діамантів (1961р.);
ü нові методи електрозварювання (Б. Патон);
ü теоретичні розробки і впровадження в клінічну практику методів хірургічного лікування серцево-судинних захворювань (М. Амосов).
Друга половина 50-х рр. стала поворотним пунктом у новітній історії літератури, кіно, живопису, інших видів мистецтва :
ü засновано І український історичний журнал;
ü видано словник української мови;
ü видано історію української літератури;
ü історію міст і сіл України по областях;
ü широкого суспільного резонансу набули твори О. Твардовського, А.Вознесенського (російські письменники), а також твори українських письменників О. Довженка повість «Зачарована Десна», Г. Тютюнника – роман «Вир», В.Симоненка « Земне тяжіння», Л. Костенко «Мандрівне серце», «Проміння землі», О. Гончара «Тронка» і ін.
З’явилися нові покоління художників (В. Зарецький, А.. Горська).
Українськими композиторами в 50-ті р. було створено багато талановитих творів . До них слід віднести написану 1955р. Третю симфонію Б. Лятошинського, опери Г. Майбороди «Мілана» та Ю.Мейтуса «Украдене щастя».
ü Видатних українських науковців, митців переманювали до Москви. О. Довженка забрали туди примусово. На той час ним було підготовлено сценарій кінофільму «Антарктида», кіноповісті «Зачарована Десна» та «Поема про море». Прекрасними, незабутніми фільмами того часу були картини С. Параджанова «Тіні забутих предків», В. Денисенка «Сон» та ін.
Початок дисидентського руху
Політика десталінізації сприяла формуванню руху дисидентів (інакомислячих). Цей рух сформувався в різних республіках СРСР. У Росії дисиденти зосередили увагу в основному на правозахисній діяльності і критиці тоталітаризму.
Саме слово «дисидент» латинського походження і означає «незгідний ». Ця назва поширилась на людей, які не розділяли погляду офіційних властей на існуючий суспільний лад.
Дисиденти відкрито висловлювали свої погляди, піддавали критиці політику КПРС і радянського уряду. В Україні дисиденти висловлювались за незалежну державу, проти колоніальної політики центру. Дисидентство – мирна боротьба, мета якої переконати суспільство в необхідності демократичних змін.
Спочатку дисидентами стали «шістдесятники» - молоде покоління письменників: Л.Костенко, В.Симоненко, І. Драч, І.Світличний, В.Стус, Є.Сверстюк, І. Дзюба.
Потім кількість дисидентів зросла, починають створюватись дисидентські організації:
ü 1953р. - Об’єднана партія звільнення України ;
ü1959р. - УРСС – українська робітничо-селянська спілка;
ü1960р. - український національний комітет (УНК) ;
які виступали за незалежність України, з критикою русифікації, критикою радянської системи, організували мітинги, видання книг, брошур.
Організації дисидентів зазнавали переслідувань. Активізацію дисидентів влада зустріла у всеозброєнні. Як і раніше, вона не допускала критики режиму. 25 грудня 1958р. був схвалений Закон СРСР « Про кримінальну відповідальність за державні злочини », а в новій редакції Кримінального кодексу УРСР була збережена 62 стаття – «антирадянська агітація та пропаганда».
Тривали пошуки «ворогів радянської влади». Комітет держбезпеки при Раді Міністрів УРСР рапортував у 1960р., що за період 1954- 1959рр. у республіці ліквідовано 183 націоналістичні та інші антирадянські організації і групи, притягнуто до кримінальної відповідальності 1879 осіб, вжито профілактичних заходів щодо 1300 громадян.
Особливим досягненням керівництво КДБ вважало розкриття 46 антирадянських груп з числа інтелігенції та молоді, які налічували 245 учасників. Проти них проводились судові процеси. У травні 1961 р. у Львівському обласному суді відбувся судовой процес над Українською робітничо-селянською спілкою, організованою в 1959 р. Левком Лук’яненком, яка ставила мету виходу України зі складу СРСР. Лук’яненко був засуджений до страти, заміненої згодом на 15 р. ув’язнення в таборах та десятирічним засланням. До різних термінів були засуджені і інші члени спілки.
Після усунення від влади М. Хрущова стала швидко проявлятися тенденція до посилення репресій щодо дисидентів.У серпні – вересні 1965 р. було проведено арешти близько двох десятків правозахисників. Серед них – літературний критик Іван Світличний, історик Валентин Мороз, репресіям піддано і одного з лідерів українського дисидентського руху генерала Петра Григоренка.
Відповіддю на арешти дисидентів була книга І. Дзюби – літературна критика «Інтернаціоналізм чи русифікація».
Автор засудив політику КПУ у ігноруванні громадських прав українського народу, цю книгу він адресував П. Шелесту – тодішньому І секретарю ЦК КПУ.
В 1972 р. на травневому пленумі ЦК КП України П. Шелеста усунули з поста І секретаря ЦК КПУ, перевели в Москву на «вищу» посаду заступником голови Ради Міністрів СРСР, на цьому ж пленумі було обрано В. В. Щербицького І секретарем..
Політика десталінізації, яка проводилася в СРСР, не передбачала гармонізації відносин держави з церквою. Ідеологія, яка базувалась на матеріалістичному світогляді, неминуче вступала в суперечність з релігійною свідомістю саме це стало причиною чергової антирелігійної кампанії, яка проходила на зламі 50-60-х рр. Газети, радіо, культурно- освітні заклади, інші засоби впливу на населення були зорієнтовані на посилення атеїстичної роботи. У вузах відкриваються кафедри наукового атеїзму. Курс лекцій з наукового атеїзму запроваджується не тільки у вищих, а й у середніх спеціальних навчальних закладах, у старших класах загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ, на курсах перепідготовки кадрів різних ланок.
Особливо сильних утисків зазнала православна церква. Протягом 1957-1964 рр. в Україні було закрито 46% православних храмів. Найбільше це торкнулося центральних та південно-східних районів республіки, де опір населення антицерковним акціям не був значним. Так, у Запорізькій області залишилося 9 храмів, на Дніпропетровщині- 26, у Криму 14. Церкви, костьоли, синагоги і молитовні будинки активно закривалися в усіх без винятку регіонах. Народ намагалися переконати, що у вік космічних польотів і блискучих наукових досягнень релігійне мислення є проявом відсталості.
Питання
1. В яких історичних умовах почалася десталінізація і в чому її суть ?
2. Розкрийте історичне значення ХХ з’їзду КПРС та напрямів десталінізації, які він започаткував ?
3. Як ви розумієте вислів «Хрущовська відлига»?
4. Чим було викликане розширення впливу української номенклатури за М.Хрущова? Як це відбилося на житті простих людей ?
5. Охарактеризуйте стан економіки в Україні наприкінці 1950-х в першій половині 60 –х рр.
6. Розкрийте зміст десталінізації у сфері культури .
7. Спробуйте виділити головні причини появи дисидентсткого руху в Україні.
8. Охарактеризуйте розмах політичних репресій в Україні в другій половині1950-х в першій половині 60 –х рр.
9. Чим була викликана антицерковна кампанія в Україні, які були наслідки цієї кампанії ?
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1035; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!