Культурне життя в Україні у другій половині 40 – х – початок 50-х рр.



Відродження культурного життя в Україні у повоєнні роки проходило з великими труднощами. В умовах, коли на першому плані стояла відбудова важкої промисловості і нарощування військового потенціалу, на інші сфери життя, зокрема і на культуру, не вистачало коштів. У першу чергу кошти надавалися на відродження та утворення нових шкіл і вузів, науково-дослідних установ. Тривала, розпочата ще наприкінці війни, відбудова системи народної освіти. У 1950 р. відновлюється довоєнна мережа шкіл і вузів. У 1953 р. в Україні в основному було впроваджено обов’язкове семирічне навчання дітей. Протягом четвертої п’ятирічки було відновлено роботу всіх вузів України, яких у 1950 р. налічувалося 160. Усього за цей період було підготовлено 126 тис. спеціалістів із вищою освітою.¹ Кількість студентів зросла за рахунок вечірніх і заочних відділень інститутів та університетів. Викладання в більшості вузів велося російською мовою.

Для матеріальної підтримки тих, кому батьки не могли забезпечити необхідного мінімуму для навчання створювався фонд загальної освіти, що надавав допомогу дітям з незабезпечених сімей. З цього фонду одержали допомогу для придбання одягу та взуття, на харчування тощо 140 тис. дітей.

Посилювався контроль над учнівською молоддю, було відновлено роботу піонерських та комсомольських організацій, зростала їх чисельність.

У повоєнні роки відновилась робота науково-дослідних установ України, які перебували у роки війни в евакуації. У 1950 р. їхня кількість у республіці становила 462. Головною науковою установою залишалась Академія наук УРСР, яку очолював біолог зі світовим іменем О.Палладін. Учені України досягли значних успіхів в розвитку науки, зокрема:

ü у 1946 р. був здійснений запуск першого в СРСР експерементального атомного реактора;

ü завдяки зусиллям видатного українського вченого С. Лєбєдєва, якого влада звинувачувала у прихильності до «буржуазної лженауки», в Інституті електротехніки АН УРСР було створено лабораторію моделювання та обчислювальної техніки, що започаткувала дослідження в галузі кібернетики. У 1948 – 1951рр. тут створюється перша в СРСР мала електронно-обчислювальна машина (МЕОМ);

ü учені Інституту електрозварювання АН УРСР, винайшли автомат зварювання металу розроблений метод під керівництвом Патона;

ü Україна досягла значних успіхів в галузях ракетно-космічної техніки, кібернетики, фізики кристалів, танкобудування, літакобудування.

Перемога у війні з нацизмом викликала емоційне піднесення в суспільстві, яке діячі літератури і мистецтва намагалися відобразити у своїх творах. Усі митці зобов’язані були творити в рамках так званого соціалістичного реалізму, який зводив функції мистецтва до коментування і прославляння діяльності Сталіна та створеного під його керівництвом тоталітарного режиму.

Але навіть за цих несприятливих умов українським письменникам вдалося створити чимало яскравих і колоритних творів. У другій половині 40-х рр. з’являється трилогія О.Гончара «Прапороносці», перша частина роману М.Стельмаха «Велика рідня», «Київські оповідання» Ю.Яновського, прозові твори, гумористичні оповідання О.Вишні. Вдосконалювали творчу майстерність М.Рильський, П.Тичина, В.Сосюра, А.Малишко.  

Над поетами, прозаіками, художниками, музикантами, літературознавцями нависла загроза бути безпідставно звинуваченими. Все що виходило за рамки «соціалістичного реалізму», неминуче вступало в конфлікт з політичною системою, так:

ü з 1946 р. посилюється контроль партійного апарату над культурою;

ü починається переслідування діячів культури «ждановщина» – Жданов секретар ЦК ВКП(б) – головний ідеолог країни -проводив політику контроля і репресій у сфері культури);

ü було піддано критиці О. Вишню, якого звинуватили у відхиленні від радянської ідеології ;

ü Ю.Яновський, М.Рильський і редакційна колегія часопису «Дніпро» були звинувачені у націоналізмі;

ü В. Сосюру за вірші «Любіть Україну» було звинувачено у націоналізмі;

ü у відповідності з постановою ЦК КП(б)У переглядається репертуар театрів, обов’язковим стає переважання вистав на сучасні теми, оспівування успіхів у соціалістичному будівництві;

ü Розгорнулась боротьба з «космополітами» (людьми, що дотримуються ідеології байдужого ставлення до своєї батьківщини, народу, національної культури). З 1948 почалися гоніння на літературних і театральних критиків, євреїв за національністю, яких було звинувачено в космополітизмі, антипатріотизмі, низькопоклонстві перед Заходом. Було заарештовано 18 єврейських письменників у зв’язку з так званою «справою Єврейського антифашистського комітету», в 1950 р. було ліквідовано кабінет єврейської історії АН УРСР, заарештовані його провідні співробітники.

Питання

1. Які нові настрої з’явилися у жителів України після закінчення війни і чим вони були викликані?

2. Як і коли керівництво УРСР змінило державну символіку республіки?

3. Дайте характеристику формуванню території сучасної України. Розкрийте історичне значення об’єднання українських земель.

4. Охарактеризуйте обставини проведення і наслідки операції «Вісла».

5. Назвіть приорітети п’ятирічного плану відбудови і розвитку народного господарства. Які галузі важкої промисловості відбудовувалися у першу чергу?

6. Якими були методи відбудови сільського господарства?

7. Що, на ваш погляд, спричинило голод 1946-1947 рр.? Які його наслідки? Чи можна було запобігти цьому лиху?

8. Як здійснювалася «радянізація» Західної України?

9. Як історичні умови повоєнних років впливали на розвиток освіти і науки в Україні?

10. Що осначала «ждановщина» для духовного життя в Україні?


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 626; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!