Описати переваги та недоліки різних методів аналізу ризику.



Попередній аналіз небезпек - визначає небезпеку для системи і виявляє елементи для проведення аналізу за допомогою дерева відмов і аналізу наслідків. Частково збігається з методом аналізу наслідків і аналізом критичності.

Переваги: є першим необхідним кроком.

 Недоліки: немає.

 Аналіз з допомогою дерева відмов - починається з ініціювання події, потім розглядаються альтернативні послідовності подій.

Переваги: широко застосовний, ефективний для опису взаємозв'язків відмов, їх послідовності та альтернативних відмов.

Недоліки: великі дерева відмов важкі в розумінні, потрібне використання складної логіки. Непридатні для детального вивчення.

Аналіз видів відмов і наслідків - розглядає всі види відмов по кожному елементу. Орієнтований на апаратуру.

Переваги: простий для розуміння, широко застосовний, несуперечливий, не вимагає застосування математичного апарату.

Недоліки: розглядає безпечні відмови, вимагає багато часу, часто не враховує поєднання відмов і людського фактора.

Аналіз критичності - визначає і класифікує елементи для удосконалення системи.

Переваги: простий для користування і розуміння, не вимагає застосування математичного апарату.

 Недоліки: часто не враховує ергономіку, відмови із загальною причиною і взаємодія системи.

26. ( ПРО ДЕРЕВО РИЗИКУ ВЗАГАЛІ НІЧОГО НЕ ЗНАЙШЛА) Створення дерева помилок починається з визначення кінцевої події. Ця подія може мати широкий та загальний характер — відмова чи пошкодження системи, або вузький та специфічний, коли порушується функціонування компонента X. Ця кінцева подія буде розташовуватись на верхівці дерева помилок, а всі наступні події, які ведуть до головної, будуть розташовуватись як гілки на дереві. Рис 1.6 ілюструє початок простого дерева помилок, з розташуванням кінцевої події, подій, що впливають, та нерозвинутих подій далі до первісних подій.

Коли користувач крокує від кінцевої події вниз, буде матеріалізуватись кожний рівень дерева. Для того, щоб перейти від одного рівня до наступного аналітик повинен постійно ставити фундаментальне запитання: «Що могло б призвести до здійснення цієї події?» Як тільки причинні події ідентифіковані, вони розміщуються у відповідній позиції на дереві помилок.

При побудові основного дерева помилок використовуються спеціальні символи, які забезпечують аналітика ілюстрованим зображенням події і того, як вона взаємодіє з іншими подіями на дереві. Спеціальна форма символів дає наочність і значно полегшує побудову дерева помилок.

Виконання аналізу дерева помилок можливе лише після детального вивчення робочих функцій усіх компонентів системи, що розглядається. При цьому слід враховувати, що на роботу системи впливає людський фактор, тому всі можливі «відмови оператора» теж необхідно вводити у склад дерева. Оскільки дерево помилок показує статичний характер подій, розвиток подій у часі можна розглянути, побудувавши кілька дерев помилок.

 

 

27.Номенклатура, тобто перелік можливих небезпек, налічує понад 150 найменувань і при цьому не вважається за повну. З метою аналізу, узагальнення та розробки заходів щодо запобігання негативних наслідків існує необхідність класифікації небезпек, джерел, що породжують їх, та тих чинників (факторів), які безпосередньо призводять до негативного впливу на людину.Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації — за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину тощо. Життєве середовище людини складається з трьох компонентів: природного, соціального, або соціально-політичного, та техноген­ного середовищ:природне середовище (земний ґрунт, повітря, водоймища, рослини, тварини, сонце,місяць, планети тощо);соціальне, соціально-політичне середовище (форми спільної діяльності людей, спосіб життя, взаємостосунки тощо);техногенне середовище (житло, транспорт, знаряддя праці, промислові та енергетичні об’єкти, зброя, домашні і свійські твари­ни, сільськогосподарські рослини тощо).Техногенні джерела небезпеки — це передусім небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів ви-промінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об'єкти, що породжують як наведені в цьому абзаці небезпеки, так і багато інших, які, можливо, інколи не зовсім правильно було б називати техногенними, але до них ми відносимо всі небезпеки, пов'язані з впливом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища. Такою небезпекою, наприклад, можна вважати і виведену людьми породу собак — бультер'єр, яка небезпечна не лише для чужих людей, а навіть для свого господаря.

До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: * бродяжництво, * проституція, * п'янство, * алкоголізм, * злочинність тощо. Джерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному грунті.Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.І все ж більшість джерел небезпек мають комбінований характер. Ось лише невелика їх частка: природно-техногенні небезпеки — смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості грунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю; природно-соціальні небезпеки — химерні етноси, наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші;соціально-техногенні небезпеки — професійна захворюваність, про-фесійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.

28.Є три групи психіки людини:1.Психічні процеси- основа психічної діяльності людини,тобто формування знань і набуття життєвого досвіду. Психічні процеси мають свій специфічний зміст (пізнавальні, емоційні, вольові) і розкриваються через розвиток цього змісту.Види психічних процесів:Пізнавальні;Відчуття;Сприйняття;Мислення;Свідомість;Мова;Увага;Пам'ять;Уява;Уявлення.Емоційно-вольові:Емоції і Почуття ;Психічний стан;Мотивація ;Воля .2.Психічні властивості-індивідуальні якості людини.До них належать темперамент,характер,здібності.3.Психічні станиякі бувають тимчасовими,різноманітними і характерні лише для якогось конкретного моменту і можуть позитивно чі негативно позначитись на всіх психічних процесах. Серед психічних станів згадуються:емоції;увага;тривожність;установки;задоволення-незадоволення;апатія-натхнення;ейфорія;бадьорість-втома та інші.

29.Охарактеризуйте емоційні процесиЕмоційний процес,Емоція- психофізіологічний процес, що мотивує і регулює діяльність (поведінка, сприйняття, мислення), що відображає суб'єктивне значення об'єктів і ситуацій, і представлений в свідомості в формі переживання. Серед емоційних процесів виділяють афекти, емоції, почуття і настрої. Таким чином, під емоційними процесами в психології розуміють процеси, що мають як психічну, так і фізіологічну складові, що виділяються з інших психофізіологічних процесів тим, що відображають собою для суб'єкта значення чого-небудь, і відповідним цьому значенню чином регулюють його поведінка, мислення і навіть сприйняття. У свідомості емоційні процеси представлені у вигляді різноманітних переживань. Наприкладстрах. Крім очевидної психічної складової, він має і яскраво виражену фізіологічну (зростання виділення адреналін а, потіння, уповільнення травних процесів). Страх відображає собою реальну або вдаванунебезпекучого-небудь для суб'єкта, а також готує організм до діяльності, спрямованої науникненнянебезпеки (загострюються відчуття , збільшується приплив крові до м'язів). У той же час, наприклад,стрес, так само є психофізіологічним процесом, з'являється при будь-якому впливі, незалежно від його значення для суб'єкта, і тому до емоційних процесів не відноситься.

У ході пізнавальної діяльності при побудові моделей навколишнього середовища на перший план виступає об'єктивна, змістовна сторона психічної діяльності. Той специфічний момент суб'єктивного переживання, яке є найважливішою властивістю психіки, виявляється насамперед у зв'язку зі станом потреб сфери людину. Задоволення або незадоволення потреб породжує форму переживання, що носить назва почуттів або емоцій.Емоційні процеси відіграють величезну роль у регуляції поведінки тварин і людину. Роль ця знов-таки пов'язана з обслуговуванням процесу задоволення важливих для людини потреб. З одного боку, емоції створюють на своїй специфічній мові переживань стан напруженості, який штовхає суб'єкта до дій, що ведуть до задоволення потреби. З іншого боку — емоції, що народжуються в самому процесі задоволення потреби, є підкріпленням цього процесу.Стан потреб впливає й на знак емоцій — позитивне або негативне переживання. Позитивні емоції виникають при задоволенні потреб, негативні — з тих випадках, коли задоволення потреб утруднене.Завдяки зв'язку емоційного переживання з потребами суб'єкта емоційна сфера виступає як спонукання до діяльності, у якості найважливішого умови активності суб'єкта. Модель об'єкта, може задовольнити потреби, з'єднані із системою емоційних переживань, утворює той безпосередній зв’язок діяльності, який називається мотивом.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 498; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!