Описати джерела небезпек та навести їх класифікаці за походженням небезпеки,за локалізацією в геосфері , за викликаними наслідками.



За походженням :

Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини.

Землетруси, повені і ін.;Космічні джерела: метеорити, комети, сонячна активність;Глобальне потепління.

Джерелами техногенних небезпек є відповідні об’єкти, пов’язані з впливом на людину об’єктів матеріально-культурного середовища.Війни і конфлікти;Екологічна і техногенна небезпека;Небезпека з боку полів і випромінювань;Небезпека з боку речовин. Викиди шкідливих речовин в атмосферу, встановлюється на підставі концентрацій речовин і їхніх класів небезпеки, що відрізняються від класів небезпеки твердих відходів.

До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: бродяжництво, проституція, п’янство, алкоголізм, злочинність тощо. Джерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному грунті.

За локалізацією природні небезпеки можуть бути з певною мірою умовності поділені на 4 групи: літосферні (землетруси, вулкани, зсуви);небезпеки гідросфери (повені, цунамі, шторми) атмосферні (урагани, бурі, смерчі, град, дощ); космічні (астероїди, планети, випромінювання).

За наслідками: захворювання, травми, смертельні випадки, аварії, пожежі;

 

6.Описати джерела небезпек та навести їх класифікацію за джерелами походження з детальним описом кожного джерела.

Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини.

Землетруси, повені і ін.;Космічні джерела: метеорити, комети, сонячна активність;Глобальне потепління.

Антропогенні джерела небезпек.Джерелами техногенних небезпек є відповідні об’єкти, пов’язані з впливом на людину об’єктів матеріально-культурного середовища.Війни і конфлікти;Екологічна і техногенна небезпека;Небезпека з боку полів і випромінювань;Небезпека з боку речовин. Викиди шкідливих речовин в атмосферу, встановлюється на підставі концентрацій речовин і їхніх класів небезпеки, що відрізняються від класів небезпеки твердих відходів.

Соціальні джерела небезпек.До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: бродяжництво, проституція, п’янство, алкоголізм, злочинність тощо. Джерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному грунті.

Політичні джерела небезпекДжерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.

Небезпеки комбінованого характеру.Більшість джерел небезпек мають комбінований характер. Це-лише невелика їх частка.

Природно-техногенні небезпеки – смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості грунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю.

Природно-соціальні небезпеки – химерні етноси, наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші.

Соціально-техногенні небезпеки – професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.

7.Описати аксіому про потенційну небезпеку та висновки які випливають з цієї теореми.

Потенційна небезпека є універсальною властивістю процесу взаємодії людини із середовищем існування на всіх стадіях життєвого циклу.

Аксіома про потенційну небезпеку визначає, що всі дії людини й усікомпоненти середовища існування (насамперед технічні і технологічні)крім позитивних властивостей і результатів мають здатність генеруватинегативні фактори. Причому, будь-яка нова позитивна дія чи результатпредметної діяльності людини неминуче супроводжується виникненням новоїпотенційної небезпеки чи групи небезпек. Справедливість аксіоми потенційної небезпеки підтверджена аналізомсистеми «людина – середовище існування» на всіх етапах її розвитку. Так,на ранніх стадіях розвитку, при відсутності технічних засобів людинавідчувала значний вплив небезпек природного походження (підвищена,знижена температура повітря; атмосферні опади, землетруси, контакти здикими тваринами і т.п.).У процесі розвитку системи «людина – середовище існування» до природних небезпек додалися численні небезпеки техногенног походження – вібрація,шум, електромагнітні поля, висока напруга в електричній мережі,збільшення концентрації шкідливих речовин у повітрі, воді, ґрунті і т.п.

8.Розкрити поняття про людський чинник та його роль у виникненні небезпек з наведенням характеристик класів.

9.Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків.

Аналіз ризику — це систематичне використання інформації про ризик, порівняння його з прийнятним ризиком, обґрунтування раціональних заходів захисту

Аналіз ризику не є самоціллю, його результати використовуються для прийняття економічно ефективних управлінських рішень, у тому числі, для вибору найбільш прийнятних рішень за критерієм "ризик-результат" і розробки комплексу заходів, спрямованих на запобігання, зниження або компенсацію ризику.

У загальному випадку аналіз ризику здійснюють у наступній послідовності.

 1. Виявлення ризику конкретних рішень або дій, а також його можливих наслідків.

 2. Виявлення внутрішніх і зовнішніх факторів, що визначають рівень ризику.

 3. Аналіз виявлених факторів з позицій ступеня їх впливу на рівень ризику.

 4. Оцінка варіантів ризикованих рішень з наступних двох точок зору:

 • визначення можливості їхньої реалізації при наявності ризику (чи можна це зробити?);

 • визначення економічної доцільності їхнього прийняття при наявності ризику (що це дасть?).

 5. Установка припустимого рівня ризику (якою сумою можна ризикнути і при якій імовірності втрат можна йти на ризик).

 6. Аналіз окремих етапів робіт за обраним рівнем ризику.

 7. Розробка заходів щодо зниження ризику.

 8. Вибір найбільш прийнятних варіантів рішень.

Оцінка ступеня ризику — це кількісна оцінка впливу будь-якої небезпеки.Оцінка ступеня ризику (R) визначається математичною формулою як відношення кількості небезпек (n) до максимальної можливої частоти їх виникнення за конкретний період часу (N)

R=n/N

На підставі аналізу ризику та його кількісної оцінки здійснюється управління ризиком.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 602; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!