Поведінка людей у надзвичайних ситуаціях
Стихійні лиха, аварії та катастрофи вимагають високої морально-психологічної стійкості, витримки і рішучості, готовності надати допомогу потерпілим, врятувати матеріальні цінності. Особливі умови викликають у людини психологічну та емоційну напруженість. У всіх важких ситуаціях вирішальну роль відіграє моральне загартування і психічний стан людини. Вони визначають готовність до усвідомлених, впевнених і розважливих дій.
У надзвичайних ситуаціях важливою якістю людини є стратегія її поведінки Поведінка людини в цих умовах має більше значення ніж схильність людини до самозбереження, що проявляється в умовах фізичної небезпеки. Ризикова поведінка може бути виправданою тоді коли вона спрямована на досягнення суспільно значимої мети, а у всіх інших випадках є не припустимою. Неприпустимий ризик - це бажання отримати насолоду від переживання небезпеки, або задовольнити
Характерною рисою осіб здатних до такого ризику є перебільшення своїх можливостей.
Для характеристики ступеня та рівня ризику існує таке поняття як "маргіналій впевненості" - це запас безпеки та впевненості у своїх діях, коди людина здійснює вибір в умовах небезпеки.
Цей показник є чисто суб'єктивний, він формується у людини на базі уяви про діючу небезпеку та життєвий досвід. Наприклад, коли людина тримає в руках предмет, тоді надлишкова сила руки порівняно з вагою цього предмету буде запасом, який називають "маргінадієм впевненості".
|
|
|
До чинників ризику якими може супроводжуватися предметна, діяльність можна віднести:Відсутність відповідних засобів праці (інструментів, відповідного устаткування і т. ін.)Недостатню надійність технічних систем (інструменти, обладнання непридатні або знаходяться у неробочому стані). Недоліки у проектуванні споруд, будівель, робочих місць, технологічних процесів.Відсутність засобів захисту.Особисті якості людини.
Небезпечні ситуації частіше всього виникають тоді коли не виявлені чинники ризику, не проаналізовані причини ризикованої поведінки робітників. Поведінка людини в небезпечній ситуації залежить від об'єктивних умова ситуації та адекватного відображення цих умов у її свідомості.Ступінь адекватності відображення людиною небезпечних ситуацій залежить від її особистих якостей, від характеру нервової системи, від недооцінки або переоцінки існуючої небезпеки.
Описати індивідуальний та соціальний ризики,описати на прикладі діаграму залежності частоти реалізації небезпеки від її масштабу.
ризик – це кількісна оцінка небезпеки. Кількісна оцінка – це відношення кількості тих чи інших несприятливих наслідків до їх можливої кількості за певний період. Розрізняють: - індивідуальний ризик; - соціальний ризик. Індивідуальний ризик – це частота виникнення впливів певного вражаючого виду, що виникають при реалізації визначених небезпеку певній точці простору (де може перебувати індивідуум). Індивідуальний ризик інформує про поширення ризику у вигляді можливого ураження конкретного чи типового індивіда у певній точці простору при певному впливі. Він може бути розрахований у спосіб перемноження частоти реалізації загроз із смертельним наслідком і фактора зайнятості, що показує в частках одиниці часу перебування індивіда в небезпечній зоні. Для оцінки масштабів катастрофічності виявлень (реалізації) небезпеки впроваджується поняття „соціальний ризик”. Соціальний ризик – це частота виникнення подій, що полягає в ураженні визначеної кількості людей, які піддаються впливам певного вигляду при реалізації певних небезпек. Людина, яка працює на підприємстві або мешкає в місцевості, яка під час аварії може опинитися в зоні руйнувань або дії небезпек, піддається ризику. Рівень ризику залежить від багатьох факторів, у тому числі від місця перебування людини й часу. Як правило, факт впливу небезпеки на людину є випадковою величиною і визначається ймовірністю перебування певної людини в певному місці у випадку реалізації небезпеки. Імовірність події А можна визначити за виразом , де М – кількість несприятливих факторів (випадків); п – загальна кількість випадків. При аналізі індивідуального ризику слід враховувати природу нещасного випадку, частку часу знаходження в зоні ризику і місце проживання того, хто ризикує. Індивідуальний ризик загинути для мешканця Х можна визначити з виразу , де Nn –число мешканців, які загинули за рік; d – кількість тижнів у році; Д- кількість тижнів перебування мешканця Х в місті або селі; t – кількість годин на тиждень, коли мешканець підлягає небезпеці; td – кількість годин на тиждень; T – відрізок часу обліку статистичних даних; No – кількість мешканців у місті або селі за рік. Індивідуальний ризик стати жертвою нещасного випадку будь-якого ступеня тяжкості можна визначити для мешканця Х з виразу , де Nтр – кількість травмованих мешканців. Соціальний ризик характеризує масштаб катастрофічності небезпеки і визначається як "залежність ризику (частоти виникнення) подій, що означає ураження певної кількості людей, що підпали під дію певного виду та при реалізації певних загроз, від цієї кількості людей". В. Маршалл вважає, що таке розуміння ризику останніми роками стає загальноприйнятим. Зауважимо, що таке тлумачення ризику встановлює тільки одну - соціальну сферу фіксації ризику, не враховуючи при цьому економічну й екологічну, що є характерними для багатьох робіт з промислової безпеки.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12) Концепція прийнятого (допустимого) ризику
забезпечити безпеку, не допустити ніяких аварій. Як показує практика, така концепція неадекватна законам технічної сфери. Вимога абсолютної безпеки, приваблива своєю гуманністю, може обернутися трагедією для людей тому, що забезпечити нульовий ризик у діючих системах неможливо.¾Традиційна техніка безпеки грунтується на категоричному імперативі
Сучасний світ відкинув концепцію абсолютної безпеки і прийшов до концепціїприйнятного (допустимого) ризику, сутність якої у прагненні до такої безпеки, яку приймає суспільство у даний період часу.Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.Гранично допустимий ризик — це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.10 людей у одній акваторії або якому-небудь конфлікті. Це необхідно мати на увазі під час розглядання проблеми прийнятного ризику. Суб’єктивність в оцінюванні ризику підтверджує необхідність пошуку прийомів та методологій, які не мають цього недоліку. Спеціалісти вважають, що використання ризику у якості оцінки небезпек є кращим ніж використання традиційних показників.¾50 осіб, у цілому по країні від різних небезпек втрачають життя більше 1000 осіб на день. Але ці відомості менш вражають, ніж загибель 5¾Сприйняття ризику та небезпек громадськістю суб’єктивне. Люди різко реагують на події рідкі, що супроводжуються великою кількістю одночасних жертв. У той же час події, що відбуваються часто, у результаті яких гинуть одиниці або невеликі групи людей, не викликають дуже напруженого стану. Прийнятний ризик поєднує у собі технічні, економічні, соціальні та політичні аспекти і являє собою певний компроміс між рівнем безпеки та можливостями її досягнення. Передусім потрібно мати на увазі, що економічні можливості підвищення безпеки технічних систем не безмежні. Якщо витрачаються надмірні кошти на підвищення безпеки, то можна завдати шкоди соціальній сфері, наприклад, погіршиться за браком коштів медична допомога.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 538; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!