Орієнтована структура стада залежно від типу господарства,
(за Яременко В.І., 1972р.)
| Виробнича група свиней | Племін- ний репро-дуктор, тис. голів | Товарний репро-дуктор, тис. голів | Із закінченим циклом виробництва | ||
| до 2 тис. голів | до 4 тис. голів | до 6 тис. голів | |||
| Кнури-плідники | 1,0 | 1,0…0,1 | 1,0 | 1,0 | 1,0 |
| Ремонтні кнурці | 0,8 | 0,8…0,08 | 0,8 | 0,8 | 0,8 |
| Свиноматки: | |||||
| основні | 8 | 10 | 6 | 6 | 6 |
| перевірювані | 6 | 15 | 7 | 6 | 6 |
| Поросята-сисуни | 20 | 35…40 | 22…25 | 22…24 | 20…22 |
| Поросята 2…4 міс. віку | 16…18 | 34…39 | 20…22 | 18…20 | 17…19 |
| Ремонтний молодняк 4 міс. | 45…48 | 2…5 | 6…8 | 6…8 | 6…7 |
| Відгодівельний молодняк | 1,5…2 | - | 30…32 | 34…36 | 38…40 |
| Дорослі свині, вибракувані для відгодівлі | 0,2 | 2,0…2,5 | 2,0…2,2 | 2,0…2,2 | 1,5…2,0 |
Від свиноматки за рік необхідно мати не менше двох опоросів, щоб одержати від неї 2 т свинини або більше. Для кнурів-плідників, особливо при інтенсивному використанні, вимоги до міцності конституції дуже високі.
Батьківське стадо в товарних господарствах можна комплектувати як з чистопородних, так і помісних свиноматок та кнурів.
Якщо стадо складається з чистопородних тварин, то для забезпечення ефективного його ремонту з основних свиноматок формують племінну групу (племінне ядро), у яку виділяють 25% кращих за продуктивністю з відомим походженням свиноматок. Одержаних від них ремонтних свинок вирощують для ремонту свиноматок основного стада (через групу перевірюваних). Від інших 75% основних свиноматок (товарна група) одержують потомство для відгодівлі.
|
|
|
У господарствах, які виробляють свинину, для підвищення продуктивності свиней необхідно максимально використовувати промислове схрещування. Як батьківську форму краще брати кнурів порід ландрас, дюрок, полтавська м’ясна, українська м’ясна, гемпшир, п’єтрен, а як материнську – велика біла, українська степова біла, українська м’ясна.
Кращі результати спостерігають при трипородному схрещуванні. Одержаних від двопородного схрещування помісних свинок схрещують з кнурами м’ясних порід і одержують трипородний помісний приплід з дуже високими відгодівельними та забійними якостями. Такий метод розведення свиней виправданий у неспеціалізованих господарствах.
Основні технологічні вимоги інтенсифікації. Рентабельність будь-якої свинарської ферми значною мірою залежить від породних особливостей, рівня і повноцінності годівлі та правильної організації самого виробництва. Інтенсифікація галузі – головний аспект його ефективності. Для забезпечення високої ефективності виробництва свинини необхідно одержувати від свиноматки 2 опороси за рік і більше з продуктивністю за один опорос 9…11 поросят; забезпечити середньодобовий приріст свиней на відгодівлі не менше 550…650 г з витратами корму на 1 кг приросту не вище 4,0…4,5 к. од. Жива маса молодняку у 60-, 120-, 270-денному віці має бути в середньому відповідно 16, 40 і 120 кг.
|
|
|
Виробництво свинини в господарстві повинно досягати не менше 100 кг на перехідну голову і 1,8…2,0 т на основну свиноматку за рік.
Для забезпечення повноцінної годівлі на основну свиноматку з приплодом на рік необхідно заготовити 14 т кормових одиниць, з яких 3 т ячменю, 3 – кукурудзи, 2 – пшениці, 2 – зернобобових і 9 т соковитих і зелених кормів.
Важливою технологічною ланкою інтенсифікації свинарства є відтворення. Правильне утримання і повноцінна годівля кнурів-плідників дають можливість максимально використовувати їх генетичний потенціал. Залежно від віку і живої маси кнурам-плідникам необхідно забезпечити повною мірою їх потреби в загальних енергетичних поживних речовинах і перетравному протеїні. Рівень годівлі та умови утримання дорослих кнурів старше року при інтенсивному використанні (одна садка на два дні протягом місяця) наведено у таблиці 60.
Таблиця 60
Рівень годівлі та основні умови утримання для кнурів-плідників
|
|
|
При інтенсивному використанні
| Показники | Кнури-плідники старше року живою масою, кг | ||
| 150…200 | 201…250 | 251…300 | |
| Кількість корму за добу, корм. од. | 3,6 | 3,8 | 4,1 |
| Перетравного протеїну на 1 корм., од., г | 120 | 120 | 120 |
| Води на добу (для напування), л | 7 | 8 | 10 |
| Температура повітря, °С | 16…18 | 14…16 | 14…16 |
| Відносна вологість, % | 65…70 | 65…70 | 65…70 |
| Фронт годівлі на голову, см | 45 | 45…50 | 45…50 |
| Площа станка на 1 голову, м2: | |||
| при індивідуальному утриманні | 7 | 7 | 7 |
| при груповому утриманні (групи 2…3 голови) | 4 | 4 | 4 |
Для свиноматок залежно від віку і періоду відтворного циклу також необхідно створювати певні умови годівлі й утримання (табл. 61).
Успішне вирощування поросят залежить від їх розвитку в ембріональний період, індивідуальних особливостей, молочності свиноматок, умов годівлі та утримання.
Вирощування поросят в неспеціалізованих господарствах не відрізняється значною мірою від їх вирощування в спеціалізованих господарствах.
Але треба пам’ятати, що в неспеціалізованих господарствах можливі великі варіації умов утримання і особливостей годівлі. Динаміку цих особливостей визначають умови і традиції, які склалися в господарстві, наявність певних кормів, технічні характеристики будівель для утримання молодняку.
|
|
|
Таблиця 61
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 592; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!