Річна потреба свиней в енергії, протеїні і лізині



(в середньому на 1 голову)

Група свиней

В період вирощування або відгодівлі

Всього за рік

ЕКО перет. протеїн, кг лізин, кг ЕКО перет. протеїн, кг лізин, кг
Кнури-плідники - - - 1548 168 10,4

Свиноматки при відлученні поросят у віці, днів:

26 (2,35 циклу) - - - 1344 126 7,1
35...45 (2, 15 циклу) - - - 1493 142 8,0
60 (1,92 циклу) - - - 1637 158 8,8

Поросята до 20 кг живої маси при відлученні у віці, днів

26 35 4,0 0,26 212 24 1,56
35…45 31 3,5 0,22 186 21 1,32
60 26 3,0 0,18 159 18 1,08
З 20 до 40 кг 84 9,1 0,53 667 72 4,2

Ремонтний молодняк живою масою, кг

Свинки 40…120 кг 403 38,8 2,22 1095 106 6,04
Кнурці 40…150 кг 608 58,7 3,35 1329 128 7,32

Молодняк на відгодівлі з 40 до 120 кг живої маси при добовому прирості, г

550…600 451 36,1 2,17 1172 95 5,6
650…700 425 36,0 2,08 1312 111 6,42
800…850 385 34,2 1,91 1445 129 7,19
Вибраковані кнури та матки на відгодівлі 757 63,3 - 2301 193 -

 

Друга група – гречка, кукурудза, пшеничні висівки, картопля, патока, картопляна м’язга. При відгодівлі свиней винятково на цих кормах одержують м’яке сало та несмачну свинину. Якщо раціони свиней на 50…60% (за загальною поживністю) складаються з кормів другої групи, а іншу частину становлять корми першої, то одержують м’ясо доброї якості.

До третьої – відносять корми, які різко погіршують якість м’яса та сала через високий вміст рослинних жирів та сильного специфічного запаху. До таких кормів відносять сою, овес, макуху, шроти, барду, рибу та борошно з неї (при великих дозах), відходи рибної промисловості. При включенні в раціон відгодівельних свиней значної кількості цих кормів одержують свинину дуже низької якості, яка непридатна для консервування та тривалого зберігання.

Якщо корми цієї групи в раціоні становлять не більше 25% (за загальною поживністю) і не менше 50% припадає на корми першої групи, то можна одержувати м’ясо досить доброї якості (для цього за два місяці до забою корми третьої групи з раціону вилучають).

Окремі інгредієнти комбікормів, які добре збалансовані за елементами живлення, на якість свинини негативно не впливають. За кордоном проведена значна робота щодо вивчення впливу окремих кормів на продуктивність свиней та якість продукції.

За даними І. Єсперсена та Я. Клаусена, які вивчали свинарство Данії, ячмінь, пшениця, жито та овес сприятливо впливають на якість свинини. Якщо у концентрованому кормі міститься більше ніж 1/3 кукурудзи, то свинина стає маслянистою. Невелика кількість коренеплодів позитивно впливає на якість свинини; згодовування їх у великих кількостях збільшує період відгодівлі і надає дряблості та м’якості шару шпику в хребетній частині. Варена картопля при годівлі в помірних дозах надає свинині щільності, білого кольору та приємного смаку. При посиленій годівлі буряками дещо сповільнюється процес відгодівлі, а шпик у ділянці хребта стає значно м’якшим, ніж при годівлі зерном та збираним молоком. Використання м’ясо-кісткового борошна при посиленій годівлі буряками також негативно впливає на консистенцію і вигляд свинини. Годівля харчовими відходами також значною мірою негативно впливає на якість одержаної свинини.

Дослідження датських вчених показали, що замінювати збиране молоко багатими на протеїн кормами рослинного походження можна повністю, оскільки вплив цих кормів на смакові якості свинини є в основному нейтральним. При годівлі люпиновим шротом та горохом також одержують якісну свинину. Соєвий шрот надає свинині доброї консистенції і доброї якості, з невеликою кількістю збираного молока чи сироватки він надає свинині відмінної якості.

Значною мірою на смак свинини впливає дрібна риба та відходи рибопереробної промисловості. М’ясо свиней, які одержували до 30…40 кг відходів рибопереробної промисловості, в деяких випадках може мати присмак риби навіть при забої після досягнення живої маси 90 кг. При дослідженні впливу корму та режиму годівлі на якість свинини слід звертати увагу не лише на консистенцію шпику, а й на колір свинини, бо не властивий м’ясу колір часто супроводжується м’якою консистенцією, причому частіше зустрічається у свиней при відгодівлі в холодних приміщеннях.

Одним з поліпшуючих якість свинини кормом є цукор. Годівля цукром завжди підвищує якість свинини. Якщо в останню добу перед забоєм дати свині 1…2 кг цукру чи меляси, то свинина матиме свіжий і приємний смак, а трішки просолена буде мати приємний аромат. На результати відгодівлі значною мірою впливає вітамін B12, який міститься в кормах тваринного походження (в рослинних кормах він звичайно відсутній).

Вміст важких металів в продуктах забою.В останнє 20-річчя у зв’язку з різким погіршенням стану екології у світі і в нашій країні особливе значення надається одержанню екологічно-чистої продукції – сировини для промисловості і, насамперед, високоякісних продуктів харчування, які відповідають сучасним вимогам здоров’я людини і безпеки населення.

В зв’язку із загостренням цієї проблеми, яка на даний час є недостатньо вивченою, присвячені дослідження науковців, які висвітлюють важливі питання щодо її вирішення. А.М. Царенко (1998), вважає, що основним критерієм якості продукції виступає її екологічна безпека не лише на стадії споживання, але й на стадії виробництва.

Органічні і неорганічні поєднання важких металів використовуються в багатьох галузях промисловості, застосовуються в сільському господарстві як гербіциди й інсектициди (гранозан та ін.). Миш’як і деякі важкі метали (мідь, ртуть, вісмут) входять до складу різних лікарських форм; розчини сулеми, оксицианістичної ртуті і діоциду використовуються як антисептики.

В цю групу входить більше 40 елементів із високою атомною вагою і відносною щільністю більше 5,0. До них відносяться: мідь, кадмій, золото, залізо, свинець, миш’як та ін.

Вчені США вивчили фізико-хімічні властивості важких металів, швидкість нагромадження й обміну в живих організмах, стабільність продуктів їхнього перетворення, токсичність у розчинній формі, доступній тваринам у природних умовах і т.д. На підставі цих критеріїв за потенційною небезпекою забруднення метали розподілили на наступні групи:

1. Надзвичайно висока: Ag, An, Cd, Cu, Hg, Pb, Sb, Sn, Fe, Zn.

2. Висока: Ba, Bi, Ca, Fe, Mn, Mo, P, Ti, U.

3. Помірно висока: Al, As, B, Be, Br, Cl, Co, F, K, Zr, V, Na, N, W.

За даними О.А. Коваль (2005), був досліджений вміст у м’ясі піддослідних свиней, забитих при живій масі 100 кг, наступних елементів: мідь (Cu), свинець (Pb), кадмій (Cd), цинк (Zn), що входять до складу першої групи, і миш’як (As) – до третьої групи. Елементи металів визначали за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра ААS-3.

Результати досліджень по вмісту вище означених металів у м’ясі свиней червоної білопоясої породи (які належали СЗАТ «Ольвія» Миколаївської області) у порівнянні з гранично допустимою концентрацією (ГДК) у продуктах забою наведено в таблиці 58.

Аналіз одержаних даних свідчить про те, що вміст у м’язовій тканині міді, свинцю, цинку, кадмію і миш’яку знаходиться у межах допустимих норм, що м’ясо відповідає вимогам якісної, екологічно-чистої продукції.

 

 

Таблиця 58


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 265; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ