Вміст важких металів у м'ясі молодняку свиней, мг/кг



Піддослідна група Cu Pb Zn Cd As
I 1,25…1,40 0…0,13 4,9…6,1 0…0,27 0…0,04
II 1,10…1,40 0…0,43 6,8…8,0 0…0,27 0…0,06
III 1,12…1,30 0…0,18 4,7…5,1 0…0,26 0…0,05
IV 1,21…1,32 0…0,21 6,2…7,0 0…0,25 0…0,05
Гранично допустима концентрація (ГДК) 5,0 0,5 40,0 0,05 0,1

 

Технологічні особливості утримання свиней на відгодівлі. Технологія відгодівлі свиней у спеціалізованих свинарських підприємствах значно відрізняється від технології на невеликих фермах.

Для успішної відгодівлі свиней важливе значення мають розміри станків, фронт годівлі, спосіб обгородження станків тощо.

Розміри станків повинні відповідати величині групи тварин та оптимальній щільності їх розміщення. Так, для одержання високих приростів і зменшення витрат кормів оптимальною є група з 10…15 голів. З практики передових свинарських господарств відомо, що кращі результати одержують при гніздовому утриманні молодняку на відгодівлі. При формуванні груп поросят з кількох гнізд можна рекомендувати з’єднувати три гнізда у дві групи, що відповідно становитиме 12…15 голів у станку.

Для одержання високих приростів кращим фронтом годівлі вважається такий, при якому на кожну тварину є окреме місце біля годівниці. Якщо виходити з нормативних вимог, згідно з якими для свиней на відгодівлі площа для відпочинку повинна бути 0,5…0,7 м2, а глибина станка – до 3,5 м, то для кожної тварини необхідно мати 0,3 м годівниці. Також використовують самогодівниці і застосовують годівлю у вволю. Встановлено, що тварини при регламентованої годівлі (дворазова – ранком і ввечері) витрачають кормів більше, а оплачують корми продукцією гірше, ніж при використанні автоматичних годівниць і годівлі вволю.   

Свиней відгодовують від 30…35 кг до 120…125 кг протягом 160…175 днів. При формуванні групи на відгодівлю різниця в живій масі не повинна перевищувати 2…4 кг. У процесі відгодівлі переформування груп не рекомендується.

На не великих фермах важливе значення має вибір матеріалу для виготовлення годівниць. Дерев’яні годівниці швидко спрацьовуються і з цієї причини їх рідко виготовляють з деревини. Годівниці із заліза довговічніші, але коштують дорого. Залізобетонні, незважаючи на порівняно високу міцність, досить швидко руйнуються під дією лугів. Використовують годівниці з азбестоцементних труб, які розпилюють уздовж на дві частини. Вони мають гладеньку поверхню, гігієнічні, стійкі проти дії кислот і лугів, міцні та довговічні. На промислових комплексах використовують годівниці промислового виробництва (рис. 74).

  

Рис. 74. Самогодівниці для свиней різних технологічних груп

 

Інколи станки роблять комбінованими як за виготовленням, так і за використанням матеріалів. Ґратчасті огородження сприяють кращому обміну повітря в станках, забезпечують нагляд за тваринами, більш економні за витратами будівельних матеріалів. Але в станках із ґратчастими перегородками тварини ведуть себе неспокійно, роблять спроби встановити контакт з особинами, які знаходяться в сусідньому станку.

У станках із суцільними перегородками свині ведуть себе спокійно, а для випорожнення вибирають окрему частину площі станка. У результаті цього в таких станках значно чистіше, а гігієнічні умови утримання кращі.

Міжстанкові перегородки краще робити з двох частин – суцільної та ґратчастої. Суцільну перегородку монтують з таким розрахунком, щоб відокремити станки у тій їх частині, де тварин відгодовують, а ґратчасту – над гнойовим каналом.

Огорожу в передній частині станка роблять з кутового заліза, труб або стального прута. Вона може бути нерухомою або рухатися в нижній частині з таким розрахунком, щоб можна було позбавити тварин можливості діставати до годівниці під час роздавання кормів або її прибирання чи миття.

Огорожі подібного типу добре зарекомендували себе в багатьох великих свинарських підприємствах країни.

Жива маса свиней, яких знімають з відгодівлі.В умовах промислового виробництва свинини одним з актуальних питань є доцільність підвищення живої маси тварин у кінці відгодівлі.

В останніх рекомендаціях жива маса свиней у кінці відгодівлі повинна становити близько 100 кг. До важчих кондицій свиней відгодовувати не рекомендується, оскільки після досягнення зазначеної маси свині в основному приростають за рахунок жирової частини туші. При цьому витрати кормів значно зростають.

Протягом останніх років як у нас, так і за кордоном значно підвищилася м’ясність свиней, що дає можливість одержувати м’ясні туші при більшій передзабійній масі. На промислових комплексах проектом передбачається зняття свиней з відгодівлі живою масою 112…118 кг.

У більшості країн з розвинутим свинарством жива маса свиней в кінці відгодівлі підвищилася (Угорщина – 117 кг, Польща – 115 кг). В Англії 30% свинини одержують від свиней, яких забивають при живій масі 260 англійських фунтів, або 118,5 кг.

Слід зазначити, що дійсно з підвищенням маси тварин витрати кормів на виробництво одиниці приросту дещо збільшуються. Але показник витрат кормів на одиницю приросту не відбиває повних витрат кормів на виробництво свинини, оскільки не охоплює витрат кормів до постановки на відгодівлю, а також на годівлю маточного поголів’я. Необхідно враховувати не тільки корми за період відгодівлі, а й всі корми на виробництво свинини.

Збільшення живої маси свиней при забої до 120 кг вигідніше при одночасному підвищенні інтенсивності відгодівлі. Відомо, що процес інтенсивного жироутворення починається з 6…7-місячного віку і старше.

За результатами досліджень А.В. Черненко (2008), встановлено, що молодняк свиней внутрішньопорідного типу породи дюрок української селекції «Степовий», порід ландрас і велика біла зарубіжної селекції при чистопородному розведенні та схрещуванні, при відгодівлі до живої маси 120…140 кг, характеризувався високим виходом пісного м’яса з туші на рівні 60,80…57,53% відповідно. Гістологічний аналіз м’язової тканини та економічна ефективність проведених досліджень, дає можливість стверджувати, що ці генотипи доцільно відгодовувати до більших вагових кондицій.  

Тому для одержання м’ясних туш необхідно, щоб свині досягали живої маси 120 кг у 7…8-місячному віці.

Щоб забезпечити виробництво високоякісної м’ясної свинини при живій масі 120 кг у кінці відгодівлі, необхідно:

· вести селекцію на високу м’ясність в усіх породах та створювати спеціалізовані батьківські й материнські форми для схрещування в системах гібридизації;

· більш широке використання гібридизації в товарних свинарських господарствах;

· розробити оптимальну технологію відгодівлі па повноцінних раціонах, що забезпечить підвищення інтенсивності відгодівлі.

 

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 753; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!