Використання в селекції коефіцієнтів спадковості
Показники продуктивності тварин відносяться до кількісних ознак, оскільки мають відповідні числові вирази (багатоплідність, наприклад, характеризується кількістю поросят у гнізді; швидкість росту – кількістю грамів середньодобових приростів і днів, необхідних для досягнення молодняком товарної живої маси та ін.). Як уже було сказано вище, кількісні ознаки залежать не від одного, а від багатьох генів, що є в різних хромосомах або їх ділянках (локусах), які мають найрізноманітніші комбінації і рекомбінації в процесі статевого розмноження тварин. Тому передбачати з великою точністю міру передачі їх від батьків потомству, посилаючись на закони Менделя, майже неможливо. Цю проблему можна частково вирішувати, використовуючи показники успадкування і мінливості кількісних ознак.
Мінливістю ознаки називається ступінь варіабельності її у тварин. Так, багатоплідність у свиней коливається в межах від 4-х до 34-х поросят, середньодобовий приріст на відгодівлі від 300 до 1500 г, товщина шпику за живої маси 100 кг – від 9 до 45 мм. Безумовно, що в кожному окремо взятому стаді, лінії або спорідненій групі свиней варіації різних ознак будуть не однаковими і вони перебувають у прямій залежності від генетичних (спадкових) і паратипових факторів. Частка мінливості, зумовлена генетичними факторами, називається успадкованістю і позначається як h2. Коефіцієнти h2вираховуються з використанням коефіцієнтів кореляції ознак у батьків і потомків, а також у тварин, які перебувають в інших споріднених зв’язках (у братів і сестер, напівбратів і напівсестер і т.д.), або методом дисперсійного аналізу мінливості й можуть варіювати в межах від 0 до 1 або від 1 до 100%. Чим вищий коефіцієнт успадкування, тим більша вірогідність передачі ознаки від батьків потомству. Коефіцієнти успадкування основних селекціонованих ознак свиней наведено в таблиці 14.
|
|
Таблиця 14
Коефіцієнти успадкування основних
Господарсько-корисних ознак свиней
Ознаки | Середнє значення | Ліміти |
1 | 2 | 3 |
Продуктивність свиноматок | ||
Багатоплідність | 0,16 | 0,05…0,36 |
Тривалість поросності | 0,15 | 0,05…0,35 |
Великоплідність | 0,15 | 0,00…0,28 |
Кількість поросят: за народження в місячному віці за відлучення | 0,20 0,08 0,16 | 0,10…0,40 0,08…0,09 0,03...0,45 |
Молочність | 0,20 | 0,09...0,39 |
Маса приплоду при народженні | 0,30 | 0,20...0,35 |
Маса 1 голови за відлучення | 0,20 | 0,08...0,39 |
Маса гнізда за відлучення | 0,30 | 0,19...0,62 |
Кількість сосків | 0,30 | 0,10...0,61 |
Продовження таблиці 14
1 | 2 | 3 | |||
Ознаки розвитку молодняку | |||||
Жива маса | 0,53 | 0,30...0,90 | |||
Довжина тулуба | 0,53 | 0,41...0,60 | |||
Обхват грудей | 0,46
| 0,40...0,53 | |||
Відгодівельні якості | |||||
Середньодобовий приріст живої маси на відгодівлі |
0,40 | 0,10...0,70 | |||
Вік досягнення маси 100 кг | 0,40 | 0,30...0,86 | |||
Витрати корму на 1 кг приросту | 0,30 | 0,10...0,70 | |||
Забійні та м’ясні якості | |||||
Забійний вихід | 0,47 | 0,40...0,55 | |||
Довжина туші | 0,52 | 0,43...0,61 | |||
Вихід сала | 0,58 | 0,40...0,69 | |||
Вихід м’яса | 0,50 | 0,31...0,69 | |||
Товщина шпику | 0,46 | 0,09...0,84 | |||
Співвідношення м’ясо : жир | 0,60 | 0,15...0,79 | |||
Площа «м’язового вічка» | 0,48 | 0,10...0,79 | |||
Частка туші: окосту передньої третини (лопатки) | 0,59 0,47 | 0,57...0,63 0,38...0,56 | |||
Величина і форма окосту | 0,54 | 0,40...0,61 | |||
Маса поперекової частини | 0,54 | 0,29...0,82 | |||
Товщина черевної стінки | 0,45 | 0,38...0,52 | |||
Товщина сала на череві | 0,39 | 0,38...0,40 | |||
Показники якості м’яса і сала | |||||
Колір м’яса | 0,36 | 0,15...0,65 | |||
Соковитість та смак м’яса | 0,40 | 0,30...0,60 | |||
Вміст у найдовшому м’язі спини: жиру вологи | 0,71 0,85 | 0,50...0,99 0,70...0,99 | |||
Щільність шпику | 0,30 | 0,20...0,40 | |||
У цілому величини успадкування різних показників продуктивності можна поділити на 3 рівні: низький, середній і високий.
Узагальнення даних зарубіжних і вітчизняних літературних джерел щодо коефіцієнтів успадкування свідчить, що цей показник має велику амплітуду коливання. Причиною цього є не лише різноманітність генетичної ситуації в різних стадах, а й методи визначення h2та величина вибірок. Тому, за даними В.П. Коваленка (1994), якщо немає можливості правильно оцінити коефіцієнти успадкування (обмеженість вибірки, відсутність комп’ютерної техніки і програм до неї), то фахівцям, які розробляють програму селекції, доцільно використовувати середні параметри (табл. 15).
|
|
Таблиця 15
Ступінь успадкування різних видів продуктивності свиней
Показники якості та розвитку | Ступінь успадкування (h2) |
Відтворювальними якості | низький h2 = 0,1…0,2 |
Відгодівельні якості | середній h2 = 0,3…0,4 |
Показники розвитку молодняку | середній h2 = 0,4…0,5 |
Забійні та м’ясо-сальні якості | високий h2 = 0,5…0,6 |
Якість м’яса і сала | високий h2 = 0,6…0,7 |
Табличні дані щодо величини h2свідчать про те, що найбільші можливості генетичного поліпшення селекційними методами мають показники м’ясної продуктивності (h2 = 0,6 – 0,9). На відгодівельні якості суттєво впливають умови годівлі й утримання тварин. Особливо обмежені можливості селекційних методів спостерігаються за відтворювальними якостями свиноматок (h2 = 0,1 – 0,2).
|
|
У селекційних програмах, особливо за виведення спеціалізованих типів і ліній, велике значення має облік генетичних кореляцій між основними селекціонованими ознаками.
Вітчизняний і зарубіжний досвід показує, що селекція тварин за великою кількістю ознак, в результаті генетичних взаємозв’язків між ознаками, як правило, малоефективна. За сучасними критеріями генетики фенотипові кореляції є результатом взаємодії між генетичними кореляціями та умовами середовища. Генетичні кореляції є результатом плейотропної дії генів, тобто одні й ті ж гени зумовлюють розвиток декількох ознак одночасно або зчепленням генів. У свинарстві, як і в інших видів тварин, всі господарсько-корисні ознаки мають взаємний позитивний або негативний зв’язок.
Кореляції бувають позитивними (збільшення або зменшення однієї ознаки супроводжується такими ж змінами іншої) і негативними (збільшення однієї зменшує іншу і навпаки). Коефіцієнти кореляції до 0,5 вважаються низькими, від 0,5 до 0,7 – середніми і понад 0,7 – високими.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 968; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!