Використання в селекції коефіцієнтів спадковості
Показники продуктивності тварин відносяться до кількісних ознак, оскільки мають відповідні числові вирази (багатоплідність, наприклад, характеризується кількістю поросят у гнізді; швидкість росту – кількістю грамів середньодобових приростів і днів, необхідних для досягнення молодняком товарної живої маси та ін.). Як уже було сказано вище, кількісні ознаки залежать не від одного, а від багатьох генів, що є в різних хромосомах або їх ділянках (локусах), які мають найрізноманітніші комбінації і рекомбінації в процесі статевого розмноження тварин. Тому передбачати з великою точністю міру передачі їх від батьків потомству, посилаючись на закони Менделя, майже неможливо. Цю проблему можна частково вирішувати, використовуючи показники успадкування і мінливості кількісних ознак.
Мінливістю ознаки називається ступінь варіабельності її у тварин. Так, багатоплідність у свиней коливається в межах від 4-х до 34-х поросят, середньодобовий приріст на відгодівлі від 300 до 1500 г, товщина шпику за живої маси 100 кг – від 9 до 45 мм. Безумовно, що в кожному окремо взятому стаді, лінії або спорідненій групі свиней варіації різних ознак будуть не однаковими і вони перебувають у прямій залежності від генетичних (спадкових) і паратипових факторів. Частка мінливості, зумовлена генетичними факторами, називається успадкованістю і позначається як h2. Коефіцієнти h2вираховуються з використанням коефіцієнтів кореляції ознак у батьків і потомків, а також у тварин, які перебувають в інших споріднених зв’язках (у братів і сестер, напівбратів і напівсестер і т.д.), або методом дисперсійного аналізу мінливості й можуть варіювати в межах від 0 до 1 або від 1 до 100%. Чим вищий коефіцієнт успадкування, тим більша вірогідність передачі ознаки від батьків потомству. Коефіцієнти успадкування основних селекціонованих ознак свиней наведено в таблиці 14.
Таблиця 14
Коефіцієнти успадкування основних
Господарсько-корисних ознак свиней
| Ознаки | Середнє значення | Ліміти |
| 1 | 2 | 3 |
| Продуктивність свиноматок | ||
| Багатоплідність | 0,16 | 0,05…0,36 |
| Тривалість поросності | 0,15 | 0,05…0,35 |
| Великоплідність | 0,15 | 0,00…0,28 |
| Кількість поросят: за народження в місячному віці за відлучення | 0,20 0,08 0,16 | 0,10…0,40 0,08…0,09 0,03...0,45 |
| Молочність | 0,20 | 0,09...0,39 |
| Маса приплоду при народженні | 0,30 | 0,20...0,35 |
| Маса 1 голови за відлучення | 0,20 | 0,08...0,39 |
| Маса гнізда за відлучення | 0,30 | 0,19...0,62 |
| Кількість сосків | 0,30 | 0,10...0,61 |
Продовження таблиці 14
| 1 | 2 | 3 | |
| Ознаки розвитку молодняку | |||
| Жива маса | 0,53 | 0,30...0,90 | |
| Довжина тулуба | 0,53 | 0,41...0,60 | |
| Обхват грудей | 0,46 | 0,40...0,53 | |
| Відгодівельні якості | |||
| Середньодобовий приріст живої маси на відгодівлі |
0,40 | 0,10...0,70 | |
| Вік досягнення маси 100 кг | 0,40 | 0,30...0,86 | |
| Витрати корму на 1 кг приросту | 0,30 | 0,10...0,70 | |
| Забійні та м’ясні якості | |||
| Забійний вихід | 0,47 | 0,40...0,55 | |
| Довжина туші | 0,52 | 0,43...0,61 | |
| Вихід сала | 0,58 | 0,40...0,69 | |
| Вихід м’яса | 0,50 | 0,31...0,69 | |
| Товщина шпику | 0,46 | 0,09...0,84 | |
| Співвідношення м’ясо : жир | 0,60 | 0,15...0,79 | |
| Площа «м’язового вічка» | 0,48 | 0,10...0,79 | |
| Частка туші: окосту передньої третини (лопатки) | 0,59 0,47 | 0,57...0,63 0,38...0,56 | |
| Величина і форма окосту | 0,54 | 0,40...0,61 | |
| Маса поперекової частини | 0,54 | 0,29...0,82 | |
| Товщина черевної стінки | 0,45 | 0,38...0,52 | |
| Товщина сала на череві | 0,39 | 0,38...0,40 | |
| Показники якості м’яса і сала | |||
| Колір м’яса | 0,36 | 0,15...0,65 | |
| Соковитість та смак м’яса | 0,40 | 0,30...0,60 | |
| Вміст у найдовшому м’язі спини: жиру вологи | 0,71 0,85 | 0,50...0,99 0,70...0,99 | |
| Щільність шпику | 0,30 | 0,20...0,40 | |
У цілому величини успадкування різних показників продуктивності можна поділити на 3 рівні: низький, середній і високий.
Узагальнення даних зарубіжних і вітчизняних літературних джерел щодо коефіцієнтів успадкування свідчить, що цей показник має велику амплітуду коливання. Причиною цього є не лише різноманітність генетичної ситуації в різних стадах, а й методи визначення h2та величина вибірок. Тому, за даними В.П. Коваленка (1994), якщо немає можливості правильно оцінити коефіцієнти успадкування (обмеженість вибірки, відсутність комп’ютерної техніки і програм до неї), то фахівцям, які розробляють програму селекції, доцільно використовувати середні параметри (табл. 15).
Таблиця 15
Ступінь успадкування різних видів продуктивності свиней
| Показники якості та розвитку | Ступінь успадкування (h2) |
| Відтворювальними якості | низький h2 = 0,1…0,2 |
| Відгодівельні якості | середній h2 = 0,3…0,4 |
| Показники розвитку молодняку | середній h2 = 0,4…0,5 |
| Забійні та м’ясо-сальні якості | високий h2 = 0,5…0,6 |
| Якість м’яса і сала | високий h2 = 0,6…0,7 |
Табличні дані щодо величини h2свідчать про те, що найбільші можливості генетичного поліпшення селекційними методами мають показники м’ясної продуктивності (h2 = 0,6 – 0,9). На відгодівельні якості суттєво впливають умови годівлі й утримання тварин. Особливо обмежені можливості селекційних методів спостерігаються за відтворювальними якостями свиноматок (h2 = 0,1 – 0,2).
У селекційних програмах, особливо за виведення спеціалізованих типів і ліній, велике значення має облік генетичних кореляцій між основними селекціонованими ознаками.
Вітчизняний і зарубіжний досвід показує, що селекція тварин за великою кількістю ознак, в результаті генетичних взаємозв’язків між ознаками, як правило, малоефективна. За сучасними критеріями генетики фенотипові кореляції є результатом взаємодії між генетичними кореляціями та умовами середовища. Генетичні кореляції є результатом плейотропної дії генів, тобто одні й ті ж гени зумовлюють розвиток декількох ознак одночасно або зчепленням генів. У свинарстві, як і в інших видів тварин, всі господарсько-корисні ознаки мають взаємний позитивний або негативний зв’язок.
Кореляції бувають позитивними (збільшення або зменшення однієї ознаки супроводжується такими ж змінами іншої) і негативними (збільшення однієї зменшує іншу і навпаки). Коефіцієнти кореляції до 0,5 вважаються низькими, від 0,5 до 0,7 – середніми і понад 0,7 – високими.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 986; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!