Розділ 8. «Закон один для всіх»
Пам’ятка учня:пам’ятай, «Закон захищає і оберігає пе-редусім тебе, твою сім’ю, твоє щастя, майбутнє твоїх дітей».
(В. Сухомлинський).
«Наша повага до загальних правил моральності і є власне по-чуття обов’язку». (А. Сміт).
«Порушувати закон — все одно, що рубати сук, на якому ми сидимо». (В. Сухомлинський).
502
Класний керівник:повинен ознайомити учнів з Конвен-цією про права дитини, виховувати в них повагу до основних обов’язків людини і громадянина; поглибити та зміцнити правові знання школярів; розширити правознавчий світогляд; вихову-вати інтерес до правових знань; популяризувати правові закони; формувати правову культуру школярів, моральні почуття, які б регулювали їхню поведінку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, справедливості, від-повідальності тощо. Виробити у дітей навички і звички високо-моральної поведінки. Формувати активну позицію в соціальній сфері, тобто негативне і нетерпиме ставлення до проявів девіант-ної поведінки іншими та аморальних вчинків.
Програмні тези:правопорушення і злочин. Правопорушення
і юридична відповідальність. Причини злочинності в нашому суспільстві. Робота державних органів і громадськості спрямо-вана на попередження правопорушень і злочинності. Особливості кримінальної відповідальності стосовно неповнолітніх. Злочин
і покарання. Права дітей у Конституції України, Конвенції про права дитини, інших документах. Поговоримо про Закон. Для чого потрібні закони? Права і обов’язки громадян України.
|
|
|
Види діяльності:
Класи
• години спілкування «Поговоримо про Закон», «Закон один для всіх»;
• конкурс «Права дитини в малюнках»;
• година права «Знаємо свої права, виконуємо свої обов’язки»;
• зустріч з працівниками органів внутрішніх справ.
Класи
• година спілкування «Знаємо свої права, виконуємо свої обов’язки» (до річниці прийняття Генеральною Асамблеєю ООН «Конвенції про права дитини»);
• гра «Чарівна регата» на тему: «Діти та їх права»;
• диспути: «Зобов’язаний бути громадянином», «Дорожи друж-бою», «Кого можна назвати культурною людиною?»;
• тематичний вечір «Ти громадянин вільної України»;
• зустрічі з працівниками правоохоронних органів;
• тренінги;
• інформаційне повідомлення: «Конвенція ООН про права ди-тини» — головний міжнародний документ щодо захисту ді-тей»;
• вправа «Права дитини у малюнках».
Класи
• юридичні аукціони;
503
• брейн-ринги правознавців;
• години спілкування: «Закон і право», «Знай свої права», «Конвенція ООН про права дитини»;
|
|
|
• ігри: «Правовий ринг», «Чарівна регата», «Що? Де? Коли?»;
• диспути: «У чому сенс і щастя життя?», «У чому краса люди-ни?»;
• тематичні вечори: «Злочин і покарання»,«Поговоримо про Закон»;
• зустрічі з працівниками правоохоронних органів;
• тренінги.
Навчання підлітків-лідерів та їх правопросвітницька робота серед однолітків (напрям — права дитини та захист її здоров’я):
• Державні установи, громадські організації, що забезпечують твій соціальний захист. Законодавство України про соціаль-ний захист дітей та молоді.
• Коли у тебе виникла потреба у захисті? Як потрібно діяти? До кого звернутися?
• Твої права. Як ними користуватися?
Конституція України — основний Закон держави, за яким ти
повинен жити.
Друкується за виданням: Гринчук Л. Є., Дєм’янюк Т. Д., Мель-ничук В. Ф. Цільова творча програма превентивного виховання школярів. — Вісник Науково-дослідної лабораторії інноваційних виховних технологій. Випуск 8. Рівне, 2001. — 26 с.
«Доцільно, щоб учитель у відкритій бесіді та в доступній для дитини формі розкривав важливі риси своєї особистості, роз-повідав про шляхи свого духовного вдосконалення. Виховний потенціал таких дій зростатиме, якщо вихователь прямо заяв-ляє, що такий-то вихованець схожий у таких-то діях на нього».
|
|
|
І. Д. Бех. Дитина у виховному процесі міжособистісних взає-мин. — У кн.: Виховання особистості. — К.: Либідь, 2003. — т. 2. — с. 239.
504
Ч а с т и н а V
НА ДОПОМОГУ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКОВІ: ПЛАНУВАННЯ, ЦІЛЬОВІ ПРОГРАМИ ВИХОВАННЯ І ДЕРЖАВНІ ДОКУМЕНТИ
ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА
Методичні поради
Завдання сучасної школи щодо формування творчої, соціаль-но активної, всебічно розвиненої особистості вимагають від педа-гогів нових підходів до організації виховної роботи в загальноос-вітньому навчальному закладі.
Зрозуміло, що успіх виховного процесу залежить, в першу чергу, від вихователя, його високої культури, професійної ком-петентності. Але однією з важливих умов здійснення комплек-сного підходу до організації виховного процесу в загальноосвіт-ніх навчальних закладах є планування. Зараз важко уявити життєдіяльність навчального закладу без його перспективного і календарного плану роботи, плану підготовки і проведення за-гальношкільного заходу, робочого плану керівника закладу, його заступників, плану роботи з батьками та учнівським самовряду-ванням, плану виховної роботи у класі тощо.
|
|
|
Планування виховної роботи у класідозволяє значно змен-шити частину непередбаченості у розвитку педагогічної ситуації, забезпечити наступність сьогоднішніх і завтрашніх дій, впоряд-кованість та ефективність виховної роботи.
Планування— це спільна діяльність класного керівника,учнів і дорослих з визначення цілей, змісту та способів органі-зації виховного процесу і життєдіяльності класного колективу, організаторів і учасників намічених справ, термінів їх прове-дення.
Щоб діяльність класного керівника та інших учасників пла-нування була цілеспрямованою, упорядкованою та ефективною,
505
необхідно спланувати спільну діяльність з розробки перспектив-ного плану виховної роботи. Для цього вчитель повинен володіти інформацією про те, як буде проходити загальношкільне плану-вання виховної роботи.
Основою для планування може і повинен стати аналіз виховної роботи за минулий навчальний рік. Підхід до проведення такого аналізу може бути описовий, полярно-оцінювальний, системний, проблемний і особистісно зорієнтований.
При описовому підході описуються, аналізуються події та явища, які відбуваються у життєдіяльності класу.
При полярно-оцінювальному — перш за все виділяються, аналізуються позитивні та негативні моменти у життєдіяльності класу, результати навчально-виховного процесу, з’ясовуються принципи.
Системний підхідпередбачає цілісний аналіз педагогічногопроцесу у сукупній єдності та взаємодії усіх його компонентів: суб’єктів, цілей, змісту, засобів (форм, методів, прийомів), ре-зультатів діяльності. При цьому робиться акцент на ключових моментах педагогічного процесу, які вважаються пріоритетними в період життєдіяльності класу, що аналізується.
При проблемному підході відбувається виокремлення, аналіз та структурування проблем і протиріч педагогічного процесу.
При особистісно орієнтованому підході акцент в аналітичній діяльності робиться на розвитку особистості дитини; становлен-ні та проявах індивідуальних особливостей учнів; особистісних досягненнях учнів; формуванні у класі та навчальному закладі сприятливого оточення для розвитку учнів; функціонуванні сис-теми медико-психологічного та соціально-педагогічного забезпе-чення процесу розвитку учнів.
Залежно від організаторської культури школи, традицій ви-ховної діяльності, особистісних якостей вчителя та принципів педагогічного аналізу доцільно застосовувати такі види аналізу навчально-виховного процесу у класі:
1. Аналіз реалізації цілей та розв’язування завдань, де клас-ний керівник оцінює ступінь досягнення цільових установок, визначених у плані виховної роботи за минулий період.
2. Аналіз основних подій та педагогічних ситуацій (аналіз, оцінка, облік результатів). При цьому необхідно врахувати:
• позитивні аспекти проведеної діяльності: що особливо вдало-ся у визначенні змісту, форм та способів організації спільної діяльності, як проведений захід сприяв розвитку особистості учня, у вирішенні яких проблем удалося досягти резуль-татів;
506
• негативні аспекти здійснюваної діяльності: що не вдалося, хто не зміг справитися зі своїм дорученням, які педагогічні та організаційні завдання не вдалося вирішити до кінця;
• що нового вдалося отримати у результаті підготовки, проведення та підведення підсумків спільної справи; які педагогічні наслідки можливі після проведеного заходу, які проблеми можуть заго-стритись у найближчий час, проявитися у перспективі;
• як участь та позиція вчителів вплинули на результативність справи;
• висновки та пропозиції про перспективи та шляхи вдоскона-лення спільної діяльності.
Успішному проведенню такого аналізу сприяють колектив-
ний аналіз життєдіяльності, який передбачає активну участь в аналітичній роботі усіх суб’єктів виховного процесу: педагогів, учнів, батьків, друзів класу.
Серед форм колективного аналізу можна виділити усне опи-тування, анкетування, заповнення відкритої сторінки думок, ви-пуск різноманітних інформаційних листів, радіо- та фотогазет, стіннівок, виготовлення мальованого фільму «Справи минулого року», різноманітні форми колективного творчого аналізу (усний журнал, «жива газета», «телепрограма» тощо), огляд досягнень, самоатестація колективу, класні збори, присвячені підведенню підсумків року.
3. Критеріально-орієнтований аналіз, який спрямований на виявлення змін показників результативності навчально-виховної роботи у відповідності з розробленими критеріями ефективності виховної діяльності.
Серед критеріїв можуть бути вибрані такі:
• гуманність виховних відносин;
• залучення учнів до життєдіяльності класного колективу;
• сформованість ділових та міжособистісних взаємовідносин;
• розвиток самоврядування у класі;
• наявність соціальних зв’язків класної спільноти;
• ефективність психолого-педагогічного та медико-соціального супроводу процесу розвитку учнів.
Таким чином, в аналітичній діяльності класного керівника
Можна виділити три періоди.
У перший період (підготовчий) відбувається підготовка само-го вчителя до здійснення аналітичної діяльності. Класний керів-ник визначає предмет та мету педагогічного аналізу, розробляє програму та інструментарій (критерії, форми, методи і прийоми аналізу) аналітичної діяльності, передбачає участь у цій роботі усіх суб’єктів виховного процесу.
507
У другий період (основний) вчитель направляє свої зусилля на збір та систематизацію інформації про виховний процес, аналіз
і оцінку результатів педагогічної діяльності, виявлення позитив-них та негативних моментів у життєдіяльності класу і вихованос-ті учнів, визначення проблем та протиріч у виховному процесі, складання прогнозу розвитку виховної системи класу, формулю-вання висновків і пропозицій щодо удосконалення та оновлення навчально-виховного процесу у класному колективі.
У третій період (рефлексивний) педагог оцінює проведену аналітичну діяльність, усуває фактичні і стилістичні неточності в інформаційно-аналітичних матеріалах, вносить необхідні ко-рективи.
Досвід роботи кращих класних керівників свідчить, що фор-ми фіксування отриманих результатів можуть бути довільними (у вигляді щоденника класного керівника, тексту, аналізу анкету-вання або усної інформації, що оголошується на засіданнях мето-дичної ради, батьківських комітетів, зборах учнівського активу).
З метою визначення подальшої перспективи розвитку клас-ного колективу на певний проміжок часу формулюється модель його життєдіяльності, побудова у ньому діяльності, спілкуван-ня і відносин; уявлення про зовнішні зв’язки та відносини класу, його місце і роль у шкільному колективі.
Правильно визначити цілі та завдання виховної роботи педаго-гу допоможуть уявлення про найбільш важливі якості, які пови-нен виховати у себе кожен член класного колективу, щоб успішно справлятися з покладеними на нього соціальними функціями громадянина, сина або дочки, брата або сестри, учня або учениці, члена громадського об’єднання тощо, щоб впевнено почувати себе у класному та шкільному колективах, соціумі, щоб реалізувати свої сили і здібності, стати дійсно щасливою людиною.
Класному керівнику необхідно визначити пріоритетний вид чи напрям спільної діяльності, шляхи, форми і способи вдоско-налення спілкування членів класного колективу. Підвищен-ню ефективності та збагаченню виховного процесу сприяють тренінги спілкування, комунікативні ігри, години спілкування
і розвитку, гуртки та клуби комунікативної культури, де приді-ляється увага діловому та неформальному спілкуванню учнів, розвитку їх комунікативної культури.
Вчителю важливо чітко уявити реальний стан міжособистіс-них і ділових відносин у класі, можливості та способи їх по-кращення. У полі зору педагога повинні знаходитись усі члени класної спільноти, а особливо ті учні, які мають неблагополуч-не положення у дитячому колективі. Бажано, щоб вчитель зміг
508
знайти шляхи та способи створення більш комфортного та захи-щеного положення для кожного свого вихованця.
Педагог повинен пам’ятати, що не можна обмежувати вихов-ний вплив на розвиток особистості учня рамками класного ко-лективу, необхідно спрямувати свої зусилля на побудову макси-мально відкритої виховної системи. Потрібно передбачити участь вихованців у загальношкільних заходах, у спільних справах із однолітками з класів одної паралелі, у роботі з молодшими та старшими учнями.
Збагатити виховний потенціал допоможе зв’язок з друзями класу із найближчого соціального середовища. Це можуть бути батьки, бабусі та дідусі, керівники гуртків, клубів, секцій, на-родні умільці, ветерани війни та праці. Гарними друзями клас-них колективів бувають різні люди, які відрізняються за віком, характером, професією, політичним світоглядом і цікаві учням своїми захопленнями, життєвим досвідом, талантом. Часто така позиція дорослих викликає адекватну реакцію в учнів, які та-кож намагаються стати потрібними для оточуючих, і прагнення охопити своєю турботою тих, хто її потребує.
Щоб досягти бажаних результатів у колективному плануванні та оформленні плану виховної роботи варто використовувати спеціальну технологію залучення учнів, батьків та інших представників класного колективу до спільної діяльності щодо складання плану.
Колективне планування — це творча та організаторська спра-ва, коли кожний член колективу бере участь у розкритті перс-пектив, у пошуку та виборі загальних справ на новий період, розробці конкретного плану таких справ. Воно включає в себе: загальний збір-старт; конкурс на кращу пропозицію до плану, на кращий проект справи; анкети пропозицій; розвідку справ; виготовлення газет-«блискавок» з пропозиціями до плану (для обговорення); аукціон ідей; скарбничку (фонд, «банк», «поштову скриньку») ідей та пропозицій; журнал-естафету; дискусію, за-хист проектів плану тощо.
На даному етапі планування виховної роботи у класі можуть бути здійснені такі дії:
1. Попереднє плануванняжиттєдіяльності класного колек-тиву на новий період з учнівським та батьківським активом, під час якого важливо розширити коло розробників плану, захопити активістів із числа учнів та батьків перспективами справ, що від-будуться у новому році, і заручитися їхньою підтримкою.
2. Організація педагогічного супроводу колективного плану-вання, яка створює умови для його успішного здійснення. Дляцього необхідно:
509
а) попередньо домовитися з консультантами класу про час, місце та зміст консультації;
б) організувати своєчасне інформування і взаємодію організа-торів та учасників планування;
в) допомогти ведучим у підготовці до збору-старту і проведен-ню захисту ідей та пропозицій у план роботи;
г) провести інструктаж керівників мікрогруп про хід, терміни та передбачені результати колективного планування, прийоми і засоби організації роботи мікрогруп (як діяти, щоб досягти най-кращого результату);
д) надати допомогу відповідальним за окремі напрями у роботі
з планування.
3. Здійснення класним колективом перспективного плануван-ня життєдіяльності у класі, яке доцільно розділити на кілька пе-ріодів:
І період — збір-старт колективного планування;
ІІ період — консультації зі знавцями;
ІІІ період — розвідка справ;
ІV період — захист ідей та пропозицій у річний план; V період — складання плану життєдіяльності класу;
VІ період — обговорення підсумків колективного планування. 4. Проектування спільно з батьками та друзями класу дій щодо педагогічного забезпечення реалізації плану життєдіяль-
ності класу, що передбачає:
а) визначення у дорослому активі класу кураторів, основних напрямів спільної діяльності;
б) призначення з числа дорослих відповідальних за надання допо-моги учням у підготовці та проведенні окремих справ і заходів;
в) моделювання інформаційно-методичної підтримки органі-зації виховного процесу та життєдіяльності у класі;
г) планування фінансового і матеріально-технічного забезпе-чення діяльності класної громади;
д) проектування дій з надання допомоги учнівському колек-тиву у розширенні та укріпленні внутрішніх і зовнішніх соціаль-них зв’язків і відносин.
Класному керівникові після використання прийомів і методів колективного планування необхідно уточнити та відкоректувати свій первісний задум про побудову у новому навчальному році життєдіяльності та виховного процесу у класному колективі, максимально враховуючи пропозиції учнів і батьків. На основі цих пропозицій сформувати більш конкретні уявлення про ці-льовий, змістовний, організаційний та оцінювально-діагностич-ний компоненти майбутньої виховної діяльності.
510
Для оформлення плану виховної роботи вчителю необхідно вибрати найбільш раціональний варіант форми і структури пла-ну, а також дотримуватись при його складанні вимог, що став-ляться до документів педагогічного планування:
• цілеспрямованість і конкретність освітніх завдань;
• компактність плану;
• різноманітність змісту, форм і методів, оптимальне поєднан-ня просвіти та організації діяльності дітей;
• наступність, систематичність та послідовність;
• поєднання перспективності та актуальності намічених видів роботи;
• єдність педагогічного керівництва та активності вихованців;
• реальність, врахування вікових та індивідуальних особливос-тей учнів, рівня їх підготовленості, умов життя;
• зв’язок позакласної роботи з позашкільною;
• узгодженість плану виховної роботи з планом роботи навчаль-ного закладу та діяльністю дитячих громадських організацій;
• врахування традицій класу, школи, району, міста (села), культури і звичаїв місцевого населення;
• передбачення знаменних дат і подій, державних і національ-них свят, які відзначатимуться у цьому навчальному році;
• об’єднання зусиль вчителів школи, сім’ї, громадськості;
• гнучкість плану.
Це дозволить класному керівнику правильно та ефективно
здійснювати діяльність щодо складання та оформлення плану виховної роботи.
Зміст, форми і структура плану виховної роботи
При плануванні виховної роботи класному керівнику поряд із визначенням цілей, форм і засобів виховання учнів необхід-но знайти оптимальний варіант змісту, форми і структури пла-ну роботи на навчальний рік або півріччя. Вибір того чи іншого варіанту плану залежить від теоретичних уявлень вчителя про сутність, закономірності та роль виховання у розвитку особис-тості дитини, від досвіду та традицій педагогічного колективу у плануванні та організації виховної діяльності, від особистого педагогічного досвіду класного керівника.
Зміст плану повинен бути спрямований на формування у ді-тей та учнівської молоді особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, мораль-ної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури; вихо-вання шанобливого ставлення до родини; формування здорового способу життя.
511
У практиці зустрічаються різні види педагогічного плануван-ня. Робочим планом класного керівника є календарний або перс-пективний план виховної роботи, який охоплює відповідний про-міжок часу і містить таку інформацію, як перелік запланованих справ, терміни їх проведення, прізвища організаторів заходів.
Структура плану може включати такі розділи:
1. Аналіз виховної роботи за минулий рік.
2. Цілі та завдання виховної діяльності.
3. Психолого-педагогічна характеристика класу.
4. Основні напрями та справи класного колективу.
5. Індивідуальна робота з учнями.
6. Робота з батьками.
7. Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі.
Перший розділплану традиційно називається«Аналіз вихов-ної роботи за минулий рік».Неможливо правильно намітити ці-льові орієнтири, визначити пріоритетні напрями виховної діяль-ності на наступний навчальний рік, вибрати оптимальні форми, методи та прийоми побудови виховної роботи без аналізу пере-житого досвіду спільної діяльності та спілкування, визначення досягнень і з’ясування слабких місць виховного процесу у класі, без розуміння соціальних процесів, які будуть у класному колек-тиві, та виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів.
Оформлюючи розділ вчитель може скористатися одним із варіантів аналізу виховної роботи у класі (додаток 1).
Відображає цільові орієнтири виховної діяльності педагога
другий розділплану«Цілі та завдання виховної діяльності».У даний час головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. У виборі результативної мети класним керівникам варто спиратися на підсумки індивідуальної та ко-лективної аналітичної діяльності та спроектовані образи учня
і класу, а також дотримуватись вимог, які пред’являються до ці-льових орієнтирів виховної діяльності. Вони повинні бути:
1) спрямовані на розвиток особистості дитини, формування його інтелектуального, морального потенціалів, оволодіння уч-нями цілісною системою знань про оточуюче середовище, прак-тичними уміннями і навичками, способами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісними ставленнями до себе і навколишньої соціальної та природної дій-сності;
2) сполучені з інтересами та ціннісними установками членів класної спільноти, відповідати особливостям колективу класу
і умовам його життєдіяльності;
512
3) забезпечені необхідними ресурсами для їхньої реалізації;
4) конкретними, чітко і ясно сформульованими;
5) важкими, але такими, що реально досягаються;
6) гнучкими, тобто володіти здібністю до коректування;
7) діагностичними.
У плані роботи класного керівника поряд з цілями формулюються і завдання, вирішення яких дозволяє досягти поставленої мети.
Загальні відомості про клас, індивідуальні особливості учнів, їх рівень вихованості, свідомості, громадянської відповідаль-ності; розвиток самоврядування та інше доцільно відобразити у третьому розділі «Психолого-педагогічна характеристика кла-су», при складанні якого класний керівник може використати«Орієнтовні питання до складання характеристики класу» (до-даток 2).
Четвертий розділплану —«Основні напрями і справи клас-ного колективу».
Відповідно до результатів, отриманих у процесі аналітичної діяльності і відображених у першому розділі плану, та виходячи із сформульованих цілей і завдань виховної роботи, педагогу необхід-но визначити напрями, форми та способи організації життєдіяль-ності класного колективу. Допомогою у цьому стане сформований вчителем образ класу, його модельні уявлення про побудову діяль-ності, спілкування і відносин у класному колективі.
Сукупність форм і способів життєдіяльності класу не повин-на бути набором випадково відібраних і не пов’язаних між собою справ. Щоб добір справ був дійсно системним і обґрунтованим, класний керівник повинен при плануванні спиратись на теоре-тичні та технологічні розробки проблем виховання учнів.
Також потрібно передбачити участь своїх вихованців у загаль-ношкільних і класних справах, у той же час вибрати пріоритетним той вид діяльності, який якнайкраще вплине на розвиток особис-тості учнів та формування неповторності класного колективу. При виборі форм і способів вчитель віддає перевагу тим справам, які пропонувались учнями та батьками під час колективного плану-вання життєдіяльності у класі. Ці справи найбільше відповідають інтересам і потребам учнів та впливають на їх розвиток.
Вчителю важливо правильно визначити терміни виконання справ і відповідальних за їх підготовку та проведення. Опти-мальний розподіл часу і сил членів класної спільноти дозволить підвищити ефективність виховної діяльності.
Наявність у плані п’ятого розділу «Індивідуальна робота з учнями»пов’язана з турботою класного керівника про створен-ня у класі сприятливого середовища для формування особистості
513
кожного учня, з педагогічним проектуванням та забезпеченням індивідуальної траєкторії розвитку учня, з пошуком найбільш ефективних прийомів і методів виховного впливу на кожного ви-хованця.
До основних напрямів індивідуальної роботи класного керів-ника з учнями можна віднести:
• вивчення індивідуальних особливостей учнів, специфіки умов
і процесу їх розвитку;
• встановлення міжособистісних контактів з кожною дитиною;
• створення умов у класному колективі для прояву і розвитку реальних і потенційних можливостей учнів, реалізації со-ціально цінних і особистісно значущих інтересів та потреб уч-нів;
• врахування стану фізичного, психічного та соціального здоров’я учнів;
• вирішення питання соціальної адаптації учнів в умовах дитя-чого та педагогічного колективу;
• надання індивідуальної допомоги учням, які мають проблеми у адаптації до життєдіяльності класу, відносинах з учителем та іншими членами навчального закладу, виконанні норм
і правил поведінки у навчальному закладі та за його межами;
• профілактична робота з учнями групи «ризику» (що вихову-ються у дисфункційних сім’ях, схильні до правопорушень, вживають наркогенні речовини);
• взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально-психологіч-ною та іншими службами навчального закладу з метою проек-тування індивідуальної траєкторії розвитку учнів, педагогіч-ної підтримки суспільно корисних ініціатив учнів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному ста-новленні їх особистостей;
• сприяння вихованцям у діяльності з самопізнання, самовизна-чення та саморозвитку;
• діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кож-ного учня, облік їхніх особистих досягнень.
При складанні плану класний керівник може використати такі
педагогічні засоби, як прийоми і методи психолого-педагогічної діагностики, вивчення матеріалів медичного та психологічного обстеження учнів, складання індивідуальних характеристик вихованців, оформлення карти захоплень та інтересів учнів, їх батьків, ведення щоденника особистісних досягнень учнів, спіль-не визначення з вихованцем та його батьками перспектив зони ближнього розвитку, індивідуальні консультації і бесіди, педаго-гічний консиліум, створення ситуації успіху та вибору, розробка
514
та здійснення програми корекційної діяльності, проведення за-нять у гуртку «Пізнай себе» тощо.
Шостий розділплану виховної роботи— «Робота з батька-
Ми».
Запорукою успішної виховної діяльності з учнями є співпра-ця класного керівника з батьками, оскільки саме сім’я значно впливає на процес розвитку особистості дитини. Тому важливе і відповідальне завдання вчителя — зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу. Вирішення даного завдання можливе за умови, якщо у плані роботи будуть відображені на-ступні напрями діяльності класного керівника з батьками:
• вивчення сімей учнів, яке дозволить вчителю краще пізнатидітей та їх батьків, зрозуміти стиль життя сімей, ознайоми-тись з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей розділ відображається у плані роботи такими формами, як відвідування сімей учнів, анкетування, написання творів про сім’ю, конкурс творчих робіт «Моя сім’я», тестування, педа-гогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банку даних про сім’ю та сімейно-родинне виховання;
• педагогічна просвіта батьків, яка планується у відповідностіз віковими особливостями дітей, цілями та завданнями нав-чально-виховного процесу, конкретними проблемами, що ви-никають у ході спільної діяльності вчителя і батьків. Клас-ний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, правознавства, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори, тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду різних ситуацій виховання дітей в сім’ї і школі; огляд попу-лярної педагогічної літератури для батьків, обмін досвідом виховання дітей у сім’ї, день відкритих дверей тощо;
• забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу, яке здійснюється класним керівником за допомо-гою залучення їх у такі види взаємодії, як спільне плануван-ня виховної роботи у класі, колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, біб-ліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт; дні здоров’я; допомога у ремонтних роботах та естетичному оформленні класної кімнати, участь у обладнан-ні кабінету, організації міні-гуртків і клубів;
• педагогічне керівництво діяльністю батьківської ради класу,
що відображається у наступних пунктах плану: вибір бать-ківської ради, допомога у плануванні та організації її діяль-ності, робота з сім’ями, які потребують педагогічної допомо-ги, установлення зв’язків з шефами, громадськістю;
515
• індивідуальна робота з батьками, яка дозволяє встановитибезпосередній контакт з кожним членом сім’ї учня, досягти взаєморозуміння у пошуці шляхів впливу на розвиток осо-бистості дитини. Це індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив та засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення;
• інформування батьків про хід і результати навчання, вихо-вання і розвитку учнів, яке здійснюється класним керівникомза допомогою тематичних та підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей, а також таблиць результатів їх навчальної діяльності, ведення щоденників спостережень за процесом розвитку учня або зошитів їх досягнень.
Сьомим компонентом плану роботикласного керівника є роз-
діл «Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі».
Об’єктами дослідження стану та ефективності виховного про-цесу у класі можуть бути обрані:
а) розвиток особистості учнів; б) формування класного колективу;
в) наявність у учнів та їх батьків задоволеності життєдіяльніс-тю у класі.
При дослідженні процесів, що відбуваються у колективі, клас-ному керівнику варто звернути увагу на такі важливі сторони життя колективу, як:
• сформованість соціально цінної спільної діяльності;
• наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності;
• активність і самореалізація учнів у спільній діяльності;
• стан емоційно-психологічних відносин;
• стан ділових відносин;
• наявність зв’язків з іншими групами та окремими індивідами;
• розвиток учнівського самоврядування.
Добре, якщо у ході діагностичної діяльності вчитель буде
використовувати різноманітні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опитування (бесіда, інтерв’ю, анке-тування), тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертної оцінки, індивідуальної і групової самооцінки, вивчен-ня продуктів творчої діяльності учнів тощо.
У технологічний арсенал класного керівника можна включи-ти такі діагностичні засоби:
• ігри «Лідер», «Кіностудія», «Подорож морем захоплень»;
• тести «Розумне про життєвий досвід», «Задоволеність учнів шкільним життям», «Задоволеність батьків роботою навчаль-ного закладу»;
516
• анкету «Який у нас колектив?»;
• конкурс малюнків «Я у своєму класі» тощо.
Поряд з основними розділами у план можуть бути включені
різноманітні додатки. У відповідності з традиціями плануван-ня у конкретному навчальному закладі план виховної роботи може містити відомості про батьків, інформацію про участь бать-ків у життєдіяльності класу, відвідування батьківських зборів, відомості про сім’ї та учнів, інтереси та захоплення учнів, їх зайнятість у позаурочний час, результати педагогічних спосте-режень та психолого-педагогічної діагностики, інформацію про учнівське самоврядування.
Планування — це справа творча, тому класний керівник має право вибрати такий варіант, який найбільше відповідає його педагогічним переконанням, містить необхідну інформацію і є зручним для використання у повсякденній роботі.
Підготувала завідувачка сектора відділу виховної роботи Науково-методичного центру середньої освіти МОН України Горлач Тетяна Анатоліївна
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 508; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!