Доповідна про підсумки проведення Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник – 2004» в загальноосвітніх навчальних закладах
На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 06.05.04 р. № 373 з 1 вересня 2004 року до 15 січня 2005 року в загальноосвітніх навчальних закладах проводився Всеук-раїнський конкурс «Класний керівник – 2004». Конкурс про-ведено з метою привернути увагу науково-педагогічної громад-ськості до проблем виховання, які актуалізовані практикою і потребують теоретико-методологічного осмислення та науко-вого забезпечення; виявити кращих педагогів, які у практич-ній роботі ефективно використовують форми і методи виховної роботи, інноваційні виховні технології; сприяти поширенню і впровадженню у практику виховної діяльності педагогічних колективів.
Відповідно до Умов конкурсу, його проведено у чотири етапи: 1 — на рівні навчальних закладів, 2 — у районах і містах обласного підпорядкування, 3 — в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,
Всеукраїнський рівень.
Всеукраїнський конкурс проводився за чотирма номінаціями: вчителі початкових класів; класні керівники 5—11 класів загаль-ноосвітніх навчальних закладів; вихователі шкіл-інтернатів; клас-ні керівники 5—11 класів гімназій, ліцеїв, колегіумів, колежів.
За всіма номінаціями на 4-й етап до журі Всеукраїнського конкурсу надійшла 231 робота з усіх регіонів України, крім Він-ницької області.
Конкурс засвідчив, що більшість педагогів-новаторів працю-ють на перспективу, з урахуванням позитивних зрушень у сус-пільно-політичному житті країни, спрямовуючи свою практичну діяльність на реалізацію соціальної функції виховання — забез-печення наступності духовного і морального досвіду поколінь, підготовка особистості до успішної життєдіяльності.
|
|
|
Аналіз конкурсних робіт свідчить про високий рівень про-фесійної компетентності конкурсантів, їх ініціативу, творчість,
264
досконале володіння різноманітними підходами, методами ро-боти. Кожен з них працює в напрямку пошуку ефективних форм виховання, розробляє і широко впроваджує нові, нетрадиційні методи виховання. Це творчі, ініціативні, професійно активні пе-дагоги, здатні забезпечити високий рівень вихованості учнів на основі модернізації змісту, структури виховного процесу, станов-лення та управління класним колективом.
Головною метою діяльності класних керівників є виховання громадянина України, патріота своєї країни, готового самовід-дано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну державу, здатного виявляти національну гідність, знати свої обов’язки і права, цивілізовано відстоювати їх, сприяти грома-дянському миру і злагоді в суспільстві, поводитися компетент-но, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізовуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури. Виховні технології відбивають стратегію їх діяльності шляхом модернізації відомих педагогічних ідей, методик виховної робо-ти, в першу чергу, особистісно орієнтованих; впровадження пе-дагогіки життєтворчості; використання різноманітних творчих методів виховання, колективних творчих справ, що спрямовані на формування ціннісних орієнтацій, набуття учнями соціаль-но-комунікативного досвіду, навичок cаморозвитку, подальше самовизначення та самореалізацію в особистому і суспільному житті. Це зумовлює визначення завдань, теоретико-методоло-гічних принципів, змісту, форм і методів організації, критеріїв ефективності виховної діяльності.
|
|
|
Представлені на конкурс виховні системи базуються на ос-новних принципах виховання, а саме: національної спрямова-ності, культуровідповідності, гуманізації виховного процесу, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілісності, особистісної орієнтації, життєвої смислотворчої самодіяльності, полікультурності, со-ціальної відповідальності, превентивності.
|
|
|
Одним із завдань конкурсу було виявлення якісно нових форм і методів організації колективних творчих справ, авторських пе-дагогічних виховних програм, систем, моделей, використання інноваційних виховних технологій в діяльності класного керів-ника, куратора. Журі конкурсу відмічає прагнення класних керівників до активного пошуку нових методик, нетрадиційних форм виховної роботи, змістовного її наповнення; винайдення оригінальних шляхів реалізації напрацьованих матеріалів, їх впровадження у практичну діяльність. Більшість представле-них програм, моделей передбачають узгоджену діяльність різних функціональних модулів: навчально-виховного, експерименталь-
265
но-дослідного, науково-методичного, інформаційно-просвітниць-кого, соціально-педагогічного, діагностично-оздоровчого. Кон-курсантами розроблено власні системи виховання, авторські концепції, методики, моделі, програми.
Моделюючи виховну діяльність, класні керівники впро-ваджують особистісно зорієнтовані, проектні, інформацій-ні, модульно-розвивальні технології; технології колективного творчого виховання, психолого-педагогічного супроводу, пе-дагогічної взаємодії з органами учнівського самоврядуван-ня; використання елементів вальдорфської педагогіки, тех-нології саморозвитку М. Монтесорі. Обираючи нові форми і методи роботи, вчителі спираються на наукові ідеї вітчиз-няних і зарубіжних педагогів Ш. О. Амонашвілі, І. Д. Беха, Л. С. Виготського, Т. Д. Дем’янюк, О. В. Киричука, Г. С. Костюка, Я. А. Коменського, В. О. Сухомлинського, О. В. Сухомлинської та інших.
|
|
|
Реалізуючи провідні ідей виховання, педагоги-новатори активно використовують досягнення психолого-педагогічної науки; системи виховної роботи базують на кращому вітчизняному та зарубіжному досвіді. Характерним є творчий пошук та застосування у виховній роботі ефективних інтерактивних методів, а саме: колективні твор-чі справи, які дають можливість дітям проявити себе, створюють ситуацію успіху, вселяють віру у свої можливості; «ранкові зуст-річі», де обговорюються події у класі, сім’ї, місті чи селі, країні, від-бувається обмін враженнями від прочитаних книг, переглянутих передач, фільмів; скриньки добрих справ, у яку діти протягом тиж-ня складають повідомлення про власні добрі справи та справи своїх однокласників; ігри-мандрівки; рольові ігри; заняття-тренінги; ро-бота у парах, групах, центрах; збір-планування; бліц-опитування; прес-бій; творчий експеримент; «мозковий штурм»; метод проекту-вання та багато інших.
З метою визначення мотивації поведінки учнів, класні керів-ники використовують дослідницькі й пошукові методи, проводять тестування, анкетування. Педагоги добре володіють прийомами діагностики психолого-педагогічних особливостей вихованців. У тісній співпраці з психологами вивчають особистість учня, про-водять моніторинг рівня вихованості окремих дітей та духовного розвитку учнівського колективу; організують діагностику вихо-ваності певних якостей особистості й соціометричні дослідження розвитку класного колективу, сформованості міжособистісних взаємин. Виховну роботу будують на основі корекції психічних станів дітей, їхньому вирівнюванні та розвитку.
266
У практиці роботи класних керівників — учасників конкурсу прослідковуються такі пріоритетні напрямки виховання, як ду-ховно-моральний, родинно-сімейний, національно-патріотичний, художньо-естетичний, трудовий, громадянський, екологічний, туристично-краєзнавчий, формування здорового способу життя.
На сучасному етапі особливої актуальності набуває завдання формування у дітей та учнівської молоді ціннісного ставлення до власного здоров’я. Як свідчить аналіз представлених на конкурс матеріалів, класні керівники глибоко усвідомлюють важливість формування в учнів позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, культуру здоров’я. З цією метою вони активно проводять інформаційно-просвітницьку та роз’яснювальну роботу щодо ве-дення здорового способу життя, профілактики згубних звичок на основі врахування вікових та психологічних особливостей учнів; залучають до співпраці батьків, органи учнівського самовряду-вання, місцеву громаду.
Особливе місце у діяльності класних керівників — переможців обласного етапу Всеукраїнського конкурсу — посідають завдання формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і де-ржави, яке проявляється у таких якостях, як патріотизм, національ-на самосвідомість, правосвідомість, політична культура та культура міжетнічних стосунків. Виходячи із твердження про те, що побудо-ва демократичної держави можлива за умови виховання соціально активних громадян, які здатні жити і працювати в демократичному суспільстві, класні керівники широко залучають своїх вихованців до участі у роботі органів учнівського самоврядування, дитячих та молодіжних організаціях. Це важливо також для ознайомлення учнів із формами, методами і технологіями самоврядування, вироб-лення організаторських умінь і навичок, максимального розвитку у кожної дитини її потенційних здібностей і можливостей, форму-вання високої конкурентоспроможності, ініціативи, творчості, роз-криття й утвердження особистості, заохочення її до самодіяльної і колективної діяльності; участь у їх діяльності сприяє задоволенню потреб у спілкуванні з однолітками, самоствердження у суспільно значущій діяльності.
Важливими напрямами роботи класних керівників є формування класного колективу, створення атмосфери творчого пошуку, що спри-ятиме виявленню, розвитку, повному розкриттю нахилів, талантів і здібностей кожної дитини. Саме тому значна увага зосереджується на створенні сприятливого психологічного мікроклімату, виховного се-редовища, що є комфортним для кожного учня і забезпечує соціаліза-цію кожної дитини. Для цього класними керівниками, кураторами, вихователями шкіл-інтернатів проводиться цілеспрямована робо-
267
та з батьками, активом класу, оскільки, як свідчить досвід, тільки спільними зусиллями можна подолати негативні прояви у вчинках кожної особистості, позитивно впливати на її почуття, свідомість, по-ведінку. Організовуючи роботу з батьками, вчителі використовують як традиційні, так й інноваційні форми роботи, зокрема, бесіди, лек-ції, дискусії, вечори запитань і відповідей, дні взаємних претензій; консультації з проблем родинно-сімейного виховання, аукціони ідей родинної педагогіки, моніторинг родинних стосунків, години взає-морозуміння; родинні свята і вечори сімейних традицій, практичні групові заняття з аналізом педагогічних ситуацій, обмін досвідом, інтерв’ю з батьками, де кореспондентами виступають діти; залучен-ня батьків до проведення занять, де вони виступають асистентами, спільна участь у пошуковій роботі, походах, екскурсіях тощо.
З метою залучення вчителів-практиків до наукової роботи в га-лузі педагогіки і психології розвитку особистості, Положенням про конкурс передбачено виконання його учасниками двох домашніх завдань за темами: «Сучасний погляд на педагогічну та психологіч-ну науку» та «Сучасні діти, які вони?» Більшість домашніх завдань за першою темою відзначаються аргументованістю, самостійністю мислення, теоретичною і практичною значущістю; їх автори засвід-чили розуміння значення психолого-педагогічної науки для прак-тики виховання, висловлюючи побажання щодо більш тісної спів-праці науковців і практиків з метою врахування досвіду останніх для розвитку сучасної науки.
Щодо виконання другого завдання, журі конкурсу відмічає, що у матеріалах домашнього завдання засвідчено високий про-фесіоналізм класних керівників, висловлено найщиріші почуття поваги і любові до дітей. Вони написані з душею, вірою в те, що їх вихованці виростуть справжніми патріотами, гідними грома-дянами України.
Про високий інтелектуальний і творчий рівень конкурсантів свід-чать представлені публікації з різних проблем виховної діяльності, розробки виховних годин, бесід, диспутів, турнірів, змагань; сце-нарії ранків, вечорів, шоу-програм, відзначення державних, народ-них, шкільних свят тощо. Вони насичені патріотичними почуттями, любов’ю до рідної землі, свого народу, держави і вбирають у себе педа-гогічну мудрість українського народу, щирість душі й щедрість серця тих, хто присвятив своє життя вихованню дітей.
Всеукраїнське журі конкурсу відмічає недоліки у матеріалах, представлених учасниками. Це, найперше, неструктурованість систем виховання, розроблених конкурсантами; вимагає чіткості й конкретності проектування виховних задач, визначення ком-понентів виховних системи та змісту виховної роботи. Описую-
268
чи власний досвід роботи, автори, як правило, не вказують на те нове, що привнесено ними особисто у конкретну виховну систему та не зазначають результати власної інноваційної діяльності.
Щодо організації Всеукраїнського конкурсу «Класний керів-ник – 2004», журі відзначило високу активність і вагому участь уп-равлінь освіти і науки Волинської, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівсь-кої обласних, Київської міської державних адміністрацій, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. Конкурс продемонс-трував відповідальність і зацікавленість органів управління осві-тою, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, кабі-нетів виховної роботи у вирішенні завдань виховання дітей і молоді, прагнення створити необхідні організаційні, методичні, кадрові, ресурсні та інші умови, які забезпечать інтенсифікацію виховної діяльності, привернуть увагу органів державної влади до вихован-ня особистості в сучасній Україні, морального та матеріального за-охочення безпосередніх виконавців державної політики у сфері ви-ховання класних керівників, кураторів, вихователів.
Додаток 2
до наказу МОН України від 04.03.2005 року№ 139
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 505; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!