Допомога сім’ї у підготовці дітей до вступу в суспільно-полі-тичні й громадські дитячі та юнацькі організації, рухи, органи громадського самоврядування та ін.



 

Виховання дітей на історичних, бойових трудових традиціях українського народу.

 

Контроль батьків за виконанням дітьми громадських дору-чень, стимулювання їхньої політичної активності, участі у різ-них заходах.

 

Виховання чесності й громадянської честі, гідності й муж-ності в обстоюванні істини, прав і свобод громадянина Украї-ни, виховання обов’язків перед народом. Виховання батьками у дітей почуття громадянської відповідальності за особисті вчинки і позиції, за долю рідного краю, народу, захист і роз-виток його духовної культури, зміцнення миру і дружби між людьми.

 

Література

 

1. И. Д. Бех. Нравственность личности: стратегя становле-ния. — Ровно: РИО управлення по печати 1991. — 146 с.

 

2. Г. Ващенко. Вибрані педагогічні твори. — Дрогобич: Вид. фірма «Відродження», 1997.

 

3. О. Вишневський. Сучасне українське виховання. Педаго-гічні нариси. — Львів: Львівський обласний науково-мето-дичний ін-т освіти; Львівське обласне педагогічне товарис-тво ім. Г. Ващенка, 1996.

 

4. О. В. Киричук. Концепція виховання підростаючих по-колінь суверенної України. — Радянська школа, 1991. — № 5.

 

5. В.П. Струманський. Виховна робота в національній школі: К.: ІЗМН. — 1997.

 

6. Я. Корчак. Воспитание личности. — М.: Просвещение, 1992.

 

7. Семья. Социально-психол. и этичн. проблема Справоч-ник / В. И. Зацепин, Л. М. Бучинская, И. Н. Гавриленко и др. — К., 1990.

 

8. Сімейне право України. — К., 1997.

9. М. Г. Стельмахович. Народна педагогіка. — К., 1985.


 

241


10. М.Г. Стельмахович. Українська народна педагогіка. — К.: ІЗМН, 1997.

 

Семінар «Сім’я і формування у дітей якостей громадянина, патріота»

 

У процесі підготовки до семінару батькам пропонується спи-сок літератури з цього питання методики вивчення інтересів дітей. Особливу увагу слід звернути на літературу, яку читають діти, музику, яку слухають, як оцінюють політичні події в країні і за рубежем, в яких масово-політичних організаціях, гуртках і заходах беруть участь, чи вміють обстоювати і чи обстоюють свої погляди і переконання.

На семінарському занятті слід розглянути питання.

 

1. Сім’я та її роль у формуванні якостей громадянина в дітей. Джерела формування громадянськості дітей у сім’ї.

 

2. Батько і мати — найперші вихователі юних громадян, при-клад для наслідування.

 

3. Як ми виховуємо громадян і патріотів нашої країни в сім’ї?

 

4. Вивчення з дітьми історії сім’ї, роду — початок формуван-ня громадянських, патріотичних почуттів.

 

5. Загальнолюдські моральні цінності, їх формування в дітей.

 

Трудове виховання

 

Роль трудової діяльності у фізичному та розумовому вихован-ні особистості дитини.

 

Головна мета і завдання сім’ї у підготовці дітей до життя та праці в нових умовах суспільного розвитку (виникнення різних форм власності, оренда, кооперативи, індивідуальна трудова діяльність тощо).

 

Роль сім’ї у формуванні особистості дитини, орієнтованої на працю в нових економічних умовах. Виховання у дітей розумін-ня суспільної необхідності праці як громадянського обов’язку та джерела матеріального добробуту сім’ї.

 

Формування почуття відповідальності за якісне виконання трудових технологічних процесів, що сприяють розвитку тех-нічного та економічного мислення, творчих здібностей у дітей. Активізація розумової і практичної діяльності, що сприяє про-яву ініціативи та самостійності (організація та вирішення різно-манітних технічних, конструкторських завдань, розробка проек-тів та їх виконання та ін.).

 

Виховання у дітей поваги і любові до праці, вироблення умінь і навичок культури і гігієни праці, дотримання правил техніки без-пеки в роботі по дому, з ручним і машинним обладнанням.


 

242


Обмін інформацією у сім’ї про світ праці і професій, якості особистості, що відповідають тій чи іншій професії.

 

Єдність педагогічних вимог і впливу сім’ї, дошкільного закла-ду та школи в трудовому вихованні дітей.

 

Особистий приклад батьків, взаємостосунки у сім’ї та їх роль у трудовому вихованні дітей.

 

Урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини у трудовому вихованні. Охорона праці дітей. Санітарно-гігієнічні вимоги до праці дітей.

 

Передумови розвитку трудової діяльності і трудового вихован-ня дітей раннього дошкільного віку. Тісний зв’язок ігрової і тру-дової діяльності дошкільників.

 

Орієнтовні види праці дітей у сім’ї в динаміці їх вікових етапів. Розвиток творчих здібностей дітей у праці:

 

• дошкільники: елементи самообслуговування, участь у догляді за свійськими тваринами, рослинами, у ремонті іграшок, ви-готовленні коробок;

• молодший дошкільний вік (учні 1—4-х класів) — елементи самообслуговування та допомога у прибиранні квартири, до-гляді свійських тварин, робота на городі, в саду, піклування про молодших і старших членів сім’ї;

• середній шкільний вік (учні 5—9-х класів) — самообслуго-вування, виконання складнішої праці у приготуванні їжі, участь у прибиранні та ремонті квартири, простих побутових приладів тощо, прання та ін.;

• старший шкільний вік (учні 10—11-х класів) — можуть ви-конувати всі види домашніх і господарських робіт, які вима-гають значних затрат фізичних сил і застосування технічних знань.

Єдність дій і вимог батьків до дітей у здійсненні трудового ви-

ховання.

 

Спільна трудова діяльність батьків і дітей, її вплив на форму-вання особистості дитини: створення малих фермерських госпо-дарств, кооперативів, індивідуальна трудова діяльність.

 

Привчання дітей діяти організовано, відповідально доводити почату справу до кінця, виконувати трудові дії у певній послідов-ності, об’єктивно оцінювати результати своєї праці, підтримува-ти інтерес дитини до трудової діяльності.

 

Взаємодопомога. Поєднання гри та трудової діяльності дітей і дорослих. Роль сім’ї у відновленні народних промислів, залу-чення дітей до участі в їх відновленні.

 

Засвоєння дітьми народних трудових традицій. Традиції сім’ї, їх роль і використання в трудовому вихованні дітей.


 

243


Недоліки та помилки у трудовому вихованні дітей у сім’ї. Шляхи їх подолання батьками спільно із дошкільним закладом і школою.

 

Практичні заняття

 

На основі самоаналізу батьків визначити: режим навчання і трудової діяльності дітей у сім’ї; поняття про культуру праці, ос-новні правила її дотримання; психологічні та педагогічні вимоги до організації навчально-трудової діяльності дітей у сім’ї; умови, які сприяють розвитку розумової і практичної діяльності дітей.

 

Література

 

1. Діалоги про виховання. Книга для батьків. — К.: Рад. шко-ла, 1985.

 

2. Б. П. Нікітін, Л. О. Нікітіна. Ми та наші діти. — Пер. з рос.; передмова М. М. Амосова. — К.,1989.

 

3. Б. П. Никитин, Л. А. Никитина. Мы, наши дети и внуки. — 4-е изд. доп. — Петрозаводск, 1990.

 

4. Л. А. Никитина. Исповедь. — М., 1991.

 

5. Родинно-сімейна енциклопедія / Ф. С. Арват, В. М. Благій, Н. І. Бєлкіна та ін.; За заг. ред. Ф. С. Арвата та ін. — К.: Бог-дана, 1996.

 

Моральне виховання

 

Мораль як форма суспільної свідомості людей. Функції мо-ралі: регулятивна (відображувальна, нормативно-оцінювальна), формувальна.

 

Головна мета морального виховання у сім’ї — набуття молодим поколінням морального досвіду, успадкування духовних над-бань українського народу, досягнення культури міжособистісних і міжнаціональних взаємин.

 

Основні завдання морального виховання дітей у сім’ї: набуття знань про моральні принципи, норми та правила суспільної по-ведінки; виховання моральних почуттів, потреб і ставлення до оточуючого; формування моральних ідеалів, переконань, стій-ких навичок і звичок моральної поведінки.

 

Зміст морального виховання дітей у сім’ї: виховання любові дорідноїземлі,народу,йогокультуритамови;братерськогостав-лення до всіх інших народів, нетерпимості до національної та ра-сової неприязні. Виховання гуманних почуттів, доброзичливого ставлення до людей, потреби надавати їм безкорисливу, посиль-ну допомогу. Формування розумових потреб, свідомої дисциплі-ни, відповідального ставлення до своїх обов’язків, колективної


 

244


і суспільної праці, бережливого ставлення до її результатів. Виховання у дітей в сім’ї скромності, чесності і правдивості, почуттів честі, сорому та власної гідності; нетерпимого став-лення до порушників соціально-етичних норм і правил по-ведінки.

 

Культура поведінки як складова частина морального вихо-вання дітей. Формування культури діалогу, вміння обирати від-повідну до ситуації поведінку, зовнішній вигляд.

 

Специфіка морального виховання дітей у сім’ї: виховання прив’язаності до рідного дому, любові та поваги до батьків, інших членів сім’ї, звички до спільної праці. Роль батька у формуванні почуття поваги до матері, взагалі до жінки. Педагогічні умови за-своєння дитиною моральних норм у сім’ї: морально-психологіч-ний клімат, існуючі у сім’ї моральні норми, особистий приклад й авторитет батьків, їхня педагогічна підготовленість.

 

Урахування батьками вікових та індивідуальних особливос-тей дітей у процесі їхнього виховання.

 

Форми та засоби морального виховання дітей у сім’ї: роз’яснення дітям категорій моралі: бесіда та дискусії на мораль-но-етичні теми; обговорення книжок, статей із дитячої преси, кі-нофільмів, радіо- і телепередач, життєвих ситуацій, привчання дітей до аналізу та критичного ставлення до своїх і чужих вчин-ків, почуттів; моральні вправляння: робота з незакінченими оповіданнями, створення реальних ситуацій морального вибору, надання допомоги рідним, сусідам і товаришам, упорядкування разом із дорослими подвір’я, дитячих майданчиків, лісу, джерел, піклування про птахів, свійських тварин і т. д.

 

Роль сімейних свят у прилученні до сімейних традицій, фор-муванні почуття гордості за свою сім’ю, рід.

 

Розумна вимогливість і контроль за виконанням вимог у поєд-нанні з повагою до дітей. Приклад батьків у засвоєнні дітьми норм культури поведінки, вияву вихованості. Розвиток етичних уявлень.

 

Моральне заохочення (схвалення, прилюдне визнання заслу-ги), покарання (осудження, громадський осуд).

 

Статеве виховання — складова частина морального виховання передбачає:

 

• статеву освіту і виховання дітей і молоді та засвоєння ними суспільно-історичного досвіду взаємовідносин між чоловіком

і жінкою, багатства справжніх людських почуттів;

• формування моральних взаємовідносин між хлопчиками

і дівчатками, юнаками і дівчатами, виховання культури ін-тимних почуттів;


 

245


• засвоєння наукових понять про біологічні соціальні особли-вості статі, специфіку розвитку поведінки чоловіка і жінки;

• підготовку до шлюбу і створення здорової щасливої сім’ї.

 

Культура мови і мовлення дитини. Нетерпимість до уживан-ня в сім’ї грубих слів: порушення етичних і моральних норм по-ведінки.

 

Практичні заняття

 

1. Проаналізувати відповідність застосування батьками ме-тодів морального виховання (заохочення та покарання) тим реко-мендаціям, які були одержані на лекційних заняттях.

 

2. Ознайомити батьків з приблизною програмою спостережень за поведінкою дитини.

 

Домашнє завдання:

 

1. Скласти моральну характеристику своєї дитини на основі спос-тережень за раніше запропонованою програмою, визначити можли-ву наявність відхилення від моральних норм у поведінці дитини.

 

2. Упорядкувати разом з дітьми подвір’я, виготовити кілька годівниць для птахів, влаштувати на дворі, дати дитині доручен-ня постійно заповнювати їх насінням та іншим кормом.

 

Література

1. Ю. П. Азаров. Семейная педагогика. — М., 1993.

 

2. В. Березин. О воспитании ребенка в семье, М., Лилия ЛТД, 2000.

 

3. Вчителі і батьки-вихователі /Кол.авторів/( ред. В.Г. Посто-вий. — К.: НДІ педагогіки, 1990.

 

4. Діалоги про виховання. Книга для батьків. — Рад. школа, 1985.

 

5. Д. Добсон. Воспитание ребенка с задатками сильной лич-ности / Пер. с англ. — М.:КРОН, 1998.

 

6. С. В. Ковалев. Подготовка старшеклассников к семейной жизни: Тесты, опросники, ролевые игры. — М.: Просвеще-ние, 1991.

 

7. Д. Нельсон, Л. Лотт, Х. Гленн. 101 совет для родителей по вос-питанию детей от А до Я / пер. с англ. — КРОН-Пресс, 1997.

 

8. Школа молодих батьків / Т. Ф. Алєксєєва, В.Г. Постовий. — К., 1991.

 

Фізичне виховання

 

Мета, зміст і завдання фізичного виховання дітей у сім’ї. Ви-моги до фізичного виховання дітей у сім’ї.


 

246


Збереження та зміцнення здоров’я, загартування організму, підвищення його опору до різних захворювань; виховання у ді-тей стійкого інтересу, потреби до систематичних занять, розви-ток у дітей рухливих здібностей (сили, швидкості, витривалості, спритності). Програма з фізичного виховання дітей у сім’ї. Визна-чення фізичної підготовленості дітей у сім’ї.

Умови фізичного виховання дитини у сім’ї.

 

Форми занять фізичними вправами дітей у сім’ї: ранкова гігієніч-на гімнастика, комплекси гігієнічної гімнастики та умови їх вико-нання; ранкова спеціальна гімнастика; заняття із загальної фізич-ної підготовки; самостійні тренувальні заняття; участь у змаганнях; прогулянки (піші, велосипедні, лижні); загартування повітрям, во-дою, сонцем; туризм, похід вихідного дня (спорядження до походу, умови, організація і проведення походів; попередження нещасних випадків у походах); рухливі та спортивні ігри, ігри-змагання, ко-лективні ігри для дітей всіх вікових груп, бадмінтон, настільний теніс, акробатика, легка атлетика. Вибір форм фізичного виховання дітей у сім’ї, обов’язкові форми занять фізичними вправами у сім’ї. Методика вивчення фізичних вправ у домашніх умовах.

 

Долікарняна допомога при заняттях фізичними вправами, захворюваннях і травмах. Особливості фізичного навантаження для дітей дошкільного, молодшого, середнього і старшого шкіль-ного віку. Фізична підготовка юнаків до служби у Збройних Си-лах. Контроль за фізичним розвитком дітей на основі медичних і педагогічних даних.

 

Показники та контроль фізичного розвитку дитини: зріст і ма-са тіла, об’єм грудної клітки, ширина плечей, життєва ємкість легенів, сила м’язів. Проведення антропометричних замірів.

 

Дитячі хвороби та їх профілактика: дефекти постави і деякі деформації опорно-рухового апарату, сколіози, плоскостопість.

 

Дитячий травматизм і перша допомога при травмах: рани і садна, переломи, вивихи, розтягнення зв’язок і надриви м’язів. Повний спокій, накладання різних видів шин, забезпечення пов-ної нерухомості кістки в місці перелому.

 

Практичні заняття

Запропонувати батькам:

 

1. Провести на початку і в кінці року антропометричні заміри дитини (зріст і маса тіла, об’єм грудної клітки, ширина плечей, сила м’язів і кистей рук). Порівняти одержані дані.

 

2. Опанувати методику проведення комплексу ранкової гігієнічної гімнастики (послідовність і правильне виконання фі-зичних вправ).


 

247


3. Відповідно до віку навчитися визначати пульсометрію своєї дитини до і після фізичних навантажень.

 

4. Оволодіти знаннями і методикою лікування при легких травмах і розтягненні м’язів.

 

Література

 

1. М. Арутюнян, М. Зеленов. Легко ли быть родителями? Взрослые и дети: Союз, конфликт, компромисс. — М.: МП «Велес», 1991.

 

2. Большая энциклопедия начальной школы: Шк. програм-ма вместе с родителями: В 2 т. / СПб.: Изд, Дом «Ева»; М.: ОЛМА-Пресс, 2001.

 

3. В. Гебель, М. Геклер. Ребенок от младенчества к совершен-нолетию: Кн. для родителей, педагогов и врачей. — М.: Энигма, 1996.

 

4. В. Ф. Новосельский. Азбука физической закалки детей. — К., 1991.

 

5. О. І. Петрик. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя. — Львів: Світ, 1993.

 

6. Родинно-сімейна енциклопедія / Ф. С. Арват, В. М. Благін, Н. І. Бєлкіна. та ін.; За заг.ред. Ф. С. Арвата та ін. — К.: Бог-дана, 1996.

 

7. И. М. Саркисов-Серози. Путь к здоровью, сильной и долгой жизни. — М., 1987.

 

Естетичне виховання

 

Зміст, завдання та особливості естетичного виховання дітей у сім’ї. Естетичне виховання дітей у сім’ї — цілеспрямована сис-тема розвитку позитивних емоційних почуттів, здатності спри-ймати та оцінювати прекрасне в житті, людині, природі, праці, мистецтві, взаєминах, творити прекрасне, жити й працювати за законами краси.

 

Формування зачатків естетичних смаків у дітей дошкільного віку.

 

Значення морально-психологічних умов сім’ї в розвитку емо-ційно-чуттєвої сфери дітей, виховання в них розуміння і відчут-тя прекрасного в слові, мові, творах мистецтва, стосунках між людьми, їхніх діях. Роль батьків у формуванні у дітей здатності до творчого самовиявлення, розвитку й вдосконалення здібнос-тей, практичної участі у створенні прекрасного. Спільна діяль-ність батьків і дітей у вивченні культурної спадщини минулого, формуванні вмінь правильно оцінювати сучасне мистецтво, виз-начати тенденції його розвитку.


 

248


Засоби розвитку художньо-естетичної культури дітей у сім’ї. Праця (розумова і фізична), природа, ігри, спілкування, есте-тична діяльність. Естетичне виховання дітей засобами мистец-тва: читання й обговорення творів літератури, вивчення пісень, танців, відвідування музеїв, виставок, перегляд кінофільмів, телепередач, спектаклів. Організація образотворчої діяльності: малювання, ліплення, різьблення, випалювання, вишивання та ін. Участь батьків і дітей у проведенні свят, художній самодіяль-ності та ін.

 

Засоби виховання у дітей естетичної культури зовнішнього вигляду, формуванні смаків і почуттів прекрасного, міри і дореч-ності у всьому.

 

Особистий приклад батьків щодо естетики та етики поведінки в сім’ї, побуті, на виробництві — важлива умова здійснення есте-тичного виховання дітей.

 

Практичні заняття

 

1. Скласти характеристику естетичної вихованості та етичної культури дітей.

 

2. Навчити батьків методики вивчення естетичних інтересів дітей різного віку. Домашнє завдання:

 

а) здійснити з дітьми культпохід вихідного дня до музею, те-атру, кінотеатру, на виставку, на природу і т. д.; проаналізувати сприйняття і враження дітей, їхні висловлювання, емоційний стан;

 

б) визначити рівень естетичного розвитку дитини (за методи-кою, даною вчителем).

 

Література

 

1. Г. Акимова. Словарь-справочник для неравнодушных ро-дителей / СПб.: Весь, 2001.

 

2. Большая энциклопедия начальной школы: Шк. програм-ма вместе с родителями: В 2 т. / СПб.: Изд. Дом «Ева»; М.: ОЛМА-Пресс, 2001.

 

3. А. И. Добровской. Сто советов по развитию одаренности де-тей: Родителям, воспитателям, учителям. — М.: Рос. пед. агентство, 1997.

 

4. Д. Б. Кабалевский. Воспитание ума и сердца: Книга для учителей. — М., 1981.

 

5. Д. Б. Кабалевский. Как рассказывать детям о музыке? — М.,1982.

 

6. Культура і побут України / авт. кол. під кер. В.І. Наулко. — К.: Либідь, 1991.


 

249


7. О. М. Кравець. Сімейний побут і звичаї українського наро-ду. — К.: Наук. думка, 1996.

 

8. Родинно-сімейна енциклопедія / Ф. С. Арват, В.М. Благін, Н. І. Бєлкіна та ін.; За заг. ред. Ф. С. Арвата та ін. — К.: Богдана, 1996.

 

9. Д. Солиптер. Дети и компьютеры: Настольная книга для родителей. — М., 1996.

 

10. К. Й. Щербакова, Г.У. Григоренко. У сім’ї росте дити-на. — К.: Освіта, 1995.

 

Інтелектуальне виховання

 

Місце і роль розумового виховання дитини в системі сімейного виховання, його взаємозв’язок з іншими напрямами. Завдання сім’ї в розвитку розумових здібностей дитини. Суспільні вимоги до розумового розвитку дитини.

 

Вікові та індивідуальні особливості дітей та їх урахування в розумовому вихованні. Особливості підготовки до навчання дітей дошкільного віку. Передумова формування навичок нав-чальної діяльності. Формування мотивації навчання, інтересу до школи і шкільного життя. Початкова школа. Формування нави-чок самостійної пізнавальної діяльності. Розвиток спостережли-вості, довільної уваги, прийомів запам’ятовування, мисленнєвих дій, контролю, самоконтролю.

 

Підлітковий вік. Виховання інтересів і нахилів дітей. Трудно-щі у навчанні і допомога батьків, сім’ї у формуванні наполегли-вості й відповідальності підлітка у навчанні. Врахування індиві-дуальних особливостей підлітка в організації його пізнавальної діяльності в сім’ї.

 

Особливості юнацького віку і навчальна діяльність: форму-вання самостійності, світогляду, розгалуженої системи інтересів, навичок абстрактного мислення. Самостійність юнаків і дівчат

 

і допомога батьків у навчанні. Професійні інтереси, плани мо-лоді і навчання в школі. Розвиток пізнавальної активності стар-шокласників у сім’ї.

 

Зміст, форми і методи допомоги батьків дітям у підготов-ці до навчання та у навчанні. Народна дидактика, звичаї та традиції навчання дітей в сім’ї. Систематичний контроль і ви-могливість батьків навчання дитини. Творче застосування на-бутих у школі знань на практиці, роль сім’ї в цьому, форми

 

і методи стимулювання навчальної діяльності дітей, заохочен-ня та покарання. Формування навичок самоконтролю і само-виховання. Вивчення в сім’ї історії, географії і культури рід-ного краю.


 

250


Практичні заняття

 

1. За допомогою методів спостереження, бесіди, аналізу по-ведінки дитини з’ясувати:

 

а) які навчальні предмети найбільше цікавлять дитину і до яких вона байдужа;

 

б) як виконуються домашні завдання (послідовність, час вико-нання, правильність виконання);

 

в) тематику позаурочного читання дитини; г) зміст захоплень і позанавчальних інтересів учнів;

 

д) як пов’язані інтереси і нахили учня з його життєвими пла-нами.

 

2. На основі зібраних даних проаналізувати особливості нав-чальної діяльності дітей, вказати: помилки й недоліки, запропо-нувати програму гігієнічних дій сім’ї щодо їх усунення.

 

3. Взяти участь в обговоренні результатів спостережень і на-креслених програм дій, з урахуванням власного досвіду та набу-тих знань висловити зауваження і пропозиції.

 

Література

 

1. В. Гебель, М. Геклер. Ребенок от младенчества к соверенно-летию: Кн. для родителей, педагогов и врачей. — М.: Эниг-ма, 1996.

 

2. А. И. Добровской. Сто советов по развитию одаренности де-тей: Родителям, воспитателям, учителям. — М.: Рос. пед. агентство, 1997.

 

3. А Зак. Как ребенку стать умнее? Кн. для детей и родите-лей. — М.: ВЛАДОС, 1997. — 200 с.

 

4. Л. Н. Лордкипанидзе. Книга о детях для думающих взрослых, или Путешествие по пути развития личнос-ти. — СПб.: Союз, 2000.

 

5. Т. Маджи. Как воспитать счастливого, уверенного в себе ре-бенка: 52 урока для родителей по воспитанию детей / Пер. с англ. — М: КРОН-Пресс, 1998.

 

6. Г. Мелхорн. Геніями не народжуються. — К., 1989.

 

7. Д. Солиптер. Дети и компьютеры: Настольная книга для родителей. — М., 1996.

 

8. Л. Тихомирова. Развитие интеллектуальных способностей ребенка: Младший подростковый возраст. — 10—14 лет. — М.: Айрис-Пресс, Рольф, 2001.

 

Економічне виховання

 

Мета, зміст і завдання економічного виховання дітей у сім’ї. Економічне виховання дітей у сім’ї — цілеспрямована систе-


 

251


ма формування поглядів і ставлення до праці та її результатів, до різних форм власності та організації трудової продуктивної діяльності, оволодіння теоретичними знаннями з організації виробництва й практичними уміннями працювати розумово й фізично. Значення економічного виховання для різнобічного розвитку особистості й забезпечення умов підготовки молоді до самостійного життя, творчої діяльності.

 

Робота сім’ї з економічного виховання дітей, урахування ін-дивідуальних і вікових особливостей.

 

Зв’язок економіки сім’ї із напрямами розвитку виробництва, поліпшення життєвого рівня людей.

 

Форми роботи батьків з економічного виховання дітей: роз’яснення (сімейний бюджет, ціна грошей, сімейне споживання і накопичення, співвідношення сімейного і суспільного); прив-чання (участь у складанні сімейного бюджету, вміння планувати свої потреби і витрати, берегти суспільне добро, особисті й сімей-ні речі). Формування в дітей умінь планувати, вести облік і кон-троль прибутків і витрат сімейного бюджету, здійснювати еконо-мічний аналіз витрат на електроенергію, воду, тепло, продукти харчування, одяг, взуття та ін. Формування розумних потреб ді-тей у сім’ї. Проблема кишенькових грошей.

 

Практичні заняття

Запропонувати батькам:

 

1. Разом з дітьми провести аналіз тижневих витрат сім’ї: на продукти харчування, електроенергію, проїзд у транспорті.

 

2. Визначити витрати кожного члена сім’ї на тиждень; провес-ти аналіз витрат сім’ї на одяг і взуття школяра і дорослих протя-гом року.

 

3. Разом з дітьми скласти план витрат на тиждень, місяць,

рік.

4. Провести аналіз прибутків і витрат на місяць і рік.

 

Література

1. И. В. Гребенников. Основы семейной жизни. — М., 1991.

 

2. Б. Ф. Кваша, В.Б. Спицнадель, Н. И. Минко. Ценностные основы семьи: Моногр. СПб.: СПб.: 1997.

 

3. Молодой семье: Энциклоп. семейн. жизни / Сост. З. Г. Ры-кова, Н.В. Щегольковская. — X.: ИКФ «Гриф», 1997.

 

4. Р. В. Овчарова. Семейная академия: вопросы и отве-ты. — М.: Просвещение, Учеб. лит., 1996.

 

5. От Я до Мы: Азбука семейной жизни / Сост. С. В. Ковале-ва. — 2-е изд. — М.: Педагогика, 1990.


 

252


Екологічне виховання

Мета, завдання і особливості екологічного виховання дітей

 

у сім’ї на сучасному етапі. Формування екологічної культу-ри у дітей. Спілкування дітей з природою як необхідна умова і цілеспрямоване формування їх практичного досвіду поведін-ки у природі. Сприймання і розуміння дітьми єдності природи і суспільства (природи і людини) як необхідна умова вироблен-ня цінностей і досвіду у взаєминах з природою і навколишнім середовищем.

 

Роль бережливого ставлення батьків до живих об’єктів приро-ди, його наслідування дітьми. Виховання у дітей розуміння своєї єдності з природою. Розвиток у них відчуття краси природи, її споглядання у різні пори року. Роль батьків у вихованні у дітей любові до природи, всього живого. Спільна діяльність сім’ї і дітей

 

у свідомому дотриманні норм впливу на природу, постійна участь в охороні, збереженні та відтворенні рослинного і тваринного сві-ту своєї місцевості, запобігання засміченню відходами і забруд-ненню довкілля та ін.

 

Засоби розвитку екологічної культури дітей у сім’ї (проведення спільних спостережень за явищами і змінами в природі, окреми-ми об’єктами природи — тваринами, рослинами; спільна приро-доохоронна практична діяльність; читання науково-популярної та художньої літератури про природу; розв’язування кросвордів, загадок, їх самостійне складання і т. д.).

 

Література

 

1. В. Е. Борейко. Введение в природоохранную эстети-ку. — К., 1997.

 

2. Е. А. Писарчук, А. М. Кухта. Екологічне виховання уч-нів. — К.: Радянська школа, 1990.

 

3. Родинно-сімейна енциклопедія / Ф. С. Арват, В. М. Бла-гін, Н. І. Бєлкіна та ін.; За заг. ред. Ф. С. Арвата та ін. — К.: Богдана, 1996.

 

4. В. Н. Соколова, Г. Я. Юзефович. Отцы и дети в меняющемся мире: Кн.для учителей и родителей. — М.: Просвещение, 1991.

 

5. И. Т. Суравегина, В.М. Сенкевич. Как учить экологии. — М.: Просвещение, 1995.

 

6. Сучасні проблеми гігієни навколишнього середовища / І. І. Даценко, О. Б. Денисюк, С. Л. Долощицький та ін. — Львів: Львівдержмедуніверситет, 1997.

 

7. Л. І. Хижняк, А. Н. Нагорна. Здоров’я людини та еколо-гія. — К.: Здоров’я, 1995.


 

253


8. В. З. Шомоди, В. А. Санько. Разговор с природой: Народные приметы. — Минск, 1990.

 

Правова культура батьків

 

Батьки та діти. Відповідальність батьків за виховання, нав-чання і розвиток дітей.

 

Декларація прав дитини. Право на соціальний захист. Право на громадянство. Право на харчування, житло, розваги. Право на сім’ю, освіту. Захист від недбалого ставлення, жорстокості, ек-сплуатації. Право на захист від расової, релігійної чи будь-якої іншої експлуатації.

 

Конвенція про права дитини. Невід’ємне право на життя, збе-реження своєї індивідуальності. Право на свободу думки, совісті і релігії. Право на особисте життя, сімейне життя, недоторканість житла, таємницю кореспонденцій. Захист від фізичного та пси-хологічного насильства. Захист дітей, позбавлених сімейного оточення, всиновлених. Право дитини на користування послуга-ми системи охорони здоров’я. Право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовною, морального, соціального розвитку. Право на освіту. Право на відпочинок і дозвілля. За-хист від економічної експлуатації. Захист від сексуальної експлу-атації. Захист прав дитини під час збройних конфліктів. Захист прав дитини у системі судочинства.

 

Батьківські права та обов’язки в Україні, їх конституційний характер. Відповідальність батьків за розвиток дитини у сім’ї (стаття 59 Закону України «Про освіту»), яка передбачає:

 

• рівну відповідальність кожного з батьків за виховання, нав-чання і розвиток дитини;

• постійну турботу батьків та осіб, що їх замінюють, про фізич-не здоров’я, психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їх природних здібностей;

• повагу до гідності дитини, виховання працелюбності, почуття доброти, милосердя, шанобливого ставлення до державної та рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій і звичаїв;

• сприяння здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забез-печення повноцінної домашньої освіти відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

• виховання поваги до законів, прав, основних свобод людини. Державна допомога батькам і особам, що їх заміняють, у вико-

нанні ними своїх обов’язків, захист прав сім’ї.

 

Права і обов’язки батьків та дітей у законодавстві України про сім’ю і шлюб. Порядок і умови одруження. Регулювання особис-


 

254


тих та майнових відносин, які виникають в сім’ї між подружжям, між батьками та дітьми.

Взаємність обов’язків батьків та дітей.

 

Підстави, при наявності яких може постати питання про поз-бавлення батьківських прав.

 

Адміністративна відповідальність батьків за ухилення від ви-конання своїх обов’язків.

Порядок виплати аліментів на неповнолітніх.

 

Законодавство і нормативні акти України щодо здорового спо-собу життя. Права дітей і профілактика ВІЛ (СНІДу). Законодав-ча база охорони здоров’я дітей.

 

Література

1. Закон про освіту. — Освіта, № 31, 1995.

 

2. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. — Вікар, 1997.

 

3. Родинно-сімейна енциклопедія. — Авт. В. М. Благінін, Н. І. Бєлкіна та ін. За заг. ред. Ф. С. Арвата та ін. — К.: Бог-дана, 1996.

 

4. Діти «групи ризику»: психологічні, соціально-правові ас-пекти. — К.: Київська міська держадміністрація. Служба у справах неповнолітніх.

 

5. В. В. Копєйчиков. Правознавство. — Київ, 1999

 

6. М. Й. Коржанський. Науковий коментар Кримінального Кодексу України. — К., 2001.

 

7. Педагогічний словник для молодих батьків. — К.: ДЦССМ, 2002. Законодавство, яке тебе захистить.: Авт кол.: Л. С. Волинець, Т. В. Говорун. — К.: Український інститут соціальних досліджень, 2000. — Кн. 2.

 

8. Сімейне право України. — К., 1997.

 

9. Н. Ю. Максимова, С. В. Толстоухова. Соціально-психоло-гічний аспект профілактики неадекватної поведінки під-літків та молоді. — К., 2000. — 196 с.

 

Захист прав дитини

 

Конвенція про права дитини (прийнята Генеральною Асам-блеєю ООН 20 листопада 1989 р.) про утвердження пріоритетів прав дитинства. Основна мета Конвенції — вироблення загаль-них положень, що захищають дітей від неуваги суспільства, при-ниження, нерівності. Основний принцип Конвенції — будь-які рі-шення, пов’язані із здоров’ям дітей (від народження до 18 років), мають виходити насамперед з інтересів дитини.


 

255


Основні права дітей за Конвенцією: право виживання, розви-ток, захист, участь у житті суспільства. Забезпечення прав на життя, медичне обслуговування, нормальні умови існування (по-мешкання, харчування), на ім’я та громадянство.

 

Право дитини на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування з боку батьків.

 

Право на освіту, відпочинок, прилучення до культури, вільну організацію дозвілля.

 

Дотації на дітей, альтернативні школи, служби соціальної ре-абілітації.

 

Захист неповнолітніх дітей, дітей-біженців, жертв соціальних катастроф, сиріт та полишених опікування з боку батьків.

 

Питання захисту прав дітей у Конституції України та інших законодавчих актах. Кодекс про шлюб і сім’ю щодо прав дитини і засобів її захисту.

 

Відповідальність батьків за створення належних умов для фі-зичного, духовного та інтелектуального розвитку дитини.

 

Сімейний кодекс України. Державна допомога сім’ям з дітьми.

 

Право дитини не розлучатися з батьками всупереч її волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини.

 

Спілкування дитини з батьками, що проживають окремо. Проблеми захисту «дітей вулиці» (безпритульні діти — ті, що

 

не мають постійного місця проживання в зв’язку з втратою бать-ків, асоціальними формами поведінки дорослих у сім’ї, вигнані з дому; бездоглядні діти, які мають певне місце проживання, але вимушені перебувати на вулиці в результаті матеріальної не-спроможності опікунів, психічних розладів батьків, байдужого ставлення останніх до виховання дітей; діти-втікачі з виховних установ — ті, хто зазнав психологічного, фізичного та сексуаль-ного насильства в закладах інтернатного типу та притулках; діти-втікачі із зовні благополучних сімей через наявність висо-кого рівня конфліктності, патохарактерологічних особливостей, відхилень у психічному та особистісному розвитку; діти, що за своїми психологічними ознаками схильні до постійного перебу-вання на вулиці, позбавлені батьківського піклування, аутсайде-ри шкільних колективів, діти з яскравими ознаками важковихо-вуваності, схильні до безцільного проведення часу).

 

Основні напрями державного захисту дитини, всі форми фі-зичного та психічного насильства: образа, недбале й жорстоке поводження з нею, експлуатація, включаючи сексуальні зловжи-вання, в т. ч. з боку батьків або осіб, які їх замінюють, втягнен-


 

256


ня до злочинної діяльності, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин, залучення до екс-тремістських релігійних, психо-культурних угрупувань та течій, використання для створення і розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяж-ництва, втягнення до азартних ігор тощо.

 

Види захисту: превентація, профілактика, соціальна допомо-га, соціальна терапія, соціальне обслуговування, посередництво, соціальний супровід, ізоляція від батьків, забезпечення суспіль-ного виховання і державного утримання.

 

Конференція «Сім’я і різнобічний розвиток особистості дитини». Конференція — завершальний етап навчання батьків дошкіль-ного закладу, школи педагогічної культури. До роботи конферен-ції залучаються вчені, педагоги, батьки. Окремі питання можуть висвітлюватися науковцями, вчителями, інші — батьками. Мож-на з одного питання запропонувати виступи і педагогам, і батькам

з повідомленням про досвід сімейного виховання.

 

Успіх роботи конференції — в її хорошій організаційній під-готовці, чіткому доборі виступаючих, умінні активізувати учас-ників.

Приблизна тематика

 

• Всебічний розвиток особистості дитини — головна мета сімей-ного виховання підростаючого покоління.

• Організація сімейного побуту — необхідна умова розвитку ди-тини в сім’ї.

• Громадянське виховання дитини в сім’ї, формування світо-гляду.

• Розвиток пізнавальних інтересів дитини в сім’ї.

• Виховання здорової, фізично досконалої людини в сім’ї.

• Моральне виховання дитини в сім’ї. Виховання доброти і ми-лосердя.

• Виховання працелюбності у дітей, у сім’ї, трудових навичок. Роль сім’ї у підготовці старшокласника до вибору професії. Ви-ховання в сім’ї інтересу до мистецтва, вміння його розуміти.

Література

1. О. В. Киричук. Концепція виховання підростаючих поколінь суверенної України // Радянська школа. — 1991. — № 5.

 

2. Кодекс про шлюб і сім’ю України. — К., 1997.

3. Конвенція ООН про права дитини. — К.,2000.

4. Конституція України. — К.,1997.

 

5. Проблемні сім’ї: діти і батьки / Ю. М. Якубова та ін. — К., 1998.


 

257


6. Сімейне право України. — К., 1997.

 

7. Л. Тархова. Как уберечь ребенка от тюрьмы и панели. — М., 1997.

 

8. Г. Фидгор. Дети разведенных родителей: между травмой и надеждой. — М.,1995.

 

9. Ю. М. Якубова, Н.В. Лавриненко, М. М. Московка. Батьків не обирають (проблеми відповідального батьківства в су-часній Україні). — К.,1997.

 

 

КОДЕКС ЧЕСТІ УЧИТЕЛЯ

 

Загальні положення

 

Кодекс честі учителя — це сукупність морально-етичних норм, правил поведінки, звичок, переконань, які ґрунтуються на ціннісних орієнтаціях, ідеалах, світогляді людини і регламенту-ють її відносини з соціальним оточенням, службову та громадсь-ку діяльність.

 

Основу Кодексу честі учителя становлять вимоги Конституції України, моральні традиції українського народу, базові міжна-родні гуманітарні стандарти, морально-етичні аспекти чинного законодавства, положення концепції розвитку педагогічної осві-ти України та її інтеграції в європейський освітній простір.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 547; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!