Особливості спілкування і стосунки в сім’ї, їх вплив на формування особистості дитини
Спілкування — об’єктивна необхідність існування суспіль-ства, умова соціалізації дитини. Потреба дитини в спілкуванні.
Спілкування батьків і дітей як фактор розвитку особистості, засіб отримання дітьми інформації про навколишній світ, набут-тя досвіду взаємостосунків людей, контроль за розвитком дітей та їхньою поведінкою, засіб згуртування сім’ї, формування сі-мейного колективу. Залежність стилю сімейного спілкування від особливостей характеру батьків, їхніх темпераменту, культурно-го рівня, звичок, інтересів і моделі взаємовідносин у сім’ї.
Характеристики налагодженого повноцінного спілкуван-ня — зміст, інтенсивність, частота, тривалість, стиль, емоційна насиченість.
Завдання сімейного спілкування: соціалізація дитини, ово-лодіння рідною і державною мовами, розширення її кругозору, розвиток творчих здібностей, пізнавальних інтересів, морально-вольових почуттів та якостей; виховання у процесі спілкування любові до батьків, сестер, братів, рідних; формування у процесі спілкування гуманних почуттів, гуманного ставлення до рідних, близьких, оточуючих. Урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей у процесі спілкування між членами сім’ї.
Сфери та форми сімейного спілкування: спільна побутова праця, трудова діяльність сім’ї, дозвілля — гра, читання та об-говорення прочитаного, перегляд та обговорення переглянутих кінофільмів, телепередач, активний відпочинок — екскурсії, відвідування музеїв, театрів, концертних залів, виставок, по-дорожі, спорт, сімейний туризм, сімейні свята та ін. Підготов-леність батьків до успішного спілкування у сім’ї. Особистий при-клад батьків у формуванні почуттів дитини.
|
|
|
Вплив змісту спілкування батьків і дітей на формування осо-бистості дитини. Формальне спілкування та його причини (низь-кий рівень загальної культури, педагогічна неграмотність, не-сприятливі життєві умови, дефіцит часу).
Залежність між характером стосунків батьків і дітей і форму-ванням суспільно і психологічно значущих якостей особистості дитини. Роль батьків у вмінні дитини об’єктивно оцінювати, що і скільки вона вміє, хоче, в її вмінні дати об’єктивну оцінку еле-ментарних результатів своєї діяльності.
Демократичні та авторитарні стосунки між дорослими та дітьми. Вплив різних категорій взаємин батьків і дітей («тепла демократичність», «холодна демократичність», «тепле обмежен-ня», «холодне обмеження») на формування особистості дитини.
231
Здатність батьків ураховувати потреби і вимоги дітей у спілку-ванні.
Рольова гра «Спілкуймося з дітьми»
|
|
|
У процесі підготовки до проведення гри необхідно звернути увагу на такі етапи та їх особливості.
1. Повідомлення теми і мети заняття, зачитування сюжету гри, настанова вчителя, що активізує знання батьків.
2. Розподіл ролей (на кожний сюжет необхідно визначити кілька груп батьків та експертів).
3. Власне гра (організувати розігрування сюжету спостере-ження за діалогом, мімікою та руховою реакцією учасни-ків гри).
4. Колективний аналіз гри (провести аналіз обраних варіан-тів спілкування, визначити доцільність його змісту і форм, колективно зробити висновок щодо можливого впливу кожного варіанту спілкування на подальші стосунки з ди-тиною та формування особистісно значущих якостей; знай-ти педагогічно грамотні лінії спілкування).
5. Підбиття підсумків (підкреслити позитивні, негативні мо-менти гри).
6. Завдання для самоосвіти батьків (визначається на основі висновків про засвоєння батьками даної теми.
Можливі сюжети
1. Дочка, яка добре вчиться, одержала в чверті за контрольну роботу трійку.
2. Син прийшов додому у брудному, подертому одязі, з подря-паним обличчям та синцем під оком. Пояснює, що побився у дворі.
|
|
|
3. П’ятнадцятирічна дочка прийшла додому пізно, трохи на-підпитку, її провів додому хлопець. Дівчина пояснює, що затрималася у подруги, у якої був день народження.
4. Подружжя йде через двір до свого будинку, перед яким діти грають у м’яча. М’яч несподівано влучає у жінку.
Література
1. М. Арутюнян, М. Зеленов. Легко ли быть родителями? Взрослые и дети: Союз, конфликт, компромисс. — М.: МП «Велес», 1991.
2. К. Витек. Проблеми супружеского благополучия / Пер. с чешск. — М.: Прогресс, 1988.
3. Ю. Б. Гиппенрейтер. Общаться с ребенком. Как? — М.: Творч. центр «Сфера», 2000.
232
4. И. В. Гребенников. Основы семейной жизни. — М., 1991.
5. М. Давыдова, И. Агапова. Праздник в семье. — М.: Айрис Пресс, Рольф. 2000.
6. Детство (краткий словарь-справочник) / Под. общ. ред. А. А. Лиханова, Е.М. Рыбинского — М.: Дом, 1996.
7. Х. Дж. Джинот. Между родителем и подростком / Пер. с англ. — М.: Изд. группа «Прогресс», 2000.
8. А. Б. Добрович. Общение: наука и искусство.— М., 1980.
9. В. Н. Дружинин. Психология семьи. — М.: КСП, 1996.
10. І. А. Зязюн. Педагогічна майстерність. Підручник для пед. вузів / І. А. Зязюн, Л.В. Карамущенко, І. Ф. Кривонос та ін. — К.: Вища школа, 1997.
|
|
|
11. Р. Кэмпбелл. Как любить своего подростка / Пер. с англ. — СПб.: Мирт, 1998.
12. Р. Кэмпбелл. Как по-настоящему любить своего ребенка / Пер. с англ. — СПб.: Мирт, 2000.
13. В. Леві. Нестандартна дитина. — К., 1991.
14. Молодой семье: Энциклоп. семейн. жизни / Сост. З.Г. Рыко-ва, Н. В. Щегольковская. — X.: ИКФ «Гриф», 1997.
15. Проблемні сім’ї: діти і батьки / Ю.М. Якубова та ін. — К., 1998.
16. Б. П. Нікітін, Л. О. Нікітіна. Ми та наші діти. — Пер. з рос.: Передмова М. М. Амосова. — К., 1989.
17. В. М. Пича. Радость семейного общения. — К.: Рад. школа, 1991.
18. В. Сатир. Психотерапия в семье / Пер. — СПб.: Речь, 2000.
19. А. Д. Торре. Ошибки родителей / Пер. с итал. — М.: Про-гресс. Универс., 1993.
20. О. В. Хухлаева, Т. Ю. Кирилина, О. В. Федорова. Счаст-ливый подросток: Программа профилактики нарушений психол. здоровья. — М.: Апрель, Пресс, ЗСКМО-Пресс, 2000.
21. Школа молодих батьків / Т. Ф. Алєксєєнко, В.Г. Посто-вий. — К., 1991.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 854; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!