Калькування як засіб поповнення лексичного складу.



Калькування - копіювання іншом. слова за допомогою свого, не запозич. матеріалу, або поморфемний переклад іншом. слова. Наприклад, «хмарочос» - нім. Wolkenkratzer, рос. представление - нім. Vorstellung (vor-перед, stellen-ставити). Калькування — особливий вид запозичення: утворення нового фразеологізму, слова, або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента.

- Кальки виникають як реакція носіїв мови на різке зростання кількості прямих запозичень. Співвідношення калькованих слів та прямих запозичень у різних мовах різне. У деяких мовах (ісландська, тибетська) створення кальки — майже єдиний спосіб засвоєння іншомовної лексики.

У германських мовах назви днів тижня на честь богів – це калькування з латинської. Так, на честь Тива наз. вівторок, на честь Вотана – середа (Wednesday), на честь Тора – четвер, на честь Фреї – п’ятниця.

 

Категорії іменника у германських мовах.

Рід; Число; Відмінок; Означеність/неозначеність

Категорія роду 1) Чоловічий, жіночий, середній (німецька, норвезька, ісландська, фарерська, їдиш); 2)Загальний і середній (шведська, датська, нідерландська, фризька); 3)Відсутня (англійська, африкаанс)

Число 1)Однина/множина (двоїна); 2) Формально виражена лише множина; 3)Найбільша кількість показників множини виражена в німецькій і норвезькій мовах – 5; Найменша – в англійській (1)

Двоїна (Dual) зберіг. в деяких нім. діалектах.

Відмінок 1) 4 відмінки збереглися в німецькій, ісландській, фарерській мовах; 2) Загальний і родовий (присвійний) – англійська, датська, шведська, нідерландська, норвезька, фризька; 3) В африкаанс формальні показники відмінка відсутні

 - В інодоєвроп. мові було вісім відмінків, а в герм. збереглося 4 – наз, род, дав, зн., в давньогерм.був ще instrumental(орудний).

Означеність /неозначеність 1) Означені й неозначені артиклі є майже в усіх германських мовах; 2) Неозначений артикль відсутній в ісландській та фарерській мовах; 3) Інновацією скандинавських мов є препозитивний вільний означений артикль та його варіант - суфігований артикль;

Категорії прикметника у германських мовах.

- Інновацією германських мов є слабка система відмінювання прикметників( слабка відміна прикм – це іменникова відміна за моделлю n-основ. Закінчення слабкої відміни прикм. цілкком збіг. з закінч. іменн., що відмін. за n-основою)

- Два типи відміни збереглися в німецькій і скандинавських мовах

- У нідерландській мові й африкаанс вони представлені як сильна і слабка форми прикметника

Сильна(займенникова) відміна є змішаною системою флексій, більша частина – від закінчень іменників з основами на –а-, -о-, -і-, -u-.

 

Категорії дієслова у германських мовах.

Особа; Число; Час; Спосіб; Стан

Системі дієвідмінюв. германських дієслів властива класифікація за способом утворення претерита: сильні (неправильні) дієслова утворюють претерит за допомогою аблаута, слабкі (правильні) – за допомогою дентального суфікса, претерито-презентні утворюють претерит як слабкі дієслова, а форми презенса - від претерита сильних дієслів.

Особа Категорія особи в системі дієслова морфологічно не виражена в шведській, норвезькій, датській, африкаанс й їдиші і передаються особовим займенником

Найповніше особові закінчення дієслова збереглися в німецькій і фризькій мовах, менше – в нідерландській, фарерській, фризькій, англійській мовах  

Число – однина і множина

Чаові форми 1)Синтетичні: презенс і претерит

2)Аналітичні: перфект, плюсквамперфект, футур 1 і 2, майбутній у минулому 1 і 2

В германських мовах існують суттєві розбіжності як в інвентарі, так і в уживанні часових форм:

- в ісландській мові відсутні форми майбутнього часу

- в африкаансі – флективний претерит

- лише англійська мова має тривалі часові форми

- найбільшу кількість форм має англійська мова – 16, найменшу – датська й африкаанс – по 6

Спосіб – дійсний, умовний, наказовий

Стан – для герм. мов характерні два стани – активний і медіопасивний(виражав зворотне або пасивне значення, передавав значення стану, ефекту). У повному вигляді ця система станів збереглась тільки в готській, причому медіопасив вжив. тільки в теп. часі

 


Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 161; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!