Класифікація германських племен за Плінієм Старшим.
1. Виндилы, включавшие в себя племена бургундов, каринов, варинов, гуттонов. Они обитали в восточной части территории, на которой жили германские племена.
2. Ингвеоны (или ингевоны), включавшие в себя племена кимвров, тевтонов, хавков. К ним относились также англы, саксы, юты, фризы и многие другие. Они обитали в северо-западной части германской территории, на побережье Северного моря, и на полуострове Ютландия.
3. Иствеоны (или искевоны), прирейнские племена - бруктеры, хамавы, салии и другие, позднее слившиеся в племенные союзы франков.
4. Певкины, бастарны, жившие на востоке, на территории, "граничащей с даками".
5. Герминоны (или эрминоны). К ним относились маркоманны, квады, лангобарды, алеманны и некоторые мелкие племена, обитавшие на юге германских земель.
6. Гиллевионы - скандинавские племена. Плиний упоминает их в другой главе своей "Естественной истории", поскольку они были территориально изолированы от других германских племен
Класифікація германських племен за Ф.Енгельсом.
І. Східно-герм. племена: готи, вандали, бургунди, рігії, бастарди, певкіни
ІІ. Зах-герм. племена:
1)Інгвеони(жили на узб. Півн. моря)(фризько-саксонські): англи, сакси, юти фризи.
2) Іствеони(рейнсько-везерські племена)(франки): убії, хамави, бруктери
3)Герміони (приельбські племена): шваби, алемани, бавари, тюринги, гесси
ІІІ. Північно-германські племена:
Гіллевіони( скандинавські племена)
|
|
|
Інгвеонські племена.
Англи, сакси, юти, фризи заселяли узбережжя Пн. моря між Рейном і Ельбою і півострів Ютландію(назва від племінної назви юти). У сер 5 ст. племена англів, саксів, ютів почали пересел. в Британію. Час пересел. герм. племен на Брит. о-ви вваж. початком історії англ. мови. Германці утворили в Британії 7 королівтв: три саксонських, три англ.., одне ютське. Наприкінці 6 ст. в Англії стало пошир. християнство. Мовою церкви була латинська. Це сприяло проникн. в англ.. мову запозичень з лат і грец.
Почин. з 8 ст. на Британ. о-ви стали робити набіги вихідці зі Скандинвії – вікінги(засел. пн. і сх. райони Англії). Вплив скандин. діалектів на англ.. мову призвів не тільки до запозичень в англ.. мову слів сканд. походж., а й до змін граматич. будови англ.. мови
У 912 р. нормани уклали з Франціє мирний договір і оселилися на пн. Франції(Нормандія), втратили згодом свою мову, розмовл. французькою. Вільгельм Завойовник – здобув влауду в Англії, Франц. мова стала мовою двору, а англ. – низів. Це призвело до масового проникн. франц. слів у лекс. склад англ.. мови.
Сакси. Частина саксів, яка не переселилась в Британію, залишилась на континенті, отримала назву континентальні сакси.
|
|
|
У економ. і політ. розвитку значно відставали від інших герм. народів, зберігаючи пережитки родо-племінного устрою. На основі нижньосаксонський діалектів виникає середньонижньонім. мова.
Епоха Великого переселення народів.
У 375 р. н.е. поч.. епоха Великого пересел. народів. Гот споч. пересел. до річки Вісла, завоювали тер. до пн. Причорном., гуни під проводом вождя Аттіли розбили остготський племінний союз на чолі з королем Германаріхом. Вест-гот дізнились про долю остготів, пересел. до Рим.імп., але бул забагато вимог з боку Рим.вмп. – продати в рабство дітей, змінити віру і т.д.
Аларіх гот. вождь, розбив Візантію, 410 р.н.е. вперше готи під проводом Аларіха захопили Рим, до цього нікому не вдавалось.
Але згодом вони відійшли на Піренейський півострів. 412 р – вторглися в пд.-зах. Галлію, завоювали, асимілювалися з місц. насел., втратили свою мову. 414р. розселилися південніше, на тер суч. Італії. 418-711 рр – існує на тер. зах Рим.імп. держава вестготів.
455р – вандали захопили Апеннінський півострів, Рим, культурний рівень вандалів був дуже низьким, вони нищили всі культ. цінності.
- Найважл. подія під час пересел. народів – Битва народів (на Каталаунськихполях) 451р. – союз гунів проти союзу римлян. Союз гунів ціною великих втрат перемогли, утвор. власну державу. Вестготи були союзниками Риму, остготи – гунів, загинув вестготський король і винищили остготів.
|
|
|
437р – буругнди, які нал. до сх герм. племен, заснували держ. на тер. Галлії, рим. полководець Аецій з гунами(Аттілою) розбив військо бургунського короля Гундикарія. Ці події поклад. в основу «Пісні про Нібелунгів».
453р. - Атілу вбили, його держава розпалась(гунська)
488р. – остготи завоювали пн. Італію, не створ. столицю у Римі, а зробили столицею м. Равенна(де до сьогодні зберіг. пам’ятки остготів). Існ. особливий стиль готської архітектури, який відрізн. від римського.
555р. – Юстеніан – рим. полководець знищив остготів, вони пересел. північніше, змішалися з місц насел
569р. – завоювання Італії сх.-герм. плем. лангобардами під проводом Альбуїна
Англи, сакси і юти, завоювавши Рим. провінції, не втратили свою мову, асимілювалися з місц. насел.
Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 234; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!