Конспект заняття з малювання для раннього віку
Тема: «Рукавичка»
Мета: продовжувати вчити дітей малювати нетрадиційним способом (ватними паличками), наносити ритмічно на рукавичку спершу фарбу жовтого, а потім червоного кольору.
Розвивати дрібну моторику рук, уяву, почуття кольору, інтерес до творчої діяльності;
Виховувати акуратність, естетичний смак, бажання малювати
Обладнання та матеріали: ватні палички, фарба
Хід заняття
I. Організаційний момент
Вихователь. Діти, коли я йшла в дитячий садок, то знайшла рукавичку.
Гарна тепла рукавичка
Схожа на свою сестричку
Одягнуть її малята
І не мерзнуть рученята.
Малята, а у вас є рукавички? (Відповідають)
II. Основна частина
Дидактична гра «Хто в рукавичці живе?»
Зустріч з собачкою, яка щось шукає.(діти допомагають собачці знайти рукавичку)
Вихователь: Діти, а рукавичка ворушиться, мабуть там хтось є . Хто ж це може бути?
(Діти відгадують загадки про тварин, які живуть в рукавичці і дістають іграшки з рукавички).
Маленька, сіренька,
Довгий хвостик має ,
Від кота тікає.(мишка)
Зелененька, невеличка, Має ротик рукавичку,
Ротик відкриває,
«Ква-ква-ква» співає.(жабка)
Довгі вуха, куций хвіст І маленький сам на зріст
По лісі стрибає Від вовка утікає.(заєць)
В темнім лісі проживає, Хвіст рудий має, Їй на місці не сидиться
І зовуть її (лисиця)
Гострі зуби, злющі очі
В лісі виє він щоночі. (вовк)
Він великий, волохатий,
любить медом ласувати.
|
|
|
А як випав глибокий сніг
У барлозі спати ліг. (ведмідь)
Вихователь: Наші звірі залишилися без домівки, тож давайте їм цю домівку намалюємо.
Пальчикова гімнастика
— Сідайте на стільчики за столи.
— Підготуймо наші пальчики до роботи
Одягнемо рукавички
Рукавички невеличкі
Знають хлопчики й дівчатка
Кожен пальчик має хатку.
Практична робота: «Рукавичка» (проводиться за столами)
Вихователь: Зараз уважно дивіться на мене: я беру паличку правою рукою, умочую в фарбу і притискаю ним в центрі рукавички. Ось так. Гарно виходить?
Діти: – Так!
Вихователь пропонує дітям фарбу жовтого та червоного кольору і за допомогою ватних паличок розмалювати рукавички.
(Виконання роботи)
III. Підсумок
– Ось ми і прикрасили рукавички для наших звірят. Вони дякують вам за чудову роботу.
33.Розкрийте фізіологічні та психологічні особливості зображувальної діяльності дітей четвертого року життя.
Розвиток дитячої зображувальної діяльності розглядається як певна сторона цілісного психічного та фізіологічного розвитку дитини, в якому виявляються як загальні, так і специфічні закономірності У процесі гри, малювання чи конструювання дитина ознайомлюється з властивостями предметів, розвиваються її сприймання, мислення, уява тощо. У молодшому дошкільному віці пізнавальний розвиток відбувається в таких напрямах: розширення способів і засобів орієнтування в навколишній дійсності; збагачення змісту уявлень і знань про навколишній світ. Основою розвитку відчуттів і сприймання у дитини є її дійові зв’язки з предметним світом, завдяки яким вдосконалюється аналітико-синтетична діяльність її аналізаторів. Ці зв’язки певною мірою скеровує дорослий. Дитина навчається більш тонко відчувати і розрізняти ознаки і властивості предметів і явищ. Це стосується усіх без винятку відчуттів, особливо зорових, слухових, дотикових і кінестетичних. Розвивається предметне сприймання, на якому базується здатність дитини орієнтуватися в просторі предметного світу. Здатність сприймати предмет як окрему цілісність зі своїми кольором, формою, величиною поступово формується в дитини на основі її досвіду оволодіння діями. Дитина четвертого року життя дедалі досконаліше і точніше диференціює кольори за яскравістю і насиченістю. Дитина здатна розпізнати відповідні форми в орнаменті, візерунках тощо. Допомагає дитині групувати її враження від навколишніх предметів, узагальнювати їх, осмислено сприймати ці предмети слово дорослого. Під керівництвом дорослого створені в уяві образи дитина реалізує в грі й продуктивних видах діяльності. Дитина четвертого року життя вже може фантазувати (наприклад, про майбутній подарунок на день народження), уявляти об’єкти, яких у її досвіді ще не було.вона оволодіває знаково-символічними системами в різних видах діяльності, зокрема в зображувальній — це перші спроби побудувати систему просторових координат, яка організовує створену на папері картину світу. Це поділ аркуша паперу на верх, середину і низ та відображення об’єктів на середині аркуша, упізнавання (круг — сонечко) і засвоєння графічних штампів (лінія землі — лінія блакитного або зеленого кольору чи набір вертикальних рисочок-травинок; лінія неба — лінія синього кольору або горизонтальний ряд із сонця, хмаринок, пташок чи місця і зірок);Виникнення в дитини наміру відтворити ту чи іншу графічну конфігурацію на основі примірювання є однією з важливих умов переходу до зображувальної функції образотворчої діяльності. Але саме її виникнення обумовлене наявністю в дитини комплексу психічних новоутворень. Перш за все, це формування знакової функції свідомості. Крім того, формуванню зазначеної функції образотворчої діяльності сприяє переміщення слова від формулювання кінцевого результату до попе"редньої фази зображення, що свідчить про наявність задуму. Зазначені положення свідчать про те, що кожний крок у розвитку образотворчої діяльності є не спонтанним її проявом, а результатом засвоєння дитиною певних форм людського досвіду. Разом з тим, це засвоєння при відсутності цілеспрямованого навчання відбувається стихійно.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
34. Проаналізуйте методику навчання конструюванню у старшій групі ДНЗ.
Під дитячим конструюванням прийнято розуміти різноманітні будівлі з будівельного матеріалу, виготовлення виробів та іграшок з паперу, картону, дерева та інших матеріалів. Існування двох видів дитячого конструювання - образотворчого та технічного, кожен з яких має свої особливості, - вимагає диференційованого підходу в керівництві ними.
Зміст споруд, які виконують діти старшого дошкільного віку співпадає з тематикою творчих завдань, що пропонують їм. Так, на етапі накопичення первісних уявлень, необхідних для творчої реалізації задуму, відповідного запропонованій тематиці (наприклад, різні види транспорту, житлові та громадські споруди тощо), діти мають можливість закріпити їх у споруді та малюнку. Крім того, послідовне виконання моделей різних видів транспорту сприяє збагаченню змісту композиції архітектурних споруд . Існують різні засоби виконання завдань: за зразком моделі, виконаної вихователем; за графічним зображенням моделі: побудова певної споруди за пропозицією та відповідною інструкцією щодо засобів виконання завдання; самостійне виконання запропонованого завдання; творче втілення задуму. На підставі виконання зазначених завдань у дітей формуються уявлення про зовнішні ознаки конкретних споруд та узагальнені уявлення про ознаки об’єктів певного виду, а також структурні компоненти тих чи інших споруд, їх зовнішні ознаки, положення в просторі та засоби поєднання деталей.
У старшій групі діти продовжують удосконалюватися у виготовленні поробок з паперу та природного матеріалу. При виконанні робіт з паперу, вони, як і на попередньому етапі, поєднують техніку конструювання з аплікацією, які можна ставити у вертикальному положенні й створювати з них сюжетні композиції відповідного змісту або комбінувати їх з обсяжними спорудами. Збагачення природного матеріалу, надає можливості дітям виготовляти різноманітні оригінальні сувеніри, поробки, що відтворюють казкові образи тварин, птахів та інше. Інтерес до конструювання слід підтримувати не тільки на занятті, але й у повсякденному житті дітей.
35. Характеристика програмових завдань з образотворчої діяльності у старшій. Організація занять і методика їх проведення.
Організація педагогічної роботи по ознайомленню дошкільників з образотворчим мистецтвом (натюрмортом) має програмні завдання. Їх можна умовно розділити на 4 групи.
1 група - змістовна: навчати дітей розуміти, що зображено на картині, про що розповів і що хотів висловити художник.
2 група - зображально-виразна: навчати дітей сприймати і оцінювати художні засоби, використовувані художником.
3 група - емоційно-особистісна: вихователь формує у дітей уміння давати естетичну оцінку твору.
4 група - виховна: виховання морально-естетичних якостей, пізнавальних інтересів у процесі навчання дітей сприйняття мистецтва. чинні програми відображають різні підходи авторів до визна-чення завдань і змісту образотворчої діяльності дітей та керівництва нею, співвідношення навчання і творчості в розвитку образотворчих здібностей. У прграмі «Дитина» Найважливішим завданням вихователя у старшій групі є знаходження доцільного співвідношення між навчанням і самостійною образотворчою діяльністю дитини, стимулювання і підтримка її у створенні та втіленні, власних задумів, формування вміння передавати один і той самий образ у різних видах художньої діяльності. Навчання дітей старшої групи спрямоване на вдосконалення образотворчих вмінь та розвиток здатності створювати виразні образи, використовуючи різні засоби зображення.
Навчальними завданнями є наступні:• Навчити правильної передачі форми предмета, його ознак, відносної величини і положення частин;• Навчити передачі в малюнку нескладних рухів;• Розвивати й удосконалювати почуття кольору;
• Розвивати технічні навички роботи з олівцем (способи штрихування) і фарбами (прийоми дії кистю) Навчити прийомам малювання кольоровою крейдою, вугіллям, сангиной, акварельними фарбами.Ускладнення навчальних завдань обгрунтовано подальшим розвитком дітей.
Дата добавления: 2020-04-08; просмотров: 403; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!